Ухвала суду № 64772804, 15.02.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 138/3715/16-к

Провадження № 1-кп/127/608/17

УХВАЛА

15 лютого 2017 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі колегії суддів: головуючого судді Курбатової І.Л.,

суддів Ан О.В., Федчишена С.А.,

при секретарі Мартинюк Т.П.,

за участю прокурора Карнауха О.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

потерпілого ОСОБА_4,

представника потерпілого ОСОБА_5,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному проваджені за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України, відомості про яке внесені 11 травня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016020220000433,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області з Апеляційного суду Вінницької області 31 січня 2017 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

Прокурор Карнаух О.П. у підготовчому судовому засіданні просив суд постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування дотримані вимоги КПК України, підстав для закриття та повернення обвинувального акту не вбачають. В судове засідання просив викликати потерпілого, обвинуваченого, захисників, представника потерпілого та свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники не заперечували щодо призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту. Надали суду клопотання про виклик свідків захисту в судове засідання.

Потерпілий та його представник не заперечували щодо призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту. Підтритмали думку прокурора щодо виклику в судове засідання свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що за даним обвинувальним актом можливо призначити судовий розгляд.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України підсудне Вінницькому міському суду Вінницької області.

Підстав для прийняття рішень, передбачених п.1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд не вбачає. Обвинувальний акт складено з додержанням вимог ст. 291 КПК України, підстав для його повернення прокурору, суд не вбачає.

З метою підготовки до судового розгляду, суд вважає за необхідне визначити, що судовий розгляд слід провести у відкритому судовому засіданні, в яке викликати прокурора, потерпілого, обвинуваченого, захисників, представника потерпілого та свідків згідно поданих сторонами клопотань.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Разом з тим, автоматичне провадження, в тому числі продовження в підготовчому судовому засіданні запобіжного заходу, визнає необґрунтованим та таким, що суперечить правам та свободам особи. В звязку з чим, судом поставлено на обговорення питання щодо продовження запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01.11.2016 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою та в подальшому продовжено у встановленому законом порядку до 24.02.2017 року.

В судовому засіданні прокурор просив дію запобіжного заходу відносно обвинуваченого продовжити, мотивуючи зазначене тим, що обвинувачений вчинив незакінчений замах на умисний особливо тяжкий злочин, є підстави вважати, що може здійснювати тиск на потерпілого та його сімю. Крім того, у справі є свідки зі зміненими прізвищами, які хвилюються, що може бути здійснений тиск на них, що свідчить про те, що ризики існують, що свідчить про те, що перебуваючи на волі обвинувачений може здійснювати тиск на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.

Захисник ОСОБА_3 заперечив щодо продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу, вважаючи, що в ухвалі суду доводи прокурора щодо можливості перетину кордону, продовження злочинної діяльності судом відхилені, і залишився лише один єдиний довід, а саме лише по тяжкості вчиненого злочину. Тобто інші доводи судом були не прийняті до уваги , так як, прокурором були не вмотивовані. На даний час прокурора також не надав жодних матеріалів та документів, які б свідчили про намагання обвинуваченого впливати на свідків, а саме із зміненими даними. Немає відомостей, що обвинувачений продовжує займатися злочинною діяльністю, а прокурор вказує на судимість ОСОБА_1, хоча згідно обвинувального акту останній є не судимим, тому він вважає, що обставини зазначенні статтею 177-178 КПК України прокурором належним чином наведено не було. Крім того прокурором не були наведенні ризики, а ті ризики які були наведені прокурором містяться на припущенні і належним чином не були обгрунтовані доказами та підтвердженими заявами про тиск з наявними інформаціями про злочинну діяльність його підзахисного. На даному етапі він вважає, що є всі підстави для зміни запобіжного заходу на інший запобіжний захід не пов'язаний з утриманням під вартою. Обвинувачений вчинив злочин, який згідно обвинувального акту передбачає замах на злочин, тобто це не закінчений злочин. Окрім того, з обвинувального акту вбачається, що обставини, викладені в обвинувачені, не відповідають кваліфікації, так як, зазначається, що злочин було вчинено з вогнепальної зброї, проте кваліфікації за ст. 263 КК України, як носіння, використовування вогнепальної зброї немає. У потерпілого наявні легкі тілесні ушкодження. Також діє Європейська практика, а саме рішення суду справа «Єлов проти України», питання щодо тяжкості злочину, як єдиного аргументу не є підставою і позиція Європейського суду зазначає, що доки людина не засуджена не може бути єдиною підставою дана обставина для того щоб обрати запобіжний захід. Крім того, зазначив, що ст. 178 КПК України передбачає можливість обрання запобіжного заходу взяття під варту з встановленням застави, розмір якої також регулюється КПК України. В звязку з цим, доводи запобіжного заходу ґрунтуються на припущеннях, на даному етапі ризики, так як, на даному етапі справа знаходиться в суді, які були наявні під час його обрання, що ОСОБА_1 міг на когось впливати на даний час не знайшли свого підтвердження, а тому вважає, що є підстави для зміни міри запобіжного заходу на домашній арешт цілодобово з носінням електронного засобу контролю. В разі, якщо суд не знайде підстав для застосування вищевказаного запобіжного заходу, просив встановити заставу, так як обвинувачений не заперечує щодо встановлення застави згідно суми цивільного позову, який був доданий до обвинувального акту в сумі 100 тис. грн. Вказана сума при сплаті, з врахуванням заяви, що цю суму буде спрямовано на відшкодування збитку потерпілого. Також звернув увагу на практику Європейського суду, що в підготовчому судовому засіданні суд не може користуватись ст. 331 КПК України, яка передбачає продовження запобіжного заходу в разі судового розгляду, а ст. 314 КПК України взагалі не передбачає такої процедури як продовження запобіжного заходу, вона передбачає обрання, зміну або скасування. В даному випадку клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу вважає не законним. Дане клопотання мало бути заявлено згідно положень глави 18 КПК України, учасникам процесу мали бути вручені копії, щоб учасники процесу мали можливість підготуватись до клопотання.

Захисник ОСОБА_2 підтримала захисника ОСОБА_3 і вважає, що доцільно було розпочати розгляд даного питання звернувши увагу на практику Європейського суду і на розгляд дано практики дуже було багато прийнято Вищого спеціалізованого суду України, в тому числі 20.12.2016 року, яка вказує про те, що дійсно в підготовчому судовому засіданні вирішується саме питання обрання запобіжного заходу і на прокуратуру лежить обовязок довести наявність ризиків. Всі обставини, які були наведені прокурором мають бути відображені в обвинувальному висновку, проте такі відсутні, а тому не можуть ґрунтуватись щодо можливості обрання запобіжного заходу. ОСОБА_1 від органів слідства не переховувався, завжди зявлявся на виклики, що нівелюється можливістю, як впливу на свідків так і не виконання вимог органів слідства. Обвинувальний акт не підтверджений жодним прямим доказом та в процесі судового розгляду необхідно буде встановлювати обставини відсутність інкримінованого діяння. Клопотання адвоката ОСОБА_3 підтримала та просила його задоволити.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку своїх захисників та не згоден з клопотання прокурора. Зазначив, що він зявлявся до слідчого по першому виклику, де його допитували як свідка. Він зявився в суд, де йому вручили підозру і закрили. З його сторони тиску ні на кого не було. Після того як його закрили в СІЗО, на нього неодноразово здійснювався тиск, тобто приходила в камеру група людей, які погрожували.

Потерпілий та його представник підтримали думку прокурора та зазначили, що може здійснюватись тиск на потерпілого та його сімю, в звязку з чим потерпілий вивозив свою сімю.

З приписів ст. 315 КПК України та рішення ЄСПЛ «Чанєв проти України» вбачається обовязок суду вирішити питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу саме в підготовчому судовому засіданні.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків та запобігання спробам, серед іншого незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання доцільності тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 згідно обвинувального акту обвинувачується у вчиненні незакінченого замаху на умисний особливо тяжкий злочин, здійснював тиск на потерпілого, про потерпілим повідомлено в судовому засіданні, а у справі наявні свідки із зміненими даними, що зумовлювало їх побоювання за життя, а тому перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, що свідчить про існування ризиків у кримінальному провадженні, визначених ст. 177 КПК України.

Враховуючи вказане, колегія суддів вважає, що запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 доцільно продовжити на два місяці з метою забезпечення його належної поведінки під час розгляду справи, запобіганню уникнення правосуддя, можливості незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, що буде відповідати Закону та ст. 5 Конвенції "Про захист основоположних прав та свобод людини".

Досліджуючи цивільний позов ОСОБА_4, колегія суддів дійшла висновку, що він не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, а саме в цивільному позову не зазначено суд, до якого звертається позивач та не зазначено позивача і відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 194, 314, 315, 316, 317 КПК України, ст.. 119 ЦПК України, Конвенцію "Про захист основоположних прав та свобод людини", суд, -

У Х В А Л И В :

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України, відомості про яке внесені 11 травня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016020220000433 у приміщенні Вінницького міського суду Вінницької області.

Розгляд кримінального провадження призначити у відкритому судовому засіданні.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати в складі колегії суддів: головуючий суддя Курбатова І.Л., судді: Ан О.В., Федчишен С.А.

У судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисників, потерпілого, представника потерпілого та свідків згідно поданих сторонами клопотань.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків до початку розгляду справи по суті.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити на 60 діб, починаючи з 15.02.2017 року до 15.04.2017 року.

Строк дії ухвали 60 діб, тобто до 15.04.2017 року 24 години 00 хвилин.

Зобовязати начальника Вінницької установи виконання покарань №1УДПтС України у Вінницькій області перевірити звернення ОСОБА_1 про тиск на нього та вжити заходів щодо недопущення порушення прав обвинуваченого, про що інформувати суд.

Копію ухвали направити до Вінницької установи виконання покарань №1УДПтС України у Вінницькій області.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді :