Ухвала суду № 64769531, 16.02.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/12646/16-ц

У Х В А Л А

"16" лютого 2017 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Цокол Л.І.

при секретарі Сторожук Є. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення,

В С Т А Н О В И В :

в провадженні суду знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участі третьої особи приватного нотаріуса КМНО Переверзева Г.О. про визнання недійсним договору дарування квартири від 20.05.2015р. №195.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 30 листопада 2016 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про постановлення додаткового рішення, яким здійснити переведення права власності квартири за адресою : АДРЕСА_1 з ОСОБА_2 та СПД - ФОП ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу за договором про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ТД «Камілла» від 05.05.2015р. №330.

В судовому засідання позивач ОСОБА_1 підтримав заяву, посилаючись на обставини викладені у ній.

Представники відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заперечували проти задоволення заяви, вказуючи на те, що судом було вирішено питання спору у повному обсязі, наголошуючи на тому, що оскільки у визнанні договору недійсним було відмовлено, відсутні підстави для переведення прав власника на позивача.

Згідно ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які брали участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Вислухавши пояснення, вивчивши матеріали справи, слід дійти висновку про відсутність достатніх підстав для ухвалення додаткового рішення. Так, слід врахувати те, що позивач ОСОБА_1 звернувшись до суду із позовними вимогами про визнання договору дарування квартири недійсним, вказував на те, що він був укладений без створення правових наслідків, з метою ухилитись від сплати грошового боргу за договірними зобов'язаннями. Отже у разі доведеності фіктивності правочину позивач просив здійснити переведення права власності на нерухоме майно, яке було на його погляд відчужено в порушення вимог закону.

Відмовляючи повністю у задоволенні вимог ОСОБА_1 суд у своєму рішенні зазначив про відсутність підстав для визнання недійсним укладеного правочину , що само по собі виключає можливість переведення права власності на іншу особу. Отже судом було вирішено вимоги позивача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 220 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, залишити без задоволення. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, що брали участь у справі, але не були присутні під час оголошення - в той же строк з дня отримання її копії.

Суддя Цокол Л.І.