Ухвала суду № 64769386, 08.02.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/6619/17-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Гладун Х.А., при секретарі Василевській А.С., за участю прокурора - Миропольця Д.О., слідчого - Зубчука Р.В., підозрюваного - ОСОБА_1, його захисника - адвоката Попенка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого в особливо важливих справах п'ятого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Зубчука Р.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Первомайський, Первомайського району, Харківської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає: АДРЕСА_3, не одруженого,

В С Т А Н О В И В:

ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.02.2017 р. задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах п'ятого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Зубчука Р.В. про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно протоколу затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 07.02.2017 р. підозрюваного ОСОБА_1 фактично затримано о 07-26 год. 07.02.2017 р.

Одночасно з клопотанням слідчого в особливо важливих справах п'ятого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Зубчука Р.В., погодженого прокурором першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Миропольцем Д.О., про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, органом досудового розслідування подано клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

За змістом клопотання, п'ятим відділом з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014220510002973 від 08.11.2014 за фактом вчинення посадовими особами Харківської міської ради кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, маючи вищу юридичну освіту, діючи умисно, маючи намір використати фіктивне підприємство як спосіб шахрайського обману, не ставлячи на меті здійснення своєї статутної господарської діяльності, переслідуючи корисливий мотив, створив і очолив стійку організовану групу, до складу якої увійшли невстановлені службові особи Харківської міської ради. Кожен із учасників створеного та очоленого ОСОБА_1 злочинного угрупування, діяв відповідно до попередньо розробленого та узгодженого плану злочинних дій із чітким розподілом функцій кожного для досягнення спільної злочинної мети. Основним напрямом злочинної діяльності створеної і очолюваної ОСОБА_1 стійкої організованої групи стало незаконне придбання права на земельні ділянки на території м. Харкова.

Так, ОСОБА_1, діючи відповідно до розробленого та узгодженого плану злочинних дій, протягом 2008 - 2011 років з метою створення, а також легалізації майбутньої діяльності юридичних осіб, провів як головуючий ряд загальних зборів засновників обслуговуючих кооперативів, залучивши до їх проведення близьких осіб, у тому числі рідних, які не являлись потребуючими поліпшення житлових умов, за результатами яких створив 8 обслуговуючих кооперативів та надавши їм вигляд житлово-будівельних кооперативів шляхом зазначення у їх назвах «Житлово-будівельний кооператив».

За пособництва невстановлених на даний час органом досудового розслідування службових осіб Харківської міської ради, до функцій яких, як учасників організованої групи, входив розгляд та позитивне погодження у порушення вимог ст. 41 Земельного кодексу України, поданих ОСОБА_1 як головою вищевказаних обслуговуючих кооперативів, заяв про надання у власність земельних ділянок, та у подальшому винесенням відповідних проектів рішень, тобто обману депутатів міської ради шляхом надання законності дій ОСОБА_1, останній придбав за створеними обслуговуючими кооперативами права на земельні ділянки розташовані на території м. Харкова, які не використовуючи відповідно до вимог ст. 41 Земельного кодексу України, не вживаючи будь-яких дій спрямованих на досягнення мети їх статутної діяльності, шляхом ініціювання зміни членів обслуговуючих кооперативів, здійснив відчуження придбаних прав на кооператив та отримані у власність земельні ділянки на користь третіх осіб, чим заподіяв територіальній громаді м. Харкова збитки в особливо великих розмірах, за наступних обставин.

Всього ОСОБА_1, діючи у складі організованої групи під його керуванням, спільно із невстановленими службовими особами заволоділи земельними ділянками на території м. Харкова загальною площею 22,5997 га, чим спричинили збитки територіальній громаді м. Харкова на загальну суму 63 649 29 грн., що більше ніж в 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Своїми умисними діями, що виразились у придбанні права на майно шляхом обману (шахрайство) вчиненого організованою групою в особливо великих розмірах, ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 190 КК України.

03.02.2017 р. органом досудового розслідування складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч 4 ст. 190 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджують зібрані в кримінальному провадженні докази:

- інформація ГУ БКОЗ СБ України № 14/1/5-78100 від 26.08.2016 на виконання доручення у порядку ст. 40 КПК України;

- рапорт № 17/1/5-2841вн-16 від 15.12.2016 про виявлення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України;

- протокол обшуку від 15.09.2016 за місцем реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_5, а саме за адресою: АДРЕСА_1;

- протокол огляду речей та документів від 26.09.2016 та 16.10.2016;

- протоколи допитів свідків ОСОБА_6 від 03.10.2016; свідка ОСОБА_7 від 05.10.2016; свідка ОСОБА_5 від 06.10.2016 та від 15.09.2016; свідка ОСОБА_1 від 07.10.2016 та 11.10.2016;

- інформація Харківської міської ради № 08-04/3638/2-16 від 18.10.2016 на запит ГПУ № 17/1/5-28275-16 від 12.10.2016 р.;

- інформація ГУ ДФС у Харківській області № 4980/9/20-40-08-01-10 від 29.09.2016 щодо банківських рахунків обслуговуючих кооперативів;

- інформація ГУ ДФС у Харківській області № 5014/9/20-40-13-01-14 від 30.09.2016 щодо суми виплачених доходів та сплаченого податку на доходи фізичних осіб, зокрема ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6;

- протокол обшуку від 15.09.2016 Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області;

- протокол тимчасового доступу до речей та документів від 20.01.2017;

- рішення 25 сесії 5 скликання Харківської міської ради № 226/08 від 10.09.2008, 26 сесії 5 скликання Харківської міської ради № 274/08 від 23.10.2008, 29 сесії 5 скликання Харківської міської ради № 350/08 від 24.12.2008, 31 сесії 5 скликання Харківської міської ради №14/09 від 25.02.2009, 33 сесії 5 скликання Харківської міської ради № 85/09 від 29.04.2009, 38 сесії 5 скликання Харківської міської ради № 275/09 від 25.11.2009 та 39 сесії 5 скликання Харківської міської ради № 324/09 від 23.12.2009, на підставі яких обслуговуючим кооперативам, створеним ОСОБА_1, передано у власність земельні ділянки та виготовлено технічну документацію із землеустрою для отримання правовстановлюючих документів;

- матеріали технічних документацій із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі і оформлення документів, що посвідчують право користування землею та отриманими на підставі вказаних технічних документацій державних актів на право власності на земельні ділянки.

Як вказано у клопотанні, вручити особисто повідомлення про підозру та допитати в якості підозрюваного ОСОБА_1 орган досудового розслідування був позбавлений можливості у зв'язку із невстановленням місця перебування останнього, у зв'язку із чим повідомлення про підозру надіслане за відомою адресою фактичного проживання підозрюваного.

Слідчий вказує, що органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні особливо тяжких злочинів, за вчинення яких законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Крім того, орган досудового розслідування вказує, що в ході досудового розслідування ОСОБА_1 01.02.2017 р. та 03.02.2017р. направлялися повістки про необхідність явки до слідчого для проведення з ним слідчих та процесуальних дій, проте ОСОБА_1 жодного разу до органів досудового розслідування не з'явився та не повідомив належним чином про причини неявки. Крім того, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що ОСОБА_1 достовірно знаючи, що 03.02.2017 йому буде повідомлено про підозру у скоєнні особливо тяжких злочинів, діючи умисно, з метою уникнення кримінальної відповідальності, до органу досудового слідства не з'явився та почав переховуватись поза межами м. Харкова та розуміючи невідворотність покарання спочатку вимкнув належний йому мобільний телефон, а у подальшому змінив його абонентський номер, що підтверджується інформацією ГУ БКОЗ СБ України № 14/1/5-850 від 02.02.2017 наданої на виконання доручення Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України № 17/1/5-28275-16/255вих-17 від 01.02.2017. На підставі викладеного, 06.02.2017 підозрюваного ОСОБА_1 оголошено у розшук.

Крім цього, у органу досудового розслідування наявні підстави вважати, що ОСОБА_1, маючи діючий паспорт громадянина України для тимчасового виїзду за кордон, не перебуваючи у офіційно зареєстрованому шлюбі, не маючи малолітніх чи неповнолітніх дітей, зареєстрованого рухомого та нерухомого майна, з метою уникнення кримінальної відповідальності може виїхати за межі України.

У зв'язку із встановленням слідством можливості переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та суду; можливості знищити, сховати або спотворити будь-які із речей, документів, електронних носіїв інформації, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; можливості, з метою переховування від слідства та суду, використовувати майновий стан, свої соціальні зв'язки та авторитет у органах місцевого самоврядування м. Харкова; з метою запобігти спробам підозрюваного незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів та спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, ураховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, у скоєнні яких він підозрюється та неможливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, тому утримання ОСОБА_1 під вартою являється єдиними гарантованим та можливим способом унеможливити його спілкування з іншими підозрюваними та свідками, що в свою чергу не дасть можливості йому незаконно впливати на них з метою перешкодити встановленню об'єктивної істини у кримінальному провадженні та ухилитись від кримінальної відповідальності.

При цьому, підставою застосування вказаного запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, а також наявність зазначених вище ризиків.

В судовому засіданні прокурор, слідчий підтримали клопотання, з підстав викладених в ньому, просили задовольнити.

Підозрюваний, його захисник заперечили проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність правових підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в зв'язку з необґрунтованістю підозри та недоведеністю органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, просили застосувати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують клопотання, вважаю відсутніми підстави для задоволення клопотання з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що п'ятим відділом з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014220510002973 від 08.11.2014 за фактом вчинення посадовими особами Харківської міської ради кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 364 КК України.

У даному кримінальному провадженні 03.02.2017 р. ОСОБА_1 складено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України, яке в зв'язку із невстановленням місця перебування ОСОБА_1, відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 та ст.ст. 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень на адресу місця його фактичного проживання засобами поштового зв'язку за адресою: АДРЕСА_3. Після затримання 07.02.2017 р. ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру від 03.02.2017 р.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 за вищевказаними статтями КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення злочинів за викладених у клопотанні обставин. Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини ( зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті. Отже, посилання захисника на необґрунтованість висунутої ОСОБА_1 підозри слідчим суддею до уваги не приймається.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).

Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Органом досудового розслідування шляхом внесення відповідного клопотання ініційовано питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Між тим, доводи клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, на наявність яких міститься посилання в клопотанні, не підтвердженні належними та об'єктивними даними і прокурором в судовому засіданні не доведені.

Згідно пояснень ОСОБА_1 в судовому засіданні він останнім часом постійно проживає за адресою: АДРЕСА_3. В період з 01.02.2017 р. - 07.02.2017 р. вільно пересувався по м. Харкову, перебував в його межах, на тривалий час нікуди не відлучався, від органів досудового розслідування не переховувався, телефон не вимикав, поштової кореспонденції та повідомлень поштового відділення про надходження на його ім'я рекомендованої поштової кореспонденції від Генеральної прокуратури України не отримував. Разом з ним за вищевказаною адресою проживає цивільна дружина ОСОБА_6, яка мала можливість отримувати поштову кореспонденцію у вказаний період. Крім того, його мати - ОСОБА_5 практично весь час перебуває за місцем його реєстрації: АДРЕСА_1, та також мала можливість отримувати поштову кореспонденцію. В суботу 04.02.2017 р. він перебував вдома та займався розгрузкою меблів, що бачили сусіди. Під час його затримання у нього вилучили включений мобільний телефон з сім-карткою номеру НОМЕР_1, іншого номеру мобільного телефону він не має.

З урахуванням вищевказаного, суд критично ставиться до доводів органу досудового розслідування, що ОСОБА_1 умисно перераховувався від органів досудового розслідування за межами м. Харкова, вимкнув мобільний телефон та змінив номер телефону.

Тим більше, згідно інформації Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБ України від 06.02.2017 р. № 14/1/5-915 щодо результатів виконання доручення слідчого, заходи щодо встановлення місцеперебування ОСОБА_1 проводилися в тому числі за адресою: АДРЕСА_2. Пояснити походження даної адреси орган досудового розслідування в судовому засіданні не зміг. При цьому ОСОБА_1 категорично заперечував, що дана адреса йому відома. Крім того, 07.02.2017 р. о 07 год. 26 хв. ОСОБА_1 затримано за місцем його фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_3.

Твердження органу досудового розслідування, що підозрюваний ОСОБА_1 може впливати на свідків та потерпілих не заслуговує на увагу. Так, в своєму рішенні «Москаленко проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що ризик того, що заявник примушуватиме свідків давати неправдиві показання має вимірюватися наявністю достатніх підтверджуючих даних, які в кримінальному провадженні відсутні.

Слідчим не обґрунтовано та не доведено, що слідчі дії, які вчиняються та необхідно вчинити в подальшому, не можливо вчинити без тримання підозрюваного під вартою, сама по собі необхідність вчинення ряду слідчих дій не виправдовує тримання особи під вартою.

Вирішуючи, який запобіжний захід застосувати, слідчий суддя у відповідності до ч.1 ст.178 КПК України враховує тяжкість покарання за інкримінованими підозрюваному кримінальним правопорушенням, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків та сімейний стан підозрюваного: має постійне місце проживання в м. Харкові, його матеріальний стан, наявність у нього постійного місця роботи, процесуальну поведінку підозрюваного - бажання співпрацювати з органом досудового розслідування.

Незважаючи на те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, він вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Враховуючи характер висунутої підозри, відсутність даних про наявність з боку ОСОБА_1 спроб перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_1 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не викликано об'єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_1, про який йдеться в клопотанні слідчого, а відтак відмовляє задоволенні клопотання.

Оцінивши в сукупності всі вищезгадані обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного ОСОБА_1 та тяжкості висунутої йому підозри і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 199, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

клопотання слідчого в особливо важливих справах п'ятого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Зубчука Р.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, - залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Первомайський, Первомайського району, Харківської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає: АДРЕСА_3, не одруженого, - запобіжний захід у виді застави.

Розмір застави визначити у межах 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 480000 грн., зобов'язавши підозрюваного внести вказану суму протягом п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у виді застави, або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою визначеної суми коштів у національній грошовій одиниці на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: ГУ ДКСУ в м. Києві.

Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, надати слідчому, прокурору, суду документ з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов'язок прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду на визначений час, а також виконувати наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду у кримінальному провадженні;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає (м. Харків), без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню;

- здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування у даному кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити в межах строку досудового розслідування до 07.04.2017 року.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі невнесення застави, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.202 КПК України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, негайно звільнити з-під варти та зобов'язати невідкладно прибути до місця свого проживання згідно з умовами обраного запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді в частині застосування запобіжного заходу у виді застави оскарженню не підлягає, набирає законної сили та підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.

Ухвала в частині відмови в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Х.А. Гладун