Ухвала суду № 64767272, 07.11.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №11-кп/790/2121/16 Головуючий 1-ої інстанції: Курило В.О.

Справа: № 639/2000/16-к

Категорія: ч.2 ст.309 КК України

У Х В А Л А

Іменем України

07 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Каплієнка І.І.,

суддів - Люшні А.І., Мозгового О.Д.,

секретаря - Вакула Н.С.,

за участю прокурора - Криворучко І.І.,

захисника - ОСОБА_1.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу захисника на вирок Жовтневого районного суду м.Харкова від 01 липня 2016 року, відповідно до якого

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, неодружений, офіційно не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2, раніше неодноразово судимого, останній раз 14.01.2016 року за ч.2 ст.309, ч.1 ст.317, ч.1 ст.70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,

засуджений за ч.2 ст.309 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 14.01.2016 року - 1 року позбавлення волі і остаточно визначено ОСОБА_2 4 роки позбавлення волі.

ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 01.02.2016 року приблизно о 14 годині, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, діючи повторно, з метою незаконного виготовлення наркотичного засобу та подальшого його зберігання без мети збуту, шляхом хімічних реакцій, за допомогою раніше придбаних ним за власні кошти інгредієнтів, а саме: розчиннику, оцту, макового насіння та соди, самостійно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб. Потім ОСОБА_2, продовжуючи свої протиправні дії, діючи повторно, з метою незаконного зберігання виготовленої ним наркотичної речовини, перелив отриманий внаслідок хімічної реакції особливо небезпечний наркотичний засіб та залишив зберігатись у деформованій пляшці із полімерного матеріалу у приміщенні житлової кімнати за місцем свого мешкання.

Того ж дня приблизно о 14 годині 50 хвилин співробітниками Жовтневого відділення поліції Ленінського відділу поліції ГУ НП в Харківській області за вказаною адресою, на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова, проведено санкціонований обшук, в ході якого в приміщенні кімнати виявлено та вилучено 5 медичних шприців градуйованих шкалою 10 мл, емальовану миску з нашаруванням сіро-коричневого кольору, яка у своєму складі містить опійний алкалоїд - морфін, а масу сухого залишку нашарувань визначити не виявилось можливим у зв'язку з незначною кількістю речовини.

Крім того, під час зазначеного обшуку виявлено та вилучено деформовану пляшку з полімерного матеріалу, в середині якої знаходилася рідина коричневого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - концентрат з макової соломи, маса якого перерахунку на суху речовину становила: 1,8387 грам, що підтверджено висновком судово-хімічної експертизи.

В апеляційній скарзі захисник просить оскаржуваний вирок змінити та призначити ОСОБА_2 більш м'яке покарання, оскільки призначене йому покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого. На обґрунтування такої просьби апелянт зазначає, що ОСОБА_2 за місцем свого проживання характеризується посередньо, скарг стосовно нього до правоохоронних органів не надходило, веде звичайний спосіб життя, допомагає батькам, які страждають на ряд загальних захворювань. Посилаючись на положення ч. 2 ст. 50 та ч. 2 ст. 65 КК України вказує на можливість призначення більш м'якого покарання, яке буде достатнім для його виправлення.

Крім того, апелянт вказує на однобічність та неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, що призвело до невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого, вважає, що прямі докази вчинення ОСОБА_2 злочину в матеріалах справи відсутні.

До початку апеляційного розгляду прокурор у кримінальному провадженні в порядку ст. 403 КПК України від апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника, на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Згідно вироку суду висновок про винуватість ОСОБА_2 у злочині, вчиненому за обставин, викладених у вироку підтверджується: показами свідків ОСОБА_4, та ОСОБА_5, які були понятими при проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 і в присутності яких були виявлені та вилучені коробку з медичними шприцами, каструля, пляшка з рідиною темного кольору; показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - працівників поліції, які разом зі слідчим та понятими виїжджали за місцем проживання ОСОБА_2 для проведення обшуку, в ході якого були вилучені поліетиленова пляшка із рідиною коричневого кольору, а також кухонний посуд, в якому виготовлялись наркотичні засоби; даними протоколу обшуку від 01 лютого 2016 року, в ході якого в квартирі було вилучено: футляр із медичними шприцами в кількості 5 шт., 2 скляні колби, скляні ампули, полімерну пляшку об'ємом 0,5 літри із рідиною коричневого кольору, миску емальовану з нашаруванням коричневого кольору; даними висновку КЗОЗ «Обласний наркологічний диспансер» від 01 лютого 2016 року про те, що 01 лютого 2016 року о 18 год. 20 хв. ОСОБА_2 перебував у стані наркотичного сп'яніння; даними висновку експерта від 15 лютого 2016 року, згідно з яким рідина, яка містилась у вилученій з квартири ОСОБА_2 полімерній пляшці, містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - концентрат з макової соломи.

Як вбачається з матеріалів провадження, судом першої інстанції безпосередньо в судовому засіданні, з достатньою повнотою досліджені всі об'єктивні дані щодо обставин скоєння інкримінованого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, а досліджені в судовому засіданні письмові докази обґрунтовано визнані судом належними та допустимими і є такими, що не спростовані стороною захисту.

Таким чином, сукупністю вищенаведених та інших доказів, на які є посилання у вироку, і які узгоджуються між собою та не викликають сумніву в їх об'єктивності, спростовуються доводи апеляційної скарги захисника про неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та непричетність ОСОБА_2 до вищевказаного кримінального правопорушення, за яке його засуджено.

Доводи захисника про зміну вироку через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості є необґрунтованими, а тому в цій частині апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ст.65 КК України, суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи його ступінь тяжкості, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання ОСОБА_2 суд врахував ступень тяжкості вчиненого злочину, який, відповідно до ст.12 КК України є умисним злочином середньої тяжкості; а також врахував те, що дане кримінальне правопорушення ОСОБА_2 вчинив під час іспитового строку, призначеного за попереднім вироком, не працює.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_2 суд зазначив - вчинення злочину особою, що перебуває у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів, а обставини, що пом'якшують йому покарання відсутні.

Таким чином суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_2 врахував всі обставини, на які захисник посилається в своїй апеляційній скарзі. Інших обставин, які б істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину, захисником не надано.

Отже, підстав вважати призначене ОСОБА_2 покарання явно несправедливим через його суворість, про що зазначається в апеляційній скарзі, не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядав вирок суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, а вирок Жовтневого районного суду м.Харкова від 01 липня 2016 року щодо ОСОБА_2 - без змін.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_2 строк його попереднього ув'язнення з 02 липня 2016 року по 07 листопада 2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим - в той самий строк з дня вручення йому копії цієї ухвали.

Головуючий -

Судді: