Ухвала суду № 64762613, 14.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2017 року м. Київ К/800/24708/16

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий); Горбатюка С.А., Кравцова О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до заступника начальника Одеської митниці Державної фіскальної служби Іваненка Геннадія Михайловича про визнання дій протиправними, скасування постанови про порушення митних правил та закриття провадження, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2015 року ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до заступника начальника Одеської митниці Державної фіскальної служби Іваненка Геннадія Михайловича (далі - відповідач), в якому просив:

визнати протиправними дії відповідача щодо винесення постанови у справі про порушення митних правил № 0262/50000/15 від 24.09.2015 про визнання його винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України та накладенні адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день вчинення порушення становило 8500 грн.;

скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 0262/50000/15 від 24.09.2015 та закрити провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначив про незаконність спірної постанови як такої, що винесена без з'ясування усіх обставин справи, з порушенням його прав.

Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28 грудня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправними дії заступника начальника Одеської митниці державної фіскальної служби Іваненка Геннадія Михайловича щодо винесення постанови у справі про порушення митних правил № 0262/50000/15 від 24.09.2015 про визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн. Скасовано постанову в справі про порушення митних правил № 0262/50000/15 від 24.09.2015 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 470 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано. Прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У запереченні на касаційну скаргу Одеська митниця ДФС посилаючись на законність судового рішення, просить залишити його без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.11.2014 ОСОБА_4 тимчасово ввіз на митну територію України транспортний засіб марки «NISSAN MICRA», д/н НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1, країна реєстрації Болгарія.

28.11.2014 у зв'язку з перебування автомобіля на капітальному ремонті двигуна та ходової частини кузова позивач звернувся до заступника начальника митного поста «Ізмаїл» Південної митниці Міндоходів з заявою про продовження строку вивозу вказаного автомобіля. На підтвердження несправності транспортного засобу надав довідку, видану ПП «ОСОБА_6.» від 28.11.2014.

26.03.2015 приблизно о 09 год. 45 хв. фахівцем Одеської митниці ДФС спільно з співробітниками ДПСУ Ізмаїльського прикордонного загону було зупинено легковий автомобіль марки «NISSAN MICRA», д/н НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1, колір - сивий металік, країна реєстрації Болгарія, який згідно даних Автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор 2006» та Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби тимчасово був ввезений громадянином України ОСОБА_4 на митну територію України та перевищив встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк доставки транспортного засобу більше ніж 10 діб, про що складено протокол № 0262/50000/15.

Копію вказаного протоколу разом із листом-повідомленням про дату та час розгляду справи про порушення митних правил було направлено на адресу позивача.

22.09.2015 ОСОБА_4 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив не розглядати справу про порушення митних правил за його відсутністю, у зв'язку з перебуванням на лікарняному.

Враховуючи, що строки притягнення позивача до відповідальності закінчувались та у зв'язку із відсутністю поважних причин для відкладення розгляду справи про порушення митних правил, 24.09.2015 заступником начальника Одеської митниці ДФС Іваненко Г.М., за відсутності позивача прийнято постанову № 0262/50000/15 про притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за порушення митних правил, передбачених частиною третьою статті 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову апеляційний суд виходив з того, що дії відповідача по винесенню оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Митним кодексом України (далі - МК України).

Відповідно до частини першої статті 381 МК України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Згідно зі статтею 95 МК України строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

До строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається, зокрема, час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу.

Положеннями статті 192 МК України визначено що, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Частиною третьою статті 470 МК України передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрату цих товарів, транспортних засобів, документів чи видачу їх без дозволу органу доходів і зборів, у вигляді накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Особливості виконання митних формальностей при поміщенні товарів у митні режими, передбачені Митним кодексом України, та під час перебування товарів у відповідному митному режимі визначені Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 657 від 31.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 жовтня 2012 за № 1669/21981 (далі - Порядок).

Відповідно до визначення у пункті 2 розділу VІІІ Порядку аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи; документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили; обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Пунктом 3 розділу VІІІ Порядку визначено, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Відповідно до пункту 5 Порядку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Згідно із пунктом 6 Порядку, разом із заявою подаються, зокрема, документи, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, видані компетентними органами (установами) та засвідчені в установленому порядку.

Відносини ремонту транспортних засобів в Україні регулюються Правилами надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2014 року № 615 (далі - Правила), які регулюють взаємовідносини між замовником і виконавцем послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, їх складових частин (систем), а також вимоги щодо контролю за відповідністю наданих послуг.

Згідно з пунктом 3 розділу 3 Правил послуги з технічного обслуговування і ремонту КТЗ чи його складових частин (систем) надаються замовникові на підставі договору про технічне обслуговування і ремонт КТЗ, що укладається відповідно до вимог цивільного законодавства між замовником і виконавцем (договір, наряд-замовлення, накладна, квитанція тощо).

Відповідно до пункту 7 розділу 5 Правил документами, що підтверджують надання послуги є: акт передачі-прийняття КТЗ (його складових частин (систем)) після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту; наряд-замовлення, підписаний контролером якості (з проставлянням печатки виконавця (за наявності)) та замовником; документ, що підтверджує оплату послуг; рахунок-фактура.

Пунктом 8 розділу 7 Правил визначено, що, виконавець після виконання робіт надає замовнику такі документи: рахунок-фактуру, наряд-замовлення, накладну, квитанцію про оплату наданих послуг.

Судами встановлено, що на підтвердження перебування автомобіля на капітальному ремонті двигуна та ходової частини кузова позивачем до митного органу було подано лише довідку ПП «ОСОБА_6.» від 28.11.2014.

Таким чином, докази, надані позивачем, не є належним підтвердженням дії стосовно нього обставин непереборної сили, що стали на перешкоді виконання ним приписів чинного законодавства.

З урахуванням описаного, суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що позивач перевищив встановлений МК України строк доставки транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, до митного органу призначення терміном більше ніж на десять діб, що свідчить про склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 470 МК України.

Щодо посилань позивача на порушення його прав при розгляді справи про порушення митних правил, а саме розгляд справи за його відсутності, судом зазначено наступне.

Відповідності до пункту першого статті 522 МК України, справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468-470, 474, 475, 477-481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.

Згідно з пунктом першим статті 526 МК України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Однак, відповідно до пункту четвертого статті 526 МК України, справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Апеляційним судом встановлено, що митним органом було направлено на адресу позивача копію протоколу та лист з повідомленням про дату та час розгляду справи про порушення митних правил.

22.09.2015 ОСОБА_4 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив не розглядати справу про порушення митних правил без його участі, у зв'язку з перебуванням на лікарняному, що не є поважною причиною, оскільки перебування позивача на амбулаторному лікуванні не перешкоджало йому з'явитись до митного органу на розгляд справи про порушення митних правил.

Таким чином, у відповідача були усі, передбачені законом підстави для розгляду справи за відсутністю позивача, оскільки останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з вказаним висновком суду апеляційної інстанції і доводи касаційної скарги його не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: