Ухвала суду № 64761452, 16.02.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

16.02.2017 Справа № 904/9428/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач)

суддів: Кузнецової І.Л., Джихур О.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2016р. за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія" про роз`яснення рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2014р. по справі №904/9428/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпроолія”, м. Дніпро

до товариства з обмеженою відповідальністю "МІК", с.Надеждівка Криворізкього району Дніпропетровської області

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ІК Актив", м.Дніпро

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Криворізької міської ради, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 1 600 000 грн. неустойки за несвоєчасне повернення предмету оренди

ВСТАНОВИВ:

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Порядок та розмір сплати судового збору встановлений Законом України “Про судовий збір”, який набрав чинності з 01.11.2011р.

Підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено розмір ставки судового збору з апеляційної скарги на ухвалу господарського суду, а саме, 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” з 01 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі 1600,00 грн.

Відповідне положення стосується подання апеляційних скарг на будь-які ухвали господарського суду незалежно від того, чи передбачено справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Сума судового збору, що підлягала сплаті за даною апеляційною скаргою складає 1600,00 грн. (прожитковий мінімум для працездатної особи з 01.01.2017р.).

Скаржником не сплачено судовий збір при зверненні з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду, заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому скаржник посилається на відсутність коштів для сплати судового збору у зв`язку з порушенням господарським судом Дніпропетровської області провадження у справі про банкрутство ТОВ "МІК", на відсутність коштів у директора ТОВ "МІК", як у фізичної особи, у зв`язку зі станом здоров`я, що позбавляє відповідача можливості сплатити судовий збір за цією справою.

За приписами статті 8 Закону України “Про судовий збір”, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою:

- відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі;

- зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

За змістом положень статті 8 Закону України “Про судовий збір” питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 року № 01-06/2093/15).

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Колегія суддів зауважує, що скаржник не надав доказів неможливості сплати судового збору, складного фінансового становища підприємства-відповідача, отже, обставини складного матеріального становища в установленому законом порядку скаржником не доведені, належні докази на підтвердження таких обставин не надані.

Посилання скаржника на існування щодо ТОВ "МІК" справи про банкрутство як про загальновідомий факт, який не потребує доведення, не приймаються колегією суддів, оскільки чинним Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, ст.33, саме на сторін у справі покладений обов`язок доведення тих обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, та подання належних та допустимих доказів, які підтверджують ці обставини.

Відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” від 21.02.2013 року № 7, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України “Про судовий збір”, є врахування ним майнового стану сторін.

При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від сплати судового збору.

В додатку до апеляційної скарги відсутні докази на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору та є підставою для звільнення від оплати судового збору.

Слід зауважити, що скаржник не є фізичною особою - підприємцем, а є юридичною особою, тому відповідні докази майнового стану сторони повинні стосуватися відповідача по справі - товариства з обмеженою відповідальністю "МІК".

Отже, судова колегія не вбачає підстав для задоволення клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Слід звернути увагу, що при повторному зверненні із апеляційною скаргою має бути подано клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги. При цьому, зазначене клопотання подається в будь-якому випадку пропуску строку незалежно від причин, які зумовили цей пропуск.

На підставі наведеного та керуючись п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" № б/н від 28.01.2017р., подану на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2016р. про роз`яснення рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2014р. за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія" у справі №904/9428/13, повернути скаржнику без розгляду.

Відповідно до частини 3 ст.97 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу про повернення апеляційної скарги може бути подана касаційна скарга до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А. Сизько

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя О.В. Джихур