Постанова № 64761355, 14.02.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.02.2017 справа №908/1923/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: суддіОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3при секретарі за участю представників сторін від позивача: від відповідача: розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргуОСОБА_4 не з'явився ОСОБА_5 за довіреністю Товариства з обмеженою відповідальністю „Техенергохім, м.Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької областівід03.11.2016р. (повний текст -14.11.2016 р.)у справі№ 908/1923/16за позовом доТовариства з обмеженоювідповідальністю „Техенергохім, м.Запоріжжя Запорізької митниці ДФС, м.Запоріжжяпро стягнення 1205,77 грн. В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕХЕНЕРГОХІМ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовними вимогами до Запорізької митниці ДФС про стягнення 1205,77 грн. матеріальної шкоди, завданої протиправними діями відповідача.

Позивач вважає, що підставою стягнення грошових коштів є протиправні дії Запорізької митниці, спричинені прийняттям кваліфікаційного рішення №КТ-112000003-0048-2013 від 01.10.2013р.

У звязку зі збільшенням митних платежів: ввізного мита на суму 1004,81грн., податку на додану вартість у сумі 200,96грн., спричинених зміною коду у митній декларації за кваліфікаційним рішенням №КТ-112000003-0048-2013 від 01.10.2013р. ТОВ Техенергохім спричинена шкода, яка підлягає відшкодуванню відповідно до ст.1174 ЦК України.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.11.2016р. по справі №908/1923/16 в позові ТОВ ТЕХЕНЕРГОХІМ (69034, м. Запоріжжя, вул. Ульянова, 54) до Запорізької митниці ДФС (69041, м. Запоріжжя, вул.Кремлівська, буд. 12) про стягнення 1205,77 грн. матеріальної шкоди відмовлено у повному обсязі.

Рішення господарського суду першої інстанції мотивовано тим, що ТОВ „Техенергохім самостійно заявило до митного оформлення митну декларацію, сплатило необхідні платежі після отримання рішення про визначення коду товару, а митний орган у звязку із відсутністю законних підстав для відмови, оформив товар в митному відношенні.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що в діях відповідача не вбачається вини та причинно-наслідкового звязку між шкодою (збитками), спричиненою ТОВ «Техенергохім», і протиправною поведінкою особи, що її спричинила, тому відсутній склад правопорушення, передбачений ст.1166 ЦК України. Сума сплачених митних платежів при митному оформленні не є шкодою, що спричинена незаконними діями митниці, оскільки відкликання рішення №КТ-112000003-0048-2013 від 01.10.2013р. відбулося у звязку зі змінами у митному законодавстві.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Техенергохім, м.Запоріжжя звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області від 03.11.16р. по справі №908/1923/16, в якій просить його скасувати та стягнути на користь ТОВ Техенергохім1205,77 грн. матеріальної шкоди, завданої протиправними діями Запорізької митниці.

На думку апелянта, оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права.

Скаржник вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення неповно зясовані обставини, що мають значення для справи, та не враховано додану до позовної заяви копію листа Запорізької митниці ДФС №1109/11/08-70-19 від 12.07.2016р. до ТОВ «Техенергохім» щодо розгляду заяв про повернення з бюджету надмірно сплачених платежів.

У відзиві на апеляційну скаргу Запорізька митниця ДФС просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ Техенергохім, а рішення господарського суду Запорізької області від 03.11.2016р. по справі №908/1923/16 залишити без змін.

Відповідач по справі вважає, що для настання деліктної відповідальності необхідною умовою є наявність правопорушення, яке передбачено ст. 1166 ЦК України. Факт скасування рішення про визначення коду товарів не дає підстави вважати, що сума сплачених митних платежів при оформленні митної декларації є шкодою, спричиненою незаконними діями митного органу. Крім того, відкликання рішення №КТ-112000003-0048-2013 від 01.10.2013р. відбулося внаслідок змін у митному законодавстві.

Відповідач зазначає, що позивач самостійно заявив до митного оформлення митну декларацію, митний орган, у звязку з відсутністю законних підстав для відмови, оформив товар, а тому відсутній причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2016 р. було визначено склад колегії суддів: Геза Т.Д.- головуючий суддя, судді Ушенко Л.В., Мартюхіна Н.О.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 09.12.2016р. порушене провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Техенергохім, м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 03.11.2016р. по справі №908/1923/16. Розгляд справи призначено на 24.01.2017р.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 24.01.2017р. клопотання відповідача задоволено, продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів, розгляд справи відкладено на 14.02.2017р.

Про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони повідомлені належним чином.

У судове засідання представник позивача не зявився, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався. Від ТОВ «Техенергохім» надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Враховуючи, що явка позивача у судове засідання апеляційної інстанції не визнавалась обовязковою, відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях апеляційної інстанції від 24.01.2017р., 14.02.2017 року складено протоколи.

Статтею 99 Господарськогопроцесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними в ній доказами та не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Дослідивши докази матеріалів справи, заслухавши присутнього у судовому засіданні апеляційної інстанції 24.01.2017 року, 07.02.2017 року представника відповідача, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 01.10.2013р. звернувся до Запорізької митниці ДФС за оформленням митної декларації №112050000/2013/025785. Митниця відмовила у прийнятті декларації та прийняла кваліфікаційне рішення №КТ-112000003-0048-2013, відповідно до якого декларантом невірно класифіковано заявлений товар за кодом 841990000 згідно з УКТ ЗЕД замість коду НОМЕР_1 (а.с.23-25).

На підставі даного рішення, позивачем оформлена нова митна декларація №112050000/2013/025951 від 02.10.2013р. із зазначенням коду, визначеного митницею, за якою товар випущено у вільний обіг.

Зміна коду призвела до збільшення митних платежів ввізного мита на 1004,81 грн., податку на додану вартість на 200,96 грн.

Листом №1099/24/08-70-52-03-02 від 27.02.2014р. Запорізька митниця повідомила про відкликання кваліфікаційного рішення №КТ-112000003-0048-2013 від 01.10.2013р. у звязку з набранням чинності 01.01.2014р. нових норм Митного тарифу, затвердженого Законом України «Про митний тариф» (а.с. 26).

Позивач звернувся до митниці з заявою про повернення коштів, надміру сплачених внаслідок прийняття кваліфікаційного рішення №КТ-112000003-0048-2013 від 01.10.2013р.

20.03.2014р. Запорізькою митницею ДФС надано відповідь про розгляд заяв щодо повернення коштів та внесення змін до МД, в якому повідомлено, що рішення №КТ-112000003-0048-2013 про визначення коду товару прийнято на підставі Закону України «Про митний тариф» від 05.04.2001р., який втратив чинність 01.01.2014р. Відкликаючи зазначене рішення, Запорізька митниця зазначає, що визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД від 01.10.2013р. є таким, що суперечить законодавству України з питань митної справи внаслідок змін у ньому з 01.01.2014р. З огляду на вищенаведене, підстави для повернення з бюджету митних платежів відсутні. (а.с.62.)

Звертаючись до суду з позовною заявою ТОВ Техенергохім, посилаючись на ст. 1174 ЦК України просить стягнути на його користь 1205,77 грн. матеріальної шкоди, завданої протиправними діями Запорізької митниці (а.с.22). Позивач зазначає, що внаслідок прийняття відповідачем кваліфікаційного рішення №КТ-112000003-0048-2013, він оформив нову митну декларацію з визначеним митницею кодом товару №112050000/2013/025951 від 02.10.2013р. та сплатив додаткові кошти ввізне мито у сумі 1004,81 грн., податок на додану вартість у сумі - 200,96 грн.

На звернення ТОВ Техенергохім у поверненні надмірно сплачених коштів Запорізька митниця відмовила.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На відміну від загальної норми ст. 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальна норма ст. 1173 ЦК України допускає можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.

При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи (п. 6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" від 01.04.1994 № 02-5/215 в редакції від 29.12.2007).

За таких обставин, необхідною підставою для притягнення органу державної влади (у даному випадку посадової або службової особи органу Державної митної служби України) до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій цього державного органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Причому, неправомірність рішення, дій або бездіяльності органу державної влади має підтверджуватись відповідним рішенням суду, яке буде мати преюдиційне значення для справи про відшкодування шкоди.

Відповідальність не настає за відсутності хоча б одного з цих трьох елементів.

При прийнятті рішення про визначення коду товару № КТ-112000003-0048-2013, яким змінено зазначений позивачем код товару НОМЕР_2 у митній декларації №112050000/2013/025785 від 01.10.2013р. на код УКТЗЕД НОМЕР_1 та винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2013/01025, Запорізька митниця ДФС керувалася Законом України про «Про митний тариф» від 05.04.2001р.

У відповідності до ч.1, 2 ст. 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі УКТЗЕД).

При цьому при визначенні правильності класифікації декларантом товару за кодом УКТЗЕД митниця повинна дотримуватись основних правил інтерпретації УКТЗЕД, виходити з назви товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп.

Згідно розділу ІІІ Порядку щодо роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012р. № 650 декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Кодексу.

За приписами ч.4 ст. 69 Митного кодексу України у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Запорізька митниця при прийнятті рішення №КТ-112000003-0048-2013 про визначення коду товару від керувалася відомостями, заявленими у митній декларації №112050000/2013/025785 від 01.10.2013р.

Законом України Про митний тариф України від 19.09.2013р. №584, який вступив в силу 01.01.2014р. код товару НОМЕР_1 вилучений з УКТЗЕД.

Запорізькою митницею ДФС листом від 27.03.2014р. №2099/24/0870-52-03-02 повідомлено підприємство про відкликання рішення про визначення коду товару.

Позивач звернувся до відповідача зі зверненнями щодо повернення коштів, які були сплачені ним по митній декларації №112050000/2013/025951 від 02.10.2013р.

Повернення переплати при митному оформленні передбачено статтею 43 Податкового кодексу України, статтею 301 Митного кодексу України, Наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618 Про затвердження Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами (далі Наказ №618),

Відповідно до статті 43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до статті 301 Митного кодексу України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Наказом № 618 визначено процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у ст. 264, ч.4 ст. 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України.

Вказаним Порядком передбачене право платника податків на повернення надмірно сплачених податкових платежів, реалізація якого здійснюється за умови звернення платника податків до митного органу із заявою довільної форми, підписана керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності (п.2 Порядку).

За результатами розгляду такої заяви складається висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, який разом із Реєстром висновків про повернення та супровідним листом, адресується органу Державного казначейства України. В той же час, за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь (п. 11 Порядку).

В матеріалах справи наявні листи Запорізької митниці ДФС від 20.03.2014р. про розгляд заяв щодо повернення коштів та внесення змін до МД та відсутність підстав для повернення з бюджету митних платежів та від 12.07.2016р., в якому повідомлено позивача, що відповідь з порушеного питання вже надавалася 20.03.2014р. (а.с.27, а.с.62). Докази оскарження позивачем відмови митниці у повернення грошових коштів на його рахунок - відсутні.

Судова колегія вважає помилковим твердження позивача про те, що господарським судом до даних відносин повинно бути застосовано аналогію закону та аналогію права, а саме ст.122 Господарського процесуального кодексу України, в якій встановлено процедуру повороту рішення. У випадку зміни чи скасування виконаних рішення або постанови і прийняття нового рішення про повну або часткову відмову в позові, або припинення провадження, або залишення позову без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою. Для повернення переплати при митному оформленні застосовуються положення ст.43 Податкового кодексу України, ст.301 Митного кодексу України, Наказу Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Техенергохім, м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 03.11.2016 року по справі №908/1923/16 не підлягає задоволенню.

Рішення господарського суду Запорізької області від 03.11.2016 року по справі №908/1923/16 підлягає залишенню без змін за мотивами, викладеними у постанові.

Керуючись ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Техенергохім, м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 03.11.2016 року по справі № 908/1923/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 03.11.2016 року по справі №908/1923/16 залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий суддя Т.Д. Геза

Судді: Н.О. Мартюхіна

ОСОБА_3

Всього роздруковано 4 примірників:

1-позивачу

1-відповідачу

1-у справу

1- ГСЗО 1-ДАГС