Рішення № 64760879, 15.02.2017, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.02.2017

Справа № 920/1192/16

Господарський суд Сумської області у складі: головуючого - судді Джепи Ю.А.,

при секретарі Галашан І.В.,

за участю представників:

позивача – не з'явився

відповідача – не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи №920/1192/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мрія -3", м. Суми

про стягнення 7438,94 грн.,

встановив:

До господарського суду звернулося ПАТ «НАК «Нафтогаз України» з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мрія -3" про стягнення 7438,94 грн. заборгованості по договірним зобов’язанням, в тому числі: 6442,59 грн. пені, 439,27 грн. 3% річних, 557,08 грн. інфляційних збитків. В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем строків оплати за придбаний природний газ.

15.02.2017 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому він просить суд при оголошенні судового рішення зменшити розмір пені на 50%, враховуючи неприбутковість відповідача та відсутність завданої шкоди позивачу, а розгляд справи провести без участі представника відповідача.

В судове засідання 15.02.2017 представники сторін не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд встановив наступне.

31.12.2014 року між позивачем – Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (продавець) та відповідачем – Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Мрія -3" (покупець) було укладено договір купівлі - продажу природного газу № 3418/15-ТЕ-29.

Відповідно до п.1.1 Договору №3418/15-ТЕ-29 продавець зобов’язувався передати покупцю природний газ, а покупець – прийняти та оплатити цей природний газ.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов‘язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов‘язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Договір № 3418/15-ТЕ-29 від 31.12.2014 за своєю правовою природою є договором купівлі - продажу, підписаний повноважними представниками сторін, відповідає вимогам, передбаченим статтями 628, 639, 655 Цивільного кодексу України щодо змісту та форми договору, не розірваний сторонами та не визнаний недійсним в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, відповідно до актів прийому-передачі природного газу, позивач з січня 2015 року по грудень 2015 року передав відповідачу, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 260831,18 грн. (а.с.22-28).

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено обов’язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 6.1 договору № 3418/15-ТЕ-29 оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 – го числа місяця наступного за місяцем поставки.

Відповідач свої зобов’язання щодо оплати газу виконав, але з порушенням встановленого п. 6.1 договору №3418/15-ТЕ-29 строку.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України.

У відповідності до вимог статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна надати докази в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідач не надав суду доказів оплати заборгованості за договором купівлі – продажу природного газу №3418/15-ТЕ-29 від 31.12.2014 у строк, встановлений п.6.1 Договору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про порушення відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем за договором купівлі – продажу природного газу №3418/15-ТЕ-29від 31.12.2014 в частині строків проведення розрахунків за газ поставлений у січні, лютому, березні, квітні, жовтні, листопаді, грудні 2015 року.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 3 ч. 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно ч. 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пунктом 7.2 договору №3418/15-ТЕ-29 передбачено, що у разі невиконання покупцем умов п.6.1 договору, він зобов’язується у безспірному порядку сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.

Відповідач свої зобов’язання у встановлені строки не виконав, борг за отриманий природний газ сплатив з порушенням строку встановленого п. 6.1 договору, а тому пеня за газ поставлений у січні, лютому, березні, квітні, жовтні, листопада, грудні 2015 року підлягає стягненню на загальну суму 6442,59 грн., що підтверджується перевіреним судом розрахунком позивача.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, перевіривши розрахунки позивача, суд дійшов висновку про їх правомірність та стягнення з відповідача на користь позивача 557,08 грн. інфляційних збитків та 439,27 грн. трьох відсотків річних нарахованих відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на несвоєчасну сплату мешканцями (співвласниками) будинку комунальних платежів, що й спричинило виникнення заборгованості, що, на думку суду, не може свідчити про відсутність обовязку щодо своєчасного виконання зобов'язання перед позивачем.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву заявлено клопотання про зменшення розміру пені на 50%, у зв’язку з тим, що відповідач є неприбутковою організацією, але відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідачем не надано дожних доказів на підтвердження свого незадовільного фінансового стану або наявності інших обставин, що свідчать про неможливість виконання зобовязання, а тому суд відмовляє у клопотанні про зменшення неустойки (пені) за недоведеністю.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати за договором купівлі-продажу природного газу, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному розмірі.

Частиною 7 статті 84 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

На підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються 1378 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

вирішив:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мрія -3" (40024, м. Суми, вул. Харківська, 3/1,-4, ід. код 37186200) на користь Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; ід. код 20077720) 6442,59 грн. пені, 439,27 грн. 3% річних, 557,08 грн. інфляційних збитків; а також витрати по сплаті судового збору в даній справі у сумі 1378,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 16.02.2017

Суддя Ю.А.ДЖЕПА