Ухвала суду № 64760836, 13.02.2017, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

УХВАЛА

13 лютого 2017 року Справа № 913/399/16

Провадження №22/913/399/16

За позовом - Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія

«Нафтогаз України», м.Київ

до відповідача - Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації

«Луганськгаз», м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 8159543грн. 64коп.

Суддя Ковалінас М.Ю.

Секретар судового засідання - Бережна Л.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_1, дов. №14-81 від 25.04.2016 (ПАТ «НАК «Нафтогаз України»);

від відповідача - ОСОБА_2, дов. №15 від 28.12.2016 (ПАТ «Луганськгаз»)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» (далі за текстом - ПАТ «Луганськгаз») звернулося до господарського суду Луганської області з заявою від 31.01.2017 №01-02-43/211 про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2016 у справі №913/399/16 на загальну суму 1828954грн. 23коп., терміном на десять років, відповідно до графіку, який додано до заяви.

Відповідно до ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України шляхом автоматичного розподілу заяву ПАТ «Луганськгаз» від 31.01.2017 №01-02-43/211 у справі №913/399/16 передано на розгляд судді Ковалінас М.Ю. (протокол повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 02.02.2017 б/н)

Ухвалою господарського суду Луганської області від 02.02.2017 прийнято заяву ПАТ «Луганськгаз» від 31.01.2017 №01-02-43/211 та призначено її до розгляду у засіданні суду на 13.02.2017.

Відповідач ПАТ «Луганськгаз» подав до канцелярії суду доповнення до раніше поданої заяви про надання розстрочки виконання рішення суду від 07.02.2017 №01-02-43/260, у якому просить суд про прийняття цього доповнення до заяви до розгляду, та надати розстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2016 у справі №913/399/16 про стягнення з ПАТ «Лугангськгаз» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» пені в розмірі 183113грн. 35коп., 3% річних в розмірі 163531грн. 97коп., інфляційних нарахувань в розмірі 1455280грн. 03коп., судового збору в розмірі 27028грн. 88коп., всього в сумі 1828954грн. 23коп. строком на 10 (десять) років, рівними частинами по 15241грн. 29коп. щомісячно, а саме з 01.03.2017 й до 01.03.2027, у відповідності з графіком, який додано до заяви від 31.01.2017 №01-02-43/211.

Позивач ПАТ «НАК «Нафтогаз України» у даному засіданні суду подав заперечення на заяву про відстрочку виконання рішення від 09.02.2017 б/н, в яких просить суд відмовити у повному обсязі у задоволені заяви ПАТ «Лугангськгаз» про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2016 у справі №913/399/16.

Розглянувши матеріали справи та додатково надані, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

ПАТ «Луганськгаз» звернулося до господарського суду Луганської області з заявою від 31.01.2017 №01-02-43/211 про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2016 у справі №913/399/16 на загальну суму 1828954грн. 23коп., терміном на десять років, відповідно до графіку, який додано до заяви, в обґрунтування своїх вимог за заявою відповідач посилається на наступне.

Залишок заборгованості за рішенням суду від 30.05.2016 у справі № 913/399/16 складає 1828954грн. 23коп. та складається з пені, інфляції, 3% річних та судового збору, у звязку з виникненням в діяльності ПАТ «Луганськгаз» виняткових обставин, процеси розрахунків з контрагентами суттєво ускладнилися, для виправлення існуючого стану та налагодження продуктивної роботи підприємства необхідне термінове послаблення фінансового тиску, в тому числі отримання розстрочки по виконанню існуючого зобовязання на достатній період.

Нездатність ПАТ «Луганськгаз» виконувати зобовязання виникла по обєктивним обставинам, що мають винятковий і загальновідомий характер, у тому числі це проведення антитерористичної операції (АТО) на території Донецької та Луганської областей, яка розпочалась відповідно до Указу № 405/2014 Президента України Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України». Відповідно до інформації, що розміщується на офіційному сайті Ради безпеки та оборони України та повідомляється офіційними ЗМІ, станом на дату надання цього позову, значна територія Луганської області контролюються терористами. Внаслідок дії негативних факторів та обставин, на які ПАТ «Луганськгаз» не може вплинути, має місце неспроможність підприємства здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток з квітня 2014 року, виконувати поточні (договірні) та інші вже існуючі зобовязання. Через дію незаконних озброєних воєнізованих формувань та угрупувань на території, не підконтрольній владі України у межах Луганської області ПАТ «Луганськгаз» фактично позбавлено права володіння та користування майном, яке перебуває у його власності та господарському віданні. ПАТ «Луганськгаз» фактично втратило все майно, що перебувало на тимчасово окупованій території Луганської області, на час її захоплення та було позбавлене можливості здійснювати виробничо-господарську діяльність на відповідних територіях, це підтверджується Розпорядженням КМ України №1085-р від 07.11.2014 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» Протоколом № 13 від 31.12.2014 засідання Правління ПАТ «Луганськгаз» та Протоколом засідання постійно діючої комісії з питань інвентаризації та списання щодо результатів інвентаризації, проведеної згідно наказу від 29.09.2014 №128- аг станом на 01.10.2014. Загальна сума втрачених основних засобів (за залишковою вартістю) складає 311807340 грн. 60 коп. Внаслідок захоплення будівель Товариства на території м. Луганська та відокремлених структурних підрозділів (філій) у межах Луганської області, Товариство також позбавлено доступу до будь-якої документації правовстановлюючого та дозвільного характеру, первинної фінансової і кадрової документації, штампів та печаток. Незаконне використання цих відомостей зазначеними особами мооісе завдати значної шкоди майновим правам та охорошованим законом інтересам Товариства. За фактом захоплення адміністративної будівлі, 25.09.2014 за вих. № 01-02-53/2941 Товариство звернулось до Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ України з заявою про вчинення кримінального правопорушення. На сьогоднішній день, захоплене майно та будівлі не були повернуті ПАТ «Луганськгаз».

Відсутність підтримки, з боку Держави, монополіста в сфері постачання та розподілу природного газу, на території Луганської області, несе в собі резонансні соціально- політичні та гуманітарні наслідки, оскільки ПАТ «Луганськгаз» не зможе вести господарсько-фінансову діяльність на території Луганської області, вести ремонтно- відновлювальні роботи на лінії зіткнення (де в результаті бойових дій, щодня доводиться терміново відновлювати та ремонтувати газопроводи), і в подальшому не зможе забезпечити постачання та розподіл природного газу по всій території Луганської області. Крім того, подібна ситуація впливає на можливості підприємства своєчасно виплачувати заробітну плату працівникам. ПАТ «Луганськгаз» є субєктом природної монополії на ринку розподілу природного газу, його постачання на території Луганської області, надмірний фінансовий тиск на ПАТ «Луганськгаз» може призвести до часткового або навіть повного припинення провадження господарської (статутної) діяльності, працівники можуть залишитись без роботи, що призведе до посилення соціальної напруги серед населення та створить загрозу зриву підготовки до наступного опалювального сезону та функціонування багатьох підприємств, виробничі потужності яких залежать від надання заявником відповідних послуг.

На сьогоднішній день, підприємство знаходиться у вкрай тяжкому фінансовому стані, і критично потребує послаблення фінансового тиску, у разі надання перерви у виконанні певних зобовязань, можливе швидке оздоровлення ПАТ «Луганськгаз», з подальшим погашенням всіх зобовязань в повному обсязі. У разі надання розстрочки виконання рішення суду ПАТ «Луганськгаз» зможе налагодити чітку послідовну діяльність підприємства, з поступовим нарощуванням темпів і обсягів господарської діяльності (зокрема, транспортування, постачання, розподіл природного газу), в першу чергу на територіях підконтрольних Українській владі.

Посилаючись на приписи Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 №9, ПАТ «Луганськгаз», зазначає, як виняткові обставини антитерористичну операцію на території Луганської області (АТО), захоплення незаконними озброєними формуваннями близько 60 % майна ПАТ «Луганськгаз», втрату значної частини території обслуговування підприємства, повязане з захопленням території, зменшення на близько 70% обсягів транспортування природного газу, що є основним видом статутної діяльності підприємства, занижені тарифи на транспортування (розподіл) та алгоритм розподілу коштів, незадовільна платіжна дисципліна споживачів природного газу, інші обєктивні обставини в державі.

В провадженні органів державної виконавчої служби тривалий час знаходиться на виконанні декілька наказів Господарського суду Луганської області про стягнення з ПАТ Луганськгаз на користь ПАТ НАК Нафтогаз України та ДК Газ України значних сум заборгованості за спожитий природний газ. З середини 2015 року державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС Мінюсту України неодноразово вчинялися спроби заблокувати рахунки ПАТ Луганськгаз (в т.ч. й зарплатні) шляхом накладення арешту. Державним виконавцем в примусовому порядку з поточних рахунків ПАТ Луганськгаз списуються кошти. Списуючи кошти на користь інших юридичних осіб-кредиторів, державний виконавець фактично втручається у фінансові потоки ПАТ Луганськгаз, змінюючи пріоритетність виплат, запланованих нашим підприємством.

За даними балансу Товариства станом на 30.09.2016 (копія додається) дебіторська заборгованість за товари, роботи послуги вже складала 971232 тис.грн., що також вдвічі більше, ніж на початок 2016 року (481 901 тис.гр.). При тому, що Товариство з початку 2016 року зменшило кредиторську заборгованість за розрахунками з оплати праці з 2882 тис.грн. до 2208 тис.грн.

Торгово-промисловою палатою України за заявами ПАТ «Луганськгаз» було видано наступні Сертифікати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 584 (вих.№3223/05-4 від 19.09.2014), якій засвідчує неможливість виконання зобовязань за договором на купівлю-продаж природного газу № 13-201-В від 04.01.2013 укладеного між ПАТ «Луганськгаз та ПАТ «НАК «Нафтогаз України». Початок дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) - 07 квітня 2014 р.. Дату закінчення терміну дії форс-мажору на момент видачі даного сертифікату встановити неможливо; № 6224 (вих. №531/05.0-4 від 19.04.2016), якій засвідчує товариству дії/бездіяльність органів державної влади, щодо наступних зобовязань, виконання яких передбачено щомісячно: оплата придбаного протягом 2014-2016 р.р. природного газу в частині обсягів виробничо-технологічних витрат та нормованих витрат, які не були враховані при встановленні тарифів на розподіл природного газу, у розмірі 10,9 млн.куб.м., за Договором № 13-202-ВТВ на купілю-продаж природного газу, укладеним 04.01.2013 між ПАТ «Луганськгаз та ПАТ «НАК «Нафтогаз України».

У даній момент кошти ПАТ «Луганськгаз» спрямовуються виключно на ремонти газових мереж та на підготовку до зимового (опалювального) періоду 2016-2017 років, ремонтні роботи проводяться виключно за рахунок коштів ПАТ «Луганськгаз», оскільки у 2014 - 2015 роках НКРЕ КП не затвердило для нашого підприємства інвестиційну програму на відповідні цілі. Суттєво впливає на фінансовий стан нашого підприємства зростання заборгованості населення за спожитий природний газ, що викликане зростанням ціни (тарифу) на газ. Крім того, на сьогоднішній день та протягом попередніх років діяв економічно необгрунтований тариф на транспортування природного газу газорозподільними мережами.

Протягом 2014-2015 років, і у 2016 році НКРЕ для ПАТ «Луганськгаз» затверджувались значно занижені тарифи на розподіл природного газу, які є економічно не обґрунтованими. Для відповідних цілей зміни тарифу, ПАТ «Луганськгаз» неодноразово зверталося до НКРЕ КП з обґрунтуваннями тарифу та вимогами щодо його перегляду. На звернення підприємство не отримало жодної відповіді.

До заяви від 31.01.2017 №01-02-43/211 про надання розстрочки виконання рішення суду, відповідачем подано доповнення від 07.02.2017 №01-02-43/260, у якому ПАТ «Луганськгаз» зазначає про наступне.

Товариство було вимушено звернутися до суду з відповідною заявою про надання розстрочки виконання рішення суду, у звязку з винятковими обставинами та загальновідомими фактами (проведення АТО). ПАТ «Луганськгаз» в жодному разі не відмовляється від виконання своїх зобов'язань, але для реальної спроможності виконання Рішення суду, можливо лише при терміновому послабленні фінансового тиску та налагодженні продуктивної роботи Товариства.

ПАТ «Луганськгаз» веде господарську діяльність за рахунок отриманих доходів від розподілу та постачання природного газу, обслуговування систем газопостачання і це є основний напрямок діяльності Товариства (Постанова КМУ від 01.10. 2015 №758 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обовязків на субєктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)», ліцензія на розподіл природного газу № 527279, строк початку дії ліцензії з 24.03.2010 року, рішенням НКРЕКП № 2284 від 08.09.2015 року ( діє безстроково). Надмірний фінансовий тиск на ПАТ «Луганськгаз» може призвести до часткового або навіть повного припинення провадження господарської (статутної) діяльності, працівники можуть залишитись без роботи, що призведе до посилення соціальної напруги серед населення та створить загрозу зриву опалювального сезону (2016- 2017) та функціонування багатьох підприємств, виробничі потужності яких залежать від надання Товариством відповідних послуг.

Дефіцит коштів ПАТ «Луганськгаз» в значній мірі залежить від встановлення невиправданого, збиткового тарифу на розподіл природного газу газорозподільними мережами. ПАТ «Луганськгаз» зверталось до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики листами № 1418/01-02-61 від 20.08.2015 р., № 01-02-46/151 від 29.01.2016 р., № 01-02-46/375-1 від 02.03.2016 р., № 01-02-46/644 від 13.04.2016 р., № 01-02-46/1083 від 17.06.2016 р., № 01-02-46/1457 від 19.08.2016 р., та один з останніх листів від 12.09.2016 року №01-02-46/1547 щодо необхідності перегляду збільшення тарифу на розподіл природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ з детальним викладанням причин збиткової діяльності Товариства та необхідними обґрунтуваннями з цього приводу. Падіння обсягів розподілу природного газу було зумовлено наступними факторами: - зменшення фактичної території обслуговування у результаті проведення АТО на території Луганської області починаючи з другої половини 2014 року (розмежування території обслуговування на підконтрольну та непідконтрольну Україні території) і як наслідок, значне скорочення обсягів розподілу природного газу (оскільки основна частина промислових споживачів природного газу залишилась на тимчасово непідконтрольній Україні території); - збільшення відтоку населення (споживачів газу) в результаті внутрішнього переміщення (переселення) на території інших областей; -природне зменшення обсягів споживання природного газу безпосередньо населенням через зростання вартості природного газу. Таким чином, у Товариства на дату звернення до НКРЕКП, були відсутні будь-які джерела для проведення в повному обсязі розрахунків за природний газ з ПАТ «НАК «Нафтогаз України».

В травні-червні 2016 року НКРЕКП здійснено планову перевірку ПАТ «Луганськгаз» за 2014-2015 (щодо дотримання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану! вугільних родовищ за регульованим тарифом та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ) про що було складено відповідний акт планової перевірки від 06.06.2016 №76, у якому висвітлено проблеми і негативні фактори в діяльності Товариства, перелічені вище та підтверджено фактичні обсяги розподілу природного газу ПАТ «Луганськгаз» за 2014-2015 роки, а також підтверджено розбіжності між зазначеними обсягами та обсягами, що були використані НКРЕКП при розрахунку тарифу на розподіл природного газу для ПАТ «Луганськгаз». Перевіркою встановлено недостатність затвердженого тарифу для покриття фактичною тарифною виручкою Товариства основних економічно обгрунтованих витрат за усіма статтями затвердженої структури тарифу, а також зафіксовано розмір збитків Товариства, що склався через недоотримання розрахункової тарифної виручки у 2014-2015 роках (неврахування фактичних обсягів розподілу природного газу), та підтверджено факт дисбалансу дебіторської та кредиторської заборгованості Товариства, а саме: недостатність джерел для погашення кредиторської заборгованості через наявність дебіторської заборгованості за отриманий природний газ (населення, бюджетних та промислових підприємств) в обсязі 237 млн.грн., яка залишилась не сплаченою до теперішнього часу з причин місцезнаходження боржника на тимчасово непідконтрольних Україні територіях, що у сукупності із недостатністю тарифу є основними чинниками збитковості і можливого банкрутства ПАТ «Луганськгаз» (копія витягу з акту додається).

Станом на 01.01.2016 загальний борг споживачів за природний газ складав 161593,303 тис. грн. (без урахування заборгованості по неконтрольованій території). За даними балансу Товариства станом на 30.09.2016 року дебіторська заборгованість за товари, роботи послуги та природний газ вже складає 971232, тис. грн., тобто за час проведення АТО з січня 2015 року по теперішній час заборгованість споживачів Товариства виросла в 4,5 рази, з 215271 тис.грн. до 97 232 тис.грн., що не могло не відобразитися на спроможності ПАТ «Луганськгаз» своєчасно виконувати свої зобов'язання за укладеними договорами, у тому числі з ПАТ «НАК «Нафтогаз України».

Питання негативного небалансу природного газу, що сформувався в результаті проведення антитерористичної операції на території Луганської області (АТО), є критичним і потребує негайного вирішення, оскільки за 2015 рік його обсяг склав 23619000 м. куб. газу, що в грошовому виразі складає суму 197030170 гри. 96 коп.

ПАТ «Луганськгаз» зверталося до НКРЕКП для вирішення на рівні регулятора питання, щодо субєкта ринку, на якого саме будуть відноситись обсяги негативного небалансу природного газу, що сформувався в результаті проведення антитерористичної операції на території Луганської області (АТО) та яким способом, та з яких джерел буде здійснюватися перекриття даного небалансу, врегулювання цього питання на даний час не вирішено.

Виникнення обставин непереборної сили підтверджується сертифікатом (висновком) №3497/05-4 від 02.10.2014 року, який отримано від Торгово-промислової палати України (копія додається). Цим висновком ТПП України засвідчила настання форс-мажорних обставини (обставини непереборної сили) з 01 липня 2014 року для ПАТ Луганськгаз при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів. З моменту видачі сертифікату обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо. Указ Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014, який зумовив проведення антитерористичної операції на сході України на даний час не припинив свою дію (копія додається).

Усі ці обставини додатково підкреслюють існування для ПАТ «Луганськгаз» особливих обставин, які підприємство не могло передбачити під час здійснення своєї господарської діяльності. Обставини та події відносно роботи Товариства несуть всі ознаки надзвичайних і невідворотних, на які Товариство ніяким чином не може вплинути та запобігти.

Зважаючи на викладене, відповідач вважає, що у ПАТ «Луганськгаз» є всі правові та фактичні підстави для надання судом, відповідно до ч.1 ст.121 ГПК України, розстрочки виконання рішення суду, у справі № 913/399/16 про стягнення з ПАТ «Луганськгаз» на користь ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» пені в розмірі 183 113,35 грн., 3% річних в розмірі 163 531,97 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 1 455 280,03 грн., судового збору у розмірі 27 028,88 грн. (всього в сумі 1 828 954.23 грн.), строком на 10 (десять) років, а саме з 01.03.2017 року до 01.03.2027 року, згідно наданого графіку.

Позивач, у даному засіданні суду подав заперечення від 09.02.2017 б/н, на заяву про відстрочку виконання рішення, в яких просить суд відмовити у повному обсязі у задоволені заяви ПАТ «Лугангськгаз» про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2016 у справі №913/399/16, з посиланням на таке.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 10.08.2016 відповідачу вже було надано відстрочку виконання рішення суду строком на 6 місяців, а саме до 10.02.2017, ще до закінчення терміну дії попередньої відстрочки відповідач звернувся до господарського суду Луганської області із черговою заявою про розстрочку виконання рішення суду у справі № 913/399/16 строком на 10 років, а саме до 01.03.2027.

За змістом ч. 1 ст. 121 ГПК України, підставою для розстрочки виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Законодавець повязує розстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Свою заяву відповідач обґрунтовує скрутним фінансовим станом підприємства, у звязку з наявністю дебіторської заборгованості, а також нестабільною та складною політичною ситуацією в країні.

Проте, посилання на незадовільний фінансовий стан, в тому числі, без наявності будь-яких доказів такого скрутного фінансового стану, за змістом ст. 121 ГПК України, не може вважатися обставиною, що може слугувати підставою для відстрочки виконання рішення, оскільки п. 9 ч.3 ст.129 Конституції України передбачає, що обовязковість судових рішень не залежить від наявності чи відсутності у боржника коштів.

Необгрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду. Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, розстрочка/відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.І ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру».

Позивач вважає, що відповідачем не було надано доказів наявності тих виключних обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду згідно ст. 121 ГПК України та п. 7.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012 №9, а саме: доказів загрози банкрутства, доказів відсутності коштів на банківських рахунках; доказів відсутності майна, на яке можливо було б звернути стягнення, доказів відсутності активів (коштів та майна), за рахунок яких можливо погасити вказану заборгованість. Сам по собі факт відсутності у боржника грошових коштів, який не доведений відповідачем, не може свідчити про неможливість виконання рішення суду, з огляду на існування інших, крім звернення стягнення на грошові кошти, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» способів виконання рішення суду.

Позивач звертає увагу на те, що внаслідок зовнішньополітичних чинників, у зв'язку із втратою контролю над ПАТ «Чорноморнафтогаз» та інших підприємств, що знаходяться на території АР Крим, позивач відобразив в своїй звітності знецінення інвестицій у вказаних підприємствах в сумі 899806,00 тис.грн., знецінення запасів природного газу, розташованого у підземних сховищах АР Крим у сумі 1903484 тис.грн. Стосовно Донецької та Луганської областей - позивач провів знецінення інвестицій у частці підприємств в сумі 61179 тис.грн. Також збитки, понесені на окупованих територіях за рік, що закінчились 30.09.2014, складають 2145563 тис.грн. (2014 рік: 1710073 тис.грн.). До складу збитків, понесених на окупованих територіях, включено собівартість несанкціоновано відібраного газу в зоні АТО у сумі 1510368 тис.грн. (2014 рік: 1371221 тис.грн.). Крім цього, на червень-липень 2016 року на виконанні в органах Державної виконавчої служби перебувало 2419 виконавчих документів на загальну суму стягнення на користь позивача за поставлений природний газ близько 20,902 млн.грн. З вказаної кількості по 381 виконавчому документу стягненню підлягає більше 9,511 млн.грн. з боржників, які розташовані на території Запорізької. Черкаської областей. Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.

Тому, позивач не має фінансової можливості відстрочувати та/або розстрочувати виконання зобовязань своїх контрагентів, оскільки його фінансовий стан є досить тяжким.

Крім вищевказаного, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати ступінь вини відповідача у виникненні спору. Рішення у справі № 913/399/16 про стягнення з відповідача пені в сумі 183113 грн. 35 коп., 3 % річних в сумі 163531грн. 97 коп. та інфляційних втрат в сумі 1455280грн. 03 коп., а також витрат зі сплати судового збору в сумі 27028грн. 88коп. винесено у звязку з невиконанням Відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 №13-201-В, остаточно розрахуватись за отриманий природний газ відповідач повинен був до 20.10.2015, отже невиконання зобовязання відповідачем триває вже більше 1 року.

Протягом останніх двох років в державі відбулись стрімкі інфляційні процеси наслідком яких стало здешевлення національної валюти по відношенню до іноземної майже втричі. Бюджетом України та фінансовим планом Позивача, який затверджений Кабінетом міністрів України, не передбачені фінансові можливості для кредитування споживачів природного газу. Внаслідок недоотримання та несвоєчасного проведення розрахунків за спожитий природний газ Позивач змушений залучати комерційні кредити за ринковими відсотковими ставками, що складають 20-24% річних. Єдиним джерелом часткової компенсації понесених Позивачем втрат є стягнення з боржників передбачених законами України та умовами договорів всіх можливих штрафних санкцій. Єдиним джерелом часткової компенсації понесених Позивачем втрат є стягнення з боржників передбачених законами України га умовами договорів всіх можливих штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат. Несплата боргів перед іноземними постачальниками газу може потягнути за собою взагалі зупинення постачання природного газу на територію України, вважаємо що зазначені обставини безумовно свідчать про неможливість позивача розстрочувати та/або відстрочувати виконання зобов'язань своїх контрагентів, оскільки його фінансовий стан є досить тяжким.

Розстрочка (ще на 10 років) істотно порушує майнові інтереси позивача, внаслідок тривалого перенесення терміну виконання зобов'язання відповідача у даних правовідносинах.

В зв'язку з тим, що розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи і заперечення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується заява, суд дійшов висновків про наступне.

Рішенням господарського суду Луганської області від 30.05.2016 у справі №913/399/16 позовні вимоги ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до відповідача ПАТ «Луганськгаз» задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 183113грн. 35коп., 3% річних в розмірі 163531грн. 97коп., інфляційні втрати в розмірі 1455280грн. 03коп., судовий збір в розмірі 27028грн. 88коп., в решті позову відмовлено.

Зазначене рішення набрало законної сили та на його виконання видано наказ господарського суду Луганської області від 16.06.2016 у справі №913/399/16.

ПАТ «Луганськгаз» звернулося до господарського суду Луганської області з заявою від 27.07.2016 №01-02-54/127593 про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2016 у справі №913/399/16 на 5 (пять) років, а саме до 01.08.2021 року.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 10.08.2016 у справі №913/399/16 заяву від 27.07.2016 №01-02-54/127593 про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2016 у справі №913/399/16 задоволено частково, відстрочено виконання рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2016 у справі №913/399/16 строком на шість місяців, а саме до 10.02.2017.

Згідно з ст.1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обовязковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.

Згідно з ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

п/п 7.1.1 та 7.1.2 п.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України від 17.10.2012 №9 передбачено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Згідно з п/п.7.2 п.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України від 17.10.2012 №9 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сімї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обовязковим.

Отже, законодавець у будь-якому випадку повязує розстрочку виконання рішення з обєктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, які надають підстави для розстрочки виконання рішення.

Виконання рішень, винесених судом, є невідємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії ( п.п. 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», зазначено, що на державі лежить позитивне зобовязання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення випливає, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Розстрочка виконання рішення має ґрунтуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів сторін.

Указом Президента України №405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Згідно з ст.1 Закону України №1669-VII від 02.09.2014 Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі - Закон №1669) період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указами Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року, Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України №405/2014 від 14 квітня 2014 року та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Таким чином, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14 квітня 2014 року і на момент розгляду вказаної заяви проведення антитерористичної операції триває.

Суд погоджується з доводами ПАТ «Луганськгаз» про те, що проведення антитерористичної операції на території Луганської області призвело до виникнення виключних обставин, за умови існування яких заявник не має можливості здійснювати в повній мірі свою господарську діяльність, виконувати поточні та інші вже існуючі договірні зобовязання.

ПАТ Луганськгаз фактично позбавлено права володіння та користування майном близько 60%, яке перебуває у власності та господарському віданні товариства і його відокремлених структурних підрозділів, які знаходяться на непідконтрольній Українській владі території, що підтверджується протоколом №13 від 31.12.2014 засідання Правління ПАТ Луганськгаз та протоколом засідання постійнодіючої комісії з питань інвентаризації та списання щодо результатів інвентаризації, проведеної згідно наказу від 29.09.2014 №128. Загальна сума втрачених основних засобів складає 311807240,60 грн.

Крім того, у звязку з проведенням АТО на території Луганської області та перебуванням боржників на непідконтрольний території, нездійснення ними оплати за поставлений природний газ, неможливість проведення на непідконтрольній території банківських операцій прямим чином впливає на збільшення дебіторської заборгованості споживачів перед ПАТ Луганськгаз за природний газ. Станом на 01.05.2016 загальний борг споживачів за природний газ склав 144768,049 тис. грн., з яких: заборгованість населення становить 131670,120 тис. грн., бюджетних установ 801,449 тис. грн., промислових підприємств 12295,540 тис. грн. На підтвердження цього факту боржник подав суду Акт №76 від 06.06.2016 планової перевірки дотримання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом, складений Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Наявність пошкоджених та зруйнованих газопроводів ПАТ Луганськгаз внаслідок бойових дій призводить до витоку природного газу. Розрахунок за ці втрати (негативний небаланс природного газу) боржник покладає повністю на себе у звязку з чим несе додаткові збитки за неотриманий природний газ. За 2015 рік негативний небаланс природного газу у боржника склав 23 619 000 м.куб., що в грошовому виразі склало 197030170 грн. 96 коп.

Крім того, відповідач неодноразово звертався до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, з проханням вирішити питання щодо субєкта ринку, на якого будуть покладатися обсяги негативного небалансу природного газу та визначення джерел перекриття такого небалансу. Як свідчить листування з цього приводу зазначена проблема на рівні регулятора наразі не вирішена. Для зменшення негативного небалансу природного газу боржником проводиться ремонт пошкоджених обєктів газопостачання на постраждалих від бойових дій територіях за власний рахунок, що значно впливає на його фінансовий стан, оскільки ПАТ Луганськгаз несе невиправдані збитки не з своєї вини.

З метою сприяння розвязання проблемних питань діяльності товариства боржник звертався з листами до Президента України, Премєр-Міністра України, Голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, проте вони залишені без відповіді.

За змістом ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, звільняється від відповідальності за порушення зобовязання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Аналогічні положення передбачені ст.218 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 10 Закону №1669 передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобовязань, є сертифікат Торгово-промислової палати України. Крім того, були внесені зміни у Закон України Про торгово-промислові палати в Україні, зокрема, викладено абз. 3 ч.3 ст.14 Закону у наступній редакції: засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями субєктів господарської діяльності та фізичних осіб, а також доповнено ст.141 в наступній редакції: торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення субєкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для субєктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що обєктивно унеможливлюють виконання зобовязань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обовязків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

З наданого відповідачем сертифікату №584 від 19.09.2014 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який виданий Торгово-промисловою палатою України, вбачається, що він засвідчує, що події на території Луганської області є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), що унеможливлюють здійснення господарської діяльності Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Луганськгаз за договором на купівлю-продаж природного газу №13-411-ПР від 04.01.2013, укладеного з Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України.

Таким чином, неможливість виконання ПАТ Луганськгаз зобовязань перед Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України за договором на купівлю-продаж природного газу №13-201-В від 04.01.2013, за яким здійснювались стягнення у справі №913/399/16, обумовлена надзвичайними подіями, що виникли на території Луганської області через проведення антитерористичної операції, тому вказаний сертифікат судом приймається до уваги.

З наданого відповідачем сертифікату (висновку) про настання обставин непереборної сили №6224 від 19.04.2016, який видано Торгово-промисловою палатою України, слід, що він не засвідчує обставин непереборної сили за договором купівлі-продажу природного газу №13-201-В від 04.01.2013, який укладено між ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України та ПАТ по газопостачанню та газифікації Луганськгаз, тому цей сертіфікат до уваги судом не приймається.

Відносно фінансового стану сторін господарський суд зазначає наступне.

З метою оцінки фінансової можливості погашення заборгованості перед позивачем боржником подано до суду Баланс на 30.09.2016 та Звіт про фінансові результати за 9 місяців 2016 року, з останнього вбачається, що збиток від операційної діяльності ПАТ Луганськгаз за звітній період становить 11032000 грн. 00 коп. Крім того, на фінансовий стан боржника впливає наявна заборгованість споживачів за природний газ (без урахування заборгованості по неконтрольованій території).

Також щоб стабілізувати своє фінансове становище боржник неодноразово звертався з листами до НКРЕКП, щодо перегляду тарифу на розподіл природного газу. 27.09.2016 постановою НКРЕКП №1627 затверджено новий тариф на розподіл природного газу для ПАТ Луганськгаз, який становить 729,0 грн. за 1000куб.м. та діє з 01.10.2016, що дасть можливість збільшити тарифний дохід підприємства та можливість розрахуватися з кредиторами, в т.ч. і з позивачем.

Суд погоджується з доводами боржника про те, що негайне виконання судового рішення призведе до зупинки його господарської діяльності, неможливості відновлення пошкоджених газопроводів, неможливості забезпечувати природним газом споживачів Луганської області, що створить загрозу зупинення функціонування багатьох підприємств та може призвести до гуманітарної катастрофи.

Суд вважає, що оплата стягнутої судовим рішенням суми частинами, дасть можливість боржнику самостійно здійснити погашення заборгованості без негативного впливу на діяльність та фінансовий стан підприємства.

Також судом при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення враховується майновий стан позивача і що Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України є обєктом, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави та що через значний обсяг кредиторської заборгованості позивача не має можливості своєчасно здійснювати розрахунки з контрагентами, що є необхідним для безперервного постачання газу споживачам.

Крім того, суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість розстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобовязань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку про наявність виключних обставин, які унеможливлюють своєчасне виконання рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2016 у справі №913/399/16 Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації Луганськгаз.

Водночас розстрочка виконання рішення строком на 10 років, враховуючи заперечення позивача, є значним строком, протягом якого може змінитися як майновий стан позивача так і відповідача, що взагалі може призвести до невиконання судового рішення.

З огляду на вищезазначене господарський суд вважає за можливе частково задовольнити заяву ПАТ по газопостачанню та газифікації Луганськгаз, від 31.01.2017 №01-02-43/211 про надання розстрочки виконання рішення суду, з урахуванням доповнень від 07.02.2017 №01-02-43/260, та розстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2016 у справі №913/399/16 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», ідентифікаційний код 05451150, вул. Гагаріна, буд. 87, м. Сєвєродонецьк Луганської області, на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», ідентифікаційний код 20077720, вул. Б.Хмельницького, буд. 6, м. Київ, пені в розмірі 183113грн. 35коп., 3% річних в розмірі 163531грн. 97коп., інфляційних нарахувань в розмірі 1455280грн. 03коп., судового збору в розмірі 27028грн. 88коп., всього в сумі 1828954грн. 23коп., строком на 3 (три) роки наступним чином: щомісячно рівними частинами по 50800грн.00коп., починаючи з 01.03.2017 й до 01.02.2020, а з 01.02.2020 й до 01.03.2020 - 50954грн. 23коп.

Керуючись ст.ст. 86-87, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1.Заяву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Луганськгаз, від 31.01.2017 №01-02-43/211, з урахуванням доповнень від 07.02.2017 №01-02-43/260, про надання розстрочки виконання рішення суду, - задовольнити частково.

2.Розстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2016 у справі №913/399/16 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», ідентифікаційний код 05451150, вул. Гагаріна, буд. 87, м. Сєвєродонецьк Луганської області, на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», ідентифікаційний код 20077720, вул. Б.Хмельницького, буд. 6, м. Київ, пені в розмірі 183113грн. 35коп., 3% річних в розмірі 163531грн. 97коп., інфляційних нарахувань в розмірі 1455280грн. 03коп., судового збору в розмірі 27028грн. 88коп., всього в сумі 1828954грн. 23коп., строком на 3 (три) роки наступним чином: щомісячно рівними частинами по 50800грн.00коп., починаючи з 01.03.2017 й до 01.02.2020, а з 01.02.2020 й до 01.03.2020 - 50954грн. 23коп.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її винесення.

Наказ господарського суду Луганської області від 16.06.2016 у справі № 913/399/16 підлягає виконанню з урахуванням ухвали господарського суду Луганської області від 13.02.2017 у справі № 913/399/16.

Суддя М.Ю. Ковалінас

Надр. 3 прим.

1-до справи;

2- позивачу-ПАТ НАК "Нафтогаз України" ( 01001, вул. Б. Хмельницького, м.Київ) ( реком. з повід.);

3- відповідачу - ПАТ по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз"(93400, вул. Гагаріна, 87, м. Сєвєродонецьк, Луганська обл.) ( реком. з повід.).

Вих.

2