Постанова № 64759078, 15.02.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

15 лютого 2017 року № 826/19487/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Літвінової А.В., суддів Аблова Є.В., Мазур А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до треті особиДержавної реєстраційної служби України (відповідач-1) державного реєстратора Сидорчука Андрія Вікторовича (відповідач-2) Міністерства юстиції України (відповідач-3) публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Центр» (третя особа-1) служба у справах дітей Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (третя особа-2)провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної реєстраційної служби України, державного реєстратора Сидорчука Андрія Вікторовича, Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Центр», служба у справах дітей Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, в якому просить:

- визнати протиправним рішення державного реєстратора Державної реєстраційної служби України про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а саме: чотирьохкімнатну квартиру №102 (сто два), загальною площею 215,00 кв.м., житловою площею 125,80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності НОМЕР_1, виданого головним управлінням житлового забезпечення, виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 11.12.2009 на підставі наказу головного управління житлового забезпечення від 01.12.2009 №1843-С/КІ, зареєстрованого у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 18.12.2009, записаний в реєстрову книгу №616-178 за реєстровим номером 459449, зареєстрований в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 01.02.2011, реєстраційний номер 32786280, та передана в іпотеку на підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А. та зареєстрованого в реєстрі за №98;

- скасувати рішення державного реєстратора Державної реєстраційної служби України про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а саме: чотирьохкімнатну квартиру №102 (сто два), загальною площею 215,00 кв.м., житловою площею 125,80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності НОМЕР_1, виданого головним управлінням житлового забезпечення, виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 11.12.2009 на підставі наказу головного управління житлового забезпечення від 01.12.2009 №1843-С/КІ, зареєстрованого у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 18.12.2009, записаний в реєстрову книгу №616-178 за реєстровим номером 459449, зареєстрований в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 01.02.2011, реєстраційний номер 32786280, та передана в іпотеку на підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А. та зареєстрованого в реєстрі за №98;

- зобов'язати Державну реєстраційну службу України виключити запис про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно із державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.03.2016 за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 скасовано, а справу №826/19487/14 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. У мотивувальній частині вказаної ухвали судом касаційної інстанції вказано, що реєстратор для вчинення реєстраційної дії з реєстрації права власності має перевірити не тільки наявність, а й зміст і повноту поданих документів, якими у межах спірних правовідносин є, зокрема, докази невиконання боржником умов кредитного договору, тобто факт існування заборгованості, який підтверджений належними доказами. Проте, розглядаючи даний спір суди обох інстанцій залишили вказане поза увагою, зазначивши про існування боргу станом на 26.03.2014 в сумі 2 146 774,47 грн. без встановлення доказів, які це підтверджують, а також не вказавши чи подавались такі докази реєстратору для перевірки.

З огляду на викладене, розгляд справи здійснено з врахуванням частини п'ятої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до якої висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державним реєстратором Сидорчуком Андрієм Вікторовичем під час прийняття оскаржуваного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не встановлено відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а саме: не перевірено наявності всіх необхідних документів для вчинення реєстраційної дії з реєстрації права власності на предмет іпотеки, перелік яких визначено у пункті 46 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Так, за твердженням позивача, останній не отримував вимоги про усунення порушень, як того вимагають наведені законодавчі приписи. Також, позивачем наголошено, що у квартирі, стосовно якої вчинено оскаржувану реєстраційну дію зареєстрована малолітня дитина, відтак, на вимогу положень Закону України «Про охорону дитинства» у межах спірних правовідносин необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування. Під час нового судового розгляду даної справи позивачем зазначено, що останній не погоджується із заявленою третьою особою-1 сумою заборгованості за кредитним договором, оскільки, за твердженням останнього, на момент вчинення реєстраційної дії заборгованість була погашена в частині.

Відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечували з підстав, зазначених у письмових запереченнях. Так, державним реєстратором наголошено на тому, що останнім під час прийняття оскаржуваного рішення перевірено, у відповідності до чинних на той момент правових норм, документи, подані публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Центр» для реєстрації права власності на предмет іпотеки, які відповідали встановленим вимогам. При цьому, Державною реєстраційною службою України та Міністерством юстиції України у письмових запереченнях проти позову наголошено, що останніми не вчинялось дій, а також не приймалось рішень, якими могли бути порушені права та охоронювані законом інтереси позивача у межах спірних правовідносин.

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Центр» проти задоволення позовних вимог також заперечувало із зазначенням того, що останнім було надано всі належні документи для проведення оскаржуваної реєстраційної дії з предметом іпотечного договору, укладеного між банком та позивачем.

Від служби у справах дітей Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності її представника.

З огляду на викладене розгляд справи здійснено у прядку письмового провадження на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Центр» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір про відновлювальну кредитну лінію від 23.02.2011 №230211/6-КЮ, відповідно до умов якого позивачу надано кредит у сумі 2 000 000,00 грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позивача за договором про відновлювальну кредитну лінію від 23.02.2011 №230211/6-КЮ між публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Центр» (іпотекодержатель) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (іпотекодавець) також укладено договір іпотеки від 23.02.2011, зареєстрованого в реєстрі за №98.

Згідно з пунктом 2.1 вказаного договору іпотеки, іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору, передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку нерухоме майно, а саме: чотирьохкімнатну квартиру №102 (сто два), загальною площею 215 кв. м, житловою площею 125,80 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - предмет іпотеки).

Пунктом 5.3 договору іпотеки визначено, що на підставі цього договору іпотекодержатель звертає стягнення на предмет іпотеки на власний розсуд, зокрема, шляхом прийняття предмета іпотеки у власність, згідно з порядком, встановленим статтею 37 Закону України «Про іпотеку». При цьому, дане застереження визначається сторонами договором про задоволення вимог іпотекодержателя та є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки. За цим договором іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, встановленою на момент такого придбання на підставі оцінки предмету іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У випадку набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90% вартості предмета іпотеки над розміром забезпечиних іпотекою вимог іпотекодержателя.

На підставі викладеного із зазначенням третьою особою-1 факту невиконання позивачем умов договору про відновлювальну кредитну лінію від 23.02.2011 №230211/6-КЮ, а саме: наявність заборгованості, публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Центр» звернулось із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 за вказаним товариством.

Згідно з наявною у матеріалах справи копією картки прийому заяви від 30.05.2014 №13432962, наданої відповідачами (а.с. 198-199 том 1), до вказаної заяви публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Центр» додано такі документи:

- договір іпотеки (та нотаріальна копія), серія та номер: 98, виданий 23.02.2011, видавник: посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А.;

- договір про внесення змін №1 (та нотаріальна копія), серія та номер: 1234, виданий 22.02.2012, видавник: посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В.;

- договір про внесення змін №2 (та нотаріальна копія), серія та номер: 346, виданий 22.03.2012, видавник: посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А.;

- договір про внесення змін №3 (та нотаріальна копія), серія та номер: 784, виданий 31.07.2013, видавник: посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А.;

- копія вимоги (2 екземпляри), серія та номер: 108/03, 109/03, виданий 26.03.2014, видавник: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Центр»;

- копія рекомендованного повідомлення (2 екземпляри), серія та номер: б/н, виданий 30.05.2014, видавник: Укрпошта;

- копія розрахунку заборгованості (2 екземпляри), серія та номер: б/н, виданий 26.03.2014, видавник: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Центр»;

- копія статуту, серія та номер: протокол №1, виданий 22.04.2010, видавник: установчі збори засновників;

- копія протоколу, серія та номер: 27, виданий 19.05.2014, видавник: засідання правління публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Центр»;

- копія довіреності, серія та номер: 89, виданий 29.05.2014, видавник: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Центр».

За результатами розгляду вказаних документів державним реєстратором прав на нерухоме майно Сидорчуком А.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.08.2014 №14965353, яким вирішено провести державну реєстрацію права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 за публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Центр».

На підставі вказаного рішення у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено запис від 30.05.2014 №6684545.

Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

При цьому, суд одразу звертає увагу на таке.

Розглядаючи справу по суті, суд вважає за необхідне висловитись стосовно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові Верховного Суду України від 14.06.2016 у справі №826/4858/15 (ЄДРСР №59205451), у відповідності до якої не є спором адміністративної юрисдикції спір з органом державної реєстраційної служби при оскарженні запису та рішення про право власності у разі коли спірні правовідносини пов'язані із невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, з огляду на що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Поряд із цим, зазначена правова норма одночасно передбачає, що суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

У межах даної справи виконання чи невиконання умов цивільно-правової угоди (договорів кредиту та іпотеки) не є самостійною підставою для звернення до адміністративного суду.

Основні доводи позивача ґрунтуються на протиправності дій відповідача, як суб'єкта, наділеного владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав, та полягають у тому, що відповідач, приймаючи таке рішення, всупереч вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: не встановив і не перевірив відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

Тобто, дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення та дії відповідача, який у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень.

Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

Орган державної реєстрації прав, зокрема, проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації (пункт 1 частини першої статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

У силу частини першої статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (частина друга статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

На виконання положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Порядок №868), який визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком (пункт 36 Порядку №868).

Згідно з пунктом 46 Порядку №868, для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає: 1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги; 2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Так, у мотивувальній частині ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.03.2016 у даній справі зазначено, що реєстратор має перевірити докази невиконання боржником умов кредитного договору, тобто факт існування заборгованості, який підтверджений належними доказами, проте, попередньо судами не встановлено доказів які підтверджують наявність у позивача такої заборгованості та не зазначено чи подавались такі докази реєстратору для перевірки.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії реєстраційної справи, а саме: копії картки прийому заяви від 30.05.2014 №13432962 (а.с. 198-199 том 1), до заяви публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Центр» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень додано, зокрема, копію розрахунку заборгованості (2 екземпляри), серія та номер: б/н, виданий 26.03.2014, видавник: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Центр».

Натомість, наявна у копіях реєстраційної справи копія розрахунку заборгованості не стосується виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договору про відновлювальну кредитну лінію від 23.02.2011 №230211/6-КЮ, як вбачається зі змісту такого розрахунку (а.с. 212 том 1), оскільки такий розрахунок поіменований як «розрахунок заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «ПВІТА Центр» перед Банком за кредитним договором 230812/13-КЮ від 23.08.2012».

Таким чином, у державного реєстратора станом на момент прийняття оскаржуваного рішення, у відповідності до правової позиції, викладеної в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.03.2016, були відсутні докази переходу від позивача до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Центр» права приватної власності на вказану квартиру, з огляду на відсутність у відповідача-2 доказів наявності боргу у позивача перед банком.

Також, слід зазначити, що відповідач-2 у межах спірних правовідносин не скористався можливістю зупинити розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у порядку, визначеному статтею 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отже, з урахуванням встановленого судом факту порушення відповідачем-2 порядку розгляду заяви публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Центр» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, наслідки розгляду такої заяви, зокрема у вигляді прийняття оскаржуваного рішення, не можуть мати за собою будь-яких юридичних наслідків, відтак, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.08.2014 №14965353, яким вирішено провести державну реєстрацію права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 за публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Центр», є протиправним та підлягає скасуванню, а запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 30.05.2014 №6684545 виключенню.

При цьому, інші доводи позивача, покладені в основу заявлених позовних вимог, наведеного не спростовують.

Суд звертає увагу, що публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Центр», як іпотекодержатель у межах спірних правовідносин, не позбавлений права на повторне звернення до органів державної реєстрації права власності на вказаний об'єкт іпотеки у разі наявності у позивача перед банком заборгованості за договором про відновлювальну кредитну лінію від 23.02.2011 №230211/6-КЮ.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та, як наслідок, задоволення останніх.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.08.2014 №14965353.

Зобов'язати Міністерство юстиції України виключити запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 30.05.2014 №6684545.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Літвінова А.В.

Судді Аблов Є.В.

Мазур А.С.