Ухвала суду № 64759017, 09.02.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2121/17

Головуючий у першій інстанції Васильків О. В.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Таварткіладзе О.М.

суддів: Дрішлюка А.І.., Гірняк Л.А.

при секретарі: Поліхрановій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Дасті» Качурки Вячеслава Вікторовича на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 25 жовтня 2016 року про відмову у розгляді заяві про забезпечення позову та зупинення провадження по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Дасті» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2016 року представник ТОВ „Компанія Дасті" Качурка Вячеслав Вікторович звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 18 липня 2016 року відкрито провадження у справі.

28 вересня 2016 року представник ОСОБА_4 ОСОБА_7 звернулася до Київського районного суду м. Одеси із клопотанням про зупинення провадження у справі.

25 жовтня 2016 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Дасті» Качурка Вячеслав Вікторович звернувся до Київського районного суду м. Одеси із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на транспортний засіб TOYOTA CAMRI, 2005 року випуску, що належить ОСОБА_4.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 25 жовтня 2016 року в задоволенні заяви представника позивача ТОВ „Компанія Дасті" - Качурки Вячеслава Вікторовича про забезпечення позову відмовлено.

Заяву представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_7 про зупинення провадження - задоволено.

Зупинено провадження по справі № 520/7987/16-ц за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Дасті" до ОСОБА_4, про стягнення заборгованості до набрання законної сили рішення по господарській справі № 916/1253/15-г за позовом ПАТ «ІМЕКСБАНК» до ТОВ «Компанія Дасті», ТОВ «Фрегат», третя особа на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання недійсними договорів та застосування наслідків недійсності договору, та за зустрічним позовом ТОВ «Компанія Дасті» до ПАТ «ІМЕКСБАНК», третя особа на стороні позивача - ТОВ «Фрегат», та третя особа на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання правочину дійсним та визнання права власності.

Не погоджуючись із такою ухвалою суду, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Дасті» Качурка Вячеслав Вікторович звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 25 жовтня 2016 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Відмовляючи у задоволенні заяви представника позивача ТОВ „Компанія Дасті" - Качурки Вячеслава Вікторовича про забезпечення позову, районний суд виходив з того, що самі по собі посилання заявника, на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обгрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Такий висновок районного суду є правильним. Дана заява повинна бути обгрунтованою та мотивованою.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом 4 постанови № 9 від 22.12.2006 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розяснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у звязку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Позивач у заяві припустив лише можливість ухилення відповідача від виконання кредитного договору. Будь-яких обгрутувань, що незабезпечення позову унеможливить або утруднить виконання рішення суду, позивачем не наведено.

При таких обставинах районний суд обгрунтовано відмовив у застосуванні заходів забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги правильність висновку суду в цій частині не спростовують.

Задовольняючи заяву представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_7 про зупинення провадження, районний суд виходив з того, що у провадженні господарського суду Одеської області знаходиться господарська справа № 916/1253/15-г за позовом ПАТ „Імексбанк" до ТОВ „Компанія Дасті", ТОВ „Фрегат", третя особа на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсними договорів та застосування наслідків недійсності договору та за зустрічним позовом ТОВ „Компанія Дасті" до ПАТ „Імексбанк", третя особа на стороні позивача - ТОВ „Фрегат" та третя особа на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання правочину дійсним та визнання права власності, від вирішення якої залежить правильність ухвалення рішення у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Дасті» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

З таким висновком колегія суддів погодитися не може.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається у порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 203 ЦПУ України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

В абз. 4 п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті ? неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Обов'язок суду щодо зупинення провадження у справі виникає у разі неможливості розгляду справи до вирішення взаємопов'язаного спору іншим судом в іншій справі. Адже неможливість розгляду справи полягає в тому, що обставини, які підлягають з'ясуванню та мають значення при розгляді конкретної справи, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі, тобто йдеться про те, що суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.

У даному випадку з позовом до фізичної особи звернулося ТОВ «Компанія Дасті» про стягнення заборгованості у розмірі 39 332,86, що утворилася внаслідок неналежного виконання відповідачем як позичальником зобов'язань за кредитним договором від 26 березня 2014 року № 3968001/N-8

У господарському суді Одеської області вирішується спір між юридичними особами з приводу дійсності договорів про відступлення права вимоги та про заміну сторони у зобов'язанні. Тобто спір, який не впливає на обов'язок відповідача, як позичальника за кредитним договором сплачувати кредит.

На зазначені обставини та вимоги закону районний суд уваги не звернув.

За таких обставин, судова колегія частково погоджується з доводами апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування ухвали Київського районного суду м. Одеси від 25 жовтня 2016 року в частині зупинення провадження у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.

Таким чином, ухвала Київського районного суду м. Одеси від 25 жовтня 2016 року в частині відмови у забезпеченні позову підлягає залишенню без змін, а в частині зупинення провадження у справі, підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 303, 307 , 311 ч.1 п.4, 312 ч.1 п. 1, 313, 317 ЦПК України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Дасті» Качурки Вячеслава Вікторовича - задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 25 жовтня 2016 року в частині відмови у забезпеченні позову - залишити без змін.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 25 жовтня 2016 року в частині зупинення провадження у справі - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті заявлених позовних вимог.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в частині зупинення провадження до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили ухвалою суду. В частині відмови у забезпеченні позову, ухвала суду оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.М. Таварткіладзе

Судді: А.І. Дрішлюк

Л.А. Гірняк