Ухвала суду № 64753424, 14.02.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 219/1392/15-ц Номер провадження 22-ц/775/111/2017

Єдиний унікальний номер 219/1392/15-ц

Головуючий у 1 інстанції Воробйова І.В. Номер провадження 22-ц/775/ 111/2017

Доповідач Груіцька Л.О.

Категорія 27

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2017 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Груіцької Л.О.,

суддів: Осипчук О.В., Новікової Г.В.,

секретар Чуряєв В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 15 листопада 2016 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 1/13/308/30-07-13/0004 від 11 жовтня 2013 року у сумі 32059,72 грн.

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 15 листопада 2016 року позов ПАТ «АКБ «Капітал» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» заборгованість за кредитним договором №1/13/308/30-07-13/0004 від 11 жовтня 2013 року в сумі 24873 грн. 26 коп., а саме: заборгованість з повернення кредитних коштів у розмірі 15958 грн. 04 коп., заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами у сумі 8915 грн. 22 коп., понесені судові витрати у розмірі 711 грн. 84 коп., в іншій частині позовних вимог відмовити.

Із вказаним судовим рішення не погодилась відповідач, та подала апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення суду, яким задовольнити частково позовні вимоги ПАТ «АКБ «Капітал», а саме стягнути з неї заборгованість за кредитним договором №/13/308/30-07-13/0004 від 11 жовтня 2013 року, в сумі 16279 грн. 25 коп.

Скаргу обґрунтувала тим, що:

- суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивач після скасування заочного рішення двічі збільшував позовні вимоги, що на її думку є зміною підстав позову;

- необґрунтовано погодився з позивачем про законність збільшення процентної ставки;

- незгодна з розрахунком заборгованості позивача;

Представник відповідачки у судовому засіданні апеляційного суду апеляційну скаргу підтримав та попросив суд її задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином ( а.с.201).

ОСОБА_1, надала суду заяву про розгляд справи без її участі,просила змінити рішення суду першої інстанції( а.с.205,206).

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що Позивач ПАТ «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» свої зобов'язання за кредитним договором виконав повністю, надав кредит у розмірі, встановленому кредитним договором. В порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.Суд вважав доведеним факт неналежного виконання відповідачкою зобов'язання за кредитним договором. Суд також не узяв до уваги ствердження представника відповідача щодо того, що банк здійснив зміну процентної ставки за дійсним споживчим кредитом в односторонньому порядку, та посилаючись на п.7.11. Кредитного договору вказав, що зміни до договору здійснюються шляхом укладання сторонами додаткових угод, які є невід'ємними частинами договору. 30.05.2014 року між банком та відповідачем ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду згідно до умов якої було проведено збільшення процентної ставки до 38 відсотків; дана додаткова угода була підписана відповідачкою; набула чинності з моменту підписання її сторонами та є невід'ємною частиною кредитного договору.

Такі висновки суду є законними та відповідають матеріалам справи.

З цих підстав апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції в оскарджуємій частині без змін, з наступного.

Відповідно до ст. 509 ч.1 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст..527 ч.1 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не впливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно до ст..598 ч.1 ЦК України зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно до ст..599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно до ст. 615ч.2 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Згідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1050 ч.2 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Апеляційним судом встановлено, що 11.10.2013 року було укладено договір про надання споживчого кредиту № 1/13/308/30-07-13/0004 між ПАТ «АКБ» «Капітал» та ОСОБА_1Б, відповідно до якого ПАТ «АКБ» «Капітал» надав ОСОБА_1 споживчий кредит у сумі 21000.00 грн. зі сплатою 36,00 процентів річних.

Відповідно до пункту 1.1. кредит надається позичальнику шляхом відкриття позичкового рахунку № 22037130330802,0004 у ПАТ «АКБ» «Капітал».

Згідно пункту 1.4. строк надання споживчого кредиту за даним договором з 11.10.2013 р. по 10.10.2015 р.

Відповідно до п. 2.22 погашення кредиту, процентів здійснюється позичальником щомісяця з 1 по 31 число місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти.

11 жовтня 2013 року, виконуючи свої зобовязання за кредитним договором, банк перерахував кредитні кошти позичальнику.

30.05.2014 року між ПАТ «АКБ» «Капітал» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору № 1/13/308/30-07-13/0004 від 11.10.2013 р. про надання споживчого кредиту, щодо внесення змін до договору № 1/13/308/30-07-13/0004 від 11.10.2013. в частині відсоткової ставки, а саме: пункт 1.1. договору викласти у наступній редакції: «Згідно з умовами даного договору банк надає позичальнику споживчий кредит у сумі 21000 гривень строком з 11.10.2013 року до 29.05.2014 року зі сплатою 36.00 процентів річних; строком з 30.05.2014 року до 10.10.2015 року зі сплатою 38,00 процентів річних. В решті положення договору залишаються без змін. Дана додаткова угода набуває чинності з моменту підписання її сторонами та є невідємною частиною договору». Дана додаткова угода була підписана відповідачкою ОСОБА_2 в той же день без застережень.

Позивач ПАТ «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» свої зобовязання за кредитним договором виконав повністю, надав кредит у розмірі, встановленому кредитним договором. В порушення норм закону та умов договору відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, в звязку з чим має заборгованість станом на 13.06.2016 року у сумі 74040,31 грн., яка складається з наступного: 15958,04 грн. заборгованість з повернення кредиту; 8915,22 грн. заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом; 26927,42 грн. пеня за прострочення основної суми заборгованості;11739,63 грн. пеня за несплачені проценти; 10500 грн. - штраф.

Враховуючи вимоги ст. 2 Закону України № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року, заборгованість відповідачки перед позивачем становить за кредитним договором №1/13/308/30-07-13/0004 від 11 жовтня 2013 року в сумі 24873 грн. 26 коп., а саме: заборгованість з повернення кредитних коштів у розмірі 15958 грн. 04 коп., заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами у сумі 8915 грн. 22 коп., понесені судові витрати у розмірі 711 грн. 84 коп.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги у частині того, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивач після скасування заочного рішення двічі збільшував позовні вимоги, що на її думку є зміною підстав позову, та необґрунтовано погодився з позивачем про законність збільшення процентної ставки з гнаступного.

Як вбачається з матеріалів справи, а сам е з укладеного кредит ного договору, ( п.7.11.), зміни до договору здійснюються шляхом укладання сторонами додаткових угод, які є невід'ємними частинами договору.

30.05.2014 року між банком та відповідачем ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду згідно до умов якої було проведено збільшення процентної ставки до 38 відсотків; дана додаткова угода була підписана відповідачкою; набула чинності з моменту підписання її сторонами та є невід'ємною частиною кредитного договору. Таким чином, ствердження відповідача, що позивачем, в частині зміни відсоткової ставки, порушено вимоги чинного законодавства, є такими, що не грунтуються на законі.

Відповідно до положень ст. 31 ЦПК України ,позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивач скористався своїми процесуальними правами та в ході судового розгляду збільшив свої позовні вимоги щодо розміру нарахованих процентів та пені, які підлягають стягненню з відповідача, відповідно до умов договору, подавши уточнену позовну заяву. Таким чином, доводи апеляційної скарги,у частині того, що позивач , подавши уточнену позовну заяву, змінив підстави позову після початку розгляду справи по суті,також не ґрунтуються на законі.

Не заслуговує на увагу розрахунок відповідачки, доданий до апеляційної скарги, оскільки він зроблений при застосуванні процентної ставки у розмірі 36 відсотків, а суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про застосування процентної ставки у розмірі 38 відсотків за період з 30.05.2014 року до 10.10.2015 року.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором №1/13/308/30-07-13/0004 від 11 жовтня 2013 року в сумі 24873 грн. 26 коп., а саме: заборгованість з повернення кредитних коштів у розмірі 15958 грн. 04 коп., заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами у сумі 8915 грн. 22 коп., понесені судові витрати у розмірі 711 грн. 84 коп., оскільки остання порушила умови кредитного договору та своєчасно, відповідно до умов договору не у повному обсязі сплачувала заборгованість за кредитом.

Наведені в апеляційної скарзі та в судовому засіданні апеляційного суду доводи представника відповідачки ,були предметом розгляду у суді першої інстанції,та фактично зводяться до незгоди відповідачки з рішенням суду.

З огляду на наведене, переглядаючи справу відповідно до вимог ст.303 ЦПК України в межах заявлених в суді першої інстанції позовних вимог та межах доводів апеляційного оскарження на підставі доказів, наданих сторонами, які відповідно до вимог ст.ст.10,60 ЦПК України зобовязані довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність апеляційних підстав для скасування чи зміни рішення суду, у звязку з чим рішення суду підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга представника відповідача підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308 , 314-315 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 15 листопада 2016 року залишити без змін .

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1868( одна тисяча вісімсот шістдесят вісім) гривнів 46 копійок ( отримувач коштів Артемівське УК/м. Артемівськ/22030101,код отримувача( код за ЄДРПОУ) 37868870, Банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, код банку отримувача(МФО) 834016, рахунок отримувача - 31212206780015,код класифікації доходів бюджету 22030101.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Л. О.Груіцька

Судді: О.В.Осипчук

ОСОБА_3