Постанова № 64752501, 16.02.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №289/20/17 Головуючий у 1-й інст. Невмержицький І. М. Категорія ч. 2 ст. 130 КУпАП Доповідач Ляшук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2017 року м. Житомир

Суддя апеляційного суду Житомирської області Ляшук В.В. з участю секретаря Кусковської Т.А., правопорушника ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

в с т а н о в и в :

Постановою Радомишльського районного суду Житомирської області від 20 січня 2017 року ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400

гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь державної судової адміністрації судовий збір в розмірі 320 грн.

Відповідно до постанови, громадянин ОСОБА_1 18.11.2016 року близько 20 год. 40 хв. в с. Верлок, Радомишльського району, Житомирської області, по вул. Центральна, керував автомобілем НОМЕР_1 в стані наркотичного спяніння, був обстежений в Радомишльській ЦРЛ.

На постанову суду ОСОБА_1, подано апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування постанови суду та закриття провадження по справі у звязку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вважає, що постанова суду є незаконною, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтується на недопустимих та неналежних доказах, стверджує, що суд однобічно та упереджено розглянув справу, допустивши очевидну неповноту .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 оскаржує фактичні обставини та вказує, що він не був в стані наркотичного спяніння за кермом транспортного засобу.

На його переконання висновок про виявлення стану наркотичного спяніння щодо нього не може бути доказом, оскільки був складений фельдшером, а не лікарем, що суперечить п. 3 розділу 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння від 09.11.2015 року №1452/735.

ОСОБА_1 також вказує на порушення процедури проведення огляду, відібрання зразків для лабораторного дослідження, не правильність складання висновку медичного огляду.

Вважає, що суд, відмовляючи у клопотанні про витребування оригіналу акту обстеження, інших документів та допиті свідків, порушив його процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП та вимоги ст.ст. 251, 280 КУпАП.

На його думку, суддею при винесенні постанови не в повній мірі зясовані всі обставини справи, були порушені норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконного рішення.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтвердження доводів апеляційної скарги, пояснення свідка ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП орган, що розглядає справувстановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення дослідивши всебічно, повно та обєктивно усі обставини справи у їх сукупності.

Судом першої інстанції при розгляді справи вказані вимоги закону дотримані не були.

Так, порядок проходження огляду на стан спяніння визначено ст. 266 КУпАП, а також інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженою спільним наказом МВС та МОЗ 09.11.2015 р. №1452/735 та зареєстрованою у МЮУ 11.11.2015 р. за № 1413/27858.

Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції у разі незгоди водія на проведення такого огляду працівником міліції проводиться у закладах охорони здоровя, перелік яких затверджується управлінням охорони здоровя місцевих державних адміністрацій.

Проведення такого огляду в інших закладах забороняється.

Огляд проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів в закладах охорони здоровя закріплена у вищенаведеній інструкції передбачає, що огляд на стан спяніння проводиться лікарем закладу охорони здоровя, а у сільській місцевості, за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько - акушерсього пункту, який пройшов спеціальну підготовку п.7 .

Пунктом 3 розділу 3 зазначеної інструкції, також визначено, що огляд у закладах охорони здоровя щодо виявлення стану спяніння проводиться лікарем закладу охорони здоровя, а у сільській місцевості фельдшером фельдшерсько - акушерського пункту, який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.

Зазначена Інструкція (п.п. 15 22), передбачає, що за результатами огляду на стан спяніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до медичного акту.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видається на підставі акта медичного огляду.

Висновки щодо результатів медичного огляду на стан спяніння складені з порушенням вимог інструкції, вважаються недійсними.

Системний аналіз положень Закону та підзаконного нормативного акту на думку апеляційної інстанції вказують, що доказом перебування водія транспортного засобу в стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в разі проходження огляду в закладі охорони здоровя, може бути лише висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан спяніння виданий на підставі акта медичного огляду проведеного та складеного повноважною особою - лікарем закладу охорони здоровя, а як виключення, у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько - акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку.

Разом з тим, з матеріалів справи слідує, що огляд водія ОСОБА_1 за результатами якого було складено відповідний висновок про стан наркотичного спяніння № 693 було проведено не лікарем, а черговим фельдшером Центральної районної лікарні міста Радомишль ОСОБА_2, що на думку апеляційного суду переконливо свідчить про відсутність у вказаного медичного працівника повноважень на проведення таких оглядів.

Не може бути визнано належним доказом, що підтверджує повноваження фельдшера ОСОБА_2 на проведення оглядів на стан спяніння Наказ головного лікаря №92 від 21.12.2015 р. про покладення на неї відповідного обовязку, оскільки він очевидно суперечить вимогам інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З врахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що висновок щодо результатів медичного огляду на стан спяніння ОСОБА_1 складено з істотним порушенням вимог інструкції (не повноважною особою), що є підставою для визнання його недійсним, а тому він не може бути допустимим доказом підтверджуючим виявлення у водія стану наркотичного спяніння.

За таких обставин, коли належних та допустимих доказів перебування ОСОБА_1 18.11.2016 року о 20 год. 40 хв., в стані наркотичного спяніння у справі не має постанова суду про накладення на нього адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП не може вважатися законною та підлягає скасуванню, а справа закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 20 січня 2017 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження закрити за відсутністю події адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Житомирської області ОСОБА_3