Постанова № 64744983, 16.02.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 490/10994/16-п 16.02.2017 16.02.2017 16.02.2017

Номер провадження: 33/784/83/17

.

Провадження: № 33/784/83/17 Суддя суду першої інстанції: Лагода К.О.

Категорія: ст. 130 ч. 1 КУпАП Суддя апеляційного суду: Маркова Т.О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2017 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

судді - Маркової Т.О.

за участю секретаря - Клімової Л.В.

особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2

захисника - ОСОБА_3

розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3, подану в інтересах ОСОБА_2, на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 січня 2017 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Актюбинськ Республіки Казахстан, громадянин України, пенсіонер, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. в дохід держави з позбавленням права керування всіма видами механічних транспортних засобів строком на 1 рік; постановлено стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 320 грн. 00 коп. в дохід держави,

в с т а н о в и в :

В постанові суду першої інстанції вказано, що 09.11.2016 року о 02 год. 00 хв. ОСОБА_2 керував транспортним засобом «BMW 520і» державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Лягіна в м. Миколаєві в району буд. № 3 з явними ознаками алкогольного сп'яніння. В порушення п. 2.5. Правил дорожнього руху ОСОБА_2 в присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 просить постанову скасувати та прийняти нову постанову про закриття провадження.

Апелянт зазначає, що зупинка транспортного засобу була безпідставною. Вважає, що суд першої інстанції повинен був надати цьому факту правову оцінку.

Зазначає, що допитаний в суді інспектор поліції ОСОБА_4 надала неправдиві свідчення стосовно того, що ОСОБА_2 представлявся вигаданим прізвищем та ім'ям.

Вказує на те, що з запису з відеореєстратора вбачається, що ОСОБА_2 не відмовлявся від проходження огляду в медичному закладі, навпаки наполягав на цьому, лише просив зачекати, коли знайомі привезуть його паспорт.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції не звернув увагу і не зазначив в постанові те, що працівники поліції чекали документи приблизно 40 хвилин. При цьому захисник вказує, що законом відведено 2 години для огляду осіб на стан сп'яніння.

Стверджує, що інспектори поліції поспішали, відмовлялись далі чекати документи та у примусовому порядку склали протокол, тим самим позбавивши ОСОБА_2 можливості пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3 на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних обставин.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 вимог закону, передбачених ст.ст. 245, 280 КУпАП дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.

В суді першої інстанції, а також під час апеляційного перегляду справи ОСОБА_2 не погоджуючись з обставинами правопорушення пояснив, що дійсно 09.11.2016 року у нічний час доби керував автомобілем «BMW 520і» державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Лягіна в м. Миколаєві, був зупинений патрульними поліцейськими. Під час спілкування поліцейським здалося, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_2 стверджував, що алкогольні напої перед керуванням автомобілем не вживав та не відмовлявся від проходження медичного огляду, а лише просив працівників поліції зачекати деякий час, коли його знайомий привезе паспорт.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_2 своєї вини, порушення ним вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху, відповідно до якого водій зобов'язаний на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, підтверджується наступними зібраними та дослідженими матеріалами справи.

Документальне оформлення події проведено з дотриманням вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.

Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серія АП1 № 132359 від 09.11.2016 року, складеного відносно ОСОБА_2, він 09.11.2016 року о 04:05 годині в м. Миколаєві по вул. Лягіна в районі буд. № 3 керував транспортним засобом «BMW 520і» державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, млява мова). В присутності свідків категорично відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку, а саме: як на місці зупинки за допомогою газоаналізатору «Алкотест Драгер», так і в медичному закладі.

В протоколі дії ОСОБА_2 кваліфіковано як порушення п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1).

Цей протокол є належним та допустимим доказом, оскільки складений уповноваженою особою, за встановленою формою, з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП.

Факт відмови водія ОСОБА_2 на вимогу патрульного поліцейського пройти на місці зупинки транспортного засобу огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Алкотестер Драгер» підтверджений письмовими поясненнями двох свідків: ОСОБА_5 та ОСОБА_6

З письмових пояснень вказаних осіб вбачається, що 09.11.2016 року о 02 год 09 хв. в їх присутності водій транспортного засобу «BMW 520і» державний номерний знак НОМЕР_1, який представився ОСОБА_2 1973 р.н., відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Алкотестер Драгер» та виявив бажання пройти огляд в медичному закладі. При цьому в поясненнях свідка ОСОБА_6 міститься вказівка на те, що водій ОСОБА_2 мав такі ознаки алкогольного сп'яніння, як запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, нестійка хода (а.с. 2, 3).

Факт відмови водія ОСОБА_2 пройти в установленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі підтверджений письмовими поясненнями двох свідків: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Їх пояснення є аналогічними. З пояснень вбачається, що 09.11.2016 року близько 03 год. 55 хв. вказані особи були запрошені працівниками патрульної служби в м. Миколаєві по вул. Володарського, буд. 4 в якості свідка того факту, що в їх присутності водій, який представився ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, категорично відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку в медичному закладі Міська лікарня № 1 Обласний наркологічний диспансер. Також, в поясненнях зазначено, що водій ОСОБА_2 мав явні ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, нестійка хода) (а.с. 4, 5).

Дані, зафіксовані в протоколі, складеному інспектором 4 роти 2 батальону УПП в м. Миколаєві лейтенантом поліції ОСОБА_4, та в поясненнях свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 підтверджують дотримання вимог ст. 266 КУпАП та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103.

Допитана в суді першої інстанції інспектор патрульної поліції ОСОБА_4 пояснила, що 09.11.2016 року перебувала на чергуванні в складі екіпажу патрульної поліції, в м. Миколаєві на вул. Нікольській побачили автомобіль «BMW 520і» державний номерний знак НОМЕР_1. Зупинили автомобіль з метою перевірки. Водій ОСОБА_2 не мав при собі посвідчення водія, проте у нього були явні ознаки алкогольного сп'яніння. Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатору «Алкотестер Драгер», однак водій відмовився в присутності двох свідків. Після цього водію було запропоновано проїхати до медичного закладу, на що він погодився. Однак, знаходячись в Миколаївському обласному наркологічному диспансері, водій ОСОБА_2 відмовлявся від проходження огляду без документа, який посвідчує його особ. Працівники поліції чекали на документи приблизно 40 хв., за чей час тричі пропонували ОСОБА_2 здати аналізи. В пристуності двох свідків ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі.

Достовірність вищевказаних пояснень підтверджується наявним в матеріалах справи та дослідженим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудного реєстратора інспектора патрульної поліції, наданого Управлінням патрульної поліції у м. Миколаєві (а.с. 25-27).

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає крім керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, також і відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.

Отже вчинення особою хоча би одного з вищевказаних діянь є грубим порушенням безпеки дорожнього руху та тягне за собою передбачену законом адміністративну відповідальність.

По даній справі дії ОСОБА_2, які полягають в ухиленні (відмові) від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння є порушенням п. 2.5. Правил дорожнього руху України та утворюють склад адміністравтиного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На думку апеляційного суду посилання апелянта на безпідставність зупинки транспортного засобу, а також те, що ОСОБА_2 представився інспекторам поліції іншим прізвищем ніяким чином не впливають на законність та обгрунтованість оскаржуваної постанови.

Апеляційний суд не знаходить підтверджень доводам апелянта стосовно порушення судом першої інстанції будь-яких процесуальних прав ОСОБА_2 чи його захисника. Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, вказаний у ст. 279 КУпАП, не передбачає такого етапу судового розгляду, як судові дебати.

Є необгрунтованим твердження апелянта стосовно того, що інспектори поліції позбавили ОСОБА_2 можливості пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я. Така необгрунтованість підтверджується наступним.

На підставі п. 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103 (далі - Порядку), поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

З відеозапису вбачається, що 09.11.2016 року водій ОСОБА_2 був зупинений патрульними о 02.00 годині, приблизно о 03.00 годині ОСОБА_2 прибув до Миколаївського обласного наркологічного диспансеру в супроводі екіпажу патрульної поліції. Протягом наступних 40 хв. інспектори поліції тричі пропонували ОСОБА_2 пройти огляд, на що він кожного разу відмовлявся, аргументуючи свою відмову тим, що не бажає проходити огляд без документів, які посвідчують його особу.

Відповідно до п. 11 Порядку відсутність документів, які посвідчують особу водія (паспорт, посвідчення водія тощо), не є перешкодою для проведення лікарем медичного огляду особи з метою виявлення стану сп'яніння. Про це ОСОБА_2 було роз'яснено інспектором поліції.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП є формальним, тобто адміністративна відповідальність настає з моменту підтвердження в установленому законом порядку факту керування особою транспортним засобом в стані сп'яніння, або з моменту отримання від такої особи відмови в проходженні огляду.

Стягнення за адміністративне правопорушення накладено з урахуванням загальних правил, визначених в ст. 33 КУпАП та в межах строку, передбаченого ст. 38 КУпАП. Стягнення обране в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, в ході апеляційного перегляду твердження апелянта щодо порушення судом першої інстанції вимог ст. 245 КУпАП стосовно неповного та необ'єктивного розгляду, порушення судом першої інстанції матеріальних та процесуальних норм, свого підтвердження не знайшли. Оскаржуване рішення є законним, обгрунтованим та вмотивованим, а тому апеляційний суд не знаходить підстав для його скасування.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3, подану в інтересах ОСОБА_2, залишити без задоволення.

Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 січня 2017 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Миколаївської області Т.О. Маркова