Ухвала суду № 64743139, 15.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/5848/16

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів - Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'ютор Сервіс» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дистриб'ютор Сервіс» (далі ТОВ) звернулось з позовом до суду до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі ДПІ) про скасування рішення №1922 від 17 серпня 2016 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 02 вересня 2016 року позивачем було отримане рішення ДПІ від 17 серпня 2016 року №1922 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску за лютий 2016 року у розмірі 3376, 67 грн..

05 вересня 2016 року ТОВ подало первинну скаргу до Головного управління ДФС в Одеській області з вимогою визнати недійсним вищевказане рішення на підставі п.129.6 статті 129 Податкового кодексу України. 04 жовтня 2016 року ТОВ отримало рішення від 04 жовтня 2016 року про результати розгляду первинної скарги, яким скаргу ТОВ залишено без задоволення.

07 жовтня 2016 року ТОВ подало повторну скаргу до ДФС України, на яку 03 листопада 2016 року отримали рішення від 28 жовтня 2016 року про результати розгляду повторної скарги, яким скаргу вдруге залишено без задоволення

Винесення ДПІ рішення ДПІ від 17 серпня 2016 року №1922 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Вирішуючи справу та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що порушень податкового законодавства з боку ТОВ не допущено, тому прийняте рішення про застосування штрафних санкцій відносно позивача є протиправним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Положеннями п.129.6 ст.129 Податкового кодексу України (далі ПК України) передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України від 05 квітня 2001 року 2346-ІІІ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі - Закон N 2346), з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених ПКУ, а також несе іншу відповідальність, встановлену ПКУ, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Згідно п.129.7 ст.129 ПК України не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України (далі - НБУ) економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Контролюючий орган не застосовує до суб'єкта господарювання штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) податків, зборів, платежів до бюджетів та державних цільових фондів з вини банку, у тому числі внаслідок регулювання НБУ економічних нормативів такого банку.

Пунктом 8.1 ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується ДПІ, що позивачем було сплачено єдиний внесок з банківського рахунку в Обласному відділенні ПАТ «Промінвестбанк» у м.Одесі платіжним дорученням №192 від 01 березня 2016 року про сплату єдиного внеску за лютий 2016 року на суму 29662, 73 грн., отримувач - ДПІ.

Платіжне доручення було прийнято банком у вказаний день до виконання на всю суму, про що свідчить печатка банка ПАТ «Промінвестбанк» на дорученні, як це передбачено Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою НБУ №22 від 21 січня 2004 року, але з незалежних від позивача причин фактично виконано банком 22.03.2016 року, тобто вже після закінчення встановленого законом граничного строку для сплати єдиного внеску.

Пунктом 3.6 вказаної Інструкції передбачено, що платіжне доручення від платника банк приймає до виконання за умови, що його сума не перевищує суму, яка є на рахунку платника.

Наведені обставини (факт прийняття банком до виконання платіжного доручення) свідчать про наявність грошових коштів на рахунку платника для здійснення оплати коштів на рахунок ДПІ.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що вини позивача відносно несвоєчасної сплати єдиного внеску за лютий 2016 року у розмірі 3376, 67 грн. немає, а тому спірне рішення №1922 від 17 серпня 2016 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи позивача викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні наданим до адміністративного позову запереченням, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності згідно законодавства та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому КАС України.

Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Л.Є. Зуєва О.А. Шевчук