Ухвала суду № 64743002, 08.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/1498/16

Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченка К.В.

Лукянчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2016р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2016р. ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м.Херсон ГУ ДФС у Херсонській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення: - за №0010641305 від 23.09.2016р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 113449,80грн., в тому числі за основним платежем 90759,84грн., за штрафними санкціями 22689,96грн.; - за №0010651305, яким визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, з яких за основним платежем 7355,09грн., за штрафними санкціями 1838,77грн..

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що на підставі документальної позапланової невиїзної перевірки, ДПІ 2.09.2016р. складено акт за №683/21-03-13-05/НОМЕР_1, в якому зазначено, що позивачем порушено пп.164.2.17 «д» п.164.2 ст.164, п. 167.1 ст.167 ПК України, що призвело до заниження обсягу оподаткованого доходу та до неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб. На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення, з якими не погоджується позивач, оскільки вони прийняті з порушенням податкового законодавства.

Посилаючись на вказані обставини позивач просить вимоги задовольнити.

За результатами розгляду клопотання представника відповідача, суд першої інстанції на підставі ст.55КАС України допустив у справі процесуальне правонаступництво, замінивши ДПІ у м.Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області на її правонаступника Херсонську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Херсонській області.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2016р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0010641305 від 23.09.2016р. про збільшення ОСОБА_2 грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб, що сплачуються ними за результатами річного декларування у сумі 113449,80грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0010651305 від 23.09.2016р. про збільшення ОСОБА_2 грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 9193,86грн.

Стягнуто на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1226 (одна тисяча двісті двадцять шість) грн. 45 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Херсонської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39473382) шляхом безспірного списання з рахунків органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.200КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ невірно застосував норми податкового законодавства, що призвело до необґрунтованого прийняття спірних податкових повідомлень-рішень за №0010651305 та №0010641305 від 23.09.2016р.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судовою колегією встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 8.10.2007р. між ОСОБА_2 та ВАТ «Ерсте Банк» був укладений кредитний договір №014/3728/74/05367, за яким Банк надав кредит у сумі 75 000,0дол. США із сплатою 11% річних. В подальшому банк запропонував укласти додатковий договір, відповідно до умов якого позивач повинен внести на рахунок Банку 27 000,0дол. США, а залишок заборгованості буде анульовано. На виконання умов додаткового договору, 22.10.2015р. ОСОБА_2 було внесено на рахунок Банку кошти в сумі 27000,0дол. США, що еквівалентно 610450,51грн., а Банком, в свою чергу було анульовано залишок заборгованості.

За результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_2, працівниками ДПІ 2.09.2016р. складено акт за №683/21-03-13-05/НОМЕР_1, у висновках якого вказано на те, що позивачем в порушення пп.164.2.17 «д» п.164.2 ст.164, п. 167.1 ст.167 ПК України у 2015р. не включена до загального оподаткованого доходу і не задекларована сума доходу отриманого як додаткове благо у розмірі 490339,39грн., що призвело до несплати податку на доходи фізичних осіб у сумі 90759,84грн. та порушено пп.1.4 п.16 прим.1 підрозд.10 розд.ХХ ПКУ, що призвело до не нарахування та несплати військового збору за 2015р. у сумі 7355,09грн.

На підставі порушень, вказаних в акті перевірки, ДПІ 23.09.2016р. прийнято податкове повідомлення-рішення за №0010641305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 113449,80грн., в тому числі за основним платежем 90759,84грн., за штрафними санкціями 22689,96грн. та за №0010651305, яким визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, з яких за основним платежем 7355,09грн., за штрафними санкціями 1838,77грн..

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стало те, що на думку ДПІ ОСОБА_2 повинен був відобразити в уточнюючій податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015р. отримане додаткове благо у вигляді суми анульованого (прощеного) боргу у сумі 490339,39грн (21687,53 дол. США)

Перевіряючи законність та обґрунтованість прийнятих ДПІ податкових повідомлень-рішень та підстави, з якими позивач повязує їх скасування, судова колегія виходить з наступного.

Згідно із пп.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПКУ додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематуриальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачується (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.

Відповідно до п.163.1 ст.163 ПКУ передбачено, що об'єктом оподаткування резидента є зокрема, загальний місячний (річний) оподаткований дохід. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід отриманий платником податку як додаткове благо.

Відповідно до пп.«д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Відповідно до ЗУ №321-VIII від 9.04.2015р. «Про внесення змін до ПК України щодо кредитних зобов'язань», який набрав чинності 7.05.2015р., внесено зміни до Кодексу в частині звільнення від оподаткування операції з прощення кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, а саме: доповнено п.8 такого змісту: «не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом НБУ станом на 1 січня 2014р., а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, непогашених до 1.01.2014р. Дія аб.1 п.8 поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1.01.2015р.

Як вбачається з матеріалів справи, що позивач 22.10.2015р. за домовленістю з Банком вніс кошти у розмірі 27000дол. США, в свою чергу Банком було анульовано залишок заборгованості, а тому відповідно до п.8 пр.1 р.ХХ «Перехідні положення» ПК України сума прощеного боргу позивача за кредитним договором, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за таким кредитом не підлягала включенню до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу, оскільки дія вищезазначеної норми поширюється на операції з прощення заборгованості, що здійснювалися починаючи з 1.01.2015р.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС про зобовязання сплатити суму грошового зобовязання є неправомірним, оскільки згідно наведених норм діючого законодавства зазначена сума прощеного боргу не підлягає включенню до річного доходу як додаткове благу та оподаткування.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_2

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.197, 198, 200, 206,254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області - залишити без задоволення

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2016р. - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

О.В. Лукянчук