Постанова № 64742604, 09.02.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2017 р.Справа № 923/2091/15Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

суддів Будішевської Л.О., Таран С.В.

(склад судової колегії змінений відповідно до розпоряджень в.о. керівника апарату суду №259 від 11.05.2016р. та №707 від 12.09.2016р. щодо повторного автоматичного розподілу справи та протоколів автоматичної зміни складу колегії суддів від 11.05.2016р. та від 12.09.2016р.)

при секретарі судового засідання Станковій І.М.

за участю представників сторін:

від ТОВ «Пересувна механізована колона №19» - ОСОБА_1 директор;

від ТОВ «РЕСУРС ДЕВЕЛОПМЕНТ» - ОСОБА_2 за довіреністю; ОСОБА_3 за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона №19»

на рішення господарського суду Херсонської області від 25 лютого 2016 року

по справі №923/2091/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС ДЕВЕЛОПМЕНТ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона №19»

про стягнення 153076,56грн.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

У судових засіданнях 26.04.2016р., 12.05.2016р. та 31.01.2017р. оголошувались перерви згідно ст.77 ГПК України.

В судовому засіданні 09.02.17р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

30.12.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС ДЕВЕЛОПМЕНТ» (надалі позивач, ТОВ «Ресурс Девелопмент») звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона №19» (надалі відповідач, ТОВ «ПМК №19») в якому просило суд стягнути з відповідача 86500грн. основної заборгованості та 66576,56грн. пені за порушення строків оплати за виконані роботи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 31.03.2013р. між ним та ТОВ «ПМК №19» був укладений Договір підряду №31/03-13 (з урахування Додаткової угоди №1 від 23.04.2013р.) на виконання проектних робіт, за умовами якого позивач зобовязувався виконати перелік проектних робіт, а відповідач в свою чергу прийняти ці роботи та оплатити їх. 17.06.2013р. сторонами був підписаний Акт прийому-передачі проектної документації, однак станом на 29.12.2015р. відповідачем не виконані умови пунктів 4.3, 4.4 Договору (перерахування позивачу 33900грн. та 22600грн.) та не підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт. Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань за Договором №31/03-13 позивач недоотримав 86500грн., на які у відповідності із п.5.3 Договору №31/03-13 позивачем ТОВ «ПМК №19» нараховано пеню 66576,56грн.

З посиланням на норми ст.526 ЦК України ТОВ «Ресурс Девелопмент» просило суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

21.01.2016р. відповідач подав місцевому господарському суду заперечення на позовну заяву, в яких просив відмовити у задоволенні позову; застосувати позовну давність до позовних вимог щодо нарахування пені у розмірі 66476,56грн.

24.02.2016р. ТОВ «ПМК №19» подало суду першої інстанції клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи на вирішення якої поставити питання: «Чи виконаний підпис в оригіналі Акту приймання-передачі проектної документації (по Договору №31/03-13 від 10.04.2013р.) від 23.04.2013р. ОСОБА_4, чи іншою особою?»

Рішенням господарського суду Херсонської області від 25.02.2016р. (суддя Ярошенко В.П.) позовні вимоги задоволено частково стягнуто з ТОВ «Пересувна механізована колона №19» на користь ТОВ «Ресурс Девелопмент» основну заборгованість в сумі 86500грн. та 1297,50грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору. В решті вимог відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано посиланням на норми ст.837 ЦК України, ч.1 ст.175, ч.ч.1,7 ст.193 ГК України та вмотивовано тим, що позивачем надано копію експертного звіту по розгляду проектної документації по проекту «Будівництво торгового комплексу за адресою вул. Лазо 2-б, м. Білгород-Дністровський, № 4-009-13-ЕП/00» від 02.09.2013р., в якому зазначається, що ТОВ «Ресурс Девелопмент» є генеральним проектувальником, проект розроблений ТОВ «Ресурс Девелопмент» в 2013 році. Цей експертний звіт підтверджує, що проектна документація була передана та прийнята відповідачем в повному обсязі, оскільки в експертному звіті ТОВ «Пересувна механізована колона №19» зазначається замовником, а позивач генеральним проектувальником, та даний експертний висновок є позитивним. Отже позивач взяті на себе зобовязання за Договором №31/03-13 виконав у повному обсязі, а відповідач в порушення умов договору та норм законодавства, належним чином не виконав умови договору, має заборгованість перед позивачем в розмірі 86500грн.

Щодо вимог про стягнення пені за період з 20.06.2013р. по 28.12.2015р. в розмірі 66576, 56грн. місцевий господарський суд зазначив, що при стягненні пені за період з 20.06.2013р. по 28.12.2015р. судом враховано, що відповідно п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), перебіг якої скінчився 20.06.2014р. Хибним є твердження позивача про необхідність застосовування загального строку позовної давності у 3 роки на підставі того, що основне зобовязання за Договором не виконане, тому у позивача виникає право на отримання неустойки у звязку з порушенням як основного зобовязання, так і додаткового за Договором, оскільки п.1 ч.2 ст.258 ЦК України чітко передбачено, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Таким чином позовні вимоги в частині стягнення пені за період 20.06.2013 р. по 28.12.2015 р. в розмірі 66576,56грн. задоволенню не підлягають.

Також суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні відхилив клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи з посиланням на те, що печатка на будь-якому документі вважається поставленою з відома її керівника, а оскільки печатка проставлена з відома керівника, то і підпис на акті зроблений зазначеною особою. к вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про втрату зазначеної печатки, її підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі відповідача. Відповідачем не надано жодних доказів в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України, на підтвердження звернення відповідача до компетентних органів з приводу факту підроблення підпису директора ТОВ "Пересувна механізована колона №19" ОСОБА_4, який міститься на акті приймання-передачі проектної документації (за договором 31/03-13 від 10.04.2013р.) від 17.06.2013р. Таким чином, відтиск печаток підприємства, наявний, зокрема на первинних документах, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції.

Не погодившись з рішенням суду від 25.02.2016р., ТОВ «ПМК №19» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржене рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що рішення в частині задоволення позовних вимог є неправомірним та підлягає скасуванню з наступних підстав:

- ОСОБА_4 не підписував Акт приймання-передачі проектної документації по Договору №31/03-13 від 10.04.2013р., зазначений документ підписаний невідомою ТОВ «ПМК №19» та неуповноваженою на те особою, і як наслідок, правочин з приймання передачі вказаної проектної документації є нікчемним. Враховуючи вищевикладене, відповідач звертався до суду першої інстанції з клопотанням про призначення судової експертизи по справі, проте у задоволенні такого клопотання ТОВ «ПМК №19» було необґрунтовано відмовлено. Відмовивши у клопотанні про призначення експертизи, суд першої інстанції встановив факт передачі проектної документації на підставі поданих позивачем доказів, зокрема спірного акту, та дійшов хибного висновку про задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу;

- незрозуміло, яким діючим в Україні законодавством керувався суд першої інстанції припускаючись, що оскільки печатка проставлена з відома керівника, то і підпис на акті зроблений зазначеною особою;

- роботи з боку позивача не виконані, і саме позивач, а не ТОВ «ПМК №19» з 27.05.2013р. (тобто майже три роки) грубо порушує умови Договору підряду №31/03-13;

- щодо обовязку з остаточного розрахунку, а саме сплати 52600грн. згідно п.4.4 в редакції змін, внесених Додатковою угодою №1 від 23.04.2014р., то взагалі не має підстав для оплати, адже до сьогоднішнього дня позивач не передав ТОВ «ПМК №19» позитивний висновок державної експертизи, з моменту передачі якого наступає триденний термін для сплати.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 28.03.2016р. прийнято апеляційну скаргу ТОВ «ПМК №19» до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

25.04.2016р. ТОВ «Ресурс Девелопмент» подало суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу, в яких просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене рішення без змін.

ТОВ «ПМК №19» 25.04.2016р. подало Одеському апеляційному господарському суду клопотання про:

- призначення по справі судової почеркознавчої експертизи, на вирішення якої поставити наступне питання: «Чи виконаний підпис в оригіналі Акту приймання-передачі проектної документації (по Договору №31/03-13 від 10.04.2013р.) від 23.04.2013р. ОСОБА_4, чи іншою особою?»;

- призначення по справі судової технічної експертизи документів, на вирішення якої поставити наступне питання: «Чи нанесено відтиск печатки в Акті приймання-передачі проектної документації (по Договору №31/03-13 від 10.04.2013р.) від 23.04.2013р. від імені ТОВ «ПМК №19» печаткою, експериментальні зразки відтисків якої будуть надані для порівняльного дослідження?»;

- залучення до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Брилліон», Товариства з обмеженою відповідальністю «Марс-Проект», Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Енерго-Сервіс».

В засіданні суду апеляційної інстанції 26.04.2016р. у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі ТОВ «Брилліон», ТОВ «Марс-Проект» та ТОВ «Центр-Енерго-Сервіс» у якості третіх осіб відмовлено у звязку із недоведеністю заявником тієї обставини, що рішення по справі за позовом ТОВ «Ресурс Девелопмент» може вплинути на права та обовязки ТОВ «Брилліон», ТОВ «Марс-Проект» та ТОВ «Центр-Енерго-Сервіс»;

У звязку із перебуванням судді Таран С.В. у відпустці розпорядженням в.о. керівника апарату №259 від 11.05.2016р. призначено повторний автоматичний розподіл справи №923/2091/15.

Протоколом автоматизованої зміни складу колегії суддів від 11.05.2016р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Мишкіна М.А., судді: Будішевська Л.О., Величко Т.А.

Ухвалою суду апеляційної інстанції 11.05.2016р. (головуючий суддя Мишкіна М.А., судді Будішевська Л.О., Величко Т.А.) справу №923/2091/15 прийнято до провадження колегії суддів у зазначеному складі.

26.05.2016р. відповідач подав Одеському апеляційному господарському суду додаткові пояснення та клопотання про призначення по справі почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.06.2016р. у справі №923/2091/15 призначено судову почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставлене питання: - Чи виконаний підпис на оригіналі Договору підряду на виконання проектних робіт №31/03-13 від 31.03.2013р., оригіналі додаткової угоди №1 від 23.04.2013р. до Договору підряду на виконання проектних робіт №31/03-13 від 31.03.2013р., оригіналі Акту приймання-передачі проектної документації (по Договору №31/03-13 від 31.03.2013р.) від 17.06.2013р. ОСОБА_4 чи іншою особою?

21.06.2016р. матеріали справи №923/2091/15 скеровано до Херсонського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

07.07.2016р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від експерта Херсонського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_5 про надання додаткових документів та розяснень, необхідних для проведення експертизи.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 28.07.2016р. вищезазначене клопотання судового експерта задоволено; матеріали справи надіслано до Херсонського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

25.08.2016р. до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання від експерта Херсонського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_5 про надання додаткових матеріалів та роз'яснень.

У звязку із перебуванням судді Величко Т.А у відпустці, розпорядженням в.о. керівника апарату №707 від 12.09.2016р. призначено повторний автоматичний розподіл справи №923/2091/15.

Протоколом автоматизованої зміни складу колегії суддів від 12.09.2016р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Мишкіна М.А., судді: Будішевська Л.О., Таран С.В.

Ухвалою суд апеляційної інстанції від 22.09.2016р. вищезазначене клопотання судового експерта відхилено; матеріали справи №923/2091/15 надіслано до Херсонського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

08.12.2016р. до Одеського апеляційного господарського суду з Херсонського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи №923/2091/15 разом з висновком №265 від 05.12.2016р. судової почеркознавчої експертизи за матеріалами господарської справи №923/2091/15.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 12.12.2016р. поновлено апеляційне провадження у справі.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник ТОВ «Ресурс Девелопмент» заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У судовому засіданні 09.02.2017р. задоволено клопотання сторін про залучення до матеріалів справи додаткових доказів, неможливість подання яких суду першої інстанції обґрунтована представниками ТОВ «Ресурс Девелопмент» та ТОВ «Пересувна механізована колона №19».

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду, що 31.03.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона №19» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ресурс Девелопмент» (Підрядник) був укладений Договір підряду №31/03-13 на виконання проектних робіт (надалі Договір №31/03-13).

Відповідно до п.1.1 Договору №31/03-13 Підрядник в порядку та на умовах, визначених цим Договором зобовязався власними або залученими силами виконати наступні проектні роботи: «Робочий проект торгового комплексу (будівельно-господарчий супермаркет), а саме розділи: ПЗ (пояснювальна записка), ГП (генеральний план та транспорт), АР (архітектурні рішення), КЖ (конструкції залізобетонні), КМ (конструкції металеві), ОВ (опалення та вентиляція), ВК (водопостачання та каналізація), ЕО (енергопостачання та силове обладнання), ПОБ (проект організації будівництва), ОВОС (оцінка впливу на навколишнє середовище); за адресою: вул.Лазо,2-б, Одеська область, м.Білгород-Дністровський», а замовник зобовязався прийняти результати виконаних робіт та оплатити Підряднику їх вартість.

Пунктом 2.1.2 Договору №31/03-13 визначений обовязок Замовника оплатити Підряднику проектні роботи в повному обсязі в порядку та на умовах, визначених Договором.

Згідно із п.2.2.1 Договору №31/03-13 Підрядник зобовязаний виконувати роботи згідно з завданням на проектування та іншими вихідними даними, наданими Замовником, а також згідно умов Договору.

Відповідно до п.3.2 Договору №31/03-13 строк виконання проектних робіт, передбачених договором, складає 45 календарних днів з моменту отримання від Замовника авансового платежу, а також за умови належного виконання Замовником зобовязань, встановлених п.2.1.1 даного Договору.

Загальна вартість робіт, що виконуються Підрядником за даним договором, становить 113000грн., в тому числі ПДВ (п.4.1 Договору №31/03-13).

Відповідно до п.4.2 Договору №31/03-13 Замовник перераховує на розрахунковий рахунок Підрядника аванс в сумі 56500грн. (в тому числі ПДВ 9416,66грн.) протягом трьох банківських днів з моменту підписання сторонами даного договору.

Замовник перераховує на розрахунковий рахунок Підрядника 33900грн. (у тому числі ПДВ 20%) протягом трьох банківських днів з моменту отримання готової проектної документації від Підрядника (п.4.3 Договору №31/03-13).

Згідно із п.4.4. Договору №31/03-13 Замовник перераховує на розрахунковий рахунок Підрядника 22600грн. (в тому числі ПДВ 20%) протягом трьох банківських днів з моменту отримання позитивного висновку державної експертизи.

Відповідно до п.5.3 Договору №31/03-13 за порушення строків оплати за виконання проектних робіт, Замовник виплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань (п.6.1 Договору №31/03-13).

23.04.2013р. між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до Договору №31/03-13 від 31.03.2013р. на виконання проектних робіт, якою викладено низку пунктів Договору №31/03-13 в наступній редакції:

- п. 1.1 - в порядку та на умовах, визначених цим Договором Підрядник зобовязується власними або залученими силами виконати наступні проектні роботи: «Робочий проект торгового комплексу (будівельно-господарчий супермаркет), а саме розділи: ПЗ (пояснювальна записка), ГП (генеральний план та транспорт), АР (архітектурні рішення), КЖ (конструкції залізобетонні), КМ (конструкції металеві), ОВ (опалення та вентиляція), ВК (водопостачання та каналізація), ЕО (енергопостачання та силове обладнання), ПС (пожежна сигналізація), ПОБ (проект організації будівництва), ОВОС (оцінка впливу на навколишнє середовище), Енергетичний паспорт будівлі, довідку ДП «Укрдержбудекспертиза» на підтвердження категорійності обєкта будівництва за адресою: за адресою: вул.Лазо,2-б, Одеська область, м.Білгород-Дністровський», а замовник зобовязався прийняти результати виконаних робіт та оплатити Підряднику їх вартість;

- п.4.1 - загальна вартість робіт, що виконуються Підрядником за даним договором, становить 143000грн., в тому числі ПДВ;

- п.4.4 - Замовник перераховує на розрахунковий рахунок Підрядника 52600грн. (в тому числі ПДВ 20%) протягом трьох банківських днів з моменту отримання позитивного висновку державної експертизи.

На Договорі та додатковій угоді до нього наявні підписи директора ТОВ «Ресурс Девелопмент» ОСОБА_6 та підпис особи, зазначеної як директор ТОВ «ПМК №19» ОСОБА_4, посвідчені печатками позивача та відповідача відповідно.

12.04.2013р. відповідач перерахував позивачу 1500грн. та 55000грн. відповідно в якості авансового платежу за робочий проект торговельного комплексу по вул.Лазо,2-б у м.Білгород-Дністровський, що визнається сторонами та підтверджується випискою по рахунку ТОВ «ПМК №19» у матеріалах справи (т.1, а.с.145). Усього перераховано авансу 56500грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що датою укладення договору є 31.03.2013р., незважаючи на те, що в його тексті є інша дата « 10.04.2013р.», зроблена вручну без посвідчення її дійсності особами, які уклали цей договір. Представники сторін підтвердили, що це виправлення не впливає на суть правовідносин за договором, хоча в подальшому після його укладення сторони посилались на дату укладення договору 10.04.2013р. в документах, складених на його виконання.

17.06.2013р. сторонами був підписаний Акт приймання-передачі проектної документації за Договором №31/03-13 від 10.04.2013р. (скріплений печатками ТОВ «Ресурс Девелопмент» та ТОВ «Пересувна механізована колона №19»), відповідно до якого Підрядник передає, а Замовник приймає проектну документацію у 4-х екземплярах та 1-му електронному, виконану за Договором підряду №31/03-13 на виконання проектних робіт від 10.04.2013р., яка містить в собі: «Робочий проект торгового комплексу (будівельно-господарчий супермаркет), а саме розділи: ПЗ (пояснювальна записка), ГП (генеральний план та транспорт), АР (архітектурні рішення), КЖ (конструкції залізобетонні), КМ (конструкції металеві), ОВ (опалення та вентиляція), ВК (водопостачання та каналізація), ЕО (енергопостачання та силове обладнання), ПС (пожежна сигналізація), ПОБ (проект організації будівництва), ОВОС (оцінка впливу на навколишнє середовище) за адресою: вул.Лазо,2-б, Одеська область, м.Білгород-Дністровський»; Замовник не має претензій до Підрядника щодо змісту проектної документації; претензій по строкам проектування Замовник до Підрядника не має.

Акт приймання-передачі проектної документації від 17.06.2013р. (за договором №31/03-13 від 10.04.2013р.) підписаний з боку Замовника особою, що діяла як директор ТОВ «ПМК №19» ОСОБА_4; з боку Підрядника директором ТОВ «Ресурс Девелопмент» ОСОБА_6

17.06.2013р. ТОВ «Ресурс Девелопмент» за допомогою курєрської доставки було надіслано ТОВу «ПМК №19» акт виконаних робіт, що підтверджується оригіналом повідомлення про відправку вказаного акту (т.1, а.с.20), проте ТОВом «ПМК №19» акт виконаних робіт підписаний не був; доказів зворотнього матеріали справи не містять.

02.09.2013р. заступником директора філії ТОВ «Укрбудекспертиза» в Одеській області був затверджений експертний висновок з розгляду проектної документації по проекту «Будівництво торговельного комплексу (будівельно-господарчий супермаркет) за адресою: вул.Лазо, 2-б, м.Білгород-Дністровський Одеської області». У висновку зазначено, що замовником будівництва є ТОВ «Пересувна механізована колона №19», генеральний проектувальник ТОВ «Ресурс Девелопмент».

01.10.2013р. Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано Дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ115132740566 ТОВ «Пересувна механізована колона №19». У вищезазначеному дозволі зазначені наступні відомості: найменування обєкта будівництва «Торговельний комплекс (будівельно-господарчий супермаркет)»; поштова/будівельна адреса: Одеська область, м.Білгород-Дністровський, вул.Лазо,2-б; проектна документація розроблена Товариством з обмеженою відповідальністю «Ресурс Девелопмент».

31.10.2013р. Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано Сертифікат серії УІ №165133040718, яким ДАБК України засвідчила відповідність закінченого будівництвом обєкта: «Торговельний комплекс (будівельно-господарчий супермаркет)»; місцезнаходження: Одеська область, м.Білгород-Дністровський, вул.Лазо,2-б, загальна площа 6159,4кв.м., торгова площа 3993кв.м., кількість поверхів 1 поверх проектній документації та підтвердила його готовність до експлуатації. В сертифікаті зазначено, що замовником обєкта є ТОВ «ПМК №19», генеральним проектувальником є ТОВ «Ресурс Девелопмент».

24.01.2014р. ТОВ «Ресурс Девелопмент» було надіслано ТОВ «ПМК №19» претензію №5, в якій позивач зазначив, що робочий проект торговельного комплексу був переданий ТОВ «ПМК №19» актом приймання-передачі проектної документації від 17.06.2013р. Експертиза по даному проекту пройдена; позитивний висновок отриманий. Станом на 23.01.2014р. ТОВ «ПМК №19» не виконало своїх зобовязань по оплаті виконаних робіт згідно п.4.1 Додаткової угоди №1 до Договору підряду №31/03-13 від 23.03.2014р. а також пунктів 4.3,4.4 Договору підряду №31/03-13 від 31.03.2013р. в сумі 86500грн.

26.03.2014р. позивач направив відповідачу претензію аналогічного змісту.

Обидві претензії залишені відповідачем без реагування.

06.05.2014р. Реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області було видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно: обєкт нерухомого майна - «Торговельний комплекс (будівельно-господарчий супермаркет); адреса обєкта - Одеська область, м.Білгород-Дністровський, вул.Лазо, буд 2-б; загальна площа 6159,4кв.м.; форма власності приватна; розмір частки 1/1; власник - ТОВ «пересувна механізована колона №19».

Звертаючись до суду з позовом ТОВ «Ресурс Девелопмент» посилалось на те, що ним у повному обсязі були виконані зобовязання за Договором підряду №31/03-13, проте відповідач в порушення пунктів 4.3., 4.4 вищезазначеного Договору (в редакції Додаткової угоди до договору №1) не сплатив позивачу решту вартості виконаних робіт за договором у сумі 86500грн., на яку позивачем за неналежне виконання зобовязання відповідачем у відповідності до п.5.3 Договору підряду №30/03-13 була нарахована пеня у сумі 66576,56грн.

Місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Ресурс Девелопмент» з огляду наступного.

Згідно із ч.ч.1-2 ст.509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст.174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч.ч.1,2,7 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За приписами ч.1 ст.629 цього Кодексу договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно із ч.ч.1-3 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

Відповідно до ст.887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із п.1 ч.1 ст.889 ЦК України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт: сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Ресурс Девелопмент» були належним чином виконані взяті на себе зобовязання за Договором №31/03-13, що підтверджується, зокрема, Актом приймання-передачі проектної документації від 17.06.2013р. за Договором №31/03-13, який скріплений печатками ТОВ «Ресурс Девелопмент» та ТОВ «Пересувна механізована колона №19»), відповідно до якого Підрядник передає, а Замовник приймає проектну документацію у 4-х екземплярах та 1-му електронному, виконану за Договором підряду №31/03-13 на виконання проектних робіт. У даному акті зазначено, що Замовник (ТОВ «ПМК №19») не має претензій до Підрядника (ТОВ «Ресурс Девелопмент») щодо змісту проектної документації; претензій по строкам проектування Замовник до Підрядника не має

Крім того, у експертному звіті по розгляду проектної документації по проекту «Будівництво торгового комплексу за адресою вул. Лазо, 2-б, м. Білгород-Дністровський», №4-009-13-ЕП/00 від 02.09.2013р., копія якого наявна в матеріалах справи (т.1, а.с.77-86 ) зазначено, що ТОВ «Ресурс Девелопмент» є генеральним проектувальником, проект розроблений останнім в 2013 році.

В подальшому, як вище встановлено, на підставі отриманої проектної документації від ТОВ «Ресурс Девелопмент» відповідач одержав дозвіл на виконання будівельних робіт, провів будівництво, отримав Сертифікат відповідності на новостворений обєкт нерухомого майна та набув право власності на цей обєкт.

Вказані обставини підтверджені директором ТОВ «ПМК №19» в судовому засіданні 09.02.2017р. з наданням копій відповідних документів суду апеляційної інстанції.

З наведеного випливає, що позивач передав відповідачу проектну документацію як результат виконаних робіт та Актом приймання- передачі від 17.06.2013р. посвідчується факт такої передачі, компетентними органами підтверджено відповідність проекту вимогам чинного законодавства, новостворений обєкт прийнятий в експлуатацію та за відповідачем зареєстроване право власності на торговельний комплекс по вул.Лазо, 2-б, м.Білгород- Дністровський, Одеська область.

Отже відповідно до п.4.4. Договору від 31.03.2013р. в редакції Додаткової угоди №1 від 23.04.2013р. у відповідача як Замовника виникло зобовязання з перерахування позивачу протягом 3-х банківських днів з 02.09.2013р. (дата оформлення експертного звіту №3-009-13-ЕП/00) 86500грн. як залишку вартості робіт, обчисленого як різниця між їх загальною вартістю згідно п.4.1 Договору в редакції Додаткової угоди №1 та фактично сплаченим авансом (143000-56500=86500грн).

Разом з цим, ТОВ «ПМК №19», в порушення умов п.4.1-4.4 Договору №31/03-13 від 31.03.2013р. (в редакції Додаткової угоди №1 від 23.04.2013р. до Договору №31/03-13) не виконало свої зобовязання перед позивачем у повному обсязі (сплативши позивачу лише авансовий внесок у сумі 56500грн. з обумовленої договором загальної вартості виконаних робіт 143000грн.); залишок вартості виконаних ТОВ «Ресурс Девелопмент» за Договором №31/03-13 становить 86500грн. (143000-56500=86500грн).

Отже за встановлення обставини належного виконання позивачем своїх зобовязань за Договором №31/03-13 (виготовлення проектної документації) місцевий господарський суд цілком правомірно задовольнив позовні вимоги ТОВ «Ресурс Девелопмент» в частині стягнення з відповідача основного боргу за Договором №31/03-13 та стягнув з ТОВ «ПМК №19» 86500грн. на користь позивача.

Суд апеляційної інстанції також погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з ТОВ «ПМК №19» пені у сумі 66576,56грн. з огляду наступного.

Умовами п.5.3. Договору №31/03-13 передбачено, що за порушення строків оплати за виконані роботи Замовник сплачує Підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки.

В додатки до позовної заяви ТОВ «Ресурс Девелопмент» надано розрахунок пені, нарахованої останнім за проміжок часу з 20.06.2013р. по 28.12.2015р.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.2 ст.243 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ст.3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Разом з цим, відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із ч.1, п.1 ч.2 ст.258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення.

Згідно із розясненнями, які містяться у пунктах 2.1, 2.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду №14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. До вимог про стягнення неустойки застосовується спеціальна позовна давність в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).

Оскільки ТОВом «ПМК №19» під час розгляду справи судом першої інстанції (відзив на позовну заяву т.1, а.с.42-47) зроблено заяву про пропуск позивачем строку позовної давності та застосування наслідків пропуску позовної давності, місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення з ТОВ «ПМК №19» пені за прострочення зобовязань за Договором підряду №31/03-13, оскільки в даному випадку перебіг позовної давності почався 11.09.2013р. та скінчився 11.09.2014р., в той час як позовна заява по даній справі подана позивачем 30.12.2015р. (строк позовної давності розпочав свій перебіг з 11.09.2013р.).

Слід зазначити, що оскільки відповідач заперечував взагалі факт отримання проектної документації, а в процесі розгляду справи в апеляційному господарському суді змінив свою позицію, фактично визнавши зворотнє (пояснення директора ТОВ «ПМК №19» в засіданні суду від 09.02.2017р.) та подавши, зокрема договір, укладений 06.06.2013р. з ТОВ «Українська будівельна експертиза» на виконання експертизи проекту будівництва торговельного комплексу по вул. Лазо, 2-б, м.Білгород-Дністровський, Одеська область, встановити достеменно дату отримання експертного звіту відповідачем від експертної установи не виявилось можливим.

ТОВ «ПМК №19» не надано акту виконаних робіт, складеного відповідно до п.2.5 договору від 06.06.2013р. №3-009-13-ЕП/00 з ТОВ «Українська будівельна експертиза», проте виходячи із змісту п.2.5 експертний звіт від 02.09.2013р. мав бути переданим протягом 3-х робочих днів після фактичного виконання робіт, тобто не пізніше 05.09.2013р., відтак протягом періоду часу з 06.09.2013р.-10.09.2013р. відповідно до п.4.4. договору від 31.03.2013р. у ТОВ «ПМК №19» виник обовязок оплати виконаних робіт. Відповідно, з 11.09.2013р. розпочав перебіг строк позовної давності щодо стягнення пені на суму заборгованості 86500грн.

Доводи апеляційної скарги ТОВ «ПМК №19» колегія суддів відхиляє з огляду наступного.

Відповідач як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду справи категорично заперечував факт отримання від позивача проектної документації, зазначаючи, зокрема, про те, що Акт приймання-передачі від 17.06.2013р. з боку ТОВ «ПМК №19» був підписаний не директором відповідача (на той час) ОСОБА_4, а іншою невідомою відповідачу особою.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно висновку №265 від 05.12.2016р. почеркознавчої експертизи за матеріалами господарської справи №923/2091/15 (виконаного за ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.06.2016р. по даній справі) Херсонського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз підписи на оригіналі Договору підряду на виконання проектних робіт №31/03-13 від 31.03.2013р., оригіналі Додаткової угоди №1 від 23.04.2013р. до Договору підряду на виконання проектних робіт №31/03-13 від 31.03.2013р., оригіналі Акту приймання-передачі проектної документації (по Договору №31/03-13 від 31.03.2013р.) від 17.06.2013р. виконані не ОСОБА_4 (директором ТОВ «ПМК №19»), а іншою особою.

На спростування висновків експертизи позивачем не надано жодних пояснень та доказів, тому оцінивши цей висновок за правилами ст.ст.41-43 ГПК України апеляційний господарський суд вважає, що він доводить обставину підписання Договору, Додаткової угоди №1 та Акту приймання-передачі від 17.06.2013р. не директором ТОВ «ПМК №19».

Відповідно до п.1 ч.1 ст.208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Згідно із ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.

Уповноваженою особою на підписання правочинів з боку відповідача станом на 31.03.2013р., 23.04.2013р. та 17.06.2013р. був директор ТОВ «ПМК №19» ОСОБА_4, відтак, відсутність його підпису на Договорі та Додатковій угоді №1 свідчить про недотримання письмової форми договору.

Відповідно до ст.218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Факт вчинення правочину Договору від 31.03.2013р., Додаткової угоди №1 від 23.04.2013р. не заперечується сторонами цього правочину, зокрема, і ТОВ «ПМК №19», отже їх підписання не особою, яка діяла від імені ТОВ «ПМК №19», не свідчить про недійсність договору та додаткової угоди, а матеріалами справи підтверджується вчинення цього правочину та його фактичне виконання сторонами.

Разом з цим, відсутність підпису ОСОБА_4 на Акті приймання-передачі від 17.06.2013р. проектної документації, підтверджена висновком судової експертизи, не може вплинути на результати вирішення спору, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено фактичне отримання проектної документації відповідачем, одержання за нею позитивного експертного звіту з наступним використанням цієї документації для отримання відповідного дозволу на будівельні роботи, введення обєкта в експлуатацію шляхом отримання сертифікату відповідності та оформлення права власності на новостворений обєкт нерухомості за ТОВ «ПМК №19».

Доводи ТОВ «ПМК №19» колегія суддів відхиляє, оскільки вони у своїй сукупності зводяться до стверджень про неналежне виконання ТОВ «Ресурс Девелопмент» зобовязань за Договором №31/03-13 від 31.03.2013р., що може бути підставою для реалізації відповідачем свого права на судовий захист в окремому позовному провадженні, адже матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав свої зобовязання за договором, а відповідач отримав результат виконаних робіт та реалізував отриманий проект при здійсненні будівництва торговельного комплексу.

Відповідність проекту вимогам чинного законодавства наразі не може бути поставлена під сумнів, оскільки компетентними органами у сфері містобудівної діяльності видано дозвіл на виконання будівельних робіт, Сертифікат відповідності закінченого будівництвом обєкта проектній документації та посвідчено готовість обєкта до експлуатації.

Експертний звіт від 02.09.2013р. по проектній документації, розробленій ТОВ «Ресурс Девелопмент», є позитивним, а докази зворотнього суду не представлені.

Ствердження відповідача про виконання проектних робіт іншими особами спростовуються змістом договорів з ТОВ «Брилліон», укладених на предмет виконання інших, ніж передбачених договором від 31.03.2013р., робіт на замовлення ТОВ «ПМК №19».

Інші доводи апеляційної скарги ТОВ «ПМК №19» не свідчать про неправильність висновків місцевого господарського суду та підставою для скасування або зміни оскаржуваного рішення слугувати не спроможні.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Херсонської області від 26.02.2016р. відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства, відтак, залишається без змін.

Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 25 лютого 2016 року по справі №923/2091/15 залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 14.02.2017р.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Таран С.В.