Постанова № 64742546, 14.02.2017, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2017справа № 908/2849/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: не з'явився; не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від14.12.2016 у справі№ 908/2849/16 (суддя Колодій Н.А.)за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна", м. Київ доТовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо", м. Запоріжжя простягнення страхового відшкодування в сумі 21 354,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 21 354,00 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.10.2016 р. позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 908/2849/16.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.12.2016 р. у справі №908/2849/16 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» задоволено в повному обсязі.

Не погодившись із прийнятим рішенням місцевого господарського суду, Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» звернулося з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідач рішення суду першої інстанції вважає таким, що прийняте без повного, всебічного та обєктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів у справі та з порушенням норм процесуального і матеріального права.

Для розгляду апеляційної скарги була сформована колегія суддів у складі: головуючий суддя Ушенко Л.В., суддя Геза Т.Д. та Склярук О.І.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 16.01.2017 р. апеляційна скарга Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» була прийнята до провадження, судове засідання призначено на 14.02.2017 р.

В судове засідання 14.02.2017 р. представники позивача та відповідача не зявилися, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду скарги з причин неможливості явки в судове засідання від сторін не надходило.

Явка сторін в судове засідання не визнавалася обовязковою, тому колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

17.09.2014 р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова Компанія «Провідна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Телеодин» було укладено договір добровільного комплексного автострахування: добровільного страхування наземного транспорту, водіїв і пасажирів від нещасних випадків на транспорті та відповідальності власників наземних транспортних засобів № 06/0670387/9069/14 (далі - договір страхування), за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме «Фольцваген», д.н. НОМЕР_1 (далі - застрахований ТЗ).

20.11.2014 р. по вул. Героїв Сталінграда, 27-Б в м. Києві мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП).

Громадянин ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_2, допустив зіткнення із застрахованим ТЗ.

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 13.01.2015 р. у справі №756/16900/14-п, громадянина ОСОБА_4 було визнано винним в порушенні ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Зазначену подію, відповідно до норм чинного законодавства України, було визнано страховою, про що 16.02.2015 р. складено страховий акт № НОМЕР_3 та розрахована сума страхового відшкодування.

Розмір шкоди розраховано відповідно до умов договору страхування, рахунку-фактури № АГ-00000130 від 21.01.2015 р., відповідно до яких фактична вартість відновлювального ремонту склала 21 354,00 грн.

Розмір страхового відшкодування, який Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» виплатило на підставі заяви страхувальника, склав 21 354,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 0006556 від 17.02.2015 р.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування», ст. 354 ГК України та ст. 979 ЦК України, договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 8 Закону Україна «Про страхування» передбачено, що страховий випадок це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обовязок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Нормами ст. 1191 ЦК України та ст. 228 ГК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Позивач, виконавши свої зобов'язання перед страхувальником за договором добровільного страхування наземного транспорту, водіїв і пасажирів від нещасних випадків на транспорті та відповідальності власників наземних транспортних засобів №06/0670387/9069/14 від 17.09.2014 р., шляхом виплати страхового відшкодування згідно з платіжним дорученням № 0006556 від 17.02.2015 р. у сумі 21 354,00 грн., набув право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду.

Як вбачається з матеріалів справи, дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія, відповідальність якого застрахована відповідачем.

Наявність вини ОСОБА_4, який керував автомобілем НОМЕР_4, в момент скоєння ДТП від 20.11.2014 р., у порушенні п.п. 13.1 Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження автомобілів, встановлена постановою Оболонського районного суду міста Києва від 13.01.2015 р. у справі № 756/16900/14-п.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вина водія ОСОБА_5 в скоєнні ДТП є доведеною наявними у справі доказами.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля НОМЕР_4, ОСОБА_4 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (Поліс № АІ/7307108, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 50 000 грн., франшиза - 0 грн.).

Враховуючи викладене та з урахуванням приписів положень Цивільного кодексу України, Закону України «Про страхування», Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» виникло право регресної вимоги на суму 21 354,00 грн. до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо».

Згідно з нормами ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно із ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала в зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Позивачем дорожньо-транспортну пригоду визнано страховою подією, з настанням якої виник обовязок страховика виплатити страхове відшкодування.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до норм ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями спеціального закону - Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та обмежується укладеним договором (полісом) страхування.

Страховиком Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна», розмір страхового відшкодування був визначений в страховому акті № НОМЕР_3 від 16.02.2015 р. у сумі 21 354,00 грн.

27.02.2015 р. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» звернулося до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» із заявою про відшкодування шкоди в порядку регресу № 03-17/2632 до відповідача.

23.03.2015 р. Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» надіслало позивачу лист-відповідь (вих. № Э.37.7.0.0/162), в якому повідомило, що для обєктивного розгляду вищевказаної заяви позивача та можливості прийняття рішення по суті необхідно надати належним чином завірену копію постанови суду (з поміткою набрання законної сили) про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_4, яка б підтверджувала факт настання цивільно-правової відповідальності застрахованої особи.

На момент розгляду справи в суді першої інстанції доказів сплати відповідачем грошової суми суду не надано.

В матеріалах справи наявна копія постанови Оболонського районного суду міста Києва від 13.01.2015 р. про притягнення водія автомобіля «Деу Ланос» ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, тому місцевий господарський суд правомірно не прийняв заперечення відповідача щодо відсутності доказів вини водія і задовольнив вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна». Доводи скаржника в цій частині, викладені в апеляційній скарзі, також не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки спростовуються наявними в даній справі матеріалами та фактичними обставинами.

Рішення господарського суду Запорізької області від 14.12.2016 р. у справі №908/2849/16 прийняте за повного з'ясування усіх обставин, що мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування в порядку статті 104 ГПК України.

Судові витрати за апеляційне оскарження, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 14.12.2016 у справі № 908/2849/16 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Запорізької області від 14.12.2016 у справі №908/2849/16 залишити без змін.

3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

ГоловуючийЛ.В. Ушенко

Судді:Т.Д. Геза

ОСОБА_3

Надруковано 6 прим.:

2) позивачу;

1) відповідачу;

1) у справу;

1) ГСЗО

1) ДАГС.