Рішення № 64740986, 13.02.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.02.2017 Справа № 904/12405/16

За позовом Публічне акціонерне товариство "УКРТЕЛЕКОМ", м. Київ в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Дніпро

до Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у місті Дніпрі ради, м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 14 393,20 грн. за договором про надання телекомунікаційних послуг

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 представник - дов. № 1018 від 20.12.2016р.

Від відповідача: ОСОБА_2 представник - дов. № 297 від 11.01.2017р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "УКРТЕЛЕКОМ" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" звернулось до господарського суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у місті Дніпрі ради, в якому просить стягнути з останнього на свою користь заборгованість у розмірі 14 393,20 грн. за договором від 15.01.2015р. № 2 про надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення та проведення розрахунків за надані пільги.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором про надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення та проведення розрахунків за надані пільги від 15.01.2015р. № 2, в частині оплати витрат, пов'язаних з наданням пільговій категорії населення пільг, пов'язаних з послугами зв'язку.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач пороти позову заперечив, у відзиві на позов зазначив, що загальна сума наданих послуг ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ» пільг, пільговим категоріям населення, які користуються послугами звязку, склала 148 496,79 грн. Сума проведеного в 2015р. управлінням розрахунку за надані пільги населенню, що користується послугами звязку, склала 140 735,76 грн. Станом на 1 січня 2016р. кредиторська заборгованість склала 7 761,03 грн. за листопад 2015р. Зазначена заборгованість була зареєстрована управлінням в управлінні Державної казначейської служби України в Індустріальному районі м. Дніпра, як заборгованість минулого року.

Також відповідач зазначає, що розрахунок вартості послуг, наданих громадянам пільгових категорій за грудень 2015р. на загальну суму 6 632,17 грн. був наданий ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ» до управління у січні 2016р. Сума наданих пільг за грудень 2015р. не була включена в нарахування січня 2016р. у звязку з відсутністю субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг за послуги звязку окремим категоріям громадян. Зазначена субвенція не була передбачена Законом України «Про Державний бюджет України на 2016р.». Станом на 1 січня 2016р. в управлінні залишилась кредиторська заборгованість перед позивачем у сумі 7 761,03 грн.

Крім того, відповідач зазначив, що кредиторська заборгованість, яка виникла в управлінні перед ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ», виникла не з вини управління. Відповідно до п. 3.2. розділу 3 «Відповідальність Сторін» Договору №2 управління не несе відповідальності за порушення зобовязань, яке сталося не з його вини.

18.01.2017р. відповідач надав клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, в якому просить залучити до участі у справі в якості третьої особи Самарську районну у м. Дніпропетровську раду в особі фінансового управління Самарської районної у м. Дніпропетровську ради.

Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що управління є структурним підрозділом Самарської районної у місті Дніпропетровську ради. Згідно Положення про управління, затвердженого рішенням Самарської районної у місті Дніпропетровську ради від 16.12.2016р. № 13/10 «Про затвердження у новій редакції Положення про управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у місті Дніпропетровську ради», управління є підзвітним і підконтрольним районній у місті раді, її виконавчому комітету та голові районної у місті ради.

Управління, відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України, є головним розпорядником бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Щороку Самарською районною у м. Дніпропетровську радою приймається рішення про бюджет району на відповідний календарний рік та затверджуються видатки району у місті.

Завдання щодо здійснення розрахунків до проекту бюджету Самарського району та розроблення проекту бюджету району у місті покладені на фінансове управління Самарської районної у м. Дніпропетровську ради. На виконання листа фінансового управління Самарської районної у місті Дніпропетровську ради від 5 жовтня 2015 року № 536/01-13, управлінням був підготовлений бюджетний запит на 2016рік для забезпечення надання пільг окремим категоріям громадян з послуг звязку.

Зазначений бюджетний запит не був взятий до уваги фінансовим управлінням, не включений до проекту бюджету району у місті та не передбачений у бюджеті Самарського району у м. Дніпро на 2016 рік.

Частиною 1 ст. 27 ГПК України встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Суд зобов'язував відповідача надати пояснення щодо того, яким чином рішення у даній справі може вплинути на права третьої особи.

Відповідач таких пояснень суду не надав.

Крім того, Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у місті Дніпрі ради є самостійною юридичною особою.

Враховуючи викладене, клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи Самарської районної у м. Дніпропетровську ради в особі фінансового управління Самарської районної у м. Дніпропетровську ради задоволенню не підлягає.

У судовому засіданні 23.01.2017р. оголошувалась перерва до 13.02.2017р.

Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представниками сторін не заявлялись.

В судовому засіданні 13.02.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "УКРТЕЛЕКОМ" (далі - Постачальник, Позивач) та Управлінням праці соціального захисту населення Самарської районної у Дніпропетровську ради (далі - Платник, Відповідач) 15.01.2015 року укладено Договір про надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення та проведення розрахунків за надані пільги №2 (далі - Договір).

Предметом цього договору є відносини Сторін щодо порядку проведення розрахунків за надані пільги населенню, які повязані з наданням телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору Постачальник здійснює надання телекомунікаційних послуг (в т.ч. абонплата, встановлення телефонів, проведення додаткових робіт при позачерговому та пільговому встановленні квартирних телефонів) громадянам, які мають відповідні пільги, а платник здійснює фінансування пільг, відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України, Закону України "Про Державний бюджет України на 2015р.", а платник проводить розрахунки за надані пільги в межах своїх кошторисних призначень.

Сума цього договору відповідає кошторисним призначенням на 2015рік (п. 1.3. Договору).

Згідно п. 2.1.1. Договору постачальник зобов'язується надавати населенню обумовлені законодавством України пільги на оплату комунікаційних послуг (в т.ч. абонплата, встановлення телефонів, проведення додаткових робіт при позачерговому та пільговому встановленні квартирних телефонів) відповідно до затверджених тарифів і в обсязі передбаченим платником у кошторисі доходів і видатків на фінансування цих пільг.

Постачальник зобов'язаний щомісяця надавати у відділ персоніфікованого обліку пільговиків платника: до 10 числа місяця, що настає за звітним, надавати на електронних носіях розрахунки щодо якості послуг, наданих громадянам пільгових категорій у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга" встановленою п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003р. № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб. які мають право на пільги" (зі змінами) (далі - єдиний реєстр); до 20 числа місяця, що настає за звітним, надавати відомості про фактично надані послуги на паперових носіях; до 06 числа місяця, другого за звітним, складати акти звіряння сум заборгованості по наданим послугам зв'язку за станом на 1 число місяця, що передує звітному (п. 2.1.2. Договору).

У відповідності до п.п. 2.2.1. Договору платник зобов'язаний передбачати в своєму кошторисі в необхідних обсягах кошти, які будуть спрямовані на компенсацію витрат за телекомунікаційні послуги, надані постачальником пільговій категорії населення.

Згідно з пп. 2.2.2, 2.2.3 Договору Платник зобов'язаний проводити розрахунки за надані телекомунікаційні послуги пільговій категорії населення, яка внесена до єдиного реєстру. Після надходження фінансування на рахунки управління, здійснювати перерахування коштів, передбачених на проведення розрахунків за надані пільги, згідно кошторису доходів та видатків в межах запланованих призначень на реквізити постачальника.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2015р., а в частині розрахунків за надані пільги до їх повного виконання зобов'язань за цим договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони домовилися, що умови цього договору поширюються на відносини між ними, які виникли до його підписання. а саме з 01.01.2015р. (п. 6.2. Договору).

На виконання умов договору та вимог чинного законодавства України, позивач, як оператор телекомунікаційних послуг зв'язку, у період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. надав послуги зв'язку (користування телефоном та встановлення телефонів) населенню пільгових категорій.

Відповідач за надані послуги розрахувався частково, так, станом на 01.01.2016р. залишилась не сплаченою заборгованість за надані телекомунікаційні послуги пільговій категорії громадян у сумі 14 393,20 грн., що і стало причиною спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позову на підставі наступного.

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України "Про телекомунікації" та пункту 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 року, споживачами, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Згідно з підпунктом б пункту 4 частини 1 статті 89 та статті 102 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256 (далі-постанова №256) затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету, якими встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Зокрема, пунктом 2 Постанови № 256 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Відповідно до пункту 3 Порядку №256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Таким чином, розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг є Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у місті Дніпропетровську ради, а отже, на підставі вищезазначених норм законодавства та положень Постанови та Порядку № 256, відшкодування витрат понесених Позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян здійснюється Відповідачем за рахунок державних субвенцій.

Відповідно до частини 1 пункту 8 Порядку № 256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства, для здійснення відповідних видатків. При цьому головні розпорядники коштів у п'ятиденний термін здійснюють розрахунки із постачальниками відповідних послуг (частина 2 пункт 8 Порядку № 256).

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно статті 509 ЦК України, статті 173 ГК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України та статті 174 ГК України.

Наведені норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 193 ГК України та статті 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частин 1, 3 статті 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги мають надаватися відповідно до законодавства. Телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

В Законі України від 22.10.1993 року № 3551-XII Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу, Законі України від 23.03.2000 року № 1584-ІІІ Про жертви нацистських переслідувань, Законі України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ Про статус і соціальний захист громадян, я, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Законі України від 24.03.2008 року № 203/98-ВР Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус та Законі України від 26.04.2001 року № 2402-ІІІ Про охорону дитинства передбачено надання пільг при оплаті за послуги зв'язку (телекомунікаційні послуги).

Частина 2 статті 218 ГК України та стаття 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Згідно з пунктом 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 року, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Також, Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005 р. та у справі Бакалов проти України від 30.11.2004 р. зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду України від 15.05.2012 року у справі № 11/446, від 15.05.2012 року у справі № 3-28гс12 та Постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012 року у справі № 15/5027/715/2011.

Згідно частини 6 статті 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частин 1-4 статті 48 Бюджетного кодексу України.

Таким чином, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Доказів здійснення оплати за спірною господарською операцією Відповідач суду не надав.

Щодо різниці в сумі заявленої до стягнення та у сумі, зазначеної у відзиві на позов, суд зазначає, що згідно з п.п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3. Договору Платник зобов'язується передбачити в своєму кошторисі в необхідних обсягах кошти, які будуть спрямовані на компенсацію витрат за телекомунікаційні послуги, надані Постачальником пільговій категорії населення. Платник зобов'язаний проводити розрахунки за надані телекомунікаційні послуги пільговій категорії населення, яка внесена до єдиного реєстру. Здійснювати перерахування коштів, передбачених на проведення розрахунків за надані пільги, згідно кошторису доходів та видатків в межах запланованих призначень на реквізити постачальника.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача суми заборгованості у розмірі 14 393,20 грн. обґрунтованими, правомірними, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у місті Дніпропетровську ради (49127, Дніпропетровська область, місто Дніпро вулиця 20-Річчя Перемоги, буд. 51, код ЄДРПОУ 05425365) на користь Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" (01601, м. Київ, б-р Т. Шевченко, буд. 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" (49600, м. Дніпро, вул. Херсонська, буд. 26, код ЄДРПОУ 25543196) заборгованість у розмірі 14 393,20 грн. (чотирнадцять тисяч триста дев'яносто три грн. 20 коп.) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.), про що видати наказ, після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 15.02.2017р.

Суддя ОСОБА_3