Рішення № 64737590, 09.02.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №22ц/796/411/17 Головуючий у 1 інстанції - Козленко Г.О.

Унікальний №760/15261/14ц Доповідач - Панченко М.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2017року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва у складі:

головуючого - Панченка М.М.

суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В.

при секретарі - Крічфалуши С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Кристалбанк» на рішення Солом»янського районного суду м.Києва від 22 грудня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Терра Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Траєкторія», Приватного підприємства «Арт Хаус Мілленіум» про стягнення кредитної заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2014 року ПАТ «Терра Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, як основного позичальника, ТОВ «Траєкторія», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ПП «Арт Хаус Мілленіум», як поручителів, і, з урахуванням уточнень до позову, просило винести рішення, яким стягнути солідарно з відповідачів кредитну заборгованість, яка за розрахунком позивача, станом на 14.07.2014 року, складає: 1.661.510 грн.57 коп., з урахуванням простроченої заборгованості по тілу кредита та відсоткам, пені за несвоєчасну сплату відсотків та тіла кредита, а також 3% річних та втрати від інфляції за прострочку погашення відсотків та тіла кредита, відповідно до ст.625 ЦК України.

Позивач зазначав, що 08.12.2010 року за №К/10/02 між ОСОБА_2, як позичальницею, та ПАТ «Терра Банк», як кредитором, укладено кредитний договір, згідно якого ОСОБА_2 отримала кредит у сумі 2.100.000 грн. під 24% річних на термін до 06.12.2013 року.

Указаний кредит забезпечений чотирма договорами поруки між ПАТ «Терра Банк» та поручителями ОСОБА_3, ОСОБА_4, ПП «АртХаус Мілленіум» та ТОВ»Траєкторія», згідно яких указані відповідачі окремо поручились солідарно з основним боржником відповідати перед ПАТ «Терра Банк» за виконання ОСОБА_2 кредитних зобов»язань.

Оскільки, станом на дату закінчення дії кредитного договору - 06.12.2013 року, кредит не був погашений, позивач 16.07.2014 року звернувся з цим позовом до суду.

Рішенням Солом»янського районного суду м.Києва від 22 грудня 2015 року позов задоволено частково /т.2 а.с.3-8/.

Судовим рішенням стягнуто з основного позичальника ОСОБА_2 на користь ПАТ «Терра Банк» кредитну заборгованість у розмірі 1.661.510 грн. 57 коп., а у позові до поручителів відмовлено з тих підстав, що спірні договори поруки є припиненими, оскільки, у зв»язку з недотриманням вимог ч.4 ст.559 ЦК України, позивач не пред»явив вимоги до поручителів протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання.

В поданій апеляційній скарзі ПАТ «Кристалбанк», як правонаступник первісного позивача ПАТ «Терра банк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Солом»янського районного суду м.Києва від 22 грудня 2015 року в частині відмови у позові до поручителів, та ухвалити в цій частині нове рішення яким позов задовольнити у повному обсязі /т.2а.с.11-14/.

Послався на те, що, відповідно до пунктів 6.5. спірних договорів поруки, позов ПАТ»Терра Банк» пред»явлено до поручителів у межах 36 місяців від дня припинення дії кредитного договору.

Скаржник ПАТ «Кристалбанк» зазначив, що він є правонаступником ПАТ «Перехідний банк «Кристалбанк», який набув замість ПАТ «Терра банк» усіх прав кредитора за кредитним договором від 08.12.2010 року за №К/10/02 між ОСОБА_2 та ПАТ «Терра Банк».

Заслухавши доповідь по справі, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ПАТ «Кристалбанк» належить задовольнити частково.

Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про солідарне стягнення кредитної заборгованості на користь скаржника з позичальника та з кожного поручителя окремо.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення,, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак зазначеним вимогам закону ухвалене у справі рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено, що 08.12.2010 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Терра Банк» укладено кредитний договір за №К/10/02, за яким позичальнику ОСОБА_2 були надані кредитні кошти у сумі 2.100.000 грн. під 24% річних на термін до 06.12.2013 року.

Згідно до додаткового договору №2 до кредитного договору за №К/10/02 від 08.12.2010 року сторонами зменшений розмір відсоткової ставки до 20% річних.

Пунктом 5.2. кредитного договору за порушення термінів сплати тіла кредиту, відсотків та комісійних, передбачена сплата позичальником пені у розмірі подвійної процентної ставки НБУ на дату платежу.

Також, в силу п.5.4. кредитного договору, у відповідності до ст.625 сторонами передбачена сплата позичальником на користь Банку 3% річних та виплати інфляційних втрат, у разі порушення ним термінів погашення тіла кредиту та відсотків.

Таким чином, між ОСОБА_2 та ПАТ «Терра Банк», правонаступником якого є ПАТ «Кристалбанк», виникли відносини договору кредиту, які, відповідно до ст.1054 ЦК України полягають у тому, що банк (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.

Крім того указаний кредитний договір забезпечений окремими договорами поруки, укладеними між кредитором ПАТ «Радикал Банк» та відповідачами: ОСОБА_3 - договір від 08.12.2010 року за №П/10/02; ОСОБА_4 - договір від 08.10.2010 року за №П/10/03; ПП «АртХаус Мілленіум» - договір від 08.10.2010 року за №П/10/04; ТОВ»Траєкторія» - договір від 14.02.2012 року за №К/П/10/02, згідно яких указані відповідачі окремо поручились солідарно з основним боржником відповідати перед ПАТ «Терра Банк» за виконання ОСОБА_2 кредитних зобов»язань /т.1 а.с.15-17, 19-21, 23-25,27-29/.

Відповідно до пунктів 6.5. указаних договорів поруки, сторонами передбачено, що відносини поруки припиняються, якщо кредитор протягом тридцяти шести місяців від дня настання строку виконання зобов»язання за кредитним договором не пред»явить вимоги до поручителя.

Із зазначеного слідує, що між ПАТ «Терра Банк» та поручителями ОСОБА_3, ОСОБА_4, ПП «Арт Хаус Мілленіум», ТОВ»Траєкторія» виникли договірні відносини поруки, в силу яких, відповідно до ст.553 ЦК України, поручителі поручились перед кредитором боржника за солідарну відповідальність виконання кредитних зобов»язань позичальницею ОСОБА_2.

Із змісту указаних договір поруки слідує, що кожен із поручителів окремо відповідає перед кредитором в солідарному порядку з позичальником.

Крім того, судом встановлено, що згідно до постанови Правління НБУ від 21.08.2014 року №518 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Терра Банк» до категорії неплатоспроможних» указаний банк ПАТ «Терра Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Відповідно до ст.292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов»язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають у зв»язку з виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Відповідно до ст.42 Закону Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на підставі плану врегулювання приймає рішення про утворення перехідного банку із передачею всіх або частини активів і зобов»язань одного або декількох неплатоспроможних банків. Перехідний банк утворюється у формі публічного акціонерного товариства.

З метою реалізації указаної норми Закону та для виведення з ринку неплатоспроможного банку ПАТ «Терра Банк» Фондом гарантування вкладів фізичних осіб створене ПАТ»Перехідний банк «Кристалбанк», статут якого затверджений рішенням засновника - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08.12.2014 року.

Відповідно до п.1 Статуту Перехідний банк є правонаступником визначених відповідно до плану врегулювання, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.10.2014 року, активів (включаючи права за договорами забезпечення) та обов»язків за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов»язаннями ПАТ «Терра Банк» (найменування неплатоспроможного банку), зареєстрованого НБУ 18.10.1996 року за номером 263. Засновником ПАТ «Перехідний банк «Кристалбанк» є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, якому належить 100% банку.

Відповідно до ч.10 ст.42 Закону перехідному банку передаються всі або, визначена відповідно до плану врегулювання, частина активів і зобов»язань неплатоспроможного банку.

Частиною 12 ст.42 Закону встановлено, що перехідний банк у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення), а також набуває обов»язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов»язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів.

У складі активів, зазначеним вище актом передано від ПАТ»Терра Банк» до ПАТ «Перехідний банк «Кристалбанк» актив, який виник із кредитного договору №К/10/02 від 08.12.2010 року, який було укладено між між ПАТ Терра Банк» та ОСОБА_2, разом з усіма угодами про забезпечення виконання указаного кредитного договору.

В подальшому ПАТ «Перехідний банк «Кристалбанк» внаслідок ним втрати статусу перехідного банку змінило назву на ПАТ «Кристалбанк», у зв»язку з чим затверджено та зареєстровано нову редакцію Статуту, зареєстрованого 14.04.2015 року.

Відповідно до п.1.3. нової редакції Статуту ПАТ «Кристалбанк», останній є правонаступником всього майна, прав та зобов»язань ПАТ «Перехідний банк «Кристалбанк».

Відповідно до ст.292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов»язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Отже, враховуючи, що скаржник ПАТ «Кристалбанк» є правонаступником всіх прав та обов»язків ПАТ «Терра Банк» в частині кредитних зобов»язань ОСОБА_2 за кредитним договором №К/10/02 від 08.12.2010 року, тому ПАТ «Кристалбанк» є зацікавленою особою у вирішенні даного спору, у зв»язку з чим має всі права на оскарження судового рішення у справі за позовом ПАТ «Терра Банк» до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ПАТ «Траєкторія», ПП «Арт Хаус Мілленіум» про стягнення кредитної заборгованості.

Відповідно до ст.627 ЦК України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання сторонами, а в силу ст.526 ЦК України зобов"язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

А, відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1.припинення зобов»язання внаслідок односторонньої відмови від зобов»язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2. зміна умов зобов»язання; 3. сплата неустойки; 4. відшкодування збитків та моральної шкоди.

Оскільки боржник ОСОБА_2, не виконувала у повному обсязі умови кредитної угоди, за нею на дату закінчення дії кредитного договору - 06.12.2013 року, виникла кредитна заборгованість, у зв»язку з чим ПАТ «Терра Банк» звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до розрахунку позивача кредитна заборгованість за спірним кредитним договором, станом на 14.07.2014 року, становить: 1.661.510 грн.57 коп., з яких:

- 1.347.931 грн.06 коп. - прострочена заборгованість по кредиту;

- 124.083 грн.53 коп. - прострочена заборгованості за відсотками по кредиту;

-128.950 грн.87 коп. - пеня за несвоєчасне погашення тіла кредиту;

- 4.920 грн.58 коп. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків;

- 1.359 грн.10 коп. - 3% річних та втрати від інфляції за прострочку погашення відсотків;

- 54.265 грн.43 коп., - 3% річних та втрати від інфляції за прострочку погашення тіла кредита, відповідно до ст.625 ЦК України.

Розмір кредитної заборгованості відповідачами не спростований і не оскаржувався.

Між тим, стягуючи кредитну заборгованість у сумі 1.661.510 грн.30 коп. лише з позичальниці ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що, в силу ч.4 ст.559 ЦК України, відносини договору поруки між Банком та поручителями припинені, оскільки позивач звернувся до суду з позовом після спливу шестимісячного терміну від дня закінчення дії кредитного договору.

Вважаючи указаний висновок помилковим, колегія суддів погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі і виходить з того, що відповідно до пунктів 6.5. указаних договорів поруки, передбачено, що відносини поруки припиняються, якщо кредитор протягом тридцяти шести місяців від дня настання строку виконання зобов»язання за кредитним договором не пред»явить вимоги до поручителя.

Відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки.

Отже, право вимоги у Банка до поручителів чітко встановлено до 06.12.2016 року, а тому, звертаючись до суду з цим позовом 16.07.2014 року позивач не пропустив строк звернення до поручителів за захистом свого права про солідарне стягнення кредитного боргу разом з основним позичальником.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

За змістом укладених між сторонами договорів поруки поручителі і боржник відповідають перед банком як солідарні боржники.

Судом встановлено, що кожен з поручителів окремо поручився відповідати перед кредитором разом з позичальником як солідарний боржник за окремим договором.

Отже, рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові про солідарне стягнення кредитної заборгованості з основного позичальника та поручителів належить скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути кредитну заборгованість солідарно з позичальника та двох поручителів фізичних осіб за різними договорами поруки, якими не передбачено солідарної відповідальності поручителів між собою.

Враховуючи зазначене, а також те, що нормами закону та умовами договорів поруки не встановлено солідарної відповідальності поручителів, підстави для солідарного стягнення з поручителів кредитної заборгованості згідно з вимогами с.3 ст.554 ЦК України, відсутні.

Також, відповідно до ст.16 ЦПК України не допускається об»єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних судочинств, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.2 ст.118 ЦПК України позивач має право об»єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов»язаних між собою.

Відповідно до роз»яснень, викладених в абз.1 п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 року №2, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі ст.124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 ст.15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за КАС України (ст.17) або ГПК України (ст.1,12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

В абзаці 3 п.15 вище зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 роз»яснено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об»єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов»язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об»єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову. Не допускається об»єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинств, якщо інше не встановлено законом.

У таких випадках суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого судочинства.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права, викладений у постановах Верховного Суду України від 1.07.2015 року №6-467цс15, від 1.07.2015 року №6-745 цс15, від 18.11.2015 року №6-1737цс15, від 2.03.2016 року №6-2307цс155, від 2.03.2016 року №6-224цс15, які мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Вирішуючи позовні вимоги банку, які виникли з окремих договорів про відкриття кредитної лінії і поруки та можуть бути самостійними і окремими предметами позову, суд першої інстанції не врахував зазначених вимог закону і безпідставно прийняв до провадження спір, що виник між юридичними особами ПАТ «Терра Банк», правонаступником якого є ПАТ «Кристалбанк», та ТОВ «Траєкторія» і Приватного підприємства «Арт Хаус Мілленіум», що підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, розглянувши його разом із вимогами, які вирішуються в порядку цивільного судочинства.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України).

У випадку, якщо провадження за вимогами, які не належать до цивільної юрисдикції, вже відкрито, в силу п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи має в цій частині провадження закрити.

Аналогічна правова позиція, яка в силу ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися судами усіх інстанцій, висловлена Верховним Судом України під час розгляду вище зазначених справ №6-745цс15 та №6-2974цс15.

Колегія суддів вважає, що, оскільки порушення судом п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України є безумовною підставою для скасування судового рішення, відповідно до ст.310 ЦПК України, колегія суддів, керуючись ч.3 ст.303 ЦПК України, вважає правомірним не обмежувати себе доводами апеляційної скарги, та скасувати рішення Солом»янського районного суду м.Києва від 22 грудня 2015 року в частині притягнення до цивільної відповідальності боржників юридичних осіб ТОВ «Траєкторія» та Приватного підприємства «Арт Хаус Мілленіум».

Отже, рішення суду першої інстанції належить скасувати та ухвалити нове рішення про солідарне стягнення кредитної заборгованості з боржника ОСОБА_2 та з кожного з поручителів - ОСОБА_3 і ОСОБА_4, окремо, на користь ПАТ «Кристалбанк», який є правонаступником позивача ПАТ «Терра Банк», в розмірі 1.661.510грн.57 коп.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, в порядку розподілу судових витрат належить стягнути з кожного з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на користь ПАТ «Кристалбанк» сплачений ним судовий збір у рівних частках - по 730 грн.80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.307,309, ст,303 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кристалбанк», який є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Терра Банк», задовольнити частково.

Скасувати рішення Солом»янського районного суду м.Києва від 22 грудня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Терра Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Кристалбанк», до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Траєкторія», Приватного підприємства «Арт Хаус Мілленіум» про стягнення кредитного боргу, та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Терра Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Кристалбанк», задовольнити частково.

Стягнути солідарно зі ОСОБА_2 та ОСОБА_3на користь Публічного акціонерного товариства «Кристалбанк», який є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Терра Банк», заборгованість за кредитним договором №К/10/02 від 08.12.2010 року у сумі 1.661.510 (один мільйон шістсот шістдесят одна тис. п"ятсот десять) грн.57 коп., що складається, з:

- простроченої заборгованості по тілу кредита - 1.347.931 (один мільйон триста сорок сім тис. дев"ятсот тридцять одна) грн.06 коп.;

- простроченої заборгованості за відсотками по кредиту - 124.083 (сто двадцять чотири тис. вісімдесят три) грн.53 коп.;

- пені за несвоєчасне погашення тіла кредиту - 128.950 (сто двадцять вісім тис. дев"ятсот п"ятдесят) грн.87 коп.;

- пені за несвоєчасну сплату відсотків - 4.920 (чотири тис. дев"ятсот двадцять) грн. 58 коп.;

- 3% річних та втрати від інфляції за прострочку погашення відсотків - 1.359 (одна тис. триста п"ятдесят дев"ять) грн.10 коп.;

- 3% річних та втрати від інфляції за прострочку погашення тіла кредита - 54.265 (п"ятдесят чотири тис.двісті шістдесят п"ять) грн.43 коп.

Стягнути солідарно зі ОСОБА_2 та ОСОБА_4на користь Публічного акціонерного товариства «Кристалбанк», який є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Терра Банк», заборгованість за кредитним договором №К/10/02 від 08.12.2010 року у сумі 1.661.510 (один мільйон шістсот шістдесят одна тис.п"ятсот десять) грн.57 коп., що складається, з:

- простроченої заборгованості по тілу кредита - 1.347.931 (один мільйон триста сорок сім тис. дев"ятсот тридцять одна) грн.06 коп.;

- простроченої заборгованості за відсотками по кредиту - 124.083 (сто двадцять чотири тис. вісімдесят три) грн.53 коп.;

- пені за несвоєчасне погашення тіла кредиту - 128.950 (сто двадцять вісім тис. дев"ятсот п"ятдесят) грн.87 коп.;

- пені за несвоєчасну сплату відсотків - 4.920 (чотири тис. дев"ятсот двадцять) грн.58 коп.;

- 3% річних та втрати від інфляції за прострочку погашення відсотків - 1.359 (одна тис. триста п"ятдесят дев"ять) грн.10 коп.;

- 3% річних та втрати від інфляції за прострочку погашення тіла кредита - 54.265 (п"ятдесят чотири тис. двісті шістдесят п"ять) грн.43 коп.

В решті позову відмовити.

Провадження у справі в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Терра Банк» про стягнення кредитної заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Траєкторія» та Приватного підприємства «Арт Хаус Мілленіум» - закрити.

Стягнути зі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Кристалбанк», який є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Терра Банк», сплачений судовий збір, по 1.218 (одна тис. двісті вісімнадцять) грн., з кожного.

Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий

Судді