Рішення № 64737511, 09.02.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ[1]

09 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

головуючого - судді Кирилюк Г.М.,

суддів: Музичко С.Г., Рейнарт І.М.

при секретарі Чумаченко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Глибоцької сільської ради, Бориспільської районної ради Київської області, Київської обласної ради до ОСОБА_1, треті особи: Управління Держземагентства у Бориспільському районі Київської області, Державна інспекція сільського господарства в Київській області про відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 серпня 2016 року,

встановила:

26.01.2015 року Бориспільській міжрайонний прокурор Київської області в інтересах держави в особі Глибоцької сільської ради, Бориспільської районної ради Київської області, Київської обласної ради звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1, в якому просив відшкодувати за рахунок відповідача втрати сільськогосподарського виробництва, зумовлені вилученням земельних ділянок, що знаходяться на території Глибоцької сільської ради, на розрахунковий рахунок №33212848700107 в ГУДКСУ у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 38007070, а саме: за земельну ділянку площею 5,2150 га - 299 914 грн.; за земельну ділянку площею 2,0223 га - 174 453 грн.; за земельну ділянку площею 0,4363 га - 34 849 грн.; за земельну ділянку площею 7,0504 га - 563149 грн.; за земельну ділянку площею 2,5624 га - 188 297 грн.; за земельну ділянку площею 7,7808 га - 621 489 грн.; за земельну ділянку площею 0,8484 га - 62 344 грн.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації №441 від 22.03.10 затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок гр. ОСОБА_1 з земель сільськогосподарського призначення (ведення особистого селянського господарства) на землі іншого призначення під розміщення торгівельного комплексу (приміщення магазинів, складські та офісні приміщення) для обслуговування територіальної громади на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області. Змінено цільове призначення земельних ділянок загальною площею 7,6736 га ріллі, наданих гр. ОСОБА_1 з земель сільськогосподарського призначення (ведення особистого селянського господарства) на землі іншого призначення під розміщення торгівельного комплексу (приміщення магазинів, складські та офісні приміщення) для обслуговування територіальної громади на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області.

Крім цього, розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації №442 від 22.03.10 затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок гр. ОСОБА_1 з земель сільськогосподарського призначення (ведення особистого селянського господарства) на землі іншого призначення під розміщення торгівельного комплексу (приміщення магазинів, складські та офісні приміщення) для обслуговування територіальної громади на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області. Змінено цільове призначення земельних ділянок загальною площею 9,6128 га ріллі, наданих гр. ОСОБА_1 з земель сільськогосподарського призначення (ведення особистого селянського господарства) на землі іншого призначення під розміщення торгівельного комплексу (приміщення магазинів, складські та офісні приміщення) для обслуговування територіальної громади на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області.

Крім цього, розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації №443 від 22.03.10 затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок гр. ОСОБА_1 з земель сільськогосподарського призначення (ведення особистого селянського господарства) на землі іншого призначення під розміщення торгівельного комплексу (приміщення магазинів, складські та офісні приміщення) для обслуговування територіальної громади на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області. Змінено цільове призначення земельних ділянок загальною площею 8,6292 га ріллі, наданих гр. ОСОБА_1 з земель сільськогосподарського призначення (ведення особистого селянського господарства) на землі іншого призначення під розміщення торгівельного комплексу (приміщення магазинів, складські та офісні приміщення) для обслуговування територіальної громади на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 з березня 2010 року не відшкодував державі втрати сільськогосподарського виробництва, спричинені зміною цільового використання земельних ділянок на території Глибоцької сільської ради, які було обраховано відповідно до Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 р. №1279, просив позов задовольнити.

Рішенням Шевченківського районного суду від 03 серпня 2016 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 в рахунок сплати втрат сільськогосподарського виробництва за земельну ділянку площею 5,2150 га, що знаходиться на території Глибоцької сільської ради на розрахунковий рахунок №33212848700107 в ГУДКСУ у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 38007070, суму 299 914 грн.; за земельну ділянку площею 2,0223 га - 174 453 грн.; за земельну ділянку площею 0,4363 га -34 849 грн.; за земельну ділянку площею 7,0504 га - 563 149 грн.; за земельну ділянку площею 2,5624 га - 188 297 грн.; за земельну ділянку площею 7,7808 га - 621 489 грн.; за земельну ділянку площею 0,8484 га - 62 344 грн.

Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2016 року з ОСОБА_1 в дохід держави стягнуто судовий збір в сумі 3 654 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 серпня 2016 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Свої доводи обґрунтовує тим, що позов подано з пропуском строку позовної давності, про застосування якої було подано відповідну заяву. Зазначив, що перебіг строку позовної давності по вимогам про відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва повинен обраховуватись з 23 березня 2010 р. - дати затвердження в установленому порядку проекту відведення відповідачу земельних ділянок.

Відсутність у органу місцевого самоврядування повноважень з контролю за землями приватної чи державної власності за межами населеного пункту не може свідчити про об'єктивну неможливість Глибоцької сільської ради дізнатися про порушення свого права. За належного здійснення головним розпорядником бюджетних коштів (сільською радою) в особі її керівника повноважень, визначених Бюджетним кодексом України в частині контролю за повнотою надходжень коштів до спеціального фонду місцевого бюджету, Глибоцька сільська рада могла дізнатися про несплату відповідачем коштів, які є предметом спору. Глибоцька сільська рада не мала жодних об'єктивних перешкод вчасно дізнатися про зміну цільового призначення земельних ділянок.

Крім цього, наданий суду розрахунок втрат сільськогосподарського виробництва є необґрунтованим та не затверджений головним управлінням земельних ресурсів у Київській області.

В судовому засіданні представник відповідача - ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача Моцик Л.М. просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші особи, що беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Заслухавши доповідь по справі, пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості. Вважаючи, що орган місцевого самоврядування не мав повноважень на здійснення контролю за землями приватної чи державної власності за межами населеного пункту, суд першої інстанції дійшов висновку, що Глибоцька сільська рада не знала та не мала об'єктивної можливості дізнатись про порушене право з часу прийняття розпоряджень Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 22.03.2010 р.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації №441 від 22.03.10 затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок гр. ОСОБА_1 з земель сільськогосподарського призначення (ведення особистого селянського господарства) на землі іншого призначення під розміщення торгівельного комплексу (приміщення магазинів, складські та офісні приміщення) для обслуговування територіальної громади на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області. Змінено цільове призначення земельних ділянок загальною площею 7,6736 га ріллі, наданих гр. ОСОБА_1 з земель сільськогосподарського призначення (ведення особистого селянського господарства) на землі іншого призначення під розміщення торгівельного комплексу (приміщення магазинів, складські та офісні приміщення) для обслуговування територіальної громади на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області.

Крім цього, розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації №442 від 22.03.10 затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок гр. ОСОБА_1 з земель сільськогосподарського призначення (ведення особистого селянського господарства) на землі іншого призначення під розміщення торгівельного комплексу (приміщення магазинів, складські та офісні приміщення) для обслуговування територіальної громади на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області. Змінено цільове призначення земельних ділянок загальною площею 9,6128 га ріллі, наданих гр. ОСОБА_1 з земель сільськогосподарського призначення (ведення особистого селянського господарства) на землі іншого призначення під розміщення торгівельного комплексу (приміщення магазинів, складські та офісні приміщення) для обслуговування територіальної громади на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області.

Розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації №443 від 22.03.10 затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок гр. ОСОБА_1 з земель сільськогосподарського призначення (ведення особистого селянського господарства) на землі іншого призначення під розміщення торгівельного комплексу (приміщення магазинів, складські та офісні приміщення) для обслуговування територіальної громади на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області. Змінено цільове призначення земельних ділянок загальною площею 8,6292 га ріллі, наданих гр. ОСОБА_1 з земель сільськогосподарського призначення (ведення особистого селянського господарства) на землі іншого призначення під розміщення торгівельного комплексу (приміщення магазинів, складські та офісні приміщення) для обслуговування територіальної громади на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області.

На підставі вказаних розпоряджень, ОСОБА_1 23 квітня 2010 року отримав державні акти на право власності на земельні ділянки з цільовим призначенням - під розміщення торговельного комплексу (приміщення магазинів, складські та офісні приміщення) для обслуговування територіальної громади району.

Вартість втрат сільськогосподарського виробництва, пов'язаних зі зміною цільового призначення земельних ділянок загальною площею 9,6128 га, складає 751 446 грн., що підтверджується розрахунком ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (а.с. 25 т.1).

Вартість втрат сільськогосподарського виробництва, пов'язаних зі зміною цільового призначення земельних ділянок загальною площею 7,6736 га, складає 509 216 грн., що підтверджується розрахунком ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (а.с. 26 т.1).

Вартість втрат сільськогосподарського виробництва, пов'язаних зі зміною цільового призначення земельних ділянок загальною площею 8,6292 га, складає 683 833 грн., що підтверджується розрахунком ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (а.с. 27 т.1).

Вказані розрахунки проведені у відповідності до Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 р. №1279 ( далі - Порядок), відповідають розмірам земельних ділянок, цільове призначення яких було змінено, погоджені керівником головного управління земельних ресурсів у Київській області та самим відповідачем.

Належних та допустимих доказів, які б ставили під сумнів вищевказані розрахунки, суду надано не було.

Відповідно до ч.5 ст.207 ЗК України втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 вказаного Порядку, відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угодь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим способом - у міру їх фактичного надання.

Пункт 4 вказаного Порядку було доповнено абзацом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №619 від 21.07.2010 р., відповідно до якого територіальні органи Держкомзему в 5-денний строк з моменту затвердження розрахунку розміру втрат, які підлягають відшкодуванню, надсилають копію затвердженого розрахунку до відповідного територіального органу Держземінспекції для здійснення контролю за своєчасним відшкодуванням втрат.

Відповідно до ч.1 ст. 209 ЗК України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються до відповідних бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність позовних вимог в тій частині, що ОСОБА_1 після затвердження в установленому порядку проектів землеустрою щодо зміни цільового використання земельних ділянок не відшкодував втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених зміною цільового призначення земельних ділянок.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в тій частині, що строк позовної давності, визначений ст.257 ЦК України, на момент звернення позивача до суду з даним позовом не сплив, оскільки до моменту пред'явлення вимоги Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області від 27.10.2014 р. Глибоцька сільська рада не знала та не мала об'єктивної можливості дізнатись про наявність свого порушеного права.

Що стосується решти осіб, в інтересах яких подано позов, суд першої інстанції виходив з відсутності фактичних даних, за яких органи місцевого самоврядування дізнались або могли дізнатися про порушення свого права та про особу порушника.

При вирішенні питання щодо застосування статті 261 ЦК України судом першої інстанції не враховано наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ( стаття 257 ЦК України).

При цьому відповідно до ч.1 ст. 267 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Разом з тим, згідно із частинами 3, 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 заявив про застосування позовної давності (а.с.187 т.1).

На підставі ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб'єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.

Для визначення початку перебігу виникнення права на позов важливими є як об'єктивні, так і суб'єктивні фактори.

При цьому, правило частини першої статті 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб'єктивних прав, відтак обов'язок доведення строку, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача. Оскільки особа, в інтересах якої подано позов, як юридична особа, набуває та здійснює свої права і обов'язки через свої органи, то його обізнаність про порушення його прав або можливість такої обізнаності слід розглядати через призму обізнаності його органів та посадових осіб цих органів.

Такий правовий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові Верховного Суду України від 29 жовтня 2014 року по справі № 6-152цс14.

Частиною 2 ст.2 ЦК України передбачено, що одним з учасників цивільних правовідносин є держава, яка згідно зі статтями 167, 170 цього Кодексу набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

За частиною 2 ст.3 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звернутися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Одним з таких органів є прокуратура, на яку п. 2 ст.121 Конституції України покладено представництво інтересів держави у випадках, визначених законом.

Статтею 45 ЦПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

У разі прийняття судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у справі №6-2469 цс16, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повному із плином часу ( пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року та заявами №22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Порівняльний аналіз термінів «довідався» та міг «довідатися», що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 60 ЦПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

У позовній заяві позивач зазначив, що Глибоцька сільська рада Бориспільского району, Бориспільська районна рада тривалий час не вживали заходів для стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва. В письмових поясненнях прокурор, який забезпечував участь у розгляді справі, зазначав, що Глибоцька сільська рада жодні рішення щодо зміни цільового призначення земельних ділянок ОСОБА_1 не приймала, проекти землеустрою нею не погоджувались. При цьому органи місцевого самоврядування не мають повноважень щодо здійснення контролю за землями приватної чи державної власності за межами населеного пункту.

Разом з тим, позивачем не наведено належного обґрунтування строку, з якого Глибоцькій сільській раді, Бориспільській районній раді Київської області чи Київській обласній радій, які набувають та здійснюють свої права та обов'язки через свої органи, могло стати відомо про порушення їх прав.

При цьому запит заступника Бориспільського міжрайонного прокурора про надання інформації №105-6274 вих14 від 27.10.2014 р. щодо надходження на рахунок Глибоцької сільської ради та Бориспільської райдержадміністрації коштів по сплаті втрат, спричинених зміною цільового призначення 3-х земельних ділянок, що належать ОСОБА_1 та знаходяться на території Глибоцької сільської ради не є обставиною, що спростовує презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб'єктивних прав.

Відсутність контролю за додержанням встановленого законодавством порядку визначення розміру та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського призначення з боку відповідних державних органів не є обставиною, що свідчить про неможливість заінтересованих осіб починаючи з березня 2010 року дізнатись про порушення своїх прав.

Як вбачається з проектів землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок ОСОБА_1 з висновками державної експертизи землевпорядної документації від 19.02.2008 р., витяг з яких було надано позивачем до матеріалів справи, генеральний план земельної ділянки для розміщення торговельно-розважального комплексу ПП ОСОБА_1 в межах Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області було погоджено сільським головою, головним архітектором Бориспільського району, начальником управління земельних ресурсів Бориспільського району та головним державним архітектором міста та району.

З огляду на обізнаність Глибоцької сільської ради про розроблення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, розташованих на її території, остання не тільки мала право, але й була зобов'язана своєчасно звернутися до суду за судовим захистом, однак такий обов'язок не виконала.

Враховуючи, що відповідні проекти землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок було затверджено 22.03.2010 р., а відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських угодь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського господарства, повинно було бути проведено відповідачем в двомісячний термін після їх затвердження, строк позовної давності по заявленим вимогам сплив 22.05.2013 р., що є підставою для відмови в позові.

Допущене судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвело до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 309 ЦПК України є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 серпня 2016 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Глибоцької сільської ради, Бориспільської районної ради Київської області, Київської обласної ради до ОСОБА_1, треті особи: Управління Держземагентства у Бориспільському районі Київської області, Державна інспекція сільського господарства в Київській області про відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:

Справа №761/2626/15-ц

Апеляційне провадження №22-ц/796/323/2017

Головуючий у суді першої інстанції: Савицький О.А.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.