Постанова № 64736961, 31.01.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

31 січня 2017 р. № 820/6168/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представника відповідача - Ткаченка Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Управління Укртрансбезпеки у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову в.о.начальника Управління Укртрансбезпеки Харківської області №005732 від 26.10.2016 року, якою було накладено на ФО-П ОСОБА_2 стягнення у вигляді адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700 грн. за порушення ЗУ "Про автомобільний транспорт", за що передбачена відповідальність за абз.3 ч.1 ст.60 ЗУ "Про автомобільний транспорт"; стягнути з відповідача на користь ФО-П ОСОБА_2. судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03.09.2016 року співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Харківській області складено акт серії АПД №015278 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якого прийнято постанову №005732 від 26.10.2016 року про накладення на ФО-П ОСОБА_2 адміністративного штрафу у розмірі 1700 грн. за порушення ст.48 ЗУ "Про автомобільний транспорт". На думку позивача вказана постанова незаконна, оскільки викладені в акті перевірки дані не відповідають дійсності, зокрема: відповідачем не взято до уваги, що транспортний засіб позивачу не належить, в товарно-транспортній накладній перевізник не зазначений.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином, в порядку, передбаченому ст.33-35 КАС України, надіслав на адресу суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі та наполягав на задоволенні позовних вимог. (а.с.62).

Відповідач - Управління Укртрансбезпеки у Харківській області, позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов (а.с.24-28) зазначив, що уповноваженими особами управління Укртрансбезпеки у Харківській області під час проведення рейдової перевірки 471 км а/д М-03 "Київ-Харків-Довжанський" було виявлено транспортний засіб ТАТА LPT 613, спеціалізований фургон д/н НОМЕР_1, яким здійснювались перевезення вантажів на договірних умовах. В ході перевірки встановлено відсутність у водія індивідуальної книги водія, що є порушенням ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та п.6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 року №340. За таких підстав, на думку представника відповідача, оскаржувана постанова прийнята в повній відповідності до вимог чинного законодавства і підстави для її скасування відсутні.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи письмових заперечень та просив суд прийняти рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, що 26.08.2016 року головою державної служби України з безпеки на транспорті прийнято наказ №568 про затвердження щотижневого графіку проведення рейдових перевірок(а.с.24-36).

При проведенні рейдової перевірки 03.09.2016 року на автодорозі Київ-Харків-Довжанський працівниками Управління Укртрансбезпеки у Харківській області проведено перевірку транспортного засобу ТАТА LPT 613 номерний знак НОМЕР_1, який, відповідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 під керуванням водія ОСОБА_5 (а.с.39).

За наслідками перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом АПД №015278 від 03.09.2016 року(а.с.38).

В акті перевірки зазначено, що послуги з перевезення вантажу здійснено без оформлення індивідуальної контрольної книжки водія, чим порушено ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та наказ Мінтрансзв'язку України №340 від 07.06.2010 року.

На підставі акту перевірки АПД №015278 від 03.09.2016 року в.о.начальника Управління Укртрансбезпеки у Харківській області 26.10.2016 року прийнято постанову №005732 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700 грн.(а.с.45).

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає, що основні засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначається Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III та Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 08.11.2006 року №1567.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про автомобільний транспорт", основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Згідно п. 2, 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Приписами п. 15 Порядку №1567 встановлено, що здійснення державного контролю на автомобільному транспорті встановлено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, перелік документів, що визначений ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" не є вичерпним.

Відповідно до п.6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 року №340, водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Пунктом 21 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті визначено порядок оформлення результатів перевірки.

За визначенням п. 25, 26, 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

Суд зазначає, що відповідачем було направлено на адресу ФО-П ОСОБА_2 повідомлення №1515 з додатком копією акту АПД №015278 від 03.09.2016 року, які згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримані позивачем 15.10.2016 року (а.с.42-44).

На розгляд справи щодо акту АПД №015278 від 03.09.2016 року, позивач чи уповноважена ним особа не прибули. За результатами розгляду справи, винесено постанову про застосування адміністратиного-господарського штрафу №005732 від 26.10.2016 року за порушення ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (а.с.45). Вказана постанова направлена на адресу позивача 27.10.2016 року. (а.с.46-49).

Відповідно до п. 29 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавств про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналізуючи положення чинного законодавства, суд доходить висновку, що постанова №005732 від 26.10.2016 року Управління Укртрансбезпеки у Харківській області прийнята в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Щодо посилань позивача на неналежність йому на праві власності автомобіля ТАТА LPT 613 номерний знак НОМЕР_1, суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

З огляду на вказану норму, автомобільним перевізником є не лише власник транспортного засобу, але й інші особи, як юридичні так і фізичні, що використовують цей транспортний засіб на законних підстава, в даному випадку на праві користування.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі наведеного, суд приходить висновку, що спірна постанова видана відповідачем цілком обґрунтовано та правомірно, а відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Управління Укртрансбезпеки у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 06 лютого 2017 року.

Суддя Панченко О.В.