Постанова № 64736627, 06.02.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2017 року № 813/3661/16

о 15 год. 59 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Палюк М.М., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 813/3661/16 за адміністративним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоінвестбуд - ЛВ», представник - Ігнатенко С.С.до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області, представник - Юрчак Ю.Ю.про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлоінвестбуд - ЛВ» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС України у Львівській області у якому просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення - рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не згідний із висновками відповідача викладеними в акті перевірки, на підставі яких прийняті спірні рішення. Позивач зазначає, що підставою для винесення спірних рішень було твердження про те, що нібито позивач у період квітень-липень, вересень, жовтень 2014 року завищив податковий кредит на суму 124110 грн. та завищив витрати на суму 620550 грн. по господарських операціях з контрагентом ПП «Будпостач-Закарпаття» по поставці будматеріалів, які на думку відповідача не мали реального характеру та не містять у своїй суті розумних економічних причин систематичного постачання товарів. Зокрема, у акті перевірки з посиланням на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 01.08.2016 року по справі № 760/6919/16-к зазначено, що ПП «Будпостач-Закарпаття» використовувалося організованою групою під керівництвом ОСОБА_3 в період 2014- 2016 років у злочинних схемах зі створення штучної документальної видимості здійснення фінансово-господарських операцій для незаконного завищення валових витрат та податкового кредиту підприємствам реального сектору економіки. Також вказано, що ПП «Будпостач-Закарпаття» відсутнє за місцезнаходженням, податкові накладні цього товариства не зареєстровані в ЄДР, свідоцтво платника ПДВ анульовано за рішенням контролюючого органу, податкова звітність товариства не подається, у товариства відсутні трудові ресурси та основні засоби.

Позивач не згідний з висновками відповідача з огляду на наступне.

04 квітня 2014 року позивач уклав договір поставки за № 04/04/2014 з ПП «Будпостач-Закарпаття», згідно умов якого ПП «Будпостач-Закарпаття» (постачальник) зобов'язалося передати в установлений цим договором строк товар у власність позивачу, а позивач зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього (п. 1.1). Товаром по вказаному договору є будівельні матеріали (п. 1.2). Загальна вартість договору складає 800000,00 грн. (п. 1.3). Кількість, номенклатура, асортимент та якість кожної партії товару, що передається постачальником у власність покупця, визначається у видатковій накладній.

При проведенні документальної перевірки позивачем були надані всі первинні документи для підтвердження правомірності формування податкового кредиту у сумі 124110 грн. та витрат у сумі 620550 грн. у спірних правовідносинах, які підтверджують придбання будівельних матеріалів, оплату їх вартості, оприбуткування, та які були оформлені в результаті фактичного здійснення господарських операцій за вищевказаним договором поставки.

Також, позивачем відповідачу були надані первинні документи на придбання послуг перевезення вантажу, зокрема, договір № 03/03/2-2014 від 03.03.2014 року щодо придбання послуг по перевезенню у ТОВ «ЗАК Ренесанс», платіжні доручення по оплаті послуг перевезення та акти виконаних робіт (наданих послуг) по перевезенню вантажу ТОВ «ЗАК Ренесанс».

Відповідачу під час проведення перевірки було надано докази подальшого використання придбаних у ПП «Будпостач-Закарпаття» будівельних матеріалів у власній господарській діяльності позивача.

Будівельні матеріали, які позивач придбав від ПП «Будпостач-Закарпаття» за спірним договором, згідно відомостей товарно-транспортних накладних, першочергово відвантажувався саме у селі Солонка Пустомитівського району Львівської області, тобто за місцем здійснення у той час позивачем, як генпідрядником, будівництва 88-квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованим нежитловим приміщенням (згідно умов договору підряду в капітальному будівництві № 1 від 03.03.2014 року, що укладений із замовником ТОВ «Будівельна компанія Добробут»).

Доводи відповідача стосовно того, що нібито систематичне придбання позивачем будівельних матеріалів у ПП «Будпостач-Закарпаття» за спірним договором не містять у своїй суті розумних економічних причин не заслуговують на увагу, адже насправді позивач є суб'єктом господарювання, який спеціалізується на здійсненні будівельних робіт.

Спірні господарські операції з поставки будівельних матеріалів ПП «Будпостач-Закарпаття» на користь позивача мали місце у період квітень-липень, вересень, жовтень 2014 року, на той час, як вбачається із даних акту перевірки № 3488/13-04-14-02/33667445 від 28.09.2016 року, засновником та керівником позивача була ОСОБА_5, яка безпосередньо укладала договір поставки № 04/04/2014 від 04.04.2014 року з позивачем та котра, за наслідками фактичного відвантаження товару на корись покупця, оформляла видаткові накладні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові пояснення та письмові докази, просив суд позов задоволити повністю.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву, у якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, що перевіркою правомірно встановлено порушення ТОВ «Житлоінвестбуд - ЛВ» вимог ПК України, внаслідок чого, позивачем занижено податок на прибуток та занижено суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Відповідач обґрунтовує заперечення тим, що Галицькою ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області при проведенні перевірки використано Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва, слідчого судді Демидовської А.І. від 01.08.2016 року по справі №760/6919/16-к, пр.1-кс/760/10651/16.

Також в ході перевірки використано витяги досудових розслідувань кримінального провадження за №12015000000000630 від 08.12.2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України. Досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що учасниками організованої групи під керівництвом ОСОБА_3 в період 2014-2016 років зареєстровані або перереєстровані на підставних осіб ряд підприємств, в тому числі: ПП «Будпостач-Закарпаття», з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом використання їх реквізитів та банківських рахунків у злочинних схемах зі створення штучної документальної видимості здійснення фінансово-господарських операцій для незаконного завищення валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам реального сектору економіки. Також на банківські рахунки вказаних суб'єктів господарської діяльності з ознаками «фіктивності» перераховувалися грошові кошти реально діючих підприємств за нібито надані послуги, виконані роботи чи поставлені товари з метою переведення грошових коштів у готівкову форму та повернення їх клієнтам за вирахуванням певних відсотків.

При проведенні перевірки, з метою здійснення всебічного аналізу реального вчинення позивачем операцій з придбання ТМЦ від ПП «Будпостач Закарпаття», досліджено наступні представлені первинні документи, які фіксують проведені фінансово-господарські операції, а саме: Договір поставки №04/04/2014 від 04.04.2014 року, Додаткова угода №1 від 15.12.2014 року до Договору поставки № 04/04/2014 від 04.04.2014р року, Договір позивача №03/03/2-2014 від 03.03.2014 року укладеного з ТОВ «ЗАК Ренесанс».

Відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування інших підприємств. Тому господарська операція, яка фактично не відбулась, не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

В первинних документах, виписаних ПП «Будпостач-Закарпаття» для ТОВ «Житлоінвестбуд-ЛВ», зазначені господарські операції, які фактично не відбувались. У зв'язку з чим, вони (податкові накладні, видаткові накладні, ТТН) не мають юридичної сили первинних документів, відповідно ТОВ «Житлоінвестбуд-ЛВ» неправомірно сформовано регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність на підставі таких первинних документів.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, надав суду додаткові пояснення та письмові докази, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

28.09.2016 року Галицькою об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Львівській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Житлоінвестбуд-ЛВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з: ТОВ «Акротус - Систем», ТОВ «Арнад Плюс», ТОВ «Ренесанс Славія Інвестмент», ТОВ «Драйв денс Київ», ТОВ «ТІК «Енергія», ТОВ «Біо плюс», ТОВ «Світ фуд», ТОВ «Металлсервіс Україна», ТОВ «Фондор Груп», ТОВ «СТ Мідл», ТОВ «Гран Бутік», ТОВ «Арабікус», ТОВ «Барбадос ЛТД», ТОВ «Бром Форс», ТОВ «Інтер Текноледжі», ТОВ «Елітстар Компані», ТОВ «Марино торг», ТОВ «Домініка трейд», ТОВ «Бурж ком», ТОВ «Бурбон трейд», ТОВ «Вендер Проджект», ТОВ «Коралсіті», ТОВ «ВТК Сіріус», ТОВ «Молгрант», ТОВ «Мідленд Інвест», ТОВ «Гард Комьюніті», ТОВ «Білд Комьюніті», ТОВ «Бест Комьюніті», ТОВ «Консалтком», ТОВ «Ленсі Групп», ТОВ «Макао Союз», ТОВ «Ареал Софт Груп», ТОВ «Компанія «Інвест гарант», ТОВ «Кортес - плюс», ТОВ «Форест - таун 2015», ТОВ «Олмофо», ТОВ «Профбудкомплекс», ТОВ «ЄС «Європейська будівельно-фасадна компанія», ТОВ «Енкод констракшн», ТОВ «ТК Спектр», ТОВ «Фреш продакшн», ТОВ «Маджестик Лайн», ТОВ «Анадора», ТОВ «Сафарс», ТОВ «Альтерсвіфт», ТОВ «Врожай 2015», ТОВ «Стандарт промбуд», ТОВ «РЗХ Лімітед», ТОВ «Малаві», ТОВ «Наполі Груп», ТОВ «Багіра фінанс», ТОВ «ІК «Дельта», ТОВ «Голд трейд», ТОВ «Шериф Комфорт», ТОВ «Сурінам Плюс», ТОВ «Промомаркетгруп», ТОВ «Будівельна компанія «Нові горизонти», ТОВ «Нова Перспектива - 2015», ТОВ «Інгер буд», ТОВ «Будівельні Технології «Кразбуд», ТОВ «Інтербілд Комьюніті», ТОВ «Ека строй плюс», ТОВ «Підлога-Бетон», ТОВ «Біз - лайн», ТОВ «ТД «Метрокепітал Груп», ТОВ «Сільник», ТОВ «Фоса - Інтернейшнл», ТОВ «Панорама - скай», ТОВ «Омелюх групп», ТОВ „БК «Профбуд - 2015», ТОВ «Гранді плюс», ПП «Будпостач - Закарпаття», ТОВ «Салес ЛТД», ТОВ «Аргенто Україна», ТОВ «Алтіма Трейд», ТОВ «Континент ДК», ТОВ «Нубіром», ТОВ «Астор Агротрейд», ТОВ «Ковад - Проммонтаж» за період з 01.01.2014 року по 29.07.2016 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 3488/13-04-14-02/33667445.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- вимог п. 138.2. ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року всього в сумі 111699,00 грн.

- п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 ПК України, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за відповідний період в розмірі 124110,00 грн. (в тому числі за липень 2014 року - 23412,00 грн., за серпень 2014 року - 41773,00 грн., за вересень 2014 року - 33658,00 грн., та за жовтень 25267,00 грн.)

12.10.2016 року Галицькою об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001711402, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України, на підставі акта перевірки від 28.09.2016 року № 3488/13-04-14-02/33667445, встановлено порушення п.198.1., п. 198.2., п.198.3., п. 198.6. ст. 198 ПК України, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість, усього 155137,50 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями 124110,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 31027,50 грн.

12.10.2016 року Галицькою об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001701402, яким згідно п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України, на підставі акта перевірки від 28.09.2016 року № 3488/13-04-14-02/33667445, встановлено порушення п. 138.2. ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПК України, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 139624,00 грн. в тому числі за податковими зобов'язаннями 111699,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 27925,00 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 цього ж Кодексу, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення;

Згідно п. 198.1. ст. 198 цього ж Кодексу, Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2. ст. 198 цього ж Кодексу, Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Згідно п. 198.3. ст. 198 цього ж Кодексу, Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6. ст. 198 цього ж Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 цього ж Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Стаття 161 КАС України встановлює, що суд крім іншого повинен перевірити кожну обставину, що входить до підстав позову або підстав заперечення, і з'ясувати, якими саме доказами кожна з них підтверджується або спростовується, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього ж Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Позивачем на підтвердження обґрунтування позовних вимог надано суду копії наступних доказів:

- податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, вересень, жовтень 2014 року;

- розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за квітень, травень, червень, липень, вересень, жовтень 2014 року;

- довідок про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2), за квітень, травень, червень, липень, вересень, жовтень 2014 року;

- договору поставки № 04/04/2014 від 04.04.2014 року укладеного між ПП «Будпостач-Закарпаття» (Постачальник) та ТОВ «Житлоінвестбуд - ЛВ» (Покупець), предметом якого Постачальник зобов'язується передати в установлений цим договором строк товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах цього договору.

- додаткової угоди № 1 від 15.12.2014 року до договору поставки № 04/04/2014 року від 04.04.2014 року, укладеної між ПП «Будпостач-Закарпаття» (Постачальник) та ТОВ «Житлоінвестбуд - ЛВ» (Покупець), згідно якої, з метою погашення заборгованості в сумі 753076,52 грн. згідно договору поставки № 04/04/2014 року від 04.04.2014 року, розрахунки між покупцем та продавцем вважаються остаточно проведеними після підписання акту приймання-передачі векселя на суму заборгованості, після чого заборгованість, яка виникла згідно Договору поставки № 04/04/2014 року від 04.04.2014 року вважається погашеною;

- акту приймання-передачі векселів від 15.12.2014 року;

- простого веселю серії АА 2434648;

- акту звірки взаєморозрахунків станом на 15.12.2014 року між ТОВ «Житлоінвестбуд - ЛВ» та ПП «Будпостач-Закарпаття»;

- податкових накладних № 1 від 04.04.2014 року, № 2 від 08.04.2014 року, № 3 від 14052014 року, № 4 від 15.05.2014 року, № 5 від 16.05.2014 року, № 6 від 21.05.2014 року, № 7 від 22.05.2014 року, № 8 від 23.05.2014 року, № 9 від 26.05.2014 року, № 1 від 05.05.2014 року, № 7 від 26.06.2014 року, № 6 від 30.07.2014 року, № 5 від 28.07.2014 року, № 7 від 31.07.2014 року, № 2 від 08.07.2014 року,ь № 3 від 17.07.2014 року, № 4 від 25.07.2014 року, № 1 від 07.07.2014 року, № 4 від 15.09.2014 року, № 3 від 10.09.2014 року, № 1 від 05.09.2014 року, № 2 від 08.09.2014 року, № 1 від 01.10.2014 року, № 2 від 02.10.2014 року, № 3 від 03.10.2014 року, № 4 від 06.10.2014 року, № 5 від 08.10.2014 року, № 6 від 08.10.2014 року;

- видаткових накладних № РН-0000002 від 04.04.2014 року, № РН-0000003 від 08.04.2014 року, № РН-0000004 від 05.05.2014 року, № РН-0000005 від 12.05.2014 року, № РН-0000006 від 14.05.23014 року, № РН-0000007 від 15.05.2014 року, № РН-0000008 від 16.05.2014 року, № РН-00009 від 21.05.2014 року, № РН-0000012 від 22.05.2014 року, № РН-0000013 від 23.05.2014 року, № РН-0000013 від 26.05.2014 року, № РН-0000016 від 26.06.2014 року, № РН-00017 від 07.07.2014 року, № РН-00018 від 08.07.2014 року, № РН-00019 від 17.07.2014 року, № РН-00020 від 25.07.2014 року, № РН-00021 від 28.07.2014 року, № РН-00022 від 30.07.2014 року, № РН-00023 від 31.07.2014 року, № РН-00026 від 05.09.2014 року, № РН-00027 від 08.09.2014 року, № РН-00028 від 10.09.2014 року, № РН-00029 від 15.09.2014 року, № РН-00031 від 01.10.2014 року, № РН-00032 від 02.10.2014 року, № РН-00033 від 03.10.2014 року № РН-00034 від 06.10.2014 року, № РН-00036 від 08.10.2014 року, № РН-00035 від 08.10.2014 року;

- договору № 03/03/2-2014 року від 03.03.2014 року укладеного між ТОВ «ЗАК Рененесанс» (Виконавець) та ТОВ «Житлоінвестбуд - ЛВ» (Замовник), предметом якого Виконавець надає Замовнику послуги по перевезенню, а Замовник приймає їх і здійснює оплату на умовах, передбачених цим договором;

- платіжних доручень № 78 від 16.05.2014 року, № 84 від 22.05.2014 року, № 85 від 23.05.2014 року, № 97 від 29.05.2014 року, № 105 від 06.06.2014 року, № 114 від 12.06.2014 року, № 118 від 12.06.2014 року, № 387 від 17.10.204 року;

- актів № ОУ-0000008, № ОУ-0000013 здачі-приймання робіт (надання послуг), № ОУ-0000015 здачі-приймання робіт (надання послуг), № ОУ-0000016 здачі-приймання робіт (надання послуг), № ОУ-0000019 здачі-приймання робіт (надання послуг), № ОУ-0000018 здачі-приймання робіт (надання послуг), № ОУ-0000025 здачі-приймання робіт (надання послуг), № ОУ-0000027 здачі-приймання робіт (надання послуг), № ОУ-0000030 здачі-приймання робіт (надання послуг), № ОУ-0000032 здачі-приймання робіт (надання послуг)

- договору № 1 підряду в капітальному будівництві від 03.03.2014 року укладеного між ТОВ «Будівельна компанія Добробут» (Замовник) та ТОВ «Житлоінвестбуд - ЛВ» (Генпідрядник), предметом якого Замовник доручає, а генпідрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов Договору виконання будівельних робіт з будівництва передбаченого даним договором об'єкта;

- акту приймання виконаних будівельних робіт за травень, серпень, жовтень, листопад 2014 року;

- договору підряду №08/10/2014 року від 08.10.2014 року укладеного між ТОВ «Житлоінвестбуд - ЛВ» (Генпідрядник) та Релігійна громада Української Греко-католицької Церкви Львів-Рудно (замовник), предметом якого Генпідрядник зобов'язується власними та залученими силами в установлений договором термін виконати влаштування фундаментів по об'єкту «Будівництво храму св. Володимира за адресою: м. Львів-Рудно, вул. Папи Римського Івана -Павла ІІ, № 4», здати результат роботи замовнику;

- видаткових накладних № 484 від 25.07.2014 року, № 485 від 28.07.2014 року, №490 від 30.07.2014 року, № 281 від 13.08.2013 року;

- накладних № РНК 80406058 від 04.06.2014 року, № РНК 82402017 від 24.02.2014 року, № РНК 80506018 від 05.06.2014 року, № РНК 81302068 від 13.02.2014 року, № РНК 82406080 від 24.06.2014 року, № РНК 82406103 від 24.06.2014 року, № РНК 80807059 від 08.07.2014 року, № РНК 80807049 від 08.07.2014 року, № РНК 81707070 від 17.07.2014 року;

- видаткових накладних № ЛВ 000013865 від 25.09.2013 року, № ЛВ 000011938 від 28.08.2013 року, № ЛВ 000011007 від 14.08.2013 року, № ЛВ 000010994 від 13.08.2013 року, № ЛВ 000010478 від 07.08.2013 року, № ЛВ 000010154 від 02.08.2013 року, № ЦБ8644 від 12.10.2013 року, № ЦБ9337 від 25.10.2013 року, № ЦБ9429 від 28.10.2013 року, № ХС784 від 11.09.2013 року, № Рнк/МV-0004016 від 11.10.2013 року, № 04000004274 від 24.09.2013 року, № 4 від 05.08.2013 року;

- витягів з ЄДР по ПП «Будпостач-Закарпаття», ТОВ «ЗАК «Ренесанс» від 05.12.2016 року;

- листа ТОВ «Житлоінвестбуд - ЛВ» від 05.12.2016 року;

- довідки ТОВ «ЗАК «Ренесанс» № 02/12 від 11.12.2016 року;

- свідоцтв на транспортні засоби належні ТОВ «ЗАК «Ренесанс», ОСОБА_9;

- договору найму (оренди) транспортного засобу від 30.08.2013 року;

- копії наказів ТОВ «ЗАК «Ренесанс» про прийняття на роботу водіїв ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_11;

Будь яких інших належних та допустимих доказів реальності здійснення спірних господарських операцій позивачем, суду не надано. Докази надані позивачем, начебто на підтвердження використання придбаних товарів у господарській діяльності судом не враховуються, оскільки такі жодним чином не підтверджують реальність придбання товарів та послуг по спірних господарських операціях із вищевказаними контрагентами.

Судом не враховуються обґрунтування позовних вимог позивача, оскільки:

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Щодо договору поставки № 04/04/2014 від 04.04.2014 року, копія якого є у справі, суд зазначає про те, що ПП «Будпостач-Закарпаття», як постачальник, передає, а позивач приймає будівельні матеріали в асортименті, кількості та по ціні, які зазначені у накладних, загальна вартість вказаного договору складає 800000,00 грн.

Суд зазначає, що будь-який договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Досягнення згоди з істотних умов договору жодним чином не обмежує волі сторін в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Безпредметні, на думку суду, договори з недолугими зобов'язаннями сторін, які мають удавані наслідки лише для самих сторін таких договорів, жодним чином не підтверджують реальність здійснення господарських операцій, оскільки такі підписуються сторонами з метою одержання податкової вигоди та не мають правових наслідків для платника податків, і за своєю суттю не узгоджуються із конституційним принципом, відповідно до якого кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Факт декларування позивачем вказаних правовідносин сторонами по справі не заперечується, однак саме лише декларування без здійснення господарських операцій не може бути підставою для зменшення податкових зобов'язань та формування податкового кредиту.

З аналізу діяльності ПП «Будпостач-Закарпаття» встановлено: відсутність трудових ресурсів; керівник, головний бухгалтер та засновник 1 особа; відсутні основні засоби; відсутні дані з придбання послуг оренди приміщень; пункт завантаження товару (відповідно до представлених ТТН) м. Львів, а місцезнаходження ПП «Будпостач-Закарпаття» протягом 2014 року - Закарпатська обл., м. Мукачево; відсутність факту реального одержання (купівлі) ПП «Будпостач-Закарпаття» відповідних будівельних матеріалів, що підтверджує безтоварність спірних що предмету спору господарських операцій.

Судом також враховується, ухвала Солом'янського районного суду м. Києва, слідчого судді Демидовської А.І. від 01.08.2016 року по справі №760/6919/16-к, пр.1-кс/760/10651/16, згідно якої «В ході перевірки використано витяги досудових розслідувань кримінального провадження за №12015000000000630 від 08.12.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України. Досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що учасниками організованої групи під керівництвом ОСОБА_3 в період 2014-2016 років зареєстровані або перереєстровані на підставних осіб ряд підприємств, в тому числі: ПП «Будпостач-Закарпаття», з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом використання їх реквізитів та банківських рахунків у злочинних схемах зі створення штучної документальної видимості здійснення фінансово-господарських операцій для незаконного завищення валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам реального сектору економіки. Також на банківські рахунки вказаних суб'єктів господарської діяльності з ознаками «фіктивності» перераховувалися грошові кошти реально діючих підприємств за нібито надані послуги, виконані роботи чи поставлені товари з метою переведення грошових коштів у готівкову форму та повернення їх клієнтам за вирахуванням певних відсотків.

У ході досудового розслідування, в результаті відпрацювання відповідних підприємств, встановлено що відповідно до даних, зазначених у інформаційно-аналітичній системі «центральна база даних юридичних осіб Державної фіскальної служби України», внесено відомості стосовно податкових станів даних підприємств (8) - внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Також з метою встановлення фактичного місцезнаходження службових осіб підприємств, було здійснено виїзд за податковими адресами підприємств, в результаті яких встановлено, що офісні та складські приміщення відсутні.

Окрім того, в ході аналізу інформації з єдиного реєстру податкових накладних автоматизованої інформаційної системи ДФС України встановлено, що номенклатура товарів, які купуються даними підприємствами у постачальників, не відповідає номенклатурі проданих товарів в адресу реально діючого сектору економіки. Даний факт свідчить про безтоварність проведених фінансово-господарських операцій та про їх лише документальний характер, який суперечить нормам цивільного, податкового законодавства України.

В рамках кримінального провадження проведено ряд обшуків за результатами яких виявлено та вилучено 56 печаток СГД, з переліку вищевказаних транзитно-конвертаційних підприємств, якими користувались у своїй діяльності група осіб під керівництвом ОСОБА_3

Також в ході досудового розслідування кримінального провадження допитано ряд осіб, які рахуються керівниками та засновниками даних підприємств, та які повідомили, що не мають відношення до реєстрації та фінансово-господарської діяльності підприємств.

Згідно отриманих відповідей від ДПІ за місцями реєстрації вищевказаних підприємств встановлено, що підприємства за місцями реєстрації не знаходяться, зареєстровані на осіб, які до їх діяльності відношення не мають. Крім того по більшості зазначених підприємств,що входять до складу однієї транзитно-конвертаційної групи, складено узагальнюючі інформації згідно яких не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками.

Виходячи з вищевикладеного, функціонування вищевказаної незаконної схеми полягає у перерахуванні з рахунків підприємств реального сектору економіки Київського та інших регіонів України коштів на рахунки так званих «транзитних підприємств», з метою мінімізації податкового навантаження, штучного формування податкового кредиту з ПДВ за ніби то виконані роботи, надані послуги та постачання товарів.

Фактично відповідні роботи не проводяться, послуги не надаються, постачання товарів не здійснюється, а кошти обготівковуються шляхом проведення подальших «транзитних» операцій з іншими фіктивними підприємствами, які задіяні в схемі транзитно-конвертаційної групи з подальшим їх обготівкуванням через рахунки юридичних та фізичних осіб підприємців.»

Судом критично враховуються покази свідків, так допитаний у якості свідка керівник позивача ОСОБА_12, на запитання суду про економічну доцільність здійснення господарської операції з ПП «Будпостач-Закарпаття» щодо придбання будівельних матеріалів зі м. Львова до с. Солонка, вказаний свідок відповіді не надав. Суду вказав що договір із вказаним контрагентом підписував в м. Мукечево, Закрпатської області.

Допитана в якості свідка директор ПП «Будпостач-Закарпаття» ОСОБА_5 вказала що всі договори, включаючи договір поставки № 04/04/2014 року від 04.04.2014 року були підписані у м. Львові за адресою вул. Шептицького,3 с. Зимна Вода, Пустомитівський район, Львівська область, натомість зі слів свідка ОСОБА_12, вказані договори були підписані у м. Мукачево, Закарпатської області.

Також, на запитання суду, свідок ОСОБА_5 вказала, що узгодження ціни матеріалів які постачались, асортименту товару, одиниць виміру та всіх істотних умов договору відбувалось по факту отримання товару без попередньої домовленості.

На запитання суду про місце знаходження складу свідок не відповідала. На запитання суду про економічну доцільність перевезення товару (рукавиці, шпателі тощо) вартістю до 50,00 грн. автомобілем який може перевозити вантаж понад 10 тон. вантажу і оплачувати за таке перевезення близько 1000,00 грн. свідок не відповіла. Також свідок підтвердила, що на ПП «Будпостач-Закарпаття» був лише один працівник - ОСОБА_5 Вказаний свідок не надала чіткої відповіді на запитання суду, яким чином вона одна завантажила близько 25 тонн труби на автомобіль.

Судом не враховуються вищевказані докази надані позивачем в обґрунтування позовних вимог, оскільки такі не містять всіх обов'язкових реквізитів та в сукупності не підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій. Епізодичні первині документи, як підтвердження здійснення позивачем господарських операцій судом також не враховуються, так як реальність господарської операції має бути підтверджена певними доказами (документами) послідовність та порядок складання яких визначено законодавством. Лише за наявності всіх необхідних для певної господарської операції документів, алгоритм яких визначений законом та погоджений сторонами, судом може бути надана оцінка їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу зокрема, а також достатність і взаємний зв'язок їх у сукупності щодо реальності господарської операції.

Докази надані позивачем жодним чином не підтверджують факти реальності господарських операцій, по яких податковим органом правомірно встановлено порушення податкового законодавства.

Відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування інших підприємств. Тому господарська операція, яка фактично не відбулась, не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

Внаслідок відсутності управлінського та технічного персоналу, основних фондів, транспортних засобів відповідачем правомірно встановлено факт нереальності вчинення та удаваних господарських операцій між ПП «Будпостач-Закарпаття» з ТОВ «Житлоінвестбуд-ЛВ» та, як наслідок юридичну дефектність відповідних первинних документів.

З цих же підстав судом враховуються заперечення відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства зазначеного у висновках акту перевірки позивача та правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки відповідачем правомірно зроблені висновки про те, що позивачем за рахунок проведення операцій без реального настання правових наслідків, проведення лише операцій з оформлення документів без реального руху товарів від ПП «Будпостач-Закарпаття» та неможливістю встановити походження ТМЦ, ДП «Житлоінвестбуд-ЛВ» безпідставно включено до складу податкового кредиту за період квітень, травень, червень, липень, вересень, жовтень 2014р. суму ПДВ - 124 110 грн. та безпідставно включено до складу витрат за 2014 р. по взаємовідносинах із ПП «Будпостач-Закарпаття» на загальну суму 111669 грн., а також правомірно встановлено, що операції без реальності їх здійснення з придбання ТМЦ в ПП «Будпостач-Захкарпаття» їх спрямованість лише на отримання податкової вигоди шляхом декларування витрат на підставі первинних документів, які містять юридичну дефектність, чим порушено п. 44.1. ст. 44, п. 138.2. ст.138, п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПКУкраїни, внаслідок чого позивачем безпідставно включено до складу витрат вартість придбаних матеріалів в ПП «Будпостач-Закарпаття» на загальну суму 620550 грн.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що позивачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги ТОВ «Житлоінвестбуд-ЛВ» по даній справі, задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 13.02.2017 року.

Суддя Гавдик З.В.