Постанова № 64736599, 06.02.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2017 року № 813/4281/16

о 16 год. 27 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Палюк М.М., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 813/4281/16 за адміністративним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова книга», представники - Ромашко І.Г., Наконечна С.І., Сорокіна Л.М.до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області, представник - Темник Б.Б.про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова книга» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області у якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення рішення № 0009201201 від 02.09.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується із спірними рішенням, оскільки ним своєчасно у повному обсязі виконано свої зобов'язання перед бюджетом щодо сплати податку на додану вартість за січень 2016 року, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали суду додаткові пояснення на підтвердження позовних вимог, просили суд позов задоволити повністю.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити в задоволені позовних вимог повністю з підстав, що спірне рішення є правомірними, висновки податкового органу викладені акті перевірки позивача відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані позивачем.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

02.09.2016 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0009201201, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% за затримку на 8 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 17621,85 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 50.1. ст. 50 цього ж Кодексу, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 травня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом враховуються обґрунтування позовних вимог, оскільки позивачем 19.02.2016 року подано декларацію з податку на додану вартість за січень 2016 року, в якій задекларовано позитивне значення податкового зобов'язання в рядку 18 в сумі 177717,00 грн. Позивачем отримано підтвердження (квитанції №1 і №2) про те, що декларація прийнята без зауважень.

29.02.2016 року по вказаній декларації позивачем здійснено оплату ПДВ до бюджету в сумі 177717,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5291 від 29.02.2016 року, копія якого є у справі.

01.03.2016 року позивачем поданий «Уточнюючий розрахунок податкового зобов'язання з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок» із заповненим рядком 18.1.

З пояснень представника позивача, на вимогу посадових осіб Галицької ОДПІ ГУ ДФС по вказаному Уточнюючому розрахунку, позивачем повторно сплачено податкове зобов'язання по ПДВ за січень місяць 2016 року у сумі 176220,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням за № 5313 від 09.03.2016 року, копія якого також є у справі.

Згідно відповіді ПАТ «Кредобанк» від 02.02.2017 року, платіжне доручення позивача за № 5291 з призначенням платежу ПДВ за січень 2016 року проведено банком 29.02.2016 року. Одержувачем коштів за яким є Державна казначейська служба України.

Таким чином, спірне рішення є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки прийняте на підставі протиправних висновків відповідача викладених в акті про результати камеральної (електронної) перевірки даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість позивача уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 12.08.2016 року за № 1813/665/13-04-12-01-09/33073285 протиправність яких полягає в тому, що позивачем своєчасно (без порушення законодавчо встановлених термінів) сплачено грошові зобов'язання по ПДВ за січень 2016 року згідно платіжного доручення № 5291 від 29.02.2016 року, а згаданий уточнюючий розрахунок не мав правового наслідку донарахування позивачем додаткових податкових зобов'язань.

З цих же підстав судом не враховуються заперечення відповідача.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що позивачем було зроблено частково.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Галицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області № 0009201201 від 02.09.2016 року.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова книга» (ЄДРПОУ 330732285, вул. Вербицького 11/5, м. Львів) 1450,00 грн. сплаченого судового збору грн.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 13.02.2017 року.

Суддя Гавдик З.В.