Постанова № 64736348, 14.02.2017, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 лютого 2017 рокум. Ужгород№ 807/28/17

Закарпатський окружний адміністративний суд в особі судді Шешеня О.М., розглянувши справу в порядку письмового провадження за позовною заявою Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до Ужгородського міжрайонного управління водного господарства про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородського міжрайонного управління водного господарства (далі - відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених по Списку № 2, яка виникла за січень-березень 2015 року в сумі 4286,89 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами у справі (а.с.30). В поданій заяві, представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача повторно в судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву про визнання позовних вимог (а.с.24). В поданій заяві, представник відповідача зазначив про те, що позовні вимоги в розмірі 4286,89 грн. вважає обґрунтованими та визнає їх в повному обсязі. Окрім цього, просив розглянути справу по суті без їхньої участі.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України): у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України: у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України: якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа та відомості щодо нього включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.8).

Разом з тим, відповідач був зареєстрований позивачем як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон України № 400/97-ВР), а з 01.01.2004 року, також як платник страхових внесків відповідно до ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 (далі - Закон України № 1058).

Пенсію за віком на пільгових умовах було призначено громадянину який працював у відповідача, а саме: ОСОБА_1.

ОСОБА_1 працював у відповідача в шкідливих умовах праці повний робочий день на роботах та за професіями, передбаченими Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Це дало йому право на призначення пенсії відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України: обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.03.2016 року (справа № 807/70/15, головуючий суддя - Рейті С.І.) у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області до Ужгородського міжрайонного управління водного господарства про стягнення заборгованості (а.с.14-15) було встановлено обставини щодо правомірності призначення пенсії вищезгаданому громадянину, а тому обставини щодо правомірності призначення пенсії повторно не доказуються.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України № 400/97-ВР для платників збору об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону.

У відповідності до Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за № 1451/11731) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

Відповідно до ч. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України № 1058, зберігається порядок покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з п. 6 п.п. 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою управління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1): підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду місячну суму, зазначену в повідомлені про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яким відповідно до п. 6 п.п. 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум відшкодування на поточний рік визначається щорічно.

У відповідності до п. 6 п.п. 6.9 Інструкції № 21-1 не сплачені та (або) несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій стягуються відповідно до норм чинного законодавства. Даною Інструкцією передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Відшкодуванню Пенсійному фонду України, крім суми виплаченої пенсії, підлягають і витрати на доставку пенсії, які згідно змін до граничних тарифів на основні послуги зв'язку, затверджених наказом Держкомзв'язку та інформатизації України № 166 від 22.07.2004 року, становлять для міста 0,79 %, для села 1,56%.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за № 21-1 (зареєстрована у Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за N 64/8663), якою, зокрема, передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Таким чином, відшкодуванню підлягає 100 відсотків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за списками № 1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. № 36.

Відтак, відповідач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, а саме громадянину: ОСОБА_1.

За період з січня по березень 2015 року вищезазначеному громадянину було проведено виплату пільгових пенсій, що підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с.10 на звороті), а також розрахунком суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії гр. ОСОБА_1, які відповідно до розділу 2 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ЗУ «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» підлягають відшкодуванню підприємством - Ужгородським міжрайонним управлінням водного господарства, нараховані у січні-березні 2015 року (а.с.13).

Однак, відповідач в добровільному порядку не здійснив відшкодування позивачу сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в загальному розмірі 4286,89 грн., що додатково підтверджується довідкою № 273/02 про виплачені суми пенсії (а.с.29).

За наведених обставин, враховуючи визнання позову відповідачем, позовні вимоги підтверджені належними і допустимими доказами та підлягають до задоволення повністю.

Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України: у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 94, 160, 163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до Ужгородського міжрайонного управління водного господарства про стягнення заборгованості - задовольнити.

2.Стягнути з Ужгородського міжрайонного управління водного господарства (88000, Закарпатська обл. м. Ужгород, вул. Загорська, буд. 61 А, Код ЄДРПОУ 22112707) на користь Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (88017, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Загорська, буд. 2, Код ЄДРПОУ 40384233) заборгованість по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених по Списку № 2, яка виникла за січень-березень 2015 року в сумі 4286,89 (чотири тисячі двісті вісімдесят шість гривень вісімдесят дев'ять копійок) грн.

3.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя О.М. Шешеня