Постанова № 64736187, 06.02.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2017 р. Справа №805/3985/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 15 година 20 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., за участю секретаря судового засідання Мангуш З.В. та представників сторін:

позивача - Косік Ю.Г., Ковальова В.Ю., Хоруженка В.В.;

відповідача - Олійник О.С., Вовченка С.П.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання Слов'янський завод високовольтних ізоляторів» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень № 0002211201 від 15.04.2016 року, № 0003841201 від 13.05.2016 року, № 0003831201 від 13.05.2016 року,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання Слов'янський завод високовольтних ізоляторів» звернулось до суду з позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень № 0002211201 від 15.04.2016 року, № 0003841201 від 13.05.2016 року, № 0003831201 від 13.05.2016 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем виконано всі умови, передбаченні чинним податковим законодавством України, які надають право позивачу на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за січень та лютий 2016 року. Показники від'ємного значення з ПДВ сформовані на підставі задекларованих показників за попередні періоди, методика та послідовність заповнення платниками податків додатку Д2 до декларації з ПДВ не встановлені та не впливають на кількісні показники декларації, які додаток Д4.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву, які вказані у відповідних актах перевірки та рішеннях за результатами процедури адміністративного оскарження спірних податкових рішень.

Зокрема, відповідач вказує на порушення позивачем вимог п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ. Так, наприклад, Додаток 2 до декларації заповнено таким чином, що неможливо визначити за рахунок яких контрагентів та періодів сформована задекларована сума від'ємного значення та сума, заявленого бюджетного відшкодування.

Дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та встановив такі обставини.

ТОВ «Виробниче об'єднання Слов'янський завод високовольтних ізоляторів» є юридичною особою, яка зареєстрована та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 36368912 з 22 червня 2009 року та є платником податку на додану вартість з індивідуальним податковим номером 363689105224 з 22 липня 2013 року.

Відповідачем було проведено камеральні перевірки податкової звітності позивача за січень та за лютий 2016 року за результатами яких складено акти № 545/15-01/36368912 від 22.03.16 р. та № 1030/12-01/36368912 від 19.04.2016 р.

Відповідно до висновків вказаних актів встановлено порушення позивачем п.п. 200.4, 200.7 та 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

На підставі акту № 545/15-01/36368912 від 22.03.16 р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002211201 від 15.04.2016 р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2016 року в сумі 466.405 грн. та нараховано штраф у сумі 116 601,25 грн.

На підставі акту 1030/12-01/36368912 від 19.04.2016 р. відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0003841201 від 13.05.2016 р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2016 р. на 4 298 726 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0003831201 від 13.05.2016 р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2016 р. у розмірі 245 278 грн. та нараховано штраф у розмірі 122 639 грн.

За результатами розгляду скарг позивача ГУ ДФС у Донецькій області винесено рішення № 3749/10/05-99-10-01-12-1 від 07.07.2016 р. (яке залишено без змін рішенням ДФС України № 21006/6/99-99-11-01-02-25), яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.05.2016 р. № 0003841201 у частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2016 року на 466.405 грн. та залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 15.04.2016 р. № 0002211201 та №0003831201 від 13.05.2016 р.

Суд застосовує норми матеріального права у редакції, що була чинною станом на момент виникнення спірних правовідносин (проведення перевірки та прийняття спірних податкових повідомлень - рішень).

Щодо загальних підстав неправомірності спірних податкових повідомлень рішень суд зазначає про таке.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України в редакції, що була чинною станом на момент проведення відповідних камеральних перевірок, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України в редакції, що була чинною станом на момент проведення відповідних камеральних перевірок, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

З аналізу вказаних норми суд дійшов висновку про те, що факт заниження чи завищення податкового кредиту, так само як і факт заниження сум бюджетного відшкодування з підстав неможливості встановлення того за рахунок яких контрагентів сформовано відповідні показники декларацій, може бути встановлений податковим органом лише у межах проведення відповідної документальної перевірки з обов'язковим дослідженням первинної бухгалтерської документації, а не лише податкових декларацій платника.

Щодо податкових повідомлень-рішень № 0002211201 від 15.04.2016 р. та № 0003831201 від 13.05.16 р. про зменшення сум, заявлених до бюджетного відшкодування.

Відповідно до пп. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Як було встановлено вище, відповідно до рішення ГУ ДФС у Донецькій області винесено рішення № 3749/10/05-99-10-01-12-1 від 07.07.2016 р. (яке залишено без змін рішенням ДФС України № 21006/6/99-99-11-01-02-25), скасовано податкове повідомлення-рішення № 0003841201 від 13.05.2016 р. у частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2016 року на 466.405 грн.

Тобто, фактично, вказане податкове повідомлення - рішення скасовано частково, оскільки його залишено без змін в частині нарахування позивачу штрафу в сумі 116 601,25 грн.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, відповідач нового податкового повідомлення - рішення із зменшеною сумою грошового зобов'язання не приймав.

Позивач перейшов на облік до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС м. Києва, яка на запит суду повідомила про те, що відповідного нового податкового повідомлення - рішення із зменшеною сумою грошового зобов'язання також не приймала.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення № 0003841201 від 13.05.2016 р. фактично не є відкликаним у розумінні ПК України в частині нарахування позивачу штрафу в сумі 116 601,25 грн.

Судом встановлено, що позивачем було подано відповідачу податкові декларації з податку на додану вартість за січень та лютий 2016 р. у встановлений податковим законодавством строк за чинною на момент подачі такої звітності формою. Крім цього у складі податкової звітності з ПДВ як за січень, так і за лютий 2016 р. позивачем фактично подані відповідні заяви про повернення сум бюджетного відшкодування.

Відповідно до абзацу «б» п.200.4 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.п.200.1.3 ст.200.1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Суми, які були заявлені у податковій звітності з податку на додану вартість за січень та лютий 2016 р. до бюджетного відшкодування, фактично сплачені постачальникам товарів/послуг та не перевищують суму, обчислену відповідно до п.200.1.3 ст.200.1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом такої податкової декларації.

Відповідно до п.200.7 ст.200 ПКУ платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Суд зазначає, що зазначені у двох актах перевірки помилки у заповненні додатків 2 (Д2) та 4 (Д4) до декларацій з ПДВ, не впливають на суму від'ємного значення, яка заявлена позивачем до бюджетного відшкодування, та не можуть бути підставою для прийняття рішення про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідно до п.10 розділу 3 Порядку заповнення і подання податкової звітності (далі - Порядок) додатком до декларації, зокрема, є довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2).

Проте, вказаний додаток лише розшифровує відповідні показники декларації, а не формує їх.

У додатку 2 (Д2) до декларації з ПДВ визначається загальна сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, і аж ніяк не визначається сума, яку платник податків має право заявити до бюджетного відшкодування у поточному звітному періоді.

Можливі недоліки заповнення додатка 2 (Д2), самі по собі не можуть бути підставою для прийняття рішень про зменшення суми бюджетного відшкодування.

Суми, заявлені позивачем до бюджетного відшкодування у податковій звітності з податку на додану вартість як за січень, так і за лютий 2016 р., сформовані за рахунок сум сплаченого податку на додану вартість постачальникам товарів та послуг у звітних місяцях (січні та лютому 2016 р.).

Ці суми сформовані за рахунок контрагентів звітних періодів, які відображені у відповідних додатках 5 (Д5 до податкових декларацій з ПДВ за січень та лютий 2016 р.

Тобто, у самих деклараціях та додатках 5 (Д5) до них видно, за рахунок яких контрагентів та періодів сформовані суми, заявлені ТОВ «ВО СЗВІ» до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку.

Більш того, будь-які зауваження з боку відповідача щодо контрагентів, господарських операцій, сум отриманого податкового кредиту з ПДВ за січень та лютий 2016 р. під час перевірок не надходили та в актах не відображені.

Функцією додатку 4 (Д4) до декларації з ПДВ, серед іншого, є перевірка платників податків, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми такого бюджетного відшкодування на рахунок в банку, на тих, хто відповідає та не відповідає критеріям, визначеним у п. 200.19 ст.200 ПКУ та відповідний розподіл таких платників податків між двома реєстрами заяв про повернення сум бюджетного відшкодування.

Недоліки цього додатку, саме по собі, не може бути підставою для прийняття рішення про завищення суми бюджетного відшкодування, оскільки вказаний додаток жодним чином не впливає на суму заявленого відшкодування.

Відповідач, серед іншого, посилається на п. 200.14 ст. 200 ПК України як на підставу прийняття спірних податкових повідомлень - рішень.

Суд зазначає, що з урахуванням характеру камеральної перевірки та того, що під час її проведення досліджується лише податкова звітність, а не первинна бухгалтерська документація, висновок відповідача про те, що неможливо визначити за рахунок яких контрагентів та періодів сформована задекларована сума від'ємного значення та сума, заявленого бюджетного відшкодування без проведення відповідної документальної перевірки, сам по собі, не може бути підставою для прийняття податкових повідомлень рішень про зменшення сум бюджетного відшкодування чи зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.

З огляду на вищевикладені обставини, податкові повідомлення-рішення № 0002211201 від 15.04.2016 р. та № 0003831201 від 13.05.16 р. є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0003841201 від 13.05.2016 р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2016 р.

У якості підстави для зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2016 р. у акті перевірки зазначено про те, що у Додатках 2 (Д2) до декларацій з ПДВ у колонці 2 не зазначено індивідуальний податковий номер постачальників, у яких придбано товари/послуги, за рахунок яких сформовано від'ємне значення ПДВ, у колонках 3, 4 не зазначено звітний (податковий) період, у якому виникло від'ємне значення та у колонці 5 вказана загальна сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації). Також зазначено про те, що у ході проведення аналізу бази даних ІС «Архів електронної звітності» підсистеми «Реєстр операцій ПДВ» показник додатку 2 (Д2) «Залишок суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість станом на 01 липня 2015 року, на яке відповідно до підпункту 3 пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Кодексу було збільшено значення реєстраційної суми, визначеної пунктом 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу, та на яке було збільшено суму від'ємного значення, сформовану за результатами звітного (податкового) періоду за липень 2015 року / III квартал 2015 року» дорівнює 0,77 грн.

Від'ємне значення з податку на додану вартість, яке позивач відобразив у своїй податковій звітності за січень та за лютий 2016 р., сформувалось за багато податкових періодів до січня-лютого 2016 р. та було задекларовано задовго до запровадження Довідки про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Додаток 2 (Д2)) до податкової звітності з ПДВ) у формі, яка була чинною у січні-лютому 2016 р.

Суд зазначає, що пунктом 33 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, і підпунктом 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу XX ПКУ було зазначено про те, що за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:

а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення.

Суми такого від'ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку;

б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 грудня 2014 року.

Встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових УНаклОтр, УНаклВид та УМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом: до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Суми такого від'ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку.

Сума від'ємного значення податку на додану вартість, задекларована позивачем у податковій звітності за січень-лютий 2016 р., підтверджується даними з системи електронного адміністрування ПДВ та відповідною первинною документацією.

Таке від'ємне значення мало відповідне відображення безпосередньо у рядках декларацій з ПДВ у кожному попередньому (до січня-лютого 2016 р.) податковому періоді.

У жодному з попередніх періодів порушень з приводу правомірності виникнення такого від'ємного значення ПДВ з боку контролюючих органів встановлено не було.

Чинним податковим законодавством України і, зокрема, Порядком не встановлені принципи, методи, послідовність заповнення рядків Довідки про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2), алгоритми співставлення показників додатку 2 (Д2) із показниками декларацій з ПДВ попередніх періодів.

За відсутності законодавчо визначеної методики показники додатку 2 (Д2) до декларації з ПДВ можуть бути розподілені між собою (всередині між рядками) по різних критеріях на власний розсуд платника податків.

Можливі недоліки при заповненні додатка 2 (Д2) не можуть бути підставою для прийняття рішень про зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, оскільки такий додаток не формує відповідні показники декларації, а лише розшифровує їх.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 ПКУ передбачена презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідні дані податкової звітності позивача давали відповідачу можливість визначити відповідні показники, проте, відповідачем було застосовано суто формальний підхід при проведені камеральної перевірки та за її результатами прийнято спірні рішення, які могло бути прийнято лише за результатами відповідних документальних перевірок.

З огляду на всі вищевикладені обставини, спірні податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, судові витрати у сумі 71 749,00 грн., понесені позивачем, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання Слов'янський завод високовольтних ізоляторів» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень № 0002211201 від 15.04.2016 року, № 0003841201 від 13.05.2016 року, № 0003831201 від 13.05.2016 року - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № 0002211201 від 15.04.2016 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № 0003841201 від 13.05.2016 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № 0003831201 від 13.05.2016 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання Слов'янський завод високовольтних ізоляторів» (код ЄДРПОУ 36368912) судовий збір в сумі 71 749 (сімдесят одна тисяча сімсот сорок дев'ять) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39883094).

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 06 лютого 2017 року.

Постанову складено у повному обсязі 13 лютого 2017 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.