Постанова № 64736126, 10.03.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 р. cправа № 804/15956/15 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

26 листопада 2015 року Публічне акціонерне товариство «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0000992200 від 16.11.2015 р., яким позивачу нараховано грошове зобов'язання за платежем «пеня за порушення розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства» в частині суми 449 040,10 грн.; № 0001002200 від 16.11.2015 р., яким позивачу нараховано грошове зобов'язання за платежем «пеня за порушення розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язання та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства» в сумі 1 360 грн.; № 0000992202 від 16.11.2015 р., яким до позивача застосовано штрафні санкції за неповне оприбуткування грошових коштів в сумі 3 428,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що відповідачем на підставі висновків, викладених в акті перевірки № 1668/04-62-22-2/01130549 від 28.09.2015 р., прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, з якими позивач не погоджується. Позивач зазначив, що відповідачем безпідставно не взято до уваги наявність рішень про проведення заліку зустрічних однорідних вимог між контрагентами, про що підписані відповідні угоди та акти, після чого борг нерезидента перед позивачем був відсутній. Відповідно, відсутнє і порушення строків розрахунків в сфері ЗЕД. Позивач зазначив, що суб'єкти ЗЕД мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічним операціям з тих, які не суперечать законодавству України та відповідають міжнародним правилам. Чинним законодавством України, як загальним, так і спеціальним, не встановлено заборону здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог в сфері ЗЕД. За своїм змістом, правочин зі здійснення зустрічного зарахування вимог не передбачає проведення розрахунків у грошовій формі (а отже, і отримання виручки на валютний рахунок, як передбачено Законом № 185). А тому такі правовідносини не підпадають під предмет його регулювання. Враховуючи, що на підставі підписаних сторонами угод про залік зустрічних однорідних вимог та акту заліку зустрічних грошових вимог сторонами було проведено розрахунок до закінчення передбаченого законом граничного тер міну, підстави для нарахування позивачу пені за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД також відсутні. З цих же підстав, позивач оспорює правомірність нарахування йому штрафних санкцій за недекларування валютних цінностей, що знаходяться за межами України та підлягають поверненню, оскільки грошові зобов'язання були погашені, а заборгованість в іноземній валюті на звітну дату - відсутня. Стосовно порушення у вигляді неповного оприбуткування грошових коштів в КОРО на загальну суму 685,67 грн., позивач зазначив, що не допускав вказаного порушення, всі готівкові кошти по операціям за 10.12.2014 року були оприбутковані та відображені в КОРО № 2801002766Р12, що підтверджується наданими до справи доказами. Посилаючись на вищевикладені обставини у їх сукупності, позивач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В судовому засіданні 10.03.2016 року представники позивача за довіреностями Буря О.Є., Ровенська І.В., Богданова В.А. заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, зазначивши про відсутність додаткових доказів та пояснень по справі, крім тих, що містяться в матеріалах справи.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання 10.03.2016 року свого представника не направив, надав до суду письмові заперечення на позовну заяву від 16.01.2016 р., в яких зазначено, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи, що в судове засідання прибули не всі особи, що беруть участь у розгляді справи, та за відсутності потреби у виклику свідків та проведенні судових експертиз, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

28.09.2015 року посадовими особами ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська складено акт № 1668/04-62-22-2/01130549 «Про результати документальної планової перевірки Публічного акціонерного товариства «Авіаційна Компанія «Дніпроавіа» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року».

Відповідно до висновків вищевказаного акту, перевіркою встановлено порушення:

1. п.138.4 ст.138, п.п.138.12.1 п.138.12 ст. 138, п.150.1 ст. 150, підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на суму 100 129 940 грн. за 2014 рік;

2. абз. 23 п.1.2, ч.2 п.2.2, п.2.6, абз. 3 п.3.10 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 р. № 637 (із змінами та доповненнями) (далі - Положення № 637), що призвело до застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у частині неповного оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій на загальну суму 685,67 грн.;

3. ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами та доповненнями):

- в частині несвоєчасного повернення передплати на митну територію України в сумі 3774,00 євро (екв.72459,65 грн.) по імпортному контракту від 03.02.2012 № 19-GM/А з нерезидентом ЗАО «Азербайджан» Хава Йоллари» (Азербайджан). Пеня за даним актом перевірки не нараховується;

- в частині несвоєчасного надходження товару в сумі 1550,00 дол.США (екв. 13392,78 грн.) по імпортному контракту від 17.02.2011 № 919 з нерезидентом «Эвиэйшн Дисплей» (Ірландія). Пеня за даним актом перевірки не нараховується;

- в частині несвоєчасного надходження товару в сумі 138,46 дол.США (екв.1308,29 грн.) по імпортному контракту від 12.06.2012 № CDZ/DNP/040612 з нерезидентом «C&D Zodiac Inc» (США). Пеня за даним актом не нараховується;

- в частині несвоєчасного надходження товару в сумі 1190,00 дол.США (екв. 9511,67 грн.) та недоотримання імпортного товару на суму 4529,00 дол.США (екв.36200,30 грн.) по імпортному контракту від 01.11.10 № qent/dnp/01111 з нерезидентом «Q-ENTERPRISE AVIATION INC» (Cyprus);

- в частині недоотримання імпортного товару на суму 615,00 дол. США (екв.4915,70 грн.) по імпортному контракту від 11.02.11 № 306 з нерезидентом «3 GEN AVIAON TRAIDING, LLC» (USA);

4. ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами та доповненнями):

- в частині неотримання валютної виручки в сумі 1564,00 дол. США, що еквівалентно 12501,05 грн. по експортному контракту від 12.03.14 № 395 з нерезидентом ООО «Reform» (Азербайджан). Пеня за даним актом перевірки не нараховується;

- в частині несвоєчасного отримання валютної виручки в сумі 40290,11 євро (екв. 925282,15 грн.) та неотримання валютної виручки в сумі 32921,79 євро (екв. 565866,20 грн.) по експортному контракту від 10.06.2013 № 604, з нерезидентом ОАО «Карине» (Республіка Вірменія). Пеня за даним актом перевірки не нараховується;

- в частині несвоєчасного отримання валютної виручки в сумі 3358, 23 AZN та не отримання валютної виручки в сумі 25 599,48 AZN по експортному контракту від 30.04.14 № 524 з нерезидентом UNICAL TRAVEL (Azerbaijan);

- в частині неотримання валютної виручки в сумі 37 930,52 дол. США (екв. 598109,53 грн.) з нерезидентом фірмою «Goiania Comercico E Servicos Internacionias Lda» (Португальська Республіка, вільна економічна зона острова Мадейри).

5. ст. 9,10 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» та п. 1 Указу Президента України від 18.06.1994 р. № 319 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей які незаконно знаходяться за її межами» (із змінами та доповненнями): в частині невідображення в п.3.5 «Товари (роботи, послуги), що експортовані резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті і за які на звітну дату не надійшли в установлені законодавством терміни валютні кошти на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку» Декларації про валютні цінності, доходи та майно, які належать резиденту та незаконно знаходяться за її межами станом на: 01.04.14; 01.07.14; 01.10.14; 01.01.15 року;

6. пункту 1.15 глави 1 «Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розміщення резидентами (юридичними та фізичними особами) валютних цінностей на рахунок за межами України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 № 485, що тягне за собою нарахування штрафних санкцій, згідно п. 2.8 ст. 2 постанови Національного банку України від 08.02.2000 р. № 49 «Про затвердження положення про валютний контроль». Штрафні санкції в акті даної перевірки не нараховуються.

Не погодившись з вищевказаними висновками, позивачем 10.11.2015 року подані письмові заперечення проти позову.

16.11.2015 року ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000992200, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 477121,03 грн.; № 0001002200 про застосування штрафних санкцій в розмірі 1360 грн.; № 0000992202 про застосування штрафних санкцій в розмірі 3428,35 грн.

Зокрема, підставою для прийняття податкового рішення № 0000992200 від 16.11.2015 р. стали наступні обставини.

В ході проведеної перевірки, податковим органом встановлено порушення позивачем термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а саме: по контракту № 306 від 10.02.2011 р. з ТОВ «3 GEN AVIAON TRAIDING, LLC», зазначено про неотримання валютної виручки на суму 615,00 дол. США; по контракту № qent/dnp/01111 від 01.11.10 р. з нерезидентом «Q-ENTERPRISE AVIATION INC», сума неотриманої виручки 4529,00 дол. США; по індивідуальній угоді про лізинг повітряного судна від 05.06.2012 р. з фірмою «Goiania Comercico E Servicos Internacionias Lda», сума неотриманої виручки 37 930,52 дол. США; по експортному контракту від 30.04.2014 р. № 524 з нерезидентом UNICAL TRAVEL (Azerbaijan), сума неотриманої виручки - 25 599,48 дол. США.

Вказані обставини стали підставою для нарахування позивачу штрафних санкцій на загальну суму 477 121,03 грн. (а.с.124).

Вказане податкове повідомлення-рішення позивачем оскаржується частково - на суму 449 040,10 грн., оскільки факт нарахування пені та штрафних санкцій в сумі 28 080,93 грн. позивачем визнається.

Досліджуючи господарські взаємовідносини позивача з контрагентами-нерезидентами, судом встановлено наступне.

30.04.2014 року позивачем було укладено контракт № 524 з нерезидентом - UNICAL TRAVEL (Azerbaijan). Відповідно до умов вказаного контракту, нерезидент, як агент, отримав право за дорученням ПАТ «АК «Дніпроавіа» здійснювати бронювання, оформлення та продаж авіаперевезень на авіарейси ПАТ «АК «Дніпроавіа» та авіарейси авіакомпаній, які укладали договори на співпрацю з останньою. При цьому, агент зобов'язувався перераховувати авіакомпанії виручку від продажу квитків на її рейси. В свою чергу, ПАТ «АК «Дніпроавіа» взяло на себе зобов'язання своєчасно інформувати агента про зміни в авіарейсах та виплачувати комісійну винагороду.

На виконання умов вказаної угоди, за перевіряємий період нерезидентом було продано квитків на рейси ПАТ «АК «Дніпроавіа» на загальну суму 29 401,71 азербайджанських манатів, що підтверджено зведеними звітами.

На територію України, на адресу ПАТ «АК «Дніпроавіа» надійшли валютні кошти в розмірі 4 286,00 дол. США (екв. 3358,23 азербайджанських манат).

З урахуванням вказаної обставини, податковим органом зазначено про надходження валютної виручки від нерезидента не у повному обсязі.

З метою погашення заборгованості нерезидента UNICAL TRAVEL (Azerbaijan) за контрактом № 524 від 30.04.2014 р. та погашення заборгованості ПАТ «АК «Дніпроавіа» по контрактам з вказаним нерезидентом, сторонами було прийнято рішення про проведення заліку взаємних однорідних вимог, що підтверджується угодами від 11.07.2014 р. про припинення зустрічних однорідних вимог на суму 8 000,00 азербайджанських манат, від 31.07.2014 р. про припинення зустрічних однорідних вимог на суму 10 063,81 азербайджанських манат, від 27.08.2014 р. про припинення зустрічних однорідних вимог на суму 7 979,67 азербайджанських манат.

Таким чином, після проведення заліку зустрічних однорідних вимог на підставі вищевказаних угод, борг нерезидента UNICAL TRAVEL (Azerbaijan) за контрактом № 524 від 30.04.2014 р. перед ПАТ «АК «Дніпроавіа» - відсутній, що також відображено у акті перевірки.

Також, між ПАТ «АК «Дніпроавіа» та нерезидентом фірмою «Goiania Comercico E Servicos Internacionias Lda» було укладено лізинговий контракт, за яким ПАТ «АК «Дніпроавіа» отримало у лізинг повітряні судна Embraer T190-STD.

В подальшому, ПАТ «АК «Дніпроавіа» укладено з вказаним нерезидентом акти зворотного приймання повітряних суден: Embraer T190-STD, серійний номер 19000494 від 23.04.2013 р., Embraer T190-STD, серійний номер 19000501 від 20.05.2013 р.

Витрати ПАТ «АК «Дніпроавіа» по передачі лізингодавцю вказаних повітряних суден склали 37 930,52 дол. США, що підтверджується рахунками на оплату послуг №№ 2284, 2286, 2301,2302.

Відповідно до Інвойсу № 451/2013, сума заборгованості ПАТ «АК «Дніпроавіа» перед фірмою «Goiania Comercico E Servicos Internacionias Lda» за Індивідуальним договором оперативного лізингу повітряних суден від 05.06.2012 р. складала 39 927,69 дол. США.

Згідно акту заліку зустрічних однорідних вимог від 17.01.2014 р., сторони дійшли згоди про припинення грошової заборгованості в сумі 37 930,52 дол. США.

Крім того, 10.02.2011 року між ПАТ «АК «Дніпроавіа» (покупець) та ТОВ «3 GEN AVIAON TRAIDING, LLC» (продавець) укладено контракт № 306, за умовами якого покупець поручає та оплачує, а продавець зобов'язується поставити товар відповідно до замовлення покупця. Загальна вартість договору складає 4 000 000 доларів США.

Як встановлено в ході проведеної перевірки, на виконання умов контракту на митну територію України від нерезидента «3 GEN AVIAON TRAIDING, LLC» надійшов товар на загальну суму 32 932,31 дол. США, проте, згідно специфікації № 12.03.21-2327 від 04.05.11 р., товар на суму 615,00 дол. США на митну територію України не надходив. Вказаний фат також не заперечується позивачем, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій.

Крім того, актом перевірки зафіксовано несвоєчасне надходження товару в сумі 1190,00 дол. США та недоотримання імпортного товару на суму 4529,00 дол. США по імпортному контракту з нерезидентом «3 GEN AVIAON TRAIDING, LLC». Вказаний факт також не заперечується позивачем, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій.

Отже, судом встановлено, що висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що проведення заліку зустрічних однорідних вимог по зовнішньоекономічних контрактах призводить до порушення вимог валютного законодавства, а тому вважається, що розрахунки між сторонами не проведені, перевіркою виявлено дебіторську заборгованість нерезидентів, та як наслідок, зроблено висновок про порушення термінів розрахунків, визначених Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Однак, вказані висновки суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Декретом Кабінету Міністрів України № 15-93 від 19.02.1993 р. «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» установлено режим здійснення валютних операцій на території України, визначено загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 13 розділу III Декрету Кабінету Міністрів № 15-93 від 19.02.1993 р. "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Національний банк України є головним органом валютного контролю, що здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компетенції інших державних органів; забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю, згідно з цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Уповноважені банки, фінансові установи та національний оператор поштового зв'язку, які отримали від Національного банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не містить заборони щодо зміни сторонами істотних умов договору, у тому числі його ціни, шляхом підписання додаткових угод до нього.

Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" регулює порядок припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання, та не виключає можливості припинити зобов'язання в інший спосіб, зокрема, шляхом зарахування зустрічних вимог.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 14 вказаного Закону, всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Крім того, одним із способів припинення зобов'язань, відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України, є зарахування, при якому погашаються зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, або невстановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Аналогічні положення містяться в ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України, згідно якої, господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Відповідно до п. 1.10. Постанови Національного банку від 24.03.1999 р. № 136 "Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями", експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо:

- вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;

- вимоги однорідні;

- строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги;

- між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання, тощо.

При цьому, згідно з вимогами п. 4.1 Постанови, банки зобов'язані вимагати від своїх клієнтів (крім інвесторів (представництв іноземних інвесторів на території України) за угодами про розподіл продукції) повної інформації про експортні, імпортні операції, розрахунки за якими останні проводять через ці банки.

Таким чином, угоди про проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог відповідають нормам чинного законодавства.

При цьому, суд зазначає, що вимоги законодавства щодо обов'язкового продажу у визначеному розмірі іноземних валютних надходжень можуть бути застосовані лише у разі отримання коштів (виручки) на рахунок резидента.

Водночас, проведення зарахування зустрічних грошових вимог не передбачає отримання коштів (виручки) на рахунок. Відповідно, зобов'язання з продажу таких надходжень виникнути не може.

За своїм змістом, операції зі здійснення зустрічного зарахування вимог не передбачають здійснення розрахунків у грошовій формі, тобто отримання виручки на валютний рахунок, що передбачено Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а тому такі правовідносини не підпадають під предмет його регулювання.

Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не передбачено заборон щодо припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними угодами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Отже, здійснення зарахування зустрічних вимог не може порушувати норм цього Закону.

Таким чином, навіть при здійсненні операцій, які підпадають під валютний контроль, наявність належним чином оформлених документів щодо припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними угодами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є підставою для зняття комерційними банками з контролю експортно - імпортних операцій своїх клієнтів, який здійснюється банками відповідно до вимог Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління НБУ № 136 від 24.03.1999 р. Обмежень щодо укладання договору про відступлення права вимоги чинним законодавством не передбачено, а отже, у даному випадку відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД.

Суд також враховує, що чинним законодавством України, як загальним, так і спеціальним, не встановлено заборони на здійснення зарахування зустрічних вимог у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Крім того, окремо слід зазначити, що ст. 44 Закону України «Про Національний банк України» визначено, що Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль.

До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та контролю належать, зокрема, застосовування мір відповідальності до банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів) за порушення правил валютного регулювання і валютного контролю.

Також, згідно ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 р. № 15-93, валютні цінності та майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Пунктом 2 ст. 16 Декрету вказано, що до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених ст. 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами.

Окрім того, посилання відповідача на постанови Правління НБУ (які діяли на час виникнення операцій) щодо встановлення 90 денного терміну для здійснення розрахунків згідно Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» судом вважаються безпідставними, оскільки вказані нормативні акти не регулюють питання щодо здійснення операцій з проведення зарахування зустрічних вимог.

Таким чином, нарахування позивачу згідно податкового повідомлення-рішення № 0000992200 від 16.11.2015 р. штрафних санкцій на суму 449 040,10 грн. (в межах оскаржуваної суми) є протиправним, тому вказане рішення підлягає скасуванню в частині штрафних санкцій в розмірі 449 040,10 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0001002200 від 16.11.2015 р., яким ПАТ «АК «Дніпроавіа» нараховано грошове зобов'язання за платежем «пеня за порушення розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язання та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства» у сумі 1 360 грн., суд зазначає наступне.

Підставою для прийняття вказаного рішення стали висновки про зафіксовану прострочену дебіторську заборгованість станом на 01.04.2014 року, 01.07.2014 року, 01.10.2014 року та 01.01.2015 року по контрагенту Goiania Comercico E Servicos Internacionias Lda» - в сумі 37 930,52 дол. США, по контрагенту UNICAL TRAVEL (Azerbaijan) станом на 01.10.2014 року - в сумі 18063,81 азербайджанських манатів, станом на 01.01.2015 року - в сумі 25 599,48 азербайджанських манатів.

Таким чином, податковим органом зазначається, що ПАТ «АК «Дніпроавіа», маючи валютні цінності, які знаходяться за межами України, не задекларувало прострочену дебіторську заборгованість в сумі 37 930,52 дол. США по контрагенту Goiania Comercico E Servicos Internacionias Lda» - станом на 01.04.2014 року, 01.07.2014 року, 01.10.2014 року, 01.01.2015 року, та прострочену дебіторську заборгованість в сумі 18063,81 азербайджанських манатів - станом на 01.10.2014 року, та в сумі 25 599,48 азербайджанських манатів - станом на 01.01.2015 року по контрагенту UNICAL TRAVEL (Azerbaijan).

Проте, вказані висновки податкового органу суд також вважає такими, що не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Так, як вже зазначалося вище, по зовнішньоекономічним контрактам позивача з нерезидентами Goiania Comercico E Servicos Internacionias Lda» та UNICAL TRAVEL (Azerbaijan) укладено угоди про залік зустрічних однорідних вимог, та підписано відповідні акти.

Вказане свідчить про те, що дебіторська заборгованість вказаних контрагентів перед позивачем була погашена в повному обсязі, валютні цінності у вигляді дебіторської заборгованості на звітні дати не знаходились поза межами України та не підлягали декларуванню, так як така заборгованість була відсутня.

Таким чином, застосування до позивача згідно податкового повідомлення-рішення № 0001002200 від 16.11.2015 р. штрафних санкцій у сумі 1 360 грн. є безпідставним, тому вказане рішення також підлягає скасуванню.

Стосовно податкового повідомлення-рішення № 0000992202 від 16.11.2015 р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 3428,35 грн., суд зазначає наступне.

Підставою для прийняття вказаного рішення стало встановлене податковим органом порушення позивачем вимог Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні. Зокрема, в акті перевірки зазначено, що в книзі обліку розрахункових операцій виручка за 10.12.2014 року згідно фіскального звітного чека № 0547 склала 796,59 грн., а в розділі 2 КОРО обліковано 110,92 грн.

Вказане порушення стало підставою для застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 3428,35 грн.

Проте, вказані висновки податкового органу спростовуються матеріалами справи.

Зокрема, з витягу з КОРО, Розділу 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» та фіскальних чеків за 10.12.2014 року вбачається, що по операціям за 10.12.2014 року оприбутковано чеки № 0547 та № 0548, якими оприбутковано суму 685,67 грн.

Отже, висновки податкового органу є безпідставними.

Вказане призвело до безпідставного застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 3428,35 грн., а тому податкове повідомлення-рішення № 0000992202 від 16.11.2015 р. також підлягає скасуванню.

З огляду на сукупність встановлених обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

В зв'язку з тим, що адміністративний позов задоволено, сума судового збору в розмірі 6 807,43 грн., сплачена позивачем при зверненні до суду згідно платіжного доручення № 1910 від 25.11.2015 р., підлягає стягненню на користь Публічного акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі.

На підставі викладеного, керуючись ч. 6 ст. 128, ст.ст. 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0000992200 від 16.11.2015 р. в частині нарахованої пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства - на суму 449 040,10 грн. (чотириста сорок дев'ять тисяч сорок гривень десять копійок).

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0001002200 від 16.11.2015 р. - повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0000992202 від 16.11.2015 р. - повністю.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 6 807,43 грн. (шість тисяч вісімсот сім гривень сорок три копійки).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 06.04.2016 року.

Суддя В.В. Чорна