Ухвала суду № 64735915, 09.02.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Провадження № 11-кп/792/108/17

Справа № 689/1214/16-к Головуючий в 1-й інстанції Мазурчак В. М.

Категорія: ч.1 ст.286 КК України Доповідач Вітюк І.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2017 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого-судді Вітюк І.В.,

суддів Бондар В.В., Болотіна С.М.,

з участю секретаря с/з ОСОБА_1,

прокурора Леськіва В.О.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 05 грудня 2016 року,

В с т а н о в и л а:

Вироком Ярмолинецького районного суду від 05 грудня 2016 року,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, і призначено йому покарання у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.

На підставі ст.75 КК України звільнено його від відбування призначеного покарання у виді 2 років обмеження волі, якщо він протягом 2 років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

На підставі п.п.2, 3, 4 ст.76 КК України покладено на ОСОБА_2 такі обовязки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи; періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 2111,04 грн. процесуальних витрат.

Долю речових доказів вирішено у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 користь ОСОБА_4 21518 (двадцять одну тисячу пятсот вісімнадцять) гривень матеріальної шкоди та 5000 (пять тисяч) гривень моральної шкоди.

Стягнуто з товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» на користь ОСОБА_4 49500 (сорок девять тисяч пятсот) гривень завданої матеріальної шкоди.

За вироком суду, 28 березня 2016 роду близько 22 години 50 хвилин на 196 км автодороги Житомир-Чернівці Н-03, поблизу с. Скаржниці Ярмолинецького району, ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в порушення п.2.9 абзацу «а» Правил дорожнього руху (далі по тексту - Правил), керував автомобілем НОМЕР_1 та рухався в напрямку м. Хмельннцького. У салоні зазначеного автомобіля на передньому пасажирському сидінні знаходився ОСОБА_5

Рухаючись по автодорозі Житомир-Чернівці Н-03 в сторону м. Хмельннцького, в порушення п.1.3, ч.1 п.1.5, абзацу «б» п. 2.3 Правил, був неуважним та створив небезпеку для руху, яка загрожувала житло та здоров'ю пасажиру його автомобіля ОСОБА_5 та пасажиру автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_6, під керуванням водія ОСОБА_4, які внаслідок зіткнення автомобілів отримали тілесні ушкодження.

Так, на 196 км + 690 м вказаної автодороги тієї ж ночі, близько 23 години 00 хвилин, поблизу с. Скаржинці Ярмолинецького району, ОСОБА_2 не ураховував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати своїм автомобілем, ігноруючи дію п.10.1 даних Правил, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди та небезпеки іншим учасникам руху.

Зокрема, ОСОБА_2, рухаючись зазначеним автомобілем по даній ділянці автодороги, виїхав на зустрічну смугу руху, по якій в цей час в зустрічному напрямку рухався автомобіль НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4, та допустив зіткнення з даним транспортним засобом.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого багатоскалкового перелому правої плечової кістки в нижній третині зі зміщенням кісткових відламків, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які спричинили довготривалий розлад здоров'я, а пасажир автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді крововиливу м'яких тканин лівої надчеревної ділянки черевної стінки, закритих переломів 9, 10-го ребер лівої половини грудної клітини без зміщення уламків, забою лівої легені, які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Причинами скоєння дорожньо-транспортної пригоди послужили дії водія ОСОБА_2, який грубо порушив вимоги пунктів 1.3, 1.5 ч.1, 2.3 абзац «б», 2.9 абзац «а», 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху України, які встановлюють:

1.3. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. .

1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

2.9. Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння...;

10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

11.3. На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.

Невиконання водієм ОСОБА_2 вимог пунктів 1.3, 1.5 ч.1, 2.3 абзац «б», 2.9 абзац «а», 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди із заподіянням потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Не погоджуючись з вироком суду, обвинувачений подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду змінити та призначити йому покарання у виді штрафу.

Свої вимоги аргументує тим, що призначене йому покарання за своїм видом є занадто суворим і не відповідає ступеню тяжкості скоєного ним злочину і його особі.

Вказує, що судом не враховано той факт, що ним повністю відшкодовано матеріальну та моральну шкоду, завдану потерпілим, які жодних претензій до нього не мають.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду щодо змісту судового рішення з коротким викладом суті вимог апеляційної скарги, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду, обвинуваченого та його захисника на підтримку поданої апеляційної скарги з підстав наведених у ній, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення в силу наступних підстав.

Враховуючи, що фактичні обставини справи жодною стороною судового провадження не оспорюються, то висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи апеляційним судом не перевіряються.

Дії ОСОБА_2 за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження, кваліфіковано вірно.

Згідно ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Покарання обвинуваченому ОСОБА_2 призначено судом першої інстанції з дотриманням вимог ст.65 КК України та розяснень, що містяться в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами, внесеними Постановами № 18 від 10 грудня 2004 року і № 8 від 12 червня 2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», з врахуванням суспільної небезпеки вчиненого злочину, характеристики винної особи, а також обставин, передбачених змістом ст.ст.66, 67 КК України.

Зокрема, суд першої інстанції, обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які помякшують та обтяжують покарання. Обставинами, які помякшують покарання, визнав щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування заподіяної потерпілим шкоди. Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнав вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного спяніння. Судом першої інстанції враховано, що ОСОБА_2 вчинив злочин невеликої тяжкості, за місцем проживання характеризується посередньо, врахував суд і думку потерпілих, які претензій до обвинуваченого не мають, та призначив йому покарання у виді обмеження волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку. Тобто судом першої інстанції враховано всі помякшуючі покарання обставини, на які посилається обвинувачений в своїй апеляційній скарзі. Колегія суддів вважає, що таке покарання за своїм видом і розміром є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів і підстав для його зміни в сторону помякшення, не вбачає.

Таким чином, підстав для зміни вироку суду щодо ОСОБА_2 за тяжкістю призначеного покарання, при перевірці справи в апеляційному порядку, колегія суддів не встановила, а тому вважає за необхідне рішення місцевого суду залишити без зміни, а апеляційну скаргу обвинуваченого без задоволення.

У звязку із наведеним, керуючись ст.ст.404-405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати,

п о с т а н о в и л а :

Вирок Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 05 грудня 2016 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвала набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді/ підписи/

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Хмельницької області ОСОБА_7