Постанова № 64734706, 01.02.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.02.2017 Справа №607/10301/16-а

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Стельмащук П.Я., в порядку ч.4 ст.122 КАС України, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об»єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов»язання призначити пенсію, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Тернопільського об»єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської областіпро визнання дій протиправними щодо відмови у здійсненні перерахунку розміру пенсії за вислугу років, на підставі довідки прокуратури Тернопільської області №117 від 21 червня 2016 року, зобов'язання відповідача здійснити з 01.01.2016року перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років з місячного (чинного) заробітку, зазначеного в розмірі 60 % від суми заробітної плати відповідно ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» без обмеження граничного розміру пенсії.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що з 31.05.2015 року йому призначено пенсію за вислугою років відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» із розрахунку 60 % від суми заробітної плати. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення до деяких нормативно-правових актів» з 01.12.2015 року збільшено посадові оклади працівникам прокуратури, що є підставою для перерахунку його пенсії. 03.08.2016р. він звернувся до Тернопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про перерахунок пенсії з розрахунку 60% від суми заробітної плати, виходячи з її розміру на даний час. Однак, відповідачем було відмовлено йому в перерахунку пенсії в розмірі 60 % від розміру заробітної плати на даний час та роз'яснено, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-VШ від 02.03.2015р., раніше призначені пенсії не перераховуються. Вважає, що такі дії відповідача є неправомірними та просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 03.10.2016року позов ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії в частині вимог до об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 січня 2016 року по 15 березня 2016 року, включно залишено без розгляду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з»явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. В заяві вказав, що позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, подав суду заяву про розгляд справи у відсутності представника відповідача та письмові заперечення. В обґрунтування зазначив, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-VІІІ від 02.03.2015р. у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються відповідно до, в даному випадку, Закону України "Про прокуратуру". У зв'язку з цим з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються. А тому, вважає дії Тернопільського об'єднаного Управління пенсійного фонду України правомірними та просить у позові відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 статті 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами

Дослідивши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Позивачу ОСОБА_1 з 31.05.2015 року призначено пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 60% від суми заробітної плати.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення до деяких нормативно-правових актів» з 01.12.2015 року збільшено посадові оклади працівникам прокуратури.

21 червня 2016 року прокуратурою Тернопільської області ОСОБА_1 видано довідку за № 117 про збільшений розмір заробітної плати, станом на 01 грудня 2015 року.

03.08.2016 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії виходячи з 60% від суми заробітної плати зазначеної у довідці про збільшення заробітної плати за № 117 від 21.06.2016 року.

Листом №326/М-11 від 05.08.2016 року Тернопільське об'єднане Управління пенсійного фонду України Тернопільської області відмовило позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, посилаючись на те, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-УІІІ від 02.03.2015 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. У зв'язку з цим з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.

Згідно з частиною першою статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Разом з тим, підстави та порядок перерахунку пенсії прокурорам регулюються частинами тринадцятою та вісімнадцятою статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» не зазнали змін, змінилася лише нумерація частин цієї статті.

Відповідно до частини тринадцятої статті 50-1 Закону обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

При перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на час призначення пенсії, а тому внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною, у постанові від 10 грудня 2013 року по справі № 21-420а13 та у постанові від 06 жовтня 2015 року по справі № 21-2432а15.

Судом встановлено, що відповідачем не оспорюється право ОСОБА_1, на час виходу на пенсію за вислугою років, на вирахування розміру пенсії як 60% від заробітку, що відповідало положенням ст. 50 -1 ЗУ «Про прокуратуру» в редакції, що діяла на час призначення йому пенсії.

Відповідно до статті 64 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Суд критично оцінює посилання представника відповідача на неможливість проведення з 01 червня 2015 року перерахунку пенсії позивача у зв'язку з вимогами п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-УІІІ від 02.03.2015р. згідно яких у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України "Про прокуратуру", та ін., оскільки на момент призначення пенсії позивач мав право на перерахунок пенсії у зв'язку з збільшенням посадових окладів прокурорсько-слідчих працівників, а тому відмова відповідача в проведенні перерахунку пенсії з посиланням на положення прийнятого закону №213-УІІІ від 02.03.2015 року є порушенням прав позивача закріплених Конституцією та законами України.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Як зазначено в пункті 2 Постанови Пленуму Верховною Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», оскільки Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ, мають оцінювати законність того чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції у всіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення повинні грунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Відповідно до статті 22 Конституції України, закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Частиною 1 статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 13 травня 1997 року №1-зп зазначив, що стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших принципів сучасного права-закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин між державою і громадянам і, породжуючи упевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршено прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно - правового акта (абзаци перший і другий пункту мотивувальної частини вказаного Рішення).

Суть зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів полягає в тому, що їх приписи поширюються на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності тільки за умови, якщо вони скасовують або пом'якшують відповідальність особи (абзац другий пункту 2 Рішення Конституційного суду України №6-рп/2000- від 19 квітня 2000 року). Мета принципу незворотності-блокувати ущемлення прав і свобод людини з боку держави. Така направленість тлумачення цього принципу робить його однією з важливих гарантій захисту від свавілля з боку влади, безпеки людини як громадянина, довіри до державних інституцій. Надання зворотної сили законам суперечить духу правової держави.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, право позивача на вирахування пенсії у розмірі 60% від її заробітної плати після прийняття Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», виходячи з принципу незворотності дії законів у часі, повинно залишатися незмінним.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відмова у здійсненні перерахунку розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1, на підставі довідки прокуратури Тернопільської області №117 від 21 червня 2016 року є протиправною, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення як такі, що підтверджені матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем, шляхом визнання дій відповідача протиправними щодо відмови у здійсненні перерахунку розміру пенсії за вислугу років, на підставі довідки прокуратури Тернопільської області №117 від 21 червня 2016 року, зобов'язання відповідача здійснити з 16.03.2016року перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років з місячного (чинного) заробітку, зазначеного в розмірі 60 % від суми заробітної плати відповідно ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» без обмеження граничного розміру пенсії.

Згідно ч. 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Так як рішення ухвалено на користь позивача, позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань сплачений ним при подачі позову судовий збір в розмірі 551,20грн.

Відповідно до вимог п.1.ч.1 ст. 256 КАС України, суд допускає негайне виконання постанови про присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

Керуючись ст.ст.6, 18, 71, 86, 122, 158, 162, 163, 183-2, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру», суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Тернопільського об»єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов»язання призначити пенсію - задовольнити.

Визнати дії Тернопільського об»єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку розміру пенсії за вислугу років, на підставі довідки прокуратури Тернопільської області №117 від 21 червня 2016 року - протиправними.

Зобов'язати Тернопільське об»єднане Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити ОСОБА_1 з 16.03.2016року перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років з місячного (чинного) заробітку, зазначеного в розмірі 60 % від суми заробітної плати відповідно ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» без обмеження граничного розміру пенсії.

Допустити негайне виконання постанови суду в межах суми платежу за один місяць.

Відшкодувати ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області 551,20 грн. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий П.Я.Стельмащук