Постанова № 64733136, 14.02.2017, Розівський районний суд Запорізької області

РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________

Справа № 327/19/17

Провадження № 3/327/5/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.02.2017 року смт. Розівка

Суддя Розівського районного суду Запорізької області Антіпова Т.А., розглянувши матеріали, які надійшли від сектору з дорожнього нагляду Більмацького ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, працюючого слюсарем на АТ Розівський елеватор, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично мешкаючого за адресою: Запорізька область, Розівський район, смт. Розівка, вул. 8-го Березня, 50

за ч.1 ст.130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

17 січня 2017 року до Розівського районного суду Запорізької області від сектору з дорожнього нагляду Більмацького ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області надійшов для розгляду протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно гр. ОСОБА_1.

Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 08.01.2017 року приблизно об 00 годині 05 хвилин керував транспортним засобом - мотоциклом ЛМЗ МТ-10, державний номер НОМЕР_1, по вул. Кошового в смт. Розівка, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, шатка хода). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного спяніння у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДРУкраїни, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину повністю визнав, підтвердив вищевикладені обставини та щиро розкаявся у скоєному правопорушенні.

Крім повного визнання своєї вини самим правопорушником, його вина у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, повністю підтверджується письмовими матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 08.01.2017 року серії АБ2 № 008157, складеного ст. інспектором з дорожнього нагляду Більмацького ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області майором поліції ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.(а.с. 2); письмовими поясненням гр. ОСОБА_3 (а.с. 4); письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 08.01.2017 року, якими підтверджується той факт, що водій ОСОБА_1 07.01.2017 року дійсно знаходився в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом - мотоциклом (а.с. 4); рапортом начальника сектору УПД Розівського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 08.01.2017 року (а.с. 6); рапортом о/у Розівського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області сержанта поліції ОСОБА_6 від 08.01.2017 року (а.с. 7); письмовими поясненнями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 08.01.2017 року, з яких вбачається, що водій ОСОБА_1 у їх присутності відмовився від дачі пояснень в адміністративному протоколі та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного спяніння в медичному закладі, а також за допомогою Alcotest Drager, мав явні ознаки алкогольного спяніння (шатка хода, різкий запах алкоголю з порожнини рота) (а.с. 8-10).

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (надалі за текстом ПДР України), водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Як вбачається з пункту 6 розділу 2 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, вимога щодо проведення огляду на стан спяніння в присутності 2-х свідків, стосується лише проведення такого огляду поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу.

Оцінивши докази в їх сукупності, суддя дійшов висновку, що своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.5ПДРУкраїни, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП-відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом ст. 23 КУпАП стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Обставиною, що помякшує відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, суд визнає щире розкаяння останнього у вчиненому.

Обставин, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

При обранні виду та розміру стягнення судом враховано характер скоєного правопорушення, особу винного, помякшуючі та обтяжуючі обставини.

Разом з тим, призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, суд враховує положення п.28 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 року, згідно до якого суди не вправі призначати винній особі позбавлення права керування транспортними засобами, коли вона такого права була позбавлена або не мала взагалі.

Так, з матеріалів справи, а саме з довідки старшого інспектору сектору Більмацького ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області № б/н, без дати, вбачається, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку посвідчення водія не отримував, а за таких умов права керувати транспортним засобом не мав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 320,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 27, 33-35, 40-1, 130, 245, 247, 252, 283, 284, 285, 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАПта накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний код: НОМЕР_2, в дохід держави (отримувач коштів: УДКСУ у Розівському районі Запорізької області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37473878; банк отримувача: УДК у Розівському районі ГУ ДКУ у Запорізькій області; код банку отримувача (МФО) 813015; рахунок отримувача №31217206700293; код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: судовий збір) судовий збір в розмірі 320 (триста двадцять) грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

Відповідно до ст. 308 КУпАП Україниу разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою ст. 307 КУпАП України, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених частиною пятою статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції - Розівський районний суд Запорізької області.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути предявлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя Т.А. Антіпова