Ухвала суду № 64731907, 14.02.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/1593/16-ц Номер провадження 22-ц/775/27/2017

Єдиний унікальний номер 234/ 1593/16-ц

Номер провадження 22-ц/ 775/ 27/ 2017

Головуючий у 1 інстанції: Літовка В.В.

Доповідач: Груіцька Л.О.,

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2017 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого: Груіцької Л.О.,

суддів: Осипчук О.В., Новікової Г.В.

секретар Чуряєв В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м .Бахмуті апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 17 жовтня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Краматорської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 17 жовтня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Краматорської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Просив рішення скасувати та постановити нове, яким відмовити у позові.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при постановленні рішення, суд першої інстанції не зробив запит до психіатричної лікарні, про що просив позивач й ця підстава не дала змоги прийняти законне та справедливе рішення. Суд зосередився при розгляді справи на деталях, які не мають відношення до предмету спору, а саме моральної шкоди заподіяної апелянту. Не згоден з посиланням суду на ст. 1167 ЦК України, оскільки шкода йому заподіяна Центральною виборчою комісією, яка є підлеглою органам місцевого самоврядування.

В судове засідання апеляційного суду сторони не зявилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином( а.с.70-71,74-75).

Відповідно до ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Тому апеляційний суд вважає можливим слухати справу за відсутністю сторін.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступного.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статей 11 і 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 2 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18 грудня 2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень,підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції послався на те, що позивач не довів, що відповідач завдав йому моральної шкоди своїми діями, а саме що від отримання ним запрошення прийняти участь у виборах на ім'я ОСОБА_3, він зазнав душевних страждань, та які мали для нього наслідки: боязнь втрати нерухомості, або погіршенн стану його здоров'я.

Такі висновки суду прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.Рішення є законним, обґрунтованим та підстави для його скасування відсутні з наступного.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази надаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суду з позовом позивач вказував на те, що згідно запрошення на участь у чергових виборах депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів, які відбулися 25 жовтня 2015 року, у запрошенні була вказана ОСОБА_3, яка начебто зареєстрована у його квартирі. Отримавши вказане запрошення в нього виникло занепокоєння та страх за своє життя, за приватну власність на квартиру, де він мешкає.У зв'язку з чим він перебуває у стані постійного стресу, його стан здоров'я серйозно погіршився. Його матеріальний стан поставлений у скрутне матеріальне становище, тому що потрібні ліки на лікування та придбання ліків, на нормальне харчування та оплату життя.Він змушений докладати зусилля для організації свого життя, шукати кошти для подальшого лікування для підтримки пошкодженого здоров'я.

Апеляційним судом встановлено, що позивач зареєстрований у АДРЕСА_1( а.с.4-5).

Відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1, співвласниками вказаної квартири є: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1( а.с.9), тобто позивач є власником ? частини вказаної квартири.

Як вбачається з копії запрошення дільничої виборчої комісії, про взяття участі у чергових виборах депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів, які відбувалися 25 жовтня 2015 року, запрошення у квартиру АДРЕСА_2 прийшло на ім'я ОСОБА_3( а.с. 12).

Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК від 22.12.2015 року, позивач ОСОБА_7 повторно був оглянутий, є інвалідом другої групи загального захворювання, дата чергового переогляду 22.12.2017 року( а.с.21).

Відповідно до відомостей підрозділу ГУДМС України у Донецькій області, та відділу ведення державного реєстру виборців, ОСОБА_3 зареєстрованою за місцем реєстрації позивача не значиться( а.с.27,29).

Як вбачається з інформації відділу ведення державного реєстру виборців Краматорської міської ради від 23.08.2016 року на адресу суду першої інстанції, ОСОБА_3 дійсно була зареєстрована у квартирі позивача на підставі відомості періодичного поновлення № 18-25/54-3.1 від 03.04.2012 року, як 18-річна.

30.10.2015 року була зареєстрована у АДРЕСА_4.Вказані відомості до відділу ведення Державного реєстру виборців надані Державною міграційною службою м. Краматорська.( а.с.38).

Тобто апеляційним судом встановлено, що дійсно на час виборів 25 жовтня 2015 року, ОСОБА_3 була зареєстрована у квартирі позивача, але станом на 30 жовтня 2015 року, ОСОБА_3 зареєстрованою у квартирі позивача не значилась.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний реєстр виборців" для забезпечення державного обліку громадян, які мають право голосу відповідно до ст. 70 Конституції України, створюється Державний реєстр виборців.

Відповідно до ст. 7 Закону до персональних даних, які визначають місце та умови голосування виборця, належить виборча адреса виборця, визначена відповідно до ст. 8 Закону.

Згідно ст. 8 Закону, виборчою адресою виборця є адреса його житла, яка є підставою для внесення виборця до відповідної виборчої дільниці. Виборча адреса виборця визначається за зареєстрованим місцем проживання.

Відповідно до ст. 13 Закону візуальний та автоматизований контроль за повнотою і коректністю персональних даних Реєстру здійснюється постійно в порядку, встановленому розпорядником Реєстру.

Відповідно до ст.14 Закону України "Про державний реєстр виборців".

1. До органів Державного реєстру виборців (далі - органи Реєстру) належать:

1) розпорядник Державного реєстру виборців (далі - розпорядник Реєстру);

2) органи ведення Державного реєстру виборців (далі - органи ведення Реєстру);

3) регіональні органи адміністрування Державного реєстру виборців (далі - регіональні органи адміністрування Реєстру).

5. Органом ведення Реєстру є:

1) у районі, районі в місті Києві, місті Севастополі - відповідний структурний підрозділ апарату районної, районної у місті державної адміністрації;

2) у місті обласного (республіканського в Автономній Республіці Крим) значення без районного поділу - відповідний виконавчий орган міської ради;

3) у районі в місті обласного значення з районним поділом - відповідний виконавчий орган районної у місті ради або відповідний структурний підрозділ створеного у районі виконавчого органу міської ради.

6. Повноваження органу ведення Реєстру поширюються на територію відповідного району, міста, району в місті та сіл, селищ, міст, що входять до його складу.

7.Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру в порядку, встановленому цим Законом та розпорядником Реєстру.

8.Органи ведення Реєстру мають власну печатку та бланк, зразки яких затверджуються розпорядником Реєстру.

Відповідно до ст. 16 вказаного закону, ведення Реєстру включає організаційно-правову підготовку та виконання в режимі записування таких дій:

1) внесення запису про виборця до бази даних Реєстру;

2) внесення змін до персональних даних Реєстру;

3) знищення запису Реєстру.

Орган ведення Реєстру веде облік усіх дій щодо зміни бази даних Реєстру в порядку та за формою, що встановлені розпорядником Реєстру.

Відповідно до ст. 23 закону уточнення персональних даних Реєстру здійснюється органами ведення Реєстру в разі встановлення ними факту невключення виборця до Реєстру, неправомірного або кратного включення особи до Реєстру, неправильностей у персональних даних виборця.

Зазначені в частині першій цієї статті обставини можуть виявлятися під час:

1) проведення візуального та автоматизованого контролю за повнотою і коректністю персональних даних Реєстру відповідно до частини шостої статті 13 цього Закону;

2) звернення виборця в разі наявності в нього достовірної інформації щодо невідповідностей чи неточностей в персональних даних інших осіб у порядку, передбаченому статтями 19, 20 цього Закону;

3) здійснення політичною партією публічного контролю за веденням Реєстру;

4) внесення змін до уточнених списків виборців.

Уточнення персональних даних Реєстру здійснюється органом ведення Реєстру шляхом звернення до органів, закладів, установ, визначених статтею 22 цього Закону.

Відповідно до ст.22 Закону, періодичне поновлення персональних даних Реєстру, щодо громадян України, зареєстрованих за місцем проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці, яким протягом наступного місяця виповниться 18 років відбувається на підставі відомостей, що подає уповноважена посадова особа органу реєстрації.

Апеляційним судом встановлено, що відповідно до Закону України "Про державний реєстр виборців", відділ ведення державного реєстру виборців Краматорської міської ради є органом ведення Державного реєстру виборців.

Відповідно до ст. 16 вказаного закону, відділ ведення державного реєстру виборців Краматорської міської ради, у тому числі вносить зміни до персональних даних Реєстру, виявлені у разі звернення виборця за наявності в нього достовірної інформації, щодо невідповідностей чи неточностей в персональних даних інших осіб у порядку, передбаченому статтями 19, 20 цього Закону;

В матеріалах справи відсутнє звернення відповідача до відділу ведення державного реєстру виборців Краматорської міської ради, щодо невідповідності та неточності персональних даних інших осіб, а саме ОСОБА_3

Апеляційний суд не бере до уваги в обґрунтування позову, надану позивачем відповідь відділу ведення Державного реєстру Краматорської міської ради( а.с.13), оскільки з відповіді вбачається, що представник позивача звертався до відповідача із заявою про надання персональних данних щодо ОСОБА_3, що не передбачено законом України «Про державний реєстр виборців».

Натомність на запит суду, головний спеціаліст відділу ведення Державного реєстру виборців Краматорської міської ради надав відповідь, відповідно до якої вбачається, що за данними Державного реєстру виборців станом на 25.10.2015 року ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 на підставі відомості періодичного поновлення № 18-25/54-3.1 від 03.04.2012 року, як 18-річна( а.с.38).

Тобто відповідач, відповідно до ст. 22 Закону поновив персональні дані Реєстру щодо ОСОБА_3,на підставі відомостей, що подала уповноважена посадова особа органу реєстрації, а саме - Державна міграційна служба м. Краматорська.

За результатами запиту відділу ведення Державного реєстру виборців до Державної міграційної служби м. Краматорська від 30.10.15 року за № 118/22-31, ОСОБА_3 було змінено виборчу адресу з АДРЕСА_3 на АДРЕСА_4.

Відповідно до ст. 32 Закону особа, яка зверталася до органу ведення Реєстру або регіонального органу адміністрування Реєстру щодо включення себе або інших осіб до Реєстру, внесення змін до персональних даних Реєстру або отримання відповіді на свій запит, може оскаржити до суду рішення, дії чи бездіяльність відповідного органу Реєстру в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Посадові та службові особи інших органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, закладів, установ несуть відповідальність за неподання, несвоєчасне подання органам Реєстру відомостей, передбачених цим Законом, чи подання неповних або недостовірних відомостей.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. п. 3, 5 постанови N 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Разом з тим, в позовній заяві ОСОБА_1 не доведено та не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що моральна шкода спричинена незаконними діями або бездіяльністю відповідача,дії відповідача не оскаржені в установленому законом порядку, не обґрунтовано її розмір та не зазначено, які саме моральні або фізичні страждання чи інші негативні явища заподіяні позивачеві та чим це підтверджується, що свідчить про безпідставність заявлених позовних вимог в зазначеній частині.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги у тій частині, що суд не зробив запити до КЛПУ «Міська психіатриатрична лікарня м. Краматорськ», щодо медичного діагнозу позивача, в обґрунтування позову, щодо погіршення його стану здоров'я, оскільки відповідно до ст..60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Не ґрунтуються на законі й доводи апеляційної скарги у частині того, що суд першої інстанції неправомірно послався на ст. 1167 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду першої інстанції.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не ґрунтуються на законі та не містять посилань на такі факти чи докази, які б давали підстави для перегляду судового рішення.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303-304, 307, 308 , 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 17 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.О. Груіцька

Судді: О.В.Осипчук

Г.В. Новікова