Ухвала суду № 64730067, 14.02.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/43555/16-к

Провадження № 1-кс/761/316/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва Мєлєшак О.В., при секретарі Базяк Л.В., за участю представника ТОВ «Мегалайн Глобал Юкрейн» -Загуменного О.А., прокурора Жупіна О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ТОВ «Мегалайн Глобал Юкрейн» в особі адвоката Загуменного Олександра Анатолійовича про скасування арешту, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ «Мегалайн Глобал Юкрейн» звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту, накладеного на майно товариства - грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку № 2600 60140 0022 52 відкритий в ПАТ «Кредит Європа Банк» на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 07.09.2016.

В обґрунтування доводів зазначає, що представник підприємства не був присутнім при розгляді клопотання про накладення арешту на банківські рахунки у кримінальному провадженні № 320 131 700 000 00044 від 10.01.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст.205, ч.3 ст.209, ч.1,3 ст.212 КК України. Ухвалу про накладення арешту вважає необґрунтованою з наступних підстав.

Зазначає, що досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження здійснюється з січня 2013 року, жодній посадовій особі товариства підозру не пред'явлено. Ухвала винесена майже через півтора року після ймовірного правопорушення, зазначеного в акті документальної перевірки за період з 2012 по 2014 роки, в той час як арешт накладено у вересні 2016 року. Отже, уважає, що грошові кошти, які зараховано на рахунки товариства після 2014 року ніяким чином не відносяться до кримінального правопорушення, передбаченого ч.1, ч.2 ст.205, ч.3 209, ч.1, 3 ст.212 КК України.

Крім того, зазначає, що грошові кошти, які надійшли на рахунок товариства є оборотними коштами підприємства та не можуть бути предметом злочину у вигляді несплати податків.

Відповідно до змісту ухвали слідчого судді, слідчий мотивував накладення арешту наявністю акту документальної перевірки від 10.11.2015, яким ніби то встановлені порушення податкового законодавства, внаслідок чого занижено податок на прибуток та податок на додатну вартість за період 2012-2014 років на загальну суму більш ніж 19 млн. грн..

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09.02.2016 визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 24.11.2015, яка набрала законної сили 28.07.2016 року.

Отже, при таких обставинах, уважає, що рішення про накладення арешту в межах досудового розслідування у даному кримінальному провадженні на будь-яке майно осіб, які не є підозрюваним або ж обвинуваченим є необґрунтованим та ухваленим з істотними порушеннями норм процесуального права.

З цих підстав просив суд клопотання задовольнити та скасувати арешт майна ТОВ «Мегалайн Глобал Юкрейн».

У судовому засіданні представник ТОВ «Мегалайн Глобал Юкрейн» - адвокат Загуменний О.А. підтримав вимоги, викладені у клопотанні.

Зазначив, що арешт накладено безпідставно, підозра до цього часу нікому не пред'явлена, подальше продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження є недоцільним з огляду на те, що за три роки не здобуто доказів для обґрунтованої підозри посадовим особам ТОВ «Мегалайн Глобал Юкрейн».

Прокурор Жупіна О.С. просив відмовити у задоволенні клопотання, вважаючи обґрунтованими підстави для накладення арешту у відповідності до судового рішення.

Підтвердив, що на даний час підозра посадовим особам товариства не пред'явлена, втім дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені за фактом ухилення від сплати податків, що є підставою для накладення арешту на грошові кошти товариства з метою забезпечення завдань кримінального провадження та відшкодування завданих державному бюджету збитків. Наголошував на тому, що наявність судових рішень, якими скасовані податкові рішення - повідомлення не можуть бути безумовною підставою для висновку про відсутність складу злочину, передбаченого ст.212 КК України.

Заслухавши доводи представника власника майна, прокурора, дослідивши матеріали клопотання та матеріали, що були підставою для застосування арешту, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

У відповідності до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 07.09.2016 накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Мегалайн Глобал Юкрейн», що знаходяться на розрахунковому рахунку № 2600 60140 0022 52 відкритий в ПАТ «Кредит Європа Банк» .

Арешт накладено в рамках кримінального провадження № 320 131 700 000 00044 від 10.01.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.205, ч.3 209, ч.1, 3 ст.212 КК України.

Так, задовольняючи клопотання слідчого про накладення арешту на грошові кошти, слідчий суддя виходив з того, що предметом розслідування у відповідному кримінальному провадженні злочинів, вчинених службовими особами товариства «Мегалайн Глобал Юкрейн» - є грошові кошти цього підприємства в сумі понад 19 млн. грн., які підлягають сплаті до бюджету у вигляді відповідних податків.

Кошти, що акумулюванні на рахунках підприємства мають ознаки доходу від вчиненого злочину, оскільки мало місце зменшення зобов'язань підприємства, яке призвело до зростання власного капіталу, тобто ці кошти мають ознаки майна, отриманого за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Підставою для накладення арешту, як про це зазначено в ухвалі слідчого судді, послугував висновок акту документальної перевірки та зібраних матеріалів, на підставі яких встановлено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, вчиненим службовими особами ТОВ «Мегалайн Глобал Юкрейн», внаслідок умисного ухилення від сплати податків на суму більш ніж 19 млн. грн.

Наведені дані стали підставою для накладення арешту на рахунки підприємства, так як відповідають критеріям, визначеним ч.1 ст.170 КК України.

Зі змісту ухвали слідчого судді вбачається, що розгляд клопотання про накладення арешту здійснювався у відсутності власника цього майна на підставі ч.2 ст.172 КПК України.

За змістом положень ст. 3 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно з ч. 1 ст. 167 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку. Відповідно до вимог КПК арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Положеннями КПК України передбачені дві самостійні підстави забезпечення заходів кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно, а саме накладення арешту на майно підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду завдану їх діями з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову (ст.170 КПК України), а також накладення арешту на речі та документи, які мають режим тимчасово вилученого майна (ч. 5 ст. 171, ч. 2 ст. 167 КПК України).

В даному випадку застосовувалась підстава, обумовлена вимогами ч.1 ст.170 КПК України за змістом якої арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Об'єктом злочинних посягань за ст.212 КК України - є встановлений законодавством порядок оподаткування юридичних і фізичних осіб, який забезпечує за рахунок надходження податків формування доходної частини бюджету та державних цільових фондів.

З огляду на зазначене грошові кошти, що акумульовані на розрахунковому рахунку не можуть вважатись доказами в розрізі того злочину, досудове розслідування по яким здійснюється СУ ГСУ ФР ДФС України.

Окрім того, судовими рішеннями - постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09.02.2016, яка набрала чинності 28.07.2016 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 24.11.2015 № 0003172201 та № 0003182201 за наслідками перевірки ТОВ «Мегалайн Глобал Юкрейн» у відповідності до акту перевірки № 7927/15-53-22-01/37476088.

Щодо інших підстав для накладення арешту, то обов'язковими передумовами вирішення питання для накладення арешту на майно в порядку ст. 170 КПК України є наявність у кримінальному провадженні спеціальних суб'єктів: підозрюваного або обвинуваченого, а у визначених законом випадках також особи, яка несе цивільну відповідальність за їх дії, а також наявність спеціальної мети - забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Згідно зі ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення; обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК України.

Як підтвердив у судовому засіданні прокурор - процесуальний керівник у кримінальному провадженні № 320 131 700 000 00044 в рамках якого накладено арешт, підозра жодній особі не пред'явлена.

Статтею 174 КПК України передбачені умови та підстави для скасування арешту, зокрема, якщо вони доведуть, що в подальшому застосування цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У відповідності до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, зазначене гарантується ст.41 Конституцією України.

Окрім того, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

При розгляді клопотання встановлено, що досудове розслідування в кримінальному провадженні за фактом вчинення злочину триває понад 3 роки, протягом цього часу органом досудового розслідування не висунуто обвинувачення будь-якій особі, в той час як у відповідно до ст. 6 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та наявність правових підстав для скасування арешту, накладеного на рахунок товариства згідно до постанови слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 07.09.2016 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170-174, ч.2 ст.167, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ТОВ «Мегалайн Глобал Юкрейн» в особі адвоката Загуменного Олександра Анатолійовича про скасування арешту - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 07.09.2016 на грошові кошти, що знаходяться на знаходяться на банківському рахунку № 2600 60140 0022 52 відкритий в ПАТ «Кредит Європа Банк», що належать ТОВ «Мегалайн Глобал Юкрейн».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.В.Мєлєшак