Рішення № 64729502, 05.01.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3494/15-ц

Категорія 44

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2017 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді Москаленко К.О.,

при секретарі Ольховській М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 7» до ОСОБА_1 - про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та штрафних санкцій,-

В С Т А Н О В И В :

02.02.2015 позивач, направивши позов поштою, звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, просить стягнути заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 43 590 грн. 93 коп., обґрунтовуючи позов наступними обставинами. Відповідач, є власником квартири АДРЕСА_1, за період з вересня місяця 2008 року по вересень місяць 2014 року не сплачує комунальні послуги та послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території, в зв'язку з чим за цей період утворилась заборгованість у вищевказаному розмірі. /а.с.5-7/

Представник позивача ТОВ «Рада 7» - Зайцев І.Є. в судовому засіданні подав суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якого просить суд стягнути заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 17 496 грн. 86 коп., інфляційної складової боргу в розмірі 18 772 грн. 45 коп., 3% річних -2 225 грн. 58 коп., та клопотання про відшкодування судових витрат понесені позивачем за розміщення оголошення в пресі у розмірі 840 грн. 00 коп. Разом з цим, надав суду копію газети "Урядовий кур'єр" № 197 (5571) від 23.10.2015 з оголошенням про виклик відповідача до суду. Позовні вимоги, з урахуванням клопотання про збільшення позовних вимог підтримав, просив задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, посилаючись на викладене в письмових запереченнях, просив відмовити у задоволенні позову. Заперечуючи проти задоволення позову, представник відповідача зазначив, що відповідач у вказаній квартирі не проживає, житлово-комунальні послуги не споживає, договір про надання житлово-комунальни послуг з відповідачем не укладався, і відповідач не ухилялась від його укладення. Крім того заперечив проти нарахованої позивачем суми заборгованості за надання житлово-комунальних послуг. За вказаних обставин, вважав позов безпідставним та необгрунтованим.

Суд, оголосивши позов з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів в матеріалах справи, надходить до наступних висновків.

На підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів судом встановлено наступні обставини. Позивач ТОВ «Рада 7» є житлово-експлуатаційною організацією, яка обслуговує будинок АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності останній. Між позивачем ТОВ «Рада 7» та відповідачем ОСОБА_1 Договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території не укладався. У зв'язку з не сплатою житлово-комунальних послуг у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, розрахована позивачем, за період з 13.11.2011 по 31.08.2016 у розмірі 17 496 грн. 86 коп., інфляційної складової боргу в розмірі 18 772 грн. 45 коп., 3% річних - 2 225 грн. 58 коп.

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи належними і допустимими письмовими доказами, які прийнято до уваги судом: розрахунком заборгованості, копією витягу тарифів на послуги. /а.с.9-11, 15-19, 169-170, 171, 182/

Відповідно до ч.3 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог "Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями", які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.2 "Правил користування приміщеннями житлових будинків", затверджених Постановою КМ України від 08.10.1992 №572 (в редакції Постанови КМ України від 24.01.2006 №45, надалі Правила, користування приміщеннями житлових будинків здійснюється згідно з свідоцтвом на право власності або договором найму.

Відповідно до ч.2 п.7 Правил, власник та наймач квартири зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630, згідно зі ст.ст. 151, 162 Житлового кодексу України та п. п. 5, 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", п. 3.4.4 Договору Відповідач зобов'язаний вчасно сплачувати житлово-комунальні послуги.

Відповідно до п.1, 2 ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі №6-59цс13 споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

За вказаних обставин, відповідно до встановлених судом обставин, відповідач в порушення вимог чинного законодавства в період з 13.11.2011 по 31.08.2016 не сплачувала житлово-комунальні послуги, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за цей період у розмірі 17496 грн. 86 коп.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочила виконання грошового зобов'язання, неоплативши вчасно платежі за утримання житла та комунальні послуги, виходячи із суми основного боргу, суд вважає позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 2 225 грн. 58 коп. та інфляційні втрати у розмірі 18 772 грн. 45 коп. за період з 13.11.2011 по 31.08.2016 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому,заперечуючи проти нарахованої позивачем суми заборгованості, відповідач в порушення вимог ст.10,60 ЦПК України належних та допустимих доказів на його спростування суду не надав.

Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.79, ч.1 ст.88 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати, а саме сплачена сума судового збору у розмірі 243 грн. 60 коп. та сума витрат, пов'язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача у розмірі 840 грн. 00 коп., /а.с.2-4, 75-76/

Керуючись Правилами користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, п.1, п.2 ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст.ст.10, 24, 179 ЖК України, ст.11, ст. 625 ЦК України, ст.ст. 6, 10-11, ст.60, ст.88, ч.4 ст.169, ст.208, ч.1-3 ст.209, ст.ст.212-215, ст.218, ст. 223, ст.292, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 7» до ОСОБА_1 - про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та штрафних санкцій - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 7» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 17 496 (сімнадцять тисяч чотириста дев'яносто шість) грн. 86 коп., 3% річних у розмірі 2 225 (дві тисячі двісті двадцять п'ять) грн. 58 коп. та інфляційні витрати в розмірі 18 772 (вісімнадцять тисяч сімсот сімдесят дві) грн. 45 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 7» у відшкодування судових витрат судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. та суму витрат, пов'язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Печерського

районного суду м. Києва К.О.Москаленко