Рішення № 64727056, 08.02.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/9690/16-ц

н/п 2/640/207/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого-судді - Сенаторова В.М.,

при секретарі - Явнюк К.Р.,

представника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_2 нотаруса Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 про визнання безпідставною відмови нотаріуса у видачі дублікату правовстановлюючого документу та зобов'язання до вчинення дії, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ПАТ КБ « ПРИВАТБАНКА» звернувся до суду з позовною заявою, у якій просив визнати незаконною відмову приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 у вчиненні нотаріальної дії з підстави неоднозначного розуміння рішення Київського районного суду м. Харкова від 19.10.2012 року, зобов'язати приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 видати ПАТ КБ «ПриватБанк» дублікат договору купівлі-продажу житлового будинку від 15.01,2001 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №1-54.

В обґрунтування позовних вимог представник ПАТ КБ « ПРИВАТБАНКА»

вказав, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2012 року задоволений позов ПАТ КБ « ПРИВАТБАНКА» до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

За вказаним судовим рішенням позивачу надано право продажу житлового будинку, житловою площею 161,9 кв.м., загальною площею 186,5 кв.м., який розташований за адресою: м. Харків, вїзд Ольгінський, буд. 10 для задоволення вимог за кредитним договором № 020/Р-08 від 22.02.2008 року.

Позивач є іпотекодержателем зазначеного предмету іпотеки (далі житлового будинку). Власником житлового будинку є ОСОБА_4 .

Для продажу житлового будинку позивачу необхідний правовстановлюючий документ. Таким документом є договір купівлі-продажу житлового будинку від 15.01.2001 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №»1-54. Враховуючи, що позивач не був стороною зазначеного договору купівлі-продажу, даний документ відсутній у позивача. Без наявності цього документу ПАТ КБ « ПРИВАТБАНК » не може укласти договору купівлі-продажу, так як відповідно до положень ч.1 ст. 55 Закону України «Про нотаріат» угода про відчуження, що підлягають реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується.

Позивач звернувся до Відповідача з заявою про видачу дублікату договору купівлі-продажу житлового будинку від 15.01.2001 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3. Відмову у вчиненні нотаріальної дії відповідач аргументує посиланням на те, що дублікати нотаріально посвідчених документів видаються за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. Відмовляючи у вчиненні нотаріальних дій відповідач як на підставу для такої відмови посилається на положення ст. ст. 8, 53 Закону України «Про нотаріат».

Позивач не згоден із відмовою відповідача у видачі дублікату правовстановлюючого документу та вважає наступне..

По-перше, на сьогодні існує акт застосування законодавства, яким є судове рішення від 19.10.2012 року. Згідно цього рішення банку надані усі права, що необхідні для продажу квартири, яка перебуває в іпотеці. Якщо у банка немає правовстановлюючого документу на це майно з причини його втрати іпотекодавцем, то логічно що в банку виникає право на отримання дублікату такого документу. Ці права випливають із резолютивної частини рішення: «в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 020/Р-08 від 22.02.2008 року, в розмірі 238490,13 [Долар США] - звернути стягнення на житловий будинок, житловою площею 161,9 кв.м., загальною площею 186,5 кв.м., який розташований за адресою: м, Харків, вїзд Ольгінський, буд. №10, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки від 22.02.2008 року) ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОСОБА_6 «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ І4360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно - правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки».

По-друге, позивач вважає, що існує колізія між статтею 53 Закону України "Про нотаріат" і статтею 38 Закон України "Про іпотеку".

Стаття 53 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що дублікат нотаріально посвідченого документу видається лише юридичним і фізичним особам, за дорученням яких або в відношенні яких здійснювалися нотаріальні дії.

Згідно статті 38 Закону України «Про іпотеку» передбачено право іпотекодержателя на продаж предмету іпотеки. Наявність у іпотекодержателя права продажу предмету іпотеки за логікою речей дозволяє йому отримувати усі документи, які необхідні для такого продажу (витяги з реєстру, технічний паспорт, дублікат правовстановлюючого документу тощо).

Зазначена колізія має вирішуватися на підставі положень пункту 2 Розділу VI "Прикінцеві положення" Закону України "Про іпотеку": « Законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону ».

Закон України "Про Іпотеку" від 05.06.2003 року за №898-ІУ набрав чинності 01.01,2004 року, Закон України "Про нотаріат" від 02.09.1993 року набрав чинності 01.01.1994 року.

Враховуючи зазначені правила вирішення існуючої колізії законів, стаття 53 Закону України "Про нотаріат" не підлягає застосуванню у разі, якщо за дублікатом документу звернувся іпотекодержатель.

По-третє позивач не погоджується з тим, що що підстави відмови нотаріуса або посадової особи у вчиненні нотаріальних дій визначаються ст. 49 Закону України "Про нотаріат" / в редакції Закону N 614-VI від 01.10.2008 року / та вважає, що відповідно до положень ст. 49 Закону України « Про нотаріат » нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо:

- вчинення такої дії суперечить законодавству України;

- не подано відомості / інформацію / та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;

- дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії;

- є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства;

- з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень;

- правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності;

- особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення;

- особа, яка звернулася з проханням лро вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням;

- в інших випадках, передбачених Законом України "Про нотаріат".

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про нотаріат" перелік підстав до відмови нотаріуса або посадової особи у вчиненні нотаріальної дії є вичерпним і встановлюється Законом України "Про нотаріат".

Відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальних дії з підстав неоднозначної о розуміння рішень суду в цивільних справах не передбачена Законом України "Про нотаріат", отже відмова відповідача у видачі дублікату правовстановлюючого документу з підстави неоднозначного розуміння рішення суду від 19.10.2012 року є незаконною.

В судовому засіданні представник ПАТ КБ « ПРИВАТБАНК» за довіреністю ОСОБА_7 підтримав надану позовну заяву.

Відповідач по справі ОСОБА_2 нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3М, проти позовних вимог заперечувала, вказав, що 06.05.2016 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до неї як до ОСОБА_2 нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області з запитом про видачу дубліката договору купівлі-продажу щодо житлового будинку, що належить ОСОБА_5, а саме житлового будинку №10, що знаходиться за адресою: місто Харків, вулиця Ольгінського. Договір був посвідчений посвічений відповідачем 15.01.2001 року за реєстровим номером 1-54, посвідчений - власник - ОСОБА_4.

В своєму запиті представник ПАТ КБ «Приватбанк» посилався на те, що ОСОБА_5 отримав кредитні кошти від банку, в забезпечення кредитного зобов'язання уклав договір іпотеки з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та за цим договором надав в іпотеку вказаний вище житловий будинок.

В результаті укладених угод банк має право задовольнити свої вимога шляхом укладання договору купівлі-продажу будь-яким способом: іншою особою покупцем.

Далі ПАТ КБ «Приватбанк» посилається в запиті на те, ще правовстановлюючий документ на цей житловий будинок був втрачений. На виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 19.10.2012 року справа №2018/2-4153/11/16 ОСОБА_6 просить видати дублікат договору купівлі-продажу житлового будинку №10, що знаходиться за адресою: місто Харків, вулиця Ольгінського, що належить ОСОБА_5, який був посвідчений відповідачем.

Відповідач, у звязку з запитом, на адресу Банку направив листа, яким повідомила, що згідно ст. ст. 8, 53 Закону України « Про нотаріат»: дублікат нотаріально посвідченого документа видається нотаріусом у разі втрати або зіпсування документа за письмовою заявою фізичних та юридичних осіб за дорученням яких або щодо яких вчинялась нотаріальна дія.

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не є юридичною особою щодо якої вчинялася нотаріальна дія, що вказана в запиті та не уповноважений учасниками правочину одержати дублікат договору купівлі-продажу нерухомого майна, вказаного в запиті.

Рішення суду, що є додатком до запиту, не стосується видачі дубліката договору купівлі-продажу.

Крім цього, на виконання ст.53 Закону України «Про нотаріат» Банком має бути доведено про те, що примірник вказаного договору знаходився у Банку та банком був втрачений або зіпсований.

Таким чином, видати дублікат договору купівлі-продажу житлового будинку №10, що знаходиться за адресою: м. Харків, в'їзд Ольгінський, посвідчений відповідачем 15.01.2001 ррку, зареєстрованим в реєстрі за №1-54, не уявляється можливим.

Позивач не погодився з роз'ясненням відповідача та посилається на те, що право на одержання цього дубліката документа виникає у банка на підставі Рішення Київського районного суду м. Харкова від 19.10.2012 року справа №2018/2-4153/11/16,

А також посилається на колізію ст.53 Закону України «Про нотаріат» і ст.38 Закону України «Про іпотеку» та зазначає про неоднозначне розуміння мною рішення суду.

З вказаними цими доводами позивача відповідач категорично не згодна та заперечую проти позову з наступних підстав.

Відповідачка вважає, що правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, Цивільне законодавство та інші законодавчі акти України / ст.27 Закону України «Про нотаріат» /

Відповідно до ст. ст. 8,53 Закону України «Про нотаріат» у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, за письмовою заявою осіб, перелічених у першому реченні частини п'ятої статті 8 цього Закону, видається дублікат втраченого документа.

Пунктом 1.1 глави 22 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що, у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом, за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, нотаріусом видається дублікат втраченого або зіпсованого документа.

В позовній заяві позивач зазначає «якщо у банку немає правовстановлюючого документу на це майно з причин його втрати іпотекодавцем, то «логічно», що у Банка виникає право на отримання дублікату такого документа...»

Відповідачка вважає, що дублікат видається у разі втрати або зіпсування документа за письмовою заявою фізичних та юридичних осіб за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія.

Підставами відповідно до яких банківській установі не може бути видано дублікат договору купівлі-продажу є відсутність Банка в переліку осіб, зазначених в абзаці ст.8 Закону України «Про нотаріат», а також відсутність в матеріалах справи інформації щодо втрати або зіпсування документа, що для нотаріуса є однією, але не виключною підставою для видачі дублікатів документів.

Крім цього відповідачка вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про звернення Банка до власника майна з приводу отримання оригіналу правовстановлюючого документу, немає інформації з приводу того, чи може власник майна передати цей документ представнику банка та інше.

Крім цього відповідачка зауважила, що в запиті до неї від 06.05.2016 року власник житлового будинку вказана інша особа, а саме ОСОБА_5, а в позовній заяві - ОСОБА_4.

Далі відповідачка вказала, що твердження ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про те, що якщо у нього немає правовстановлюючого документа на майно, з причин його втрати іпотекодавцем, то у Банка виникає право на отримання дубліката такого документа, є необґрунтованим та таким, що не відповідає матеріалам справи.

Посилання позивача на пріоритет норм Закону України «Про іпотеку» щодо норм Закону України «Про нотаріат» в цьому випадку є необґрунтованим, оскільки до статті Закону України «Про нотаріат», що регулюють відносини сторін спору неодноразово вносились зміни вже після набрання чинності Закону України «Про Іпотеку», а тому висновок представника Банку про превагу окремих норм над іншими без конкретного аналізу цих норм є необґрунтованим.

З урахуванням наведеного відповідачка вважає, що законні підстави для видачі позивачу дубліката договору купівлі - продажу згідно зі ст.53 Закону України «Про нотаріат» відсутні, а позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Суд вислухав пояснення сторін, перевірив матеріали справи, приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2012 року за позовом ПАТ КБ « ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 про звернення стягнення постановлено: « в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 020/Р-08 від 22.02.2008 року, в розмірі 238490,13 / Долар США / - звернути стягнення на житловий будинок, житловою площею 161,9 кв.м., загальною площею 186,5 кв.м., який розташований за адресою: м, Харків, вїзд Ольгінський, буд. №10, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки / на підставі договору іпотеки від 22.02.2008 року / ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОСОБА_6 «ПРИВАТБАНК» / 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ І4360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно - правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки».

Таким чином, для продажу іпотечного майна необхідно мати оригінал договору купівлі-продажу або його дублікат. Отже, судовим рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки Банку надані всі повноваження для здійснення продажу майна, а відмова нотаріуса у видачі дублікату правовстановлюючого документу позбавляє ОСОБА_6 можливості реалізувати предмет іпотеки.

Відповідно до ч.1 ст.589 ЦК України у разі невиконання зобовязання, забезпеченого

заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

При цьому ст.590 ЦК України передбачає, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас статтею 39 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки: шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

При цьому стаття 38 Закону передбачає процедуру продажу предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві.

За змістом наведених норм Закону України »Про іпотеку» іпотекодержателю на підставі рішення суду надається право на вчинення дій щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу від свого імені.

Враховуючи це, рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержатель, як правило, уповноважується на отримання всіх документів, які необхідні для здійснення процедури продажу предмета іпотеки, у тому числі дублікатів правовстановлюючих документів.

Питання щодо видачі нотаріусами дублікатів документів, посвідчених або виданих нотаріусом, регулюються Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296\5 з послідуючими змінами / Порядок /.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси видають дублікати нотаріальних документів, що зберігаються у справах нотаріуса.

Згідно із ч. 1 ст. 53 та ч.5 ст.8 Закону України «Про нотаріат» у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, за письмовою заявою осіб, виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії, видається дублікат втраченого документа.

Відповідно до глави 2 розділу 11 Порядку правочини щодо відчуження та застави майна, право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що посвідчують право власності на майно. Такі документи, як правило, знаходяться в іпотекодавця, який є власником предмета іпотеки.

З урахуванням наведеного для продажу іпотечного майна необхідно мати оригінал договору купівлі-продажу або його дублікат.

Отже, вищевказаним судовим рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки Банку надані всі повноваження для здійснення продажу майна, а відмова нотаріуса у видачі дублікату правовстановлюючого документу позбавляє банк можливості реалізувати предмет іпотеки.

ОСОБА_2 нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 від 23.05.2016 року за № 185/01-16 Банку відмовлено в видачі дубліката право установчого документу на квартиру на підставі того, що ОСОБА_6 не є юридичною особою щодо якої вчинялася нотаріальна дія та ОСОБА_6 не уповноважений учасниками правочину одержати дублікат договору купівлі продажу нерухомого майна / а. с. 6 /

Звертаючись з зазначеним позовом, представник Банку посилався на те, що рішенням суду звернуто стягнення на предмет іпотеки і для продажу предмету іпотеки необхідний правовстановлюючий документ договір купівлі - продажу, який повинен бути виданий нотаріусом.

Між тим, ОСОБА_6 не навів в позовній заяві та не надав в судовому засіданні доказів його звернення до власника - іпотекодавця за отриманням правовстановлюючих документів на предмет іпотеки та доказів того, що існують перешкоди у витребуванні Банком у іпотекодавця ОСОБА_4, правовстановлюючого документу на предмет іпотеки, а саме: договір купівлі продажу житлового будинку № 10 по вїзду Олгінський м. Харкова від 15.01.2001 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу в Харківській області ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 1-54.

Відсутність доказів щодо звернення Банку до іпотекодавця для отримання відповідного документа свідчить про передчасність звернення до нотаріуса для отримання його дубліката, тому відмова нотаріуса в видачі дубліката в такому випадку не може вважатися обмеженням права банку на виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу, а тому відсутні в даному випадку підстави для визнання відмови нотаріуса в видачі дубліката договору купівлі-продажу незаконною.

Крім цього, нотаріус повинна діяти на підставі діючого законодавства, яким читко передбачені дії нотаріуса в тих або інших випадках і будь якому тлумаченню не підлягає.

В вищевказаному рішенні Київського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2012 року вказано в рахунок погашення заборгованості звернено стягнення на предмет іпотеки та надано Банку отримувати з Державного реєстру витяг прав власності, але ж не вказано на отримання дублікату договорів у нотаріуса та таких вимог, як вбачається з рішення Банком не висувалось про розгляді справи.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 16, 589, 590 ЦК України, ст. ст. 8, 34, 49, 50, 53 Закону України « Про нотаріат», ст. ст. 38, 39 Закону України « Про іпотеку », суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_2 нотаруса Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 про визнання безпідставною відмови нотаріуса у видачі дублікату правовстановлюючого документу та зобов'язання до вчинення дії - відмовити

Рішення може бути оскаржене до судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя -