Ухвала суду № 64723849, 04.11.2016, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/11750/14-ц

Провадження № 2/369/277/16

УХВАЛА

Іменем України

04.11.2016 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Волчко А.Я. ,

секретаря Раситюк М.П.

розглянувши заяву представника позивачів ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 (правонаступник - ОСОБА_3), ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 петровича, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, кузьменка ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, треті особи Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі, Громадська організація «Дбайливий господар плюс» про визнання недійсними розпоряджень Києво-Святошинської РДА та державних актів на земельні ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 (правонаступник - ОСОБА_3), ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 петровича, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, кузьменка ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, треті особи Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі, Громадська організація «Дбайливий господар плюс» про визнання недійсними розпоряджень Києво-Святошинської РДА та державних актів на земельні ділянки.

04.112016 року року представник позивачів ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, де просила вжити заходи по забезпеченню позову, шляхом накладення арешту на земельні ділянки, шо належать відповідачам на праві власності, а саме: ОСОБА_20 - мешканка м. Києва, вул. Прирічна, буд.17- Г, кв.22, земельну ділянку передано у власність згідно з розпорядженням КСРДА № 1091 від 02.09.2009 p., кадастровий номер земельної ділянки - 3222485800:03:003:0016 (площа - 1,99га); ОСОБА_14 Андріївна- мешканка АДРЕСА_1 - кадастровий номер земельної ділянки 3222485800:03:003:0017 (1,9903га); ОСОБА_19 - мешканець м. Києва, бул. JI.Українки,

25, земельну ділянку передано у власність згідно з розпорядженням КСРДА № 2244 від

19.03.2010 p., кадастровий номер земельної ділянки 3222485800:03:003:0019 (площа -

1,0824га); ОСОБА_18 - мешканка с. Крюківщина, Київська обл.,

АДРЕСА_2, земельну ділянку передано у власність згідно

з розпорядженням КСРДА № 2243 від 19.03.2010 p., кадастровий номер земельної ділянки

3222485800:03:003:0020 (площа - 0,97га); ОСОБА_17 - мешканець м. Переяслав-Хмельницький, Київська обл., пров. Гімназійний, 5, земельну ділянку передано у власність згідно з розпорядженням КСРДА № 2242 від 19.03.2010 p., кадастровий номер земельної ділянки

3222485800:03:003:0021 (площа - 0,6626га); ОСОБА_21 - мешканець с. Нове, Київська обл., К-Святошинський р-н, вул. Чкалова,21, земельну ділянку передано у власність згідно з розпорядженням КСРДА № 2020 від 18.03.2010 p., кадастровий номер земельної ділянки

3222485800:03:003:0018 (площа - 0,3га); ОСОБА_11 - мешканець АДРЕСА_3 земельну ділянку передано у власність згідно з розпорядженням КСРДА № 1920 від p., кадастровий номер земельної ділянки 3222485800:03:003:0014 (площа -

1,49998га); ОСОБА_15 - мешканець с. Петрівське, Київська обл., К-

Святошинський р-н, вул. Господарська, 1, земельну ділянку передано у власність згідно з

розпорядженням КСРДА № 1578 від 05.03.2010 p., кадастровий номер невідомо (площа -

0,5000 га); ОСОБА_22 - мешканець с. Велика Димерка,

Броварського р-ну, вул. Коцюбинського, 59, земельну ділянку передано у власність згідно

з розпорядженням КСРДА № 1920 від 23.11.2009 p., кадастровий номер земельної

ділянки 3222485800:03:003:0015 (площа - 1,2га), поділено на 6 ділянок; ОСОБА_13 - мешканець м. Києва, вул. Ясногірська, 51,

кв.2, земельну ділянку передано у власність згідно з розпорядженням КСРДА № 1920 від 23.11.2009 p., кадастровий номер земельної ділянки 3222485800:03:003:0022 (площа -

1,2 га).

Сторони в судове засідання не з'явились, проте їх неявка не перешкоджає розгляду заяви. У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву про забезпечення позову слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.151 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд за заявою осіб,які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно з ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити в подальшому неможливим виконання рішення суду.

Частиною 2 ст.152 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до абз.1 ч.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, законодавець вказує лише на можливість, а не обов'язок суду забезпечити позов, при чому відповідно до вимог законодавства це можливо за умови, що з матеріалів справи чи самої заяви про забезпечення позову вбачається, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Дослідивши матеріали та обставини справи, доводи викладені у заяві представника позивача про забезпечення позову, суддя не вбачає підстав для задоволення вищезазначеної заяви оскільки, представник позивачів не надала жодного доказу на підтвердження того, що відповідачі вчиняють дії, внаслідок яких виконання рішення суду буде утрудненим чи неможливим, або має намір їх вчинити, у звязку з чим відсутні підстави задовольнити дану заяву про забезпечення позову.

Також як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження заявленого клопотання про забезпечення позову представник позивача не навела та не надала належних доводів в його обґрунтування.

У заявленому клопотанні представником позивача не надано та не зазначено доказів, які б давали підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд вважає, що обґрунтованих та законних підстав для забезпечення позову немає та заява про забезпечення позову є такою, що подана передчасно, так як суду не наведено жодних обставин, та не надано жодних доказів в обґрунтування заяви, які можуть свідчити про намір відповідачів зловживати своїми правами, стосовно можливості здійснити розпорядження належним їм майном.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 209, 210 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивачів ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 (правонаступник - ОСОБА_3), ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 петровича, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, кузьменка ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, треті особи Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі, Громадська організація «Дбайливий господар плюс» про визнання недійсними розпоряджень Києво-Святошинської РДА та державних актів на земельні ділянки відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Волчко А.Я.