Ухвала суду № 64723511, 15.02.2017, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/2466/14-к

Провадження № 1-кп/368/2/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2017 р. Кагарлицький районний суд Київської області

В складі:

Головуючого судді: Закаблука О.В.

При секретарі: Широкоступ К.М.

Прокурора: Піголя Р.В.

Обвинувачених: ОСОБА_1

ОСОБА_2

Захисників: ОСОБА_3

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик Київської області кримінальне провадження 1 - кп\368\3\16, справа № 368\2466\14 - к, за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12013100220000757 від 16.08.2013 року за обвинуваченням:

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 українця, громадянина України, не працюючого, раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні злочину, який передбачено ч. 4 ст. 187 КК України;

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_2, українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, судимого 12.07.2006 року Козятинським районним судом Вінницької області за ст. 187 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі, 21.01.2009 року Шевченківським районним судом м. Києва за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення золі, який обвинувачується у вчиненні злочинів, які передбачені п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, суд,

В С Т А Н О В И В :

В судовому засіданні, яке відбулося 15.02.2017 року, прокурор Піголь Р.В. заявив клопотання про продовження строків тримання під вартою на 2 місяці у відношенні обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1, в зв»язку з тим, що строк тримання під вартою щодо обвинувачених закінчується 26.02.2017 року.

Своє клопотання прокурор Піголь Р.В. обґрунтовував наступним.

Підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не має, оскільки не змінились наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання під вартою вказаних осіб та були враховані судом при застосуванні до них таких запобіжних заходів.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувава проти клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 заперечував проти клопотання прокурора, так як вважає, що, клопотання про продовження строків тримання під вартою повинне бути не одне, а як того вимагає діючий КПК України, клопотання про продовження строків тримання під вартою повинно бути подане окремо на кожного із обвинувачених.

Окрім того, вважає, що, враховуючи практику ЄСПЛ, навіть передбачуване покарання у виді позбавлення волі не може слугувати підставою для тривалого тримання під вартою особи.

Крім того, на його думку, прокурор не обґрунтував необхідність продовження тримання під вартою обвинувачених з точки зору ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України, заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 заперечував проти клопотання прокурора.

Суд, вислухавши клопотання прокурора Піголя Р.В. щодо продовження строків тримання під вартою у відношенні обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_1, вислухавши думку інших учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку щодо задоволення клопотання прокурора, та відмови в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4, обгрунтовуючи своє рішення наступним.

Що ж стосується продовження строків тримання під вартою, то запобіжні заходи, затримання у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК України.

У відповідності до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, крім інших, і запобіжні заходи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є одним з видів запобіжних заходів.

Відповідно до статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає над принципом поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Так, згідно матеріалів справи:

- обвинувачений (на той час підозрюваний) ОСОБА_2 був затриманий 22.08.2013 року, (Том № 4, а.с., 152 - 155).

23.08.2013 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, (Том № 4, а.с., 164 - 165).

Ризиками, які послугували підставою для обрання міри запобіжного заходу послугували, - переховування підозрюваного, та вчинення іншого кримінального правопорушення.

На наявність вказаних ризиків вказують ті факти, що підозрюваний з місця вчинення кримінального правопорушення зник, про вчинене кримінальне правопорушення не повідомив органи міліції, тощо.

Крім того, було встановлено, що більш м»які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної поведінки підозрюваного, виконання покладених на нього процесуальних обов»язків та запобігти ризикам переховуватися від слідства та суду і вчинення інших кримінальних правопорушень.

- обвинувачений (на той час підозрюваний) ОСОБА_1 був затриманий 03.09.2013 року, (Том № 5, а.с., 9 - 11).

04.09.2013 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, (Том № 5, а.с., 15 - 18).

Ризиками, які послугували підставою для обрання міри запобіжного заходу послугували, - переховування підозрюваного, та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Крім того, було встановлено, що більш м»які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної поведінки підозрюваного, виконання покладених на нього процесуальних обов»язків та запобігти ризикам переховуватися від слідства та суду і вчинення інших кримінальних правопорушень.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 19 листопада 2014 року обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 18 січня 2015 року, ( Том № 5, а.с., 332 - 330).

У вищевказаній ухвалі Апеляційного суду зазначено, що на час винесення ухвали підстав для зміни запобіжного заходу на більш м»який, відсутні.

В подальшому Кагарлицьким районним судом Київської області неодноразово виносилися ухвали про продовження строків тримання під вартою у відношенні обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1, в зв»язку з тим, що у строки, вказані в попередніх ухвалах, провести судове слідство та винести вирок, (обвинувальний чи виправдувальний), не можливо, з огляду на об»єктивні обставини, - велика кількість доказів по справі, чисельні зриви судових засідань.

29.12.2016 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, ( Том № 12, а.с., 40 - 44), згідно з якою обрану міру запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Державної пенітенціарної служби департаменту виконання покарань в м. Києві та Київській області продовжено на 2 місяці, тобто, до 26.02.2017 року, включно.

Отже, оскільки строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 закінчується 26.02.2017 року, а судове слідство триває, зокрема, слід провести судові дебати, в зв»язку з чим захисником заявлене клопотання про оголошення перерви в зв»язку з підготовкою сторони захисту до судових дебатів, а тому суд повинен вирішити питання щодо продовження строків тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов»язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, якщо судове засідання не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, які характеризуються великою суспільною небезпекою, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 10 років, обвинувачені уникали досудового слідства, в зв»язку з чим перебували в розшуку, раніше вчиняли тяжкі злочини проти власності, життя та здоров»я особи, а тому, суд вважає, що існує ризик того, що, перебуваючи на волі, обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1, з метою уникнення кримінального покарання своїми умисними діями будуть перешкоджати встановленню істини по справі шляхом ухилення від суду, що свідчить про неможливість запобігання цьому ризику.

Крім того, слід зазначити, що ризики, які передбачені ст. 177 КПК України, на підставі яких відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зникли.

На даному етапі судового слідства суд вважає обґрунтованими обставини, що у випадку скасування чи зміни запобіжного заходу, не вдасться уникнути ризиків, які передбачені ст.. 177 КПК України, так як, зглядаючись на обставини справи, які були досліджені судом в судовому засіданні, а також зглядаючись на поведінку обвинувачених в судовому засіданні, суд не може розраховувати на сумлінну поведінку обвинувачених у випадку обрання більш м»яких запобіжних заходів.

Тому, з метою забезпечення виконання обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 процесуальних обов'язків і їх належну поведінку, а також запобігти спробам переховуватися від суду, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід продовжити на два місяці, - до 15.04.2017 року, включно.

З урахуванням наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 будуть намагатися перешкодити встановленню істини у справі, зокрема, уникнення суду шляхом полишення місця проживання, суд вважає, що відсутні достатні підстави для зміни обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на інший, більш м»який вид запобіжного заходу.

Що ж стосується клопотання захисника обвинуваченого, - ОСОБА_4 про зміну міри запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на домашній арешт, то в задоволенні такого клопотання слід відмовити з огляду на наступне.

По - перше, зглядаючись на наявність ризиків, на підставі яких було обрано до обвинуваченого міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та які, на думку суду, на даний час не зникли, підстав, на думку суду для зміни міри запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт у відношенні обвинуваченого станом на даний час немає.

По - друге, вирішення питань щодо клопотань про зміну запобіжного заходу врегульовано положенням ст. 201 КПК України.

Згідно положень ст. 201 КПК України:

1. Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

2. Копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

3.До клопотання мають бути додані;

- копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обгрунтовує доводи, клопотання;

- перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обгрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;

- підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обгрунтовують клопотання.

4. Слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

5. Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановления попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

Зглядаючись на вищевказану норму процесуального права, суд вважає, що захисником обвинуваченого, - ОСОБА_4 клопотання подано з порушенням вимог, які передбачено ст. 201 КПК України, а саме:

- зглядаючись на положення ч. 1 ст. 201 КПК України, клопотання підозрюваного чи його захисника має бути подане в письмовій формі, що захисником зроблено не було;

- до клопотання має бути додано копії матеріалів, список свідків, та документ, який посвідчує ту обставину, що прокурору надіслана копія клопотання та матеріалів доданих, що захисником ОСОБА_4 зроблено не було, що є підставою для відмови в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, окрім того, суд не знаходить підстав для заміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, більш м»який вид запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 3 ст. 331, ч. 2 ст. 369, 370, 371, 372, 376, ч. 3 ст. 383 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Піголя Р.В. про продовження строків тримання під вартою у відношенні обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1, - задовольнити.

Обрану міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 українця, громадянина України, не працюючого, раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні злочину, який передбачено ч. 4 ст. 187 КК України, у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області, кримінальне провадження 1 - кп\368\3\16, справа № 368\2466\14 - к, продовжити на два місяці, тобто до 15.04.2017 року, включно.

Обрану міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_2, українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, судимого 12.07.2006 року Козятинським районним судом Вінницької області за ст. 187 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі, 21.01.2009 року Шевченківським районним судом м. Києва за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення золі, який обвинувачується у вчиненні злочину, який передбачено п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, , у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області, кримінальне провадження 1 - кп\368\3\16, справа № 368\2466\14 - к, продовжити на два місяці, тобто до 15.04.2017 року, включно.

Ухвала апеляційному оскарженню окремо від вироку суду не підлягає і набирає законної сили з моменту оголошення.

Головуючий суддя: О.В. Закаблук