Ухвала суду № 64722260, 09.02.2017, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/1089/17

1-кс/296/539/17

УХВАЛА

09 лютого 2017 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира Адамович О.Й., за участю секретаря судового засідання Світко Т.І., слідчого Поліщук О.О., прокурора Капало Р.І. підозрюваного ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі клопотання слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_2, погодженого прокурором прокуратури Житомирської області ОСОБА_3 про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СУ Головного управління Національної поліції в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12016060000000074 за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України.

У провадженні СУ ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016060000000134 від 23.09.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.190 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 в період часу з липня 2016 року по вересень 2016 року, за попередньою змовою групою осіб, вчинив шахрайські дії, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, заволодівши таким чином грошовими коштами потерпілої ОСОБА_4, за наступних обставин.

Так, у невстановлений слідством день, час, місці та обставинах ОСОБА_1 отримав інформацію про те, що 09.07.2016 в Житомирській області в м.Малині по вул.Грушевського, водій автомобіля марки Хундай скоїв наїзд на ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, як наслідок останні від отриманих тілесних ушкоджень померли.

У цей же день та час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел направлений на незаконне зволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами ОСОБА_4, яка у звязку зі смертю дітей - власної доньки ОСОБА_6 та племінниці ОСОБА_5, перебувала у вразливому стані та являлась особою яку легко ввести в оману.

Після чого, ОСОБА_1 вступив у попередню злочинну змову з ОСОБА_7 щодо заволодіння обманним шляхом грошовими коштами ОСОБА_6 та почали підготовку до вчинення злочину. З цією метою, у невстановлений слідством день та час наприкінці липня 2016 року, ОСОБА_7 отримавши із невстановленого слідством джерела номер стільникового звязку раніше їй не знайомої ОСОБА_4, і діючи у межах спільного злочинного умислу з ОСОБА_1, зателефонувала ОСОБА_4 та представившись працівником прокуратури повідомила потерпілій, що у неї є важлива інформація стосовно ДТП, яке сталося за участю її покійної доньки та у тому разі, якщо ця інформація цікава, зателефонує пізніше, на що отримала згоду.

Таким чином, зацікавивши ОСОБА_4 своєю розмовою під час першого телефонного дзвінка, 11.09.2016 ОСОБА_7, діючи в рамках єдиного злочинного умислу з ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії направлені на досягнення кінцевої мети щодо заволодіння грошовими коштами ОСОБА_4, знову зателефонувала останній та під час розмови, усвідомлюючи незаконність своїх дій, під надуманим приводом, що вона являється працівником органів прокуратури, скориставшись уразливим станом потерпілої, представившись працівником прокуратури м.Житомира, повідомила неправдиву інформацію про те, що працівники прокуратури мають намір сфальсифікувати матеріали кримінального провадження за фактом ДТП, у якій загинули донька та племінниця ОСОБА_4, та мають намір зробити загиблих дівчат винними у ДТП.

У такий спосіб викликавши недовіру до правоохоронних органів та органів прокуратури у ОСОБА_4, та продовжуючи втілювати свій злочинний намір в життя, ОСОБА_8 повідомила потерпілу, що має змогу познайомити ОСОБА_4 з жінкою, яка допоможе їй відновити справедливість та притягнути винних до кримінальної відповідальності.

Таким чином, будучи введенною в оману, потерпіла погодилась на пропозицію ОСОБА_7 щодо надання допомоги, та отримала від неї номер стільникового звязку, який належить вигаданій особі ОСОБА_9, яка згідно недостовірної інформації є людиною, що допоможе у вирішенні проблемних питань, які виникли з правоохоронними органами, однак зазначений номер стільникового звязку також перебував у користуванні ОСОБА_7

У подальшому, під час телефонних розмов ОСОБА_7 запевнила потерпілу, що допоможе їй притягнути винних у смерті її доньки та племінниці до відповідальності, а також повідомила, що для цього необхідно буде провести ряд експертиз, за які необхідно сплатити грошові кошти, та зустрітися з особою, яка взмозі допомогти в направленні кримінального провадження до суду, послуги якої також потрібно оплатити. Будучи введеною в оману, ОСОБА_4 відправила два грошових перекази за системою АВАЛЬ-ЕКСПРЕС ПАТ ОСОБА_10 Аваль на імя ОСОБА_1. Тобто, 12.09.2016 здійснила грошовий переказ у сумі 4000 гривень за системою АВАЛЬ-ЕКСПРЕС ПАТ ОСОБА_10 Аваль (МФО: 380805, ЄДРПОУ: 14305909), контрольний номер грошового переказу: 263610000811 від 12.09.2016 на імя ОСОБА_1. Останній, цього ж дня в Олександрівському відділенні ПАТ ОСОБА_10 Аваль (№0663), разом з ОСОБА_7, використовуючи електронно-обчислювальну техніку, отримали вищезазначений грошовий переказ у сумі 4000 гривень.

Після чого, 13.09.2016 потерпіла ОСОБА_4, будучи введеною в оману, знову здійснила грошовий переказ у сумі 16400 гривень за системою АВАЛЬ-ЕКСПРЕС ПАТ ОСОБА_10 Аваль (МФО: 380805, ЄДРПОУ: 14305909), контрольний номер грошового переказу: 263610000903 від 13.09.2016 на імя ОСОБА_1. Останній, цього ж дня, в Смілянському центральному відділенні ПАТ ОСОБА_10 Аваль (№0446), разом з ОСОБА_7, використовуючи електронно-обчислювальну техніку отримали вищезазначений грошовий переказ у сумі 16400 гривень.

Після чого, ОСОБА_7, разом з ОСОБА_1, отримані незаконним шляхом від ОСОБА_4 грошові кошти привласнили та на звязок не виходили, таким чином заволоділи коштами в розмірі 20400 гривень, чим спричинили потерпілій матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Таким чином, ОСОБА_1, за попередньою змовою з ОСОБА_7, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, шляхом обману заволоділи чужим майном, чим спричинили ОСОБА_4 матеріальної шкоди на суму 20400 гривень.

У ході досудового розслідування, 07.02.2017 о 07 годині 30 хвилин працівниками СУ ГУНП в Житомирській області було проведено обшук у ОСОБА_7 та ОСОБА_1 за адресою: Черкаська область, Камянський район, с.Юрчиха, вул.Камянська, 34.

Під час проведення зазначеного обшуку було виявлено натупне:

- мобільний телефон НОМІ ІМЕІ1:353493060983699, ІМЕІ2:353493060983707 з сім-карткою мобільного оператора Лайф;

- сім-картку мобільного оператора Київстар;

- мобільний телефон ZTE-G, ІМЕІ:861011010119993;

- три стартові пакети без сім-карток: 1-+380934919903; 2 - +380935865471; 3 - +380932012755;

- аркуш паперу з записами.

Вказані обєкти було упаковано згідно правил пакування речових доказів та вилучено до СУ ГУНП в Житомирській області.

Крім того, 07.02.2017 під час складання протоколу про затримання особи, підозрюваної у вичненні злочину, а саме ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, на підставі ч.3 ст.208 КПК України, а саме під час обшуку затриманого ОСОБА_1 було виявлено та вилучено одноразову бритву для гоління, пенсійне посвідчення на імя ОСОБА_1 №2003005237, грошові кошти в сумі 112 гривень, вязані рукавички чорного кольору.

Вказані обєкти було упаковано згідно правил пакування речових доказів та вилучено до СУ ГУНП в Житомирській області.

Розслідуванням вчиненого кримінального правопорушення, встановлено, що вищеперераховані речі, предмети, картки, оргтехніка, тощо, тобто майно яке вилучено під час обшуку від 07.02.2012 у ОСОБА_7 та ОСОБА_1 та під час особистого обшуку ОСОБА_1 є доказом злочину, засобами та знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом та отримане за рахунок від вчиненого злочину. Крім того, з метою збереження речових доказів та недопущення їх втрати, у слідства виникла необхідність у накладені арешту на вищеперераховане майно.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання та просили задовольнити.

Підозрюваний вказав на самостійну передачу речей слідчому.

Заслухавши слідчого, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя при вирішенні клопотання виходить з наступного.

Згідно ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час затримання особи, обшуку або огляду.

Згідно ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, а також наявність достатніх доказів, що вказують на існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, беручи до уваги, що вилучене в ході огляду майно має ознаки та може бути використане як речові докази у кримінальному провадженні; незастосування заходів забезпечення кримінального провадження може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, з метою уникнення негативних наслідків для кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення клопотання та необхідність накладення арешту на зазначене у клопотанні майно.

В задоволенні клопотання про арешт одноразової бритви для гоління, пенсійного посвідчення на імя ОСОБА_1 №2003005237, грошових коштів в сумі 112 гривень, вязані рукавички чорного кольору відмовити за недоведеністю їх значення для слідства як доказів. Інші доводи необхідності накладення арешту в клопотанні не викладено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 168, 170 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на майно вилучене у ході обшуку помешкання ОСОБА_7 та ОСОБА_1 за адресою: Черкаська область, Камянський район, с.Юрчиха, вул.Камянська, 34, а саме: мобільний телефон НОМІ ІМЕІ1:353493060983699, ІМЕІ2:353493060983707 з сім-карткою мобільного оператора Лайф; сім-картка мобільного оператора Київстар; мобільний телефон ZTE-G, ІМЕІ:861011010119993; три стартові пакети без сім-карток: 1-+380934919903; 2 - +380935865471; 3 - +380932012755; аркуш паперу з записами.

В задоволенні клопотання про арешт одноразової бритви для гоління, пенсійного посвідчення на імя ОСОБА_1 №2003005237, грошових коштів в сумі 112 гривень, вязані рукавички чорного кольору відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Житомирської області на протязі 5 діб з дня її винесення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя О. Й. Адамович