Ухвала суду № 64721546, 15.02.2017, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/3378/16

№ 1-кп/183/127/17

У Х В А Л А

15 лютого 2017 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Мельника О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Білокурової А.Р.,

прокурора Мельника О.Г.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднані в одне кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040350001043,№ 12016040350003054, № 12016040350002079, відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів, оскільки строк вказаного запобіжного заходу спливає 17.02.2017 року і на теперішній час не змінились ризики, які враховувались судом під час обрання вказаного запобіжного заходу. Так, обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий і знову обвинувачується у вчиненні ряду злочинів, а тому може вчинити нові злочини, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, які ще не допитані судом.

Потерпілий ОСОБА_1 підтримав клопотання прокурора.

Потерпіла ОСОБА_2 залишила вирішення цього питання на розсуд суду.

Захисник ОСОБА_3 заперечував проти продовження строку тримання під вартою та просив обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Свою позицію обгрунтував тим, що обвинувачений вже тривалий строк перебуває під вартою, має постійне місце проживання, а неодноразова неявка потерпілих в судові засідання, що призводить до їх зриву, не може бути поставлена у вину обвинуваченому.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження суд приходить до наступного висновку.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченому суд враховує наступне. ОСОБА_4 є раніше неодноразово судимою особою і обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів та злочинів середньої тяжкості. Судовий розгляд даного кримінального провадження лише розпочато, судом не досліджувались докази, не допитувались свідки та потерпілі. Суд також бере до уваги тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у злочинах, у вчиненні яких він обвинувачується. Тому, враховуючи схильність обвинуваченого до вчинення правопорушень, є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений може продовжити вчиняти нові злочини, незаконно впливати на свідків, потерпілих, які ще не допитані судом, та ухилятися від суду з огляду на покарання, яке йому може бути призначене судом.

Беручи до уваги зазначене, суд приходить до переконання про необхідність запобігти спробам обвинуваченого переховуватись від суду, вчиняти нові злочини, а також незаконно впливати на свідків та потерпілих, які ще не допитані судом. Крім того, стороною захисту не надані належні та переконливі докази на підтвердження того, що ризики та обставини, які враховувались судом при обранні запобіжного заходу, на сьогодні змінились.

Тому, враховуючи вказані вище обставини та особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належного виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків та не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. При цьому суд враховує, що судове рішення щодо обрання та (або) продовження запобіжного заходу повинно забезпечити не тільки права підозрюваного чи обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Тому, відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України, з метою об'єктивної можливості забезпечення розгляду кримінального провадження необхідно продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 331 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Обвинуваченому у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, продовжити строк раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 14 квітня 2017 року включно.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Мельник