Рішення № 64720034, 13.02.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/14149/15-ц Провадження № 22-ц/773/247/17 Головуючий у 1 інстанції: Олексюк А.В. Категорія: 27 Доповідач: Русинчук М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2017 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Русинчука М.М.,

суддів - Осіпука В.В., Федонюк С.Ю.,

з участю: секретаря Губарик К.А.,

відповідача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за несанкціонованим овердрафтом, за апеляційною скаргою відповідача на рішення Луцького міськрайонного суду від 23 грудня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2015 року публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» (далі - ПАТ "КБ «Фінансова ініціатива») звернулося до суду з даним позовом до ОСОБА_1, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 26.09.2008 року між ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» та ОСОБА_1 було укладено договір №ЗП-26252004765001 про відкриття поточного рахунку та обслуговування електронного платіжного засобу.

За умовами договору банк відкрив відповідачу поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватись з використанням спеціального платіжного засобу № 26252004765001 в національній валюті та видав електронний платіжний засіб у вигляді платіжної картки.

Вказує на те, що банком належним чином виконано умови договору та було відкрито відповідачу картрахунок № 26252004765001 і ним отримано платіжну картку. Банк здійснював обслуговування спеціального платіжної картки відповідно до умов договору.

Проте, відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобовязання, а тому станом на 26.08.2015 року у нього виникла заборгованість за недозволеною перевитратою по картрахунку в розмірі 266 грн. та заборгованість за договором зі сплати за користування несанкціонованим овердрафтом (в процентах річних), згідно з п. VI.2. тарифів, за період з 01.07.2015 року по 26.08.2015 року в розмірі 49, 73 грн.

Позивач просив суд стягнути з відповідача в його користь заборгованість в розмірі 276,97 грн.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 23.12.2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» заборгованість в розмірі 276 грн. 97 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в сумі 1218 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просив скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, з підстав неповного зясування судом обставин, що мають значення для справи, а також через порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржуване рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові, виходячи з такого.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено умови договору №ЗП-26252004765001 про відкриття поточного рахунку та обслуговування електронного платіжного засобу від 26.09.2008 року, внаслідок чого виникла заборгованість за несанкціонованим овердрафтом, а тому прийшов до висновку, що позовні вимоги банку є підставними.

Однак до таких висновків місцевий суд прийшов з порушенням норм матеріального права та без повного зясування обставин, що мають значення для справи.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.09.2008 року між ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» та ОСОБА_1 було укладено договір №ЗП-26252004765001 про відкриття поточного рахунку та обслуговування електронного платіжного засобу (а.с.3-7).

Умовами договору, зокрема п 1.1. передбачено, що банк відкриває відповідачу поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватись з використанням спеціального платіжного засобу № 26252004765001 в національній валюті та видає електронний платіжний засіб у вигляді платіжної картки.

Згідно із п. 1.2. договору відповідач здійснює операції з платіжною карткою у відповідності з умовами договору, чинним законодавством, правилами користування електронною платіжною карткою ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» та правилами міжнародної платіжної системи. Відповідно до п. 3.4. даного договору операції на картрахунку відповідача виконуються в межах витратного ліміту по картрахунку згідно фінансових умов обслуговування рахунку, передбачених тарифами, згідно п. 3.13. цього договору. Витратний ліміт по картрахунку визначається як сума залишку коштів на картрахунку.

Пунктом 3.13. договору визначено, що під тарифами в цьому договорі сторони розуміють тарифний пакет «Зарплатний Стандарт».

Згідно із п. 8.1.1. договору відповідач несе відповідальність за своєчасне та належне виконання зобовязань, покладених на нього договором та правилами. При цьому, відповідно до п. 8.1.3. Договору, збитки, завдані позивачу відповідачем внаслідок невиконання або неналежного виконання зобовязань за договором підлягають безумовному відшкодуванню відповідачем в повному обсязі.

Пунктом 8.1.6. договору передбачено, що відповідач несе відповідальність по своїх зобовязаннях згідно з умовами договору та чинного законодавства України.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості та виписок за договором № 3-ЗП/69 за період з 01.01.2008 року по 13.01.2015 року вбачається, що у відповідача станом на 26.08.2015 року існує заборгованість у вигляді плати за несанкціонованим овердрафтом 266 грн., відсотки за користування несанкціонованим овердрафтом 49,73 грн. та 3% річних на суму боргу 01,24 грн. (а.с.11).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження виникнення у відповідача згаданої заборгованості наданий тарифний пакет «ПРИВАТНИЙ», тоді як умовами договору (п.3.13.) визначено тарифи за тарифним пакетом «Зарплатний Стандарт» (а.с.8), який суду не наданий.

З розрахунку заборгованості вбачається, що несанкціонований овердрафт виник у звязку з тим, що позивачем, починаючи з вересня 2008 року і до 31 жовтня 2011 року, нараховувались щомісячні платежі за SMS-обслуговування в розмірі 7 грн., які за відсутності на картці відповідача коштів йшли йому в заборгованість як несанкціонований овердрафт.

Вказаний платіж умовами згаданого договору не передбачений і обгрунтованість його нарахування іншим документом, який би становив частину цього договору, не доведено.

Тарифний пакет «Приватний», на основі якого нарахована зазначена заборгованість, не може бути взятий до уваги, оскільки в договорі про нього не йдеться, а є лише відсилка до тарифного пакету «Зарплатний Стандарт», який у справі відсутній.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи ту обставину, що позивач не довів порушення відповідачем зобовязань за договором та не надав доказів наявності у нього заборгованості перед банком, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване в даній справі рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягає до стягнення сплачений ним судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 267 грн. 96 коп.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що у звязку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, оскаржуване в даній справі рішення суду підлягає відповідно до положень ст. 309 ЦПК України скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 23 грудня 2015 року в даній справі скасувати і ухвалити нове рішення.

В позові публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за несанкціонованим овердрафтом відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» в користь ОСОБА_1 267 (двісті шістдесят сім) грн. 96 коп. на відшкодування судових витрат з оплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: