Ухвала суду № 6471618, 20.10.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції – Шальєва В.А.

Суддя-доповідач – Сіваченко І.В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

20 жовтня 2009 року справа № 2а-6771/09/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Сіваченка І.В. суддів Дяченко С.П., Нікуліна О.А. при секретарі Кондрашовій Н.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 2 липня 2009 року у справі № 2а-6771/09 за позовом

до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про визнання недійсною вимоги, -

В С Т А Н О В И Л А:

Державне підприємство „Шахтарськантрацит" звернулось до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Шахтарську про визнання недійсною вимоги.

Позовні вимоги позивач мотивував наступним.

Відповідачем у відповідності до п. 8.2 ст. 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України була надіслана позивачу вимога про сплату боргу № Ю-248/49 від 01.04.2009 р. на суму 612180,94 грн., в тому числі, недоїмка за січень 2009 р. – 121988,68 грн., недоїмка за лютий 2009 р. - 128924,58 грн.

Позивач вважає вимог незаконною з наступних підстав. Позивач мав сплатити за січень 2009 р. страхові внески в розмірі 33,3% в сумі 114697,41 грн., у розмірі 0,5-2% в сумі 7291,27 грн. Страхові внески за січень 2009 р. позивачем були сплачені повністю, що підтверджується платіжними дорученнями.

За лютий 2009 р. позивач мав сплатити страхові внески в розмірі 33,2% в сумі 121265,69 грн. та у розмірі 0,5-2% в сумі 7658,89 грн. Страхові внески за лютий 2009 р. позивачем сплачені частково, недоїмка зі страхових внесків за лютий 2009 р. складає 125931,58 грн.

Відповідач безпідставно сплачену суму страхових внесків згідно платіжних доручень зарахував в рахунок погашення заборгованості минулих періодів.

Діюче законодавство не передбачає право органу Пенсійного фонду при зарахуванні страхових внесків, самостійно сплачених платником, змінювати призначення платежу на напрямок зарахування.

У п. 5 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мова йде про зарахування сум у рахунок оплати заборгованості, але не передбачається зміну встановленого п. 5.1.4 Інструкції №21-1 строку сплати внесків.

Також позивач вважає, що відповідач безпідставно включив до складу боргу штрафні санкції та пені.

Позивач просить визнати частково недійсною вимогу № Ю-248/49 від 01.04.2009 р. в частині сплати боргу в розмірі 486249,36 грн.

В суді першої інстанції позивач зменшив розмір позовних вимог, подавши відповідну заяву, в якій просив визнати частково недійсною зазначену вимогу в частині сплати боргу зі страхових внесків за січень та лютий 2009 р. в розмірі 250913,26 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 2 липня 2009 року позов було задоволено частково. Визнано протиправною вимогу Управління пенсійного фонду України у м. Шахтарську № Ю 248/49 від 01.04.2009 р. в частині сплати Державним підприємством „Шахтарськантрацит" недоїмки зі страхових внесків за січень 2009 р. в розмірі 121992,41 грн. та лютий 2009 р. в розмірі 2993 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Управління пенсійного фонду України у м. Шахтарську подало апеляційну скаргу, якою просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 2 липня 2009 року як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ч.5 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій, та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. Оскільки позивач має несплачену суму боргу зі страхових внесків, відповідач мав право зарахувати сплачені страхові внески за січень та лютий 2009 р. в рахунок боргу попередніх періодів. Відповідач просив в задоволенні позову відмовити.

Особи, які беруть участь у справі, до суду не прибули.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Позивач Державне підприємство „Шахтраськантрацит" зареєстроване в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація проведена 30.04.2003 р. виконавчим комітетом Шахтарської міської ради (а.с. 26), включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 32299510 (а.с. 27), у відповідності до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, несе обв'язки з нарахування, обчислення в сплати страхових внесків в установлені строки в повному обсязі.

Відповідач управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України. Згідно ст. 15 Положення, пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Управління Пенсійного фонду України у м. Шахтарську діє на підставі Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

1 квітня 2009 р. управлінням Пенсійного фонду України у м. Шахтарську була прийнята вимога № Ю 248/49. якою орган Пенсійного фонду вимагав ДП «Шахтарськантрацит» сплатити недоїмку зі страхових внесків, фінансових санкцій та пені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме, борг в розмірі 612180,94 грн., в тому числі, недоїмка за січень 2009 р. в розмірі 121988,68 грн., недоїмка за лютий 2009 р. - 128924,58 грн., фінансова санкція в розмірі 189,91 грн. (а.с. 6).

Суд першої інстанції обґрунтовано вважав зазначене рішення частково недійсним з наступних підстав.

У відповідності до ч.5 ст. 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Згідно ч.6 ст. 20 цього Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом для ДП «Шахтарськантрацит» з урахуванням приписів та вимог п. 1 ст. 14, п.6 ст. 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є календарний місяць.

У разі несплати таких внесків у визначений строк мав би місце факт несвоєчасної сплати сум страхових внесків.

Судом встановлено, що страхові внески за січень 2009 р. позивачем в загальному розмірі 121992,41 грн. позивачем були сплачені наступними платіжними дорученнями: № 22 від 27.01.2009 р. на суму 110 грн., № 23 від 27.01.2009 на суму 1820 грн., № 40 від 23.02.2009 р. на суму 168 грн., № 41 від 23.02.2009 р. на суму 2719 грн., № 129 від 27.02.2009 р. на суму 1390 грн., № 130 від 27.02.2009 р. на суму 23069 грн., № 4 від 27.09.2009 р. на суму 595 грн., № 5 від 27.02.2009 р. на суму 9870 грн., № 156 від 02.03.2009 р. на суму 2142 грн., № 157 від 02.03.2009 р. на суму 35485 грн., № 191 від 03.03.2009 р. на суму 2886 грн., № 192 від 03.03.2009 р. на суму 41738,41 грн. (а.с. 13-24).

Страхові внески на лютий 2009 р. в розмірі 2993 грн. позивачем були сплачені платіжними дорученням № 155 від 17.03.2009 р. на суму 170 грн., № 156 від 17.03.2009 р. на суму 2823 грн. В подальшому, після 01.04.2009 р., позивачем були сплачені страхові внески за лютий 2009 р.

При цьому в кожному платіжному дорученні вказане призначення платежу - збір до пенсійного фонду за січень 2009 р. та лютий 2009 р.

Таким чином, станом на день прийняття вимоги (01.04.2009 р.) позивачем були сплачені страхові внески за січень 2009 р. в повному обсязі, а за лютий 2009 р. в сумі 2993 р.

У відповідності до частин 2 та 3 статті 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відповідач в обґрунтування своєї позиції посилається на ч.5 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Суд вважає, що ця правова норма не може обґрунтовувати вимогу про сплату боргу за січень та частково за лютий 2009 р., з огляду на наступне.

Згідно частини 9 ст. 20 зазначеного Закону днем сплати страхових внесків вважається:

у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду або у випадках, передбачених цим Законом, на рахунок Накопичувального фонду - день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду;

у разі сплати сум страхових внесків готівкою - день внесення страхувальником коштів у банківську установу чи відділення зв'язку для перерахування на банківські рахунки органу Пенсійного фонду та/або Накопичувального фонду.

Закон України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" надає органу Пенсійного фонду право зарахувати в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій сплачені поточні суми страхових внесків у разі, коли страхувальник має таку заборгованість. Разом з тим, з огляду за положення ч.9 ст. 20 Закону № 1058 орган Пенсійного фонду в такому випадку не має підстав вимагати від страхувальника вдруге сплачувати страхові внески за той самий період, оскільки вони вважаються сплаченими.

Таким чином, оскільки на час прийняття вимоги позивачем були сплачені страхові внески за січень 2009 р. в розмірі 121992,41 грн. та частково за лютий 2009 р. в розмірі 2993 грн., вимога № Ю 248/49 від 01.04.2009 р. є недійсною в частині вимагання сплатити суму недоїмки в розмірі 124985,41 грн.

Оскільки страхові внески за лютий 2009 р. крім суми 2993 грн. були сплачені після прийняття вимоги, немає підстав для визнання її недійсною в частині вимагання сплатити страхові внески в повному обсязі за лютий 2009 р.

Крім того, оскільки на час прийняття вимоги не були сплачені позивачем штрафні санкції за рішенням № 7 від 13.01.2009 р. в сумі 170 грн. та за рішенням № 6 від 13.01.2009 р. в сумі 19,91 грн., відповідач правомірно включив суму фінансових санкцій в загальному розмірі 189,91 грн. до вимоги.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області - залишити без задоволення .

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 2 липня 2009 року у справі № 2а-6771/09 за позовом Державного підприємства «Шахтарськантрацит» до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області «про визнання недійсною вимоги» - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: С.П.Дяченко

О.А.Нікулін