Рішення № 64713194, 06.02.2017, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 лютого 2017 року Справа № 913/27/17

Провадження №26/913/27/17

За позовом Управління охорони здоров’я Рубіжанської міської ради, Луганська область, м. Рубіжне

до Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи, Луганська область м. Сєвєродонецьк

про стягнення 11429,93 грн

Суддя Масловський С.В.;

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув.

від відповідача: представник не прибув.

В судовому засіданні 06.02.2017 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10.01.2017 Управління охорони здоров’я Рубіжанської міської ради звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи про стягнення 11429,93 грн.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 10.01.2017 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 24.01.2017, ухвалою від 24.01.2017 відкладено на 06.02.2017.

24.01.2017 позивач через канцелярію господарського суду Луганської області подав заяву про уточнення позовних вимог, в який просить суд, стягнути з відповідача лише суму основного боргу в розмірі 3394,94 грн та судовий збір в розмірі 1600,00 грн.

В підпункті 3.11 пункту 3 постанови ВГСУ «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Підпунктом 3.10 пункту 3 постанови ВГСУ «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством.

Враховуючи вищевикладене, суд розцінює зазначену заяву позивача, як заяву про зменшення позовних вимог та в подальшому розгляд справи здійснюється з урахуванням зменшення розміру позовних вимог.

31.01.2017 позивач через канцелярію господарського суду Луганської області подав власне письмове підтвердження того, що в провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, немає рішення цих органів з такого спору.

31.01.2017 відповідач через канцелярію господарського суду Луганської області подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги визнаються в повному обсязі, заборгованість виникла у зв’язку з отриманням рахунку на оплату після закриття бюджетного року.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суду Луганської області,-

ВСТАНОВИВ:

17.12.2014 між позивачем, Управлінням охорони здоров’я Рубіжанської міської ради, як позикодавець, та відповідачем, Луганським обласним бюро судово-медичної експертизи, як користувачем, укладено договір відшкодування вартості спожитих комунальних послуг №3. Умовами договору сторони погодили, що позикодавець обслуговує частину нежитлового приміщення: площею 70,0 кв.м, розташованого за адресою: м Рубіжне, вул. Студентська, 19 в будівлі патолого-анатомічного відділення, яке знаходиться на балансі Управління охорони здоров'я Рубіжанської міської ради забезпечує надання комунальних послуг (п.1.1). Користувач зобов'язується прийняти і відшкодувати вартість спожитих комунальних послуг (п.1.2). Користувач відшкодовує вартість спожитих комунальних послуг на підставі отриманого рахунку з боку позикодавця за їх фактичне споживання, відповідно до показань лічильників, а в разі їх відсутності – за пропонованому розрахунку і пропорційно займаній користувачем загальній площі в даній будівлі (3.1.). Оплата за даним договором здійснюється користувачем на підставі пред'явленого позикодавцем рахунком протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку (п.3.2.).

Згідно з актом звірки взаємних розрахунків від 03.04.2015, який підписано повноважними представниками сторін та посвідчені печатками юридичних осіб, без жодних зауважень та заперечень (належним чином засвідчена копії якого знаходяться в матеріалах справи), станом на 01.01.2015 сальдо на користь позивача становить 3394,94 грн.

Згідно з рахунком №20 від 20.01.2015 вартість спожитих комунальних послуг складає 3394,94 грн.

Відповідно до претензії від 18.06.2015 №18 позивач вимагає від відповідача перерахувати суму заборгованості в розмірі 3394,94 грн.

Згідно відповіді на претензію №01-25-464 від 18.06.2015 відповідач визнає суму боргу в розмірі 3394,94 грн, але посилаючись на п. 30 ст. 2, ч. 1 ст. 3, ч.1 ст.48 Бюджетного Кодексу України, зазначає, що не має можливості здійснити погашення кредиторської заборгованості за 2014 рік після спливу бюджетного року.

Частина 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Зобов`язання, в силу вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу та інших актів законодавства.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п1. ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п.1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до ч.3 п. 5 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зокрема зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1,2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частин 1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, як позикодавцем, на виконання умов договору відшкодування вартості спожитих комунальних послуг від 17.12.2014 №3, у грудні 2014 року були надані комунальні послуги, які відповідачем, як споживачем, були прийняті на загальну суму 3394,94 грн. Відповідач свої зобов’язання по відшкодуванню вартості спожитих комунальних послуг на підставі отриманого рахунку, в строк встановлений п. 3.2 договору (оплата здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку) – не виконав.

За таких обставин та з урахуванням визнання відповідачем позовної заяви в повному обсязі, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором відшкодування вартості спожитих комунальних послуг на суму 3394,94 грн є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 3394,94 грн.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України і складає 1600,00 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Луганської області,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи (код ЄДРПОУ 01983453, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, буд. 2Б) на користь Управління охорони здоров’я Рубіжанської міської ради (код ЄДРПОУ 26349674, місцезнаходження: 93009, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Студентська, буд. 19) заборгованість в розмірі 3394 (три тисячі триста дев’яносто чотири) грн 94 коп, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп.

3. Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.02.2017.

Суддя С.В. Масловський