Ухвала суду № 64713089, 08.02.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.02.2017 р. Справа№ 914/158/16

Головуючий суддя Березяк Н.Є.

суддя Долінська О.З.

суддя Юркевич М.В.

при секретарі Кравець О.І.

Розглянувши матеріали справи

За скаргами (боржника): Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс», м.Старий Самбір

На дії: Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м. Львів

На дії: Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м. Львів

у справі № 914/158/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛ Вуд Юкрейн»», м. Львів

До відповідача: Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс», м. Старий Самбір

Про стягнення 129 758, 40 грн.

В судове засідання зявились:

від боржник (скаржник): не зявився

від стягувача: не зявився

від ВДВС: не зявився

На розгляд Господарського суду Львівської області подано скарги Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс», на дії: Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, на дії: Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, у справі № 914/158/16, за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛ Вуд Юкрейн»», до відповідача: Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс», про стягнення 129 758, 40 грн.

Ухвалою суду від 27.09.2016 року скарги обєднано та прийнято до провадження і призначено судове засідання на 10.10.2016 року.

Судовий розгляд справи відкладався з підстав зазначених в ухвалах суду.

Ухвалою суду від 13.12.2016 р. призначено колегіальний розгляд справи № 914/158/16 у складі трьох суддів.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів визначено склад суду, а саме: ОСОБА_1 головуючий суддя та суддів Юркевича М.В., Долінську О.З.

Судовий розгляд справи відкладався з підстав зазначених в ухвалах суду.

03.02.2017 р. заявником через канцелярію суду подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. 4546/17), з яких вбачається наявність постанови про передачу зведеного виконавчого провадження від 26.12.2016 р., зокрема постанови по передачу матеріалів виконавчого провадження № 51036296 від 29.12.2016 р., однак заявник зазначає, що даними постановами не скасовано оскаржуваних: постанови начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 про передачу виконавчих проваджень від 09.08.2016 року; постанови від 08.09.2016 р. про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; акту про опис й арешт майна від 07.09.2016 р.; акту державного виконавця від 07.09.2016 р. про зобовязання інженера відділу кадрів і каси Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» ОСОБА_3 усі кошти які надходять в касу перерахувати на депозитний рахунок відділу з метою погашення заборгованості і згідно виконавчого провадження.

Представник боржника у судових засідання підтримав заявлені вимоги з підстав неправомірності дії виконавчих органів, а саме: в арешті коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї та передачі зведеного виконавчого провадження до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, та вважає їх такими, що суперечать вимогам чинного законодавства. На думку представника (боржника), дії державного виконавця щодо складення актів та постанови є протиправними, оскільки на день їх складення та винесення постанови та до сьогодні, усі рахунки боржника є арештовані, будь які операції, в т.ч. виплата заробітної плати працівникам, сплата податків та зборів є неможливою. Тому, для виплати заробітної плати використовувалася каса підприємства, однак винесення оскаржуваної постанови унеможливило виплату заробітної плати. Представник скаржника вважає, що дії державного виконавця щодо складення актів та винесення постанови призводять до порушення ст. 43 Конституції України, ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949р. №95, ч. 1 ст. 1 ЗУ Про оплату праці, ч. 5 ст. 97, ст. 115 КЗпП України, ч. 6 ст. 24 ЗУ Про оплату праці з даних підстав заявленні вимоги просить задоволити.

Представник ДВС у судових засіданнях проти заявлених вимог заперечив з підстав зазначених у поданому відзиві (вх. 48582/16 від 05.12.16 р.) та наданих поясненнях, зокрема з тих підстав, що дії органів ДВС є правомірними та не порушують прав заявника, здійсненні зокрема, у відповідності та порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження, Інструкцією з організації примусового виконання рішень, мотивовані необхідністю повного і своєчасного виконання виконавчих проваджень, жодним чином не порушують прав скаржника, а тому підстав для задоволення скарг немає.

Стягувач в судові засідання не зявився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судових засідань ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

Суд заслухавши пояснення представника боржника та ДВС, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДСЛ Вуд Юкрейн» звернулося з позовом до Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» про стягнення коштів.

Рішенням господарського суду Львівської області від 14.03.2016 р. по справі №914/158/16 позов було задоволено частково. Дане рішення набрало законної сили 01.04.2016 р. На його примусове виконання 01.04.2016р. було видано наказ, про стягнення з Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» (Львівська область, Старосамбірський район, м.Старий Самбір, вул.Вітовського, буд.21; код ЄДРПОУ 30742131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛ Вуд Юкрейн» (юридична адреса: Львівська область, Пустомитівський район, с.Чишки, вул. В.Чорновола, буд.7А; поштова адреса: м.Львів, вул.Винниченка, буд.3; код ЄДРПОУ 39138502) 77855,04грн. основного боргу та 1167,83грн. судового збору.

Постановою державного виконавця на підставі вище зазначеного наказу відкрито виконавче провадження № 51036296, яке в подальшому зведене в одне виконавче провадження № 51728538.

26.09.2016 р. Старосамбірським ДЛГП «Галсільліс» було подано скаргу (вх. № 4615/16) на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області в якій просить визнати дії відділу щодо винесення постанови 08.09.2016 р. про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї протиправними у тій частинні, яка стосується виконання рішення Господарського суду Львівської області від 14.03.2016 р. у справі № 914/158/16, а також щодо вилучення коштів в сумі 2 850,00 грн. з каси, дій щодо складання акта державного виконавця про зобовязання інженера відділу кадрів і касира ОСОБА_3 усі кошти які надходять в касу перераховувати на депозитний рахунок відділу з метою погашення заборгованості та скасувати вище вказані постанови, акт про опис й арешт майна від 07.09.2016 р. та акт про зобовязання інженера підприємства перераховувати кошти. Також, було подано скаргу (вх. № 4587/16) на дії управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, в якій просить визнати дії відділу щодо винесення постанови про передачу виконавчого провадження від 09.08.2016 р. протиправним у тій частинні, яка стосується виконання рішення Господарського суду Львівської області від 14.03.2016 р. у справі № 914/158/16 та скасувати постанову начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 та зобовязати передати дане виконавче провадження № 51036296 Старосамбірському районному відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

26.12.2016 р. державним виконавцем примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області винесено постанову про передачу матеріалів виконавчого провадження № 51036296 від 29.12.2016 р., якою зобовязано прийняти матеріали виконавчого провадження № 51036296 покласти на Старосамбірський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області начальнику відділу ОСОБА_4

Суд прийшов до висновку, що дані скарги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

За приписами ч. 1 ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, яка діяла на момент винесення оскаржуваної постанови, надалі Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 ст. 121-2 ГПК України (в редакції від 21.05.2016р.) визначено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

З наявних в матеріалах справи копій оскаржуваного виконавчого провадження вбачається, що про винесення оскаржуваної постанови скаржник був належно повідомлений.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (ч. 1 ст. 6 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Так, ч. 1 ст. 20 Закону визначено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Положеннями ч. 2 ст. 21 Закону встановлено, що на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими: 1) боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, місцеві прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи; 2) сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Таким чином, ч. 2 ст. 21 Закону чітко визначено, категорії виконавчих документів, примусове виконання яких покладається на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Львівської області від 14.03.2016 р. по справі №914/158/16 позов було задоволено частково. На його примусове виконання 01.04.2016р. було видано наказ.

Постановою державного виконавця на підставі вище зазначеного наказу відкрито виконавче провадження № 51036296, яке в подальшому зведене в одне виконавче провадження № 51728538.

Відповідно до зазначеного постанова начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 09.08.2016 р. про передачу виконавчих проваджень належним чином мотивовані, оскільки метою передачі є необхідність повного і своєчасного виконання виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчих документів.

Приписами ч. 3 ст. 21 України Про виконавче провадження передбачено, що інші виконавчі провадження, тобто ті, примусове виконання яких покладено на міські, районні, міськрайонні, районні в містах органи державної виконавчої служби, можуть передаватися до відділів примусового виконання рішень в установленому Міністерством юстиції України порядку.

Так, згідно положень п. 6.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затв. наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (надалі Інструкція), виконавче провадження може бути передано від одного органу ДВС до іншого, від одного державного виконавця до іншого у випадках, визначених Законом та цією Інструкцією.

Пунктом 6.4., 6.5. Інструкції визначено, що передача виконавчого провадження до іншого органу ДВС або у зв'язку з утворенням виконавчої групи при іншому органі ДВС здійснюється за вмотивованою постановою особи, яка прийняла рішення про передачу матеріалів виконавчого провадження, яка надсилається сторонам виконавчого провадження та до відповідного органу ДВС. У постанові обов'язково зазначаються обставини, які обумовили передачу виконавчого провадження, особа, якій передаються матеріали виконавчого провадження (керівник виконавчої групи), а також встановлюються строки передачі, які не можуть перевищувати п'яти робочих днів.

У оскаржуваній постанові зазначено, що така винесена, зокрема, на підставі клопотання представника ТОВ ДСЛ Вуд Юкрейн та за результатами розгляду доповідної записки начальника Старосамбірського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській обл.

Проте, долучені представником ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській обл. до відзиву матеріали зведеного виконавчого провадження № 51728538 (в т.ч. ВП № 51036296), що є у справі не містять ні зазначеної вище доповідної записки начальника Старосамбірського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській обл., ні клопотання представника ТОВ ДСЛ Вуд Юкрейн. Відсутність вказаних документів на думку суду, свідчить про те, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам п. 6.5. Інструкції. Посилання у постанові про те, що така винесена з метою повного та своєчасного виконання зведеного виконавчого провадження судом відхиляється, оскільки мета з якою виноситься постанова не являється обставиною, наявність якої обумовила передачу виконавчого провадження.

Як зазначив Пленум Вищого господарського суду України в п. 9.13. постанови від 17.10.2012р. № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України. за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав у начальника ГТУЮ з питань державної виконавчої служби начальника Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області для винесення оскаржуваної постанови про передачу виконавчих проваджень, якою було передано матеріали зведеного виконавчого провадження № 51728538, в тому числі і виконавче провадження № 51036296, із Старосамбірського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Львівській області та невідповідність оскаржуваної постанови пунктах 6.5. Інструкції. А тому, дії заступника начальника ГТУЮ з питань державної виконавчої служби начальника Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській обл. щодо винесення зазначеної постанови слід визнати незаконними, зазначену постанову скасувати.

Що стосується вимоги про зобовязання Відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Львівській області передати ВП № 51036296 Старосамбірському РВ ДВС ГТУЮ у Львівській обл. то 26.12.2016 р. державним виконавцем примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області винесено постанову про передачу матеріалів виконавчого провадження № 51036296 від 29.12.2016 р., якою зобовязано прийняти матеріали виконавчого провадження № 51036296 покласти на Старосамбірський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області начальнику відділу ОСОБА_4

Відповідно до зазначеного та матеріалів справи, на момент винесення рішення в частинні позовних вимог що стосуються зобовязання Відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Львівській області передати ВП № 51036296 Старосамбірському РВ ДВС ГТУЮ у Львівській обл. провадження припинити.

Що стосується скарги (вхідний канцелярії суду №4615/16 від 26.09.2016 року), то суд зазначає наступне.

09.08.2016р. заступником начальника ГТУЮ з питань державної виконавчої служби начальником Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській обл. винесено постанову про передачу виконавчих проваджень, згідно котрої матеріали зведеного виконавчого провадження № 51728538 (в т.ч. ВП № 51036296) були передані з Старосамбірського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Львівській обл.

Як вбачається з інформації про виконавче провадження з ЄДР виконавчих проваджень (долученої скаржником згідно клопотання), 06.05.2016р. державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській обл. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Як стверджує скаржник та підтверджується матеріалами справи, постановами державних виконавців накладений арешт на кошти, що містяться на усіх рахунках в банківських установах та належать боржнику. На даний час кошти в касі підприємства та кошти, що надходять до неї відповідно до оскаржуваної постанови арештовані, що унеможливлює виплату заробітної плати працівникам.

Наявна в матеріалах справи довідка Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства Галсільліс від 12.09.2016р. № 421, витяги з касової книги, відомості про виплату грошей свідчить про те, що до винесення оскаржуваної постанови заробітна плата, ЄСВ і податок з доходів фізичних осіб частково виплачувалися через касу підприємства.

07.09.2016р. державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській обл. Шелінською Ю.А. складено акт опису й арешту майна у межах зведеного ВП № 51728538 від 07.09.2016р., згідно якого описано та вилучено майно боржника грошові кошти з каси підприємства на загальну суму 2850,00 грн.

Крім цього, цим же державним виконавцем 07.09.2016р. складено акт, яким інженера відділу кадрів і касира Старосамбірського ДСГП Галсільліс ОСОБА_3 зобовязано усі кошти, що надходять до каси підприємства перераховувати на депозитний рахунок ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській обл. з метою погашення заборгованості згідно виконавчого провадження.

В подальшому, 08.09.2016р. державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській обл. Шелінською Ю.А. винесено постанову про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї (у межах суми 1368548,08 грн.).

Вважаючи дії державного виконавця щодо складення актів та винесення постанови протиправними, скаржник звернувся з даною скаргою до суду.

Встановивши наведені обставини справи, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (ч. 1 ст. 6 Закону).

Відповідно до ч. 1, п. 6 ч. 3 ст. 11 Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації (ч. 1 ст. 52 Закону).

Приписами ч. ч. 1-3 ст. 57 Закону передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

Згідно п. 6.1., 6.2. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (надалі Інструкція), виконавче провадження може бути передано від одного органу ДВС до іншого, від одного державного виконавця до іншого у випадках, визначених Законом та цією Інструкцією. Передача виконавчого провадження в межах одного органу ДВС або виконавчої групи здійснюється за письмовим дорученням начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівника виконавчої групи.

Виконавче провадження передається від одного державного виконавця до іншого в межах одного органу ДВС, виконавчої групи у зв'язку: а) із зміною дислокації, перерозподілом обов'язків, уведенням спеціалізації державних виконавців, необхідністю перерозподілу навантаження; б) з хворобою державного виконавця, його перебуванням у відрядженні чи відпустці, а також у разі включення державного виконавця до складу виконавчої групи при іншому органі ДВС; в) з відводом (самовідводом) державного виконавця відповідно до Закону; г) із звільненням державного виконавця чи відстороненням від виконання повноважень за посадою відповідно до Закону України "Про державну службу"; ґ) якщо виконавчі провадження відносно солідарних боржників відкрито різними державними виконавцями; д) з іншими обставинами, що ускладнюють виконання рішення.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, матеріалів виконавчого провадження, такі не містять письмового доручення начальника відділу про передачу ЗВП № 51728538 від державного виконавця Табінського О.В. (яким 11.08.2016р. було винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження) до старшого державного виконавця Шелінської Ю.А., якою складені акти від 07.09.2016р. та винесена 08.09.2016р. постанова.

Враховуючи те, що підставою для передачі виконавчого провадження в межах одного органу ДВС, зокрема, від одного державного виконавця до іншого є виключно письмове доручення начальника відділу, яке в матеріалах справи відсутнє, суд вважає, що оскаржувані акти та постанова були винесені старшим державним виконавцем Шелінською Ю.А. безпідставно, без наявних на те повноважень.

Положеннями ч. 1 ст. 6 Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Так, ст. 43 Конституції України гарантується право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Нормами ст. 115 КЗпП України, ст. 24 ЗУ Про оплату праці передбачено, що кожен громадянин має право на заробітну плату, яка повинна виплачуватися регулярно у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим трудовим колективом органом.

Положеннями ч. 5 ст. 97 КЗпП України встановлено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

З огляду на наведені норми законодавства та встановлені обставини справи, суд прийшов до висновку, що дана скарга в частині визнання дій державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській обл. щодо винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї від 08.09.2016р. та скасування останньої (в частині, яка стосується виконання рішення господарського суду Львівської області від 01.04.2016р. у справі №914/158/16) підлягає задоволенню, оскільки така прийнята державним виконавцем Шелінською Ю.А. без достатніх на те повноважень, без дотримання необхідного балансу між негативними наслідками для трудових прав, свобод та інтересів працівників боржника і цілям, на досягнення яких спрямована оскаржувана постанова.

Суд наголошує, що виплата працівникам заробітної плати є пріоритетною перед погашенням заборгованості перед іншими кредиторами, натомість винесення державним виконавцем постанови про арешт коштів, що перебувають в касі боржника та надходять до неї виключають та водночас унеможливлюють своєчасну виплату заробітної плати, що призводить до грубого порушення конституційних прав громадян працівників Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства Галсільліс.

З приводу оскарження дій державного виконавця щодо складення актів від 07.09.2016р. та скасування таких, суд зазначає таке.

У відповідності до п. 1.5., 1.5.2 Інструкції, під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами. Акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події.

Із врахуванням наведеного, акти видає державний виконавець в процесі реалізації постанови, яка є правозастосовним актом інивідуального характеру і може бути предметом оскарження. Оскільки акт опису і арешту майна видається на підставі постанови, то такі акти не можуть бути предметом самостійного оскарження, а у разі скасування постанови (яка фіксує правореалізаційну дію посадової особи) державний виконавець зобовязаний самостійно усунути дії, які вчинялися на підставі оскаржуваної постанови.

Відповідно до пункту 9.2. Постанови Пленуму ВГС України від 17.10.2012 № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України., якщо у відповідній скарзі йдеться про оскарження дій (бездіяльності) органу Державної виконавчої служби у зведеному виконавчому провадженні, то вона піддягає розглядові господарським судом у тій частині, яка стосується виконання рішення (ухвали, постанови) господарського суду, але не загального суду чи іншого органу, який видав виконавчий документ, а в іншій частині господарський суд відмовляє в прийнятті скарги на підставі пункту 1 частини першої статті 62 і статті 121-2 ГПК.

Керуючись ЗУ «Про виконавче провадження», ст. ст. 4-3, 4-7, 32, 33, 34, 36, 43, 86, 115, 116, 121І ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Визнати дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо винесення постанови 08.09.2016 р. про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї протиправними у тій частині, яка стосується виконання рішення Господарського суду Львівської області від 14.03.2016 р. у справі № 914/158/16.

2.Визнати дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо вилучення коштів в сумі 2 850,00 грн. з каси Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» протиправними у тій частинні, яка стосується виконання рішення господарського суд Львівської області від 14.03.2016 р. у справі № 914/158/16.

3.Визнати дії відділу примусового виконання рішень ҐУправління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області щодо складення акта державного виконавця про зобовязання інженера відділу кадрів і каси Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» ОСОБА_3 усі кошти які надходять в касу перераховувати на депозитний рахунок відділу з метою погашення заборгованості згідно виконавчого провадження протиправними у тій частинні, яка стосується виконання рішення Господарського суду Львівської області від 14.03.2016 р. у справі № 914/158/16.

4.Вимогу про скасування постанови від 08.09.2016 р. про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї у тій частинні, яка стосується виконання рішення Господарського суду Львівської області від 14.03.2016 р. у справі № 914/158/16 задоволити.

5.Вимогу про скасування акту про опис й арешт майна від 07.09.2016 р. у тій частинні, яка стосується виконання рішень Господарського суду Львівської області від 14.03.2016 р. у справі № 914/158/16 задоволити.

6.Вимогу про скасування акту державного виконавця від 07.09.2016 р. про зобовязання інженера відділу кадрів і касира Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» ОСОБА_3 усі кошти, які надходять в касу перераховувати на депозитний рахунок відділу з метою погашення заборгованості згідно виконавчого провадження у тій частинні, яка стосується виконання рішення Господарського суд Львівської області від 14.03.2016 р. у справі № 914/158/16 задоволити.

7.Скаргу про визнання дій начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівської області ОСОБА_2 щодо винесення постанови про передачу виконавчих проваджень від 09.08.2016 р. протиправними у тій частині, яка стосується виконання рішення Господарського суду Львівської області від 14.03.2016 р. у справі № 914/158/16 задоволити.

8.Вимогу про скасування постанови начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 про передачу виконавчих проваджень від 09.08.2016 року у тій частині, яка стосується виконання рішення Господарського суду Львівської області від 14.03.2016 р. у справі № 914/158/16 - задоволити.

9.У задоволенні вимоги про зобовязання відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області передати виконавче провадження № 51036296 Старосамбірському районному відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області провадження припинити.

10. Ухвалу може бути оскаржено протягом 5 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Головуюча суддя Березяк Н.Є

Суддя Долінська О.З.

Суддя Юркевич М.В.