Постанова № 64712082, 07.02.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 лютого 2017 рокум. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоВолкова О.Ф., суддів:Гриціва М.І., Кривенди О.В., Прокопенка О.Б.,

при секретарі судового засідання Шатило Р.П.,

за участю:

представника позивача - Нікітіна О.С.,

прокурора Баклан Н.Ю., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке науково-виробниче об'єднання «Імпульс» до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - СДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановила:

У березні 2014 року СДПІ подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2014 року та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 25 березня 2014 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою СДПІ та витребував справу з Луганського окружного адміністративного суду.

У зв'язку з ненадходженням справи Вищий адміністративний суд України на підставі статей 273-275 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) 30 липня 2015 року листом ініціював питання про відновлення втраченого судового провадження в адміністративній справі № 812/10461/13-а та витребував відновлену справу для розгляду касаційної скарги.

Луганський окружний адміністративний суд надіслав Вищому адміністративного суду України частково відновлене втрачене провадження в цій справі.

За результатами вивчення частково відновленого втраченого провадження Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про неможливість розгляду касаційної скарги з огляду на недостатність зібраних матеріалів та ухвалою від 15 грудня 2015 року закрив касаційне провадження.

Не погоджуючись із ухвалою суду касаційної інстанції, Генеральна прокуратура України звернулась із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 КАС, та, посилаючись на неоднакове застосування статті 279 КАС, просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 15 грудня 2015 року, а справу передати до цього ж суду для подальшого провадження за касаційною скаргою СДПІ.

На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права позивач надав рішення Вищого адміністративного суду України від 23 червня 2015 року, 2 березня, 20 та 26 квітня 2016 року (№№ К/800/17415/14, К/9991/38662/12, К/800/25082/13, К/9991/25588/12 відповідно), в яких касаційний розгляд відбувався за відновленими провадженнями в адміністративних справах.

Заслухавши пояснення сторін та перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Статтею 273 КАС визначено можливість відновлення повністю або частково втраченого судового провадження в адміністративній справі, закінченій ухваленням судового рішення, або в якій провадження закрито.

За статтею 275 цього Кодексу заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно з частиною третьою статті 279 КАС у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд ухвалою закриває розгляд заяви про відновлення провадження і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

Відповідно до частини другої статті 220 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Згідно з частиною другою статті 228 КАС суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

У рішенні, про перегляд якого подано заяву, суд касаційної інстанції дійшов висновку про неможливість розгляду касаційної скарги з огляду на недостатність зібраних матеріалів відновленого втраченого судового провадження і з цієї причини закрив провадження за касаційною скаргою.

Нормативний підхід до розуміння наведених норм процесуального права в їх взаємозв'язку у контексті обставин справи дає підстави для такого висновку.

Рішення про відновлення повністю або частково втраченого провадження приймається в порядку окремого особливого судового провадження, встановленого розділом VII КАС. Прийняття цього рішення за підсудністю відноситься до повноважень суду, який ухвалив рішення по суті спору або постановив ухвалу про закриття провадження у справі. Відповідно до частини третьої статті 279 КАС саме цей суд вправі закрити розгляд заяви про відновлення провадження у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження та роз'яснити особам, які беруть участь у справі, право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

На стадії касаційного перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій, приводом для якого є касаційна скарга, а підставами - порушення судом норм матеріального чи процесуального права, суд касаційної інстанції не має повноважень на ревізію рішення суду про відновлення втраченого судового провадження і права на підставі статті 279 КАС з посиланням на недостатність зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого провадження ухвалювати рішення про закриття касаційного провадження.

Відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини другої статті 243 КАС у разі неправильного застосування судом (судами) норми процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, Верховний Суд України має право скасувати судове рішення (судові рішення) та передати справу на розгляд до відповідного суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій.

Аналіз наведених норм процесуального права, юридична оцінка обставин справи дають підстави вважати, що суд касаційної інстанції неправильно застосував процесуальний закон, тому ухвалене ним рішення підлягає скасуванню з передачею справи до цього суду для подальшого касаційного розгляду справи за касаційною скаргою СДПІ.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIIІ «Про судоустрій і статус суддів» та статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

постановила:

Заяву Генеральної прокуратури України задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 15 грудня 2015 року скасувати, а справу передати до суду касаційної інстанції для подальшого провадження за касаційною скаргою спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийО.Ф. ВолковСудді:М.І. ГрицівО.В. КривендаО.Б. Прокопенко