Постанова № 64708741, 24.01.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2017 року 810/3332/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В.,

за участю секретаря судового засідання Радевича В.О.,

за участю:

представника позивача - Яницької С.П.,

представника відповідача - Верби В.І.,

представника відповідача - Головатенка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДСФ у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ель Ексіто" про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Броварська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДСФ у Київській області (далі - позивач, ОДПІ) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ель Ексіто" (далі - відповідач, Товариство), в якому просить стягнути податковий борг у розмірі 133 109,82 грн.

Підтримуючи в судовому засіданні вказану вимоги, ОДПІ зазначила, що у Товариства наявний податковий борг у сумі 133 109,82 грн., який утворився у зв'язку з тим, що відповідачем у терміни, встановлені законодавством, не було сплачено узгоджену суму заборгованості, визначену відповідачем у податкових декларація із земельного податку. Позивач зазначає, що вказана сума заборгованості не сплачена відповідачем в добровільному порядку, тому просить суд задовольнити адміністративний позов та стягнути її до Державного бюджету України.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача просив суд відмовити в його задоволенні, а також вказав, що Товариство сплачувало і сплачує орендну плату за землю регулярно, своєчасно і в повному обсязі (8872 грн. 37 коп. на місяць), що підтверджується банківською випискою та платіжними дорученнями (за період січень 2015 року - грудень 2016 року). Таким чином у позивача не було жодних правових підстав для пред'явлення відповідачу податкової вимоги від 29.09.2015 №4497-23 та подання адміністративного позову про стягнення податкового боргу в сумі 133 109,82 грн. до суду.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19.10.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ель Ексіто" зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, яке перебуває на податковому обліку в Броварській ОДГІІ ГУ ДФС у Київській області.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 15.1. статті 15 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.3. пункту 16.1 статті 16 ПК визначено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з пунктом 49.2. статті 49 ПК, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Статтею 203 ПК встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 ПК встановлено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження , але не сплачено у встановлений ПК строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 ПК, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом.

Згідно з податковим розрахунком земельного податку №9000369274 від 14.01.2015, Товариством самостійно визначено суму податку підприємств, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками звітного періоду.

У зв'язку з наявністю у відповідача узгодженого податкового боргу, позивачем у відповідності до статті 59 ПК, виставлено Товариству податкову вимогу форми "Ю" №4497-23 від 29.09.2015, в якій визначив суму податкового боргу у розмірі 8896,64 грн.

Також, згідно з податковим розрахунком земельного податку №900479481 від 26.01.2016, платником самостійно визначено суму податку підприємств, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками цього звітного періоду.

Позивач вказуючи, що згідно з розрахунком податкового боргу станом на 17.10.2016 за Товариством рахується заборгованість в загальній сумі 133 109,82 грн., звернувся з позовом до суду.

Відповідно до підпункту 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 ПК, плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з підпунктом 14.1.136. пункту 14.1. статті 14 ПК, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Статтею 269 ПК встановлено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з пунктом 270.1.1. статті 270 ПК, об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Пунктом 286.2. статті 286 ПК передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПК України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно з пунктом 287.3. статті 287 ПК, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що Товариство сплачувало земельний податок протягом 2015 - 2016 років, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями, що підтверджується платіжними дорученнями: №76 від 21.01.2015; №80 від 16.02.2015; №84 від 05.03.2015; №91 від 01.04.2015; №95 від 07.04.2015; №105 від 24.06.2015; №109 від 21.07.2015; №119 від 07.08.2015; №126 від 18.08.2015; №133 від 16.09.2015; №139 від 18.11.2015; №146 від 05.12.2015; №155 від 26.01.2016; №165 від 17.02.2016; №173 від 01.03.2016; №177 від 01.04.2016; №184 від 01.05.2016; №194 від 20.05.2016; №202 від 12.07.2016; №198 від 05.08.2016; №215 від 14.09.2016; №219 від 06.10.2016; №230 від 21.11.2016; №238 від 12.12.2016, які містяться в матеріалах справи.

Окрім цього, судом встановлено, що Товариство подавало до ОДПІ звітні податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) разом з відомостями про наявні земельні ділянки, на підставі яких вказувало самостійно визначене грошове зобов'язання з плати за землю, оплачені вищевказаними платіжними дорученнями.

Згідно з статтею 21 ПК, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з ПК та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.

Ураховуючи те, що відповідач сплатив земельний податок за 2015 та 2016 роки, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Басай О.В.