Ухвала суду № 64705962, 09.02.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 310/6711/16 Головуючий у 1 інстанції

№ провадження 22-ц/778/879/17 ОСОБА_1

Доповідач: Бєлка В.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Бєлки В.Ю.

Суддів: Онищенко Е.А.

ОСОБА_2

При секретарі: Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - ОСОБА_3 на заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07 грудня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 26.03.2010 року відповідач отримала кредит у розмірі 1 600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до умов договору, договір складається з Заяви позичальника, Умов та Правил надання банківських послуг, ОСОБА_5.

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредит встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку у будь-який момент змінити кредитний ліміт. Відповідно до п. 2.1.1.12.6 Правил банк нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому «Тарифами банку», як викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік.

В порушення умов кредитного договору, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконала,внаслідок чого станом на 31.08.2016 року утворилась заборгованість в загальній сумі 21 001,13 грн., яка складається з: 1 556,75 грн. - заборгованість за кредитом; 1 4768,97 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3 199,17 грн. заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи 500,00 грн. штраф (фіксована частина); 976,24 грн. штраф (процентна складова).

Посилаючись на зазначені обставини просило суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 21001,13 грн. за кредитним договором № б/н від 26.03.2010 року та судові витрати по справі.

Заочним рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07 грудня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 26.03.2010 року у сумі 6 722,72 грн., із яких: 1 556,75грн. - заборгованість за кредитом; 1 646,67 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3 199,17 грн. комісія; 320,13 грн. штраф; а також стягнути судові витрати у розмірі 771,92 грн.

У апеляційній скарзі представник ПАТ КБ «ПриватБанк» - ОСОБА_3 зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Просить змінити рішення суду в частині зменшення позовних вимог за процентами, задовольнивши позовні вимоги в цій частині в понову обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін.

Вислухавши доповідь судді, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон їх регулює.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що 26.03.2010 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_6 був укладений договір про надання банківських послуг, за яким остання отримала кредит у розмірі 1600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Згідно анкети-заяви позичальника вбачається, що позичальник надав свою згоду на те, що ця заява разом з Памяткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Згідно з п.2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг кредитний ліміт на платіжну картку встановлюється за рішенням банку, клієнт надає право банку у будь-який момент змінювати кредитний ліміт.

Тарифами ОСОБА_5 встановлена базова процентна ставка за користування кредитом 2,5% на місяць. Клієнт має вносити щомісячно до 25 числа місяця наступного за звітним щомісячний платіж у розмірі 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку боргу.

У матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості наданий позивачем за договором станом на 31.08.2016 року з якого вбачається, що відповідач має заборгованість за договором в загальній сумі 21001,13 грн., яка складається з наступного: 1556,75 грн. - заборгованість за кредитом; 14768,97 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3199,17 грн. заборгованість за комісією, а також штрафи 500,00 грн. (фіксована частина); 976,24 грн. (процентна складова).

Відповідно до п.2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010р. №СП-2010-256, за користування Кредитом і овердрафтом банк нараховує проценти у розмірі, встановленому Тарифами банку, з розрахунку 360 календарних днів у році, якщо інше не передбачено п.2.1.1.12.13.

Пунктом 2.1.1.12.12 Умов та правил встановлено, що процентна ставка по кредиту на місяць, наступний за звітним, вказується банком в щомісячній виписці по картрахунку за звітний місяць.

Дослідивши наданий розрахунок заборгованості, судом першої інстанції встановлено, що розрахунок процентів на поточну і прострочену заборгованість, починаючи з 01.04.2014 року здійснений банком не вірно.

Тому навівши у судовому рішенні зазначений розрахунок, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки станом на 31.03.2014 року загальна заборгованість по процентам визначена банком визначена у розмірі 225 грн. 82 коп., то загальна сума процентів за користування кредитними коштами (поточна і прострочена заборгованість) за підрахунком суду становить 1646,67 грн., а не 14768,97 грн., як вказано у розрахунку, а саме: (225,82+182,61+295,63+942,61= 1646,67).

З урахуванням викладеного, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги банку в частині стягнення процентів за користування кредитними коштами підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, Тарифами, встановлено, що при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому грошовому зобовязанню більш ніж на 30 днів, клієнт зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. та 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

Колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач просить стягнути штрафи, передбачені п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг у розмірі 500,00 грн. і 976,24 грн. за одне і теж саме порушення грошового зобовязання, тому стягненню з відповідача підлягає штраф тільки у розмірі 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій, який складає 320,13 грн.

Доводи апеляційної скарги, що суд не обґрунтовано зменшив розмір процентів, які підлягають стягненню з відповідача є необґрунтованими, оскільки суд першої інстанції при визначенні такого розміру положення ст. 551 ЦК України не застосовував, а лише не погодився з розрахунком банку та навів у рішенні розрахунок заборгованості по процентам з урахуванням відомостей, які надав позивач. У апеляційній скарзі позивач навів лише формули розрахунку заборгованості, які затверджені наказом від 2.04.2014 року, що не спростовує висновки суду.

Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07 грудня 2016 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: