Ухвала суду № 64705690, 08.02.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №336/7588/15 Головуючий у 1 інстанції: Щаслива О.В.

Провадження № 22-ц/778/173/17 Суддя-доповідач: Спас О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Спас О.В.,

суддів: Кухаря С.В.,

Полякова О.З.,

при секретарі Бурима В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 вересня 2016 року у справі

за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність працівників Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, заінтересовані особи: ОСОБА_4, головний державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_5,

В С Т А Н О В И Л А :

В жовтні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеною скаргою.

В обґрунтування скарги зазначив, що 16 вересня 2015 року головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС ОСОБА_5 при здійсненні примусового виконання по виконавчому листу №0827/8632/12 від 12.12.2012 року, виданому Шевченківським районним судом м. Запоріжжя при виході на місце по АДРЕСА_1 за участю понятих, боржника ОСОБА_6 складено акт, згідно з яким ОСОБА_3 надано доступ до земельної ділянки площею 103м кв. та до земельної ділянки №3 загального користування, розміри яких визначені рішенням Шевченківського районного народного суду м. Запоріжжя від 15.01.1992 року. 17 вересня 2015 року ним була подана скарга, в якій він зазначав, що державний виконавець Іваниця Ю.О. не визначив на місцевості межі земельних ділянок №1 та №3, а тільки зазначив, що на цих ділянках знаходяться відходи від будівельних матеріалів, сміття та забудови. Вважає, що державний виконавець повинен був встановити межі земельних ділянок та в акті зафіксувати наявні перешкоди (забудови,будівельні матеріали та сміття), що не було їм зроблено. На його думку, провадження за виконавчим листом №0827/8632/12 від 12.12.2012 року виконавчою службою Шевченківського району здійснюється з порушенням норм ст.ст. 15, 16, 19, 22, 25, 27, 30, 31, 49 Закону України «Про виконавче провадження», не дивлячись на те, що у рішенні Шевченківського районного народного суду м. Запоріжжя від 15.01.1992 року по справі №2-31/1992 p. відповідно до судово-технічної експертизи за варіантом №3 зазначені параметри та розміри земельних ділянок, наданих в його користування, а ухвалами Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06.02.2014 року та 14.03.2014 року державного виконавця зобов'язано виконати рішення суду відповідно до виконавчого листа.

На підставі зазначеного просив зобов'язати ВДВС Шевченківського району м. Запоріжжя провести належне примусове виконання по виконавчому листу №0827/8632/12 у відповідності до варіанту №3 судово-технічної експертизи, визначеного в рішенні Шевченківського районного народного суду м. Запоріжжя по справі №2-31/1992 р, та ухвал Шевченківського районного суду м. Запоріжжя 06.02.2014 року та 14.03.2014 року, а саме визначити на місці межі земельних ділянок №1, №2 та №3 та зафіксувати на земельних ділянках №1 та №3 наявність забудови та інші перешкоди (будівельні матеріали та сміття).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01 грудня 2015 року скаргу задоволено частково.

Зобов'язано головного державного виконавця Іваницю Ю.О. вчинити дії, спрямовані на вчасне та повне виконання рішення апеляційного суду Запорізької області від 04.12.2012 року про зобов'язання ОСОБА_4 не чинити перешкоди у користуванні ОСОБА_3 земельною ділянкою АДРЕСА_1, та надати йому вільний доступ до земельної ділянки загального користування № 3, площею 10 квадратних метри, за цією адресою, розміри яких визначені рішенням Шевченківського районного народного суду м. Запоріжжя від 15 січня 1992 року.

В задоволенні вимог про зобов'язання визначити на місці межі земельних ділянок № 1, № 3 відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 20 січня 2016 року апеляційні скарги ОСОБА_3, Шевченківського ВДВС Запорізького міського управління юстиції, ОСОБА_4 задоволено частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01 грудня 2015 року у даній справі в частині зобов'язання головного державного виконавця Іваницю Ю.О. вчинити дії, спрямовані на вчасне та повне виконання рішення апеляційного суду Запорізької області від 04.12.2012 року про зобов'язання ОСОБА_4 не чинити перешкоди у користуванні ОСОБА_3 земельною ділянкою АДРЕСА_1, та надати йому вільний доступ до земельної ділянки загального користування № 3, площею 10 квадратних метри, за цією адресою, розміри яких визначені рішенням Шевченківського районного народного суду м. Запоріжжя від 15 січня 1992 року, скасовано.

Питання в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині ухвалу залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ 13 липня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилено.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 20 січня 2016 року залишено без змін.

За результатами нового розгляду ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 вересня 2016 року скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просить ухвалу суду скасувати та скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати головного виконавця Шевченківського ВДВС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_5 провести повне належне примусове виконання по виконавчому листу №0827/8632/12 від 12 грудня 2012 року у відповідності до варіанту №3 судово-технічної експертизи від 13 березня 1991 року, визначеного в рішенні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 січня 1992 року, рішенням апеляційного суду Запорізької області від 04 грудня 2012 року та ухвал Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 лютого 2014 року, від 14 березня 2014 року та від 01 вересня 2014 року, а саме визначити на місці (розміри) межі земельних ділянок ОСОБА_3 №1 в 103кв.м та загальної № 3 в 10кв.м та передати в постійне користування ними по АДРЕСА_1 та зафіксувати на земельних ділянках №1 та № З наявні забудови та інші перешкоди з прив'язкою до будинку та сусідських парканів по технічній експертизі від 13.03.1991 року.

Представником заінтересованої особи ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_8 надані заперечення на спростування доводів апеляційної скарги. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, зазначаючи, що вказане рішення суду виконано належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_9, представника заінтересованої особи ОСОБА_4 ОСОБА_8, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно п.1 ч.2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Судом першої інстанції встановлені такі обставини.

16 вересня 2015 року головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_5 під час здійснення виконавчого провадження за виконавчим листом № 0827/8632/12, який виданий 12 грудня 2012 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя на виконання рішення апеляційного суду Запорізької області від 04.12.2012 року, складений акт державного виконавця, який містить висновок про те, що ОСОБА_4 надала доступ ОСОБА_3 до земельних ділянок площею 103 квадратних метри і 10 квадратних метри, що відповідає змісту виконавчого листа у справі №0827/8632/2012, виданому 12.12.2012р. (а. с. 7, 44 т. 1).

Під час розгляду судом першої інстанції частини вимог скарги, які була направлена на новий розгляд, суд першої інстанції з'ясував питання, які дії державного виконавця заявник вважає незаконними, до вчинення яких дій належить зобов'язати державного виконавця. ОСОБА_3 та його представник надали такі пояснення: державного виконавця належить зобов'язати зазначити в акті огляду наявні на земельній ділянці предмети матеріального світу, а саме: металеві конструкції, навіс, ворота, які встановила відповідач, з зазначенням відстані від парканів та будинку до цих предметів.

Вказане не міститься у виконавчому листі у справі №0827/8632/2012, виданому 12.12.2012р., а тому державний виконавець не мав вчиняти вказані заявником дії під час виконання вказаного виконавчого листа.

Суд першої інстанції правильно послався на ст. 383 ЦПК України, за якою учасники виконавчого провадження, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Правильним є застосування судом першої інстанції ст. 387 ЦПК України, згідно якої у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновити його порушені права чи свободи.

Є правильним висновок суду першої інстанції, що відповідно до законодавства про виконавче провадження обов'язок державного виконавця полягає у виконанні в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, який містить формулювання, зазначене в резолютивній частині рішення.

Рішення Апеляційного суду Запорізької області від 04.12.2012р. зобов'язує відповідача не чинити перешкоди у користуванні ОСОБА_3 земельною ділянкою АДРЕСА_1 та надати позивачу вільний доступ до земельної ділянки загального користування №3 площею 10кв.м, розміри яких визначені рішенням Шевченківського районного народного суду м.Запоріжжя від 15.01.1992р.

Відповідно до цього рішення виданий виконавчий лист, який містить дослівне викладення резолютивної частини рішення суду.

Суд першої інстанції вірно застосував ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного у виконавчому документі, в спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Виходячи із змісту рішення та дій, вказаних у виконавчому листі відповідно до рішення суду, не вбачається підстав для визнання незаконними дій державного виконавця з не зазначення в акті виконання наявних на земельній ділянці предметів: металевих конструкцій, навісу, воріт, з зазначенням відстані від парканів та будинку до цих предметів.

Такі дії, які вказує заявник, не зазначені у виконавчому листі, за яким здійснювалося виконавче провадження, а тому суд першої інстанції правильно вказав, що не вбачає порушень у діях державного виконавця.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки оскарженої ухвали, оскільки ОСОБА_3 викладає ті ж обставини, що і у скарзі, які належним чином перевірив суд першої інстанції та дав їм правильну правову оцінку, з якою погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Не можуть спростувати висновки ухвали і викладені в апеляційній скарзі обставини особистих відносин ОСОБА_3 з співвласниками, посилання на його вселення до будинку за вказаною адресою за іншим судовим рішенням, оскільки такі доводи виходять за межі розгляду справи, яка розглядається за ст.ст.383-388 ЦПК України та перевіряється лише законність дій державного виконавця під час виконання лише вищевказаного виконавчого листа.

Доводи апеляційної скарги щодо незгоди ОСОБА_3 з тим, що державним виконавцем не визначені межі земельних ділянок АДРЕСА_1 не можуть братися до уваги, виходячи з таких обставин.

За вказаними вимогами ОСОБА_3 відмовлено ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01 грудня 2015 року скаргу, яка в цій частині залишена без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 20 січня 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 13 липня 2016 року.

Відповідно, оскаржена ухвала не вирішувала вказану частину вимог скарги, які вже знайшли своє вирішення вищевказаними судовими рішеннями, а тому ці обставини не перевіряються апеляційним судом, який діє в межах, визначених ст.ст.11, 303 ЦПК України.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції належно виконав вимоги ст.ст. 383-388 ЦПК України і розглянув скаргу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися доводи та вимоги скарги, перевіривши заперечення державного виконавця, правильно застосував правові норми і дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні скарги.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 вересня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: