Ухвала суду № 64700827, 09.02.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/465/17Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 23 Кравченко Т. М. Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоСіренка Ю. В.суддівЮвшина В. І., Пономаренка В. В. при секретаріАнкудінові О. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 7 грудня 2016 року у справі за позовом Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Черкаській області, ОСОБА_6, Фермерського господарства "Зернятко Плюс", Сектору державної реєстрації Звенигородської районної державної адміністрації, Фермерського господарства "Лащове", третя особа - Державна інспекція сільського господарства в Черкаській області про визнання незаконним і скасування рішень органу державної влади, визнання договорів оренди та суборенди недійсним, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2016 року Звенигородська місцева прокуратура звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що в ході аналізу звернень щодо порушення земельного законодавства прокуратурою встановлено, що наказами Головного управління Держземагентства у Черкаській області від 22 липня 2014 року ОСОБА_6 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 15,5769 га, розташованої в адмінмежах Боровиківської сільської ради Звенигородського району та земельної ділянки площею 12,7313 га, розташованої в адмінмежах Юрківської сільської ради Звенигородського району для ведення фермерського господарства.

Розроблена на замовлення ОСОБА_6 землевпорядна документація була затверджена наказами Головного управління Держземагентства у Черкаській області № 23-6387/14-14-СГ від 24 грудня 2014 року та № 23-1111/14-15-СГ від 26 лютого 2015 року.

На підставі вищевказаних наказів між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області та ОСОБА_6 24 грудня 2014 року укладено договір оренди земельної ділянки площею 15,5769 га, розташованої в адмінмежах Боровиківської сільської ради Звенигородського району, та 26 лютого 2015 року укладено договір оренди земельної ділянки площею 12,7313 га, розташованої в адмінмежах Юрківської сільської ради Звенигородського району, що зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

12 березня 2015 року між ОСОБА_6 та ФГ «Зернятко Плюс» укладено договір суборенди земельної ділянки площею 15,5769 га, розташованої в адміністративних межах Боровиківської сільської ради Звенигородського району та 24 березня 2015 року укладено договір суборенди земельної ділянки площею 12,7313 га, розташованої в адміністративних межах Юрківської сільської ради Звенигородського району.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 3 червня 2016 ФГ «Зернятко Плюс» зареєстроване 2 грудня 2013 року. Засновником фермерського господарства є ОСОБА_6 Керівником юридичної особи з 22 грудня 2014 року також є ОСОБА_6

Таким чином, ОСОБА_6 в порушення вимог ст. 134 ЗК України отримав земельні ділянки як громадянин для ведення фермерського господарства, будучи засновником і керівником раніше створеного ФГ «Зернятко Плюс» з метою уникнення проведення земельних торгів.

Враховуючи те, що ОСОБА_6 при укладанні спірних договорів оренди земельних ділянок мав намір додатково отримати землю в обхід встановленого земельним законодавством порядку щодо проведення конкурсних торгів, то договори оренди землі від 24 грудня 2014 року та 26 лютого 2015 року, а також укладені в подальшому договори суборенди від 5 серпня 2016 року також підлягають визнанню недійсними.

Крім того, земельні ділянки, надані ОСОБА_6 для ведення фермерського господарства, розташовані не єдиним масивом, а у віддалених одне від одного місцях на відстані 17 км. та в адміністративних межах різних сільських рад Звенигородського району, не мають необхідної сукупності ознак для визнання їх єдиним масивом, та не могли бути надані фізичній особі в оренду без застосування земельних торгів відповідно до ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство».

В подальшому позовні вимоги позивачем уточнювалися та доповнювалися.

Ухвалою від 2 листопада 2016 року співвідповідачем у справі залучено Фермерське господарство «Лащове».

З урахуванням внесених змін, позивач остаточно просив визнати незаконними і скасувати накази Головного управління Держземагентства про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду № 23-6387/14-14-СГ від 24 грудня 2014 року та № 23-1111/14-15-СГ від 26 лютого 2015 року; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 15,5769 га, розташованої в адмінмежах Боровиківської сільської ради Звенигородської району, укладений 24 грудня 2014 року між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області і ОСОБА_6, та договір оренди земельної ділянки площею 12,7313 га, розташованої в адмінмежах Юрківської сільської ради Звенигородської району, укладений 26 лютого 2015 року між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області та ОСОБА_6; визнати недійсним договір суборенди земельної ділянки площею 15,5769 га, розташованої в адмінмежах Боровиковської сільської ради Звенигородського району, укладений 5 серпня 2016 року між ФГ «Лащове» та ОСОБА_7, та договір суборенди земельної ділянки площею 12,7313 га, розташованої в адмінмежах Юрківської сільської ради Звенигородського району, укладений 5 серпня 2016 року між ФГ «Лащове» та ОСОБА_7, скасувавши їх державну реєстрацію. Також просили стягнути солідарно з відповідачів судовий збір на користь прокуратури Черкаської області.

Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 7 грудня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_6 оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Зокрема зазначав, що прокурор, звернувшись до суду в порядку ст. 45 ЦПК України, не надав доказів, які підтверджують неможливість громадян чи юридичних осіб, права та інтереси яких порушено, самостійно здійснювати представництво своїх інтересів, не конкретизував таких осіб, та не вказує в чому саме полягає порушення прав держави у випадку неотримання земельних ділянок фізичними і юридичними особами на конкурентних засадах.

Вважає, що суд повинен був врахувати склад осіб, які мають брати участь у справі, вказати в рішенні особу, в інтересах якої заявлено позов, та зазначити орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і наявність підстав для здійснення такого представництва

Вказав, що земельні ділянки були отримані ним без порушення закону. Враховуючи те, що позов пред'явлено на момент, коли земельними ділянками користувалось ФГ «Лащове», тобто дане ФГ створене після отримання земельних ділянок в оренду. З моменту отримання земельних ділянок в оренду він займався їх обробкою, адже є єдиним засновником як ФГ «Зернятко Плюс» так і ФГ «Лащове».

Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до відхилення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає.

Судом встановлено, що 14 липня 2014 року ОСОБА_6 звернувся до Головного управління Держземагенства у Черкаській області з клопотаннями про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 15,5769 га в адмінмежах Боровиківської сільської ради та орієнтовною площею 12,0 га в адмінмежах Юрківської сільської ради Звенигородського району для ведення фермерського господарства. (а.с. 34, 40).

Згідно наказів Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 22 липня 2014 року ОСОБА_6 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель державної власності в оренду, розташованих в адмінмежах Боровиківської та Юрківської сільських рад Звенигородського району.

Висновками відділу Держземагенства у Звенигородському районі Черкаської області від 4 листопада 2014 року погоджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок оренду ОСОБА_6 для ведення фермерського господарства площею 12,7313 га в адміністративних межах Юрківської сільської ради Звенигородського району та площею 15,5769 га в адміністративних межах Боровиківської сільської ради Звенигородського району (а.с. 35, 41).

Наказом Головного управління Держземагенства у Черкаській області № 23-6387/14-14-СГ від 24.12.2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано ОСОБА_8 земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель державної власності площею 15,5769 га (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1) в оренду терміном на 25 років для ведення фермерського господарства в адмінмежах Боровиківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області (а.с. 18).

Наказом Головного управління Держземагенства у Черкаській області № 23-1111/14-15-СГ від 26 лютого 2015 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано ОСОБА_8 земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель державної власності площею 12,7313 га (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2) в оренду терміном на 25 років для ведення фермерського господарства в адмінмежах Юрківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області (а.с. 19).

На підставі вищевказаних наказів між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області та ОСОБА_6 24 грудня 2014 року укладено договір оренди земельної ділянки площею 15,5769 га, розташованої в адмінмежах Боровиківської сільської ради Звенигородського району, а 26.02.2015 року укладено договір оренди земельної ділянки площею 12,7313 га, розташованої в адмінмежах Юрківської сільської ради Звенигородського району, що зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В подальшому 12 березня 2015 року між ОСОБА_6 та Фермерським господарством «Зернятко Плюс» було укладено договір суборенди земельної ділянки площею 15,5769 га, розташованої в адміністративних межах Боровиківської сільської ради Звенигородського району та 24 березня 2015 року укладено договір суборенди земельної ділянки площею 12,7313 га, розташованої в адміністративних межах Юрківської сільської ради Звенигородського району.

17 травня 2016 року вказані договори суборенди між ОСОБА_6 та ФГ «Зернятко Плюс» було достроково розірвано. Договори про дострокове розірвання договорів суборенди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 8 червня 2016 року (а.с. 85, 86).

5 серпня 2016 року між ОСОБА_6 та ФГ «Лащове» укладено договори суборенди земельних ділянок площею 15,5769 га, розташованої в адміністративних межах Боровиківської сільської ради Звенигородського району та площею 12,7313 га, розташованої в адміністративних межах Юрківської сільської ради Звенигородського району. Вказані договори суборенди зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.08.2016 року (а.с. 148-149, 154-155).

Також судом встановлено, що ФГ «Зернятко плюс» було засноване 2 грудня 2013 року, про що мається запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 20).

Згідно протоколу № 2 загальних зборів членів ФГ «Зернятко плюс» від 22 грудня 2014 року у зв'язку з відступленням членом ФГ «Зернятко плюс» ОСОБА_9 своєї частки у розмірі 100% в статутному фонді ФГ «Зернятко плюс» шляхом укладення договору дарування на користь ОСОБА_6 останній став членом фермерського господарства з часткою 100 % статутного фонду та його призначено головою ФГ «Зернятко плюс» (а.с. 87-88).

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.07.2016 року вбачається, що засновником та керівником ФГ «Лащове» є також ОСОБА_6 (а.с. 138-145).

З огляду на положення статей 22, 31, 93, 124 ЗК України землі сільськогосподарського призначення можуть надаватися громадянам для ведення фермерського господарства та використовуватися цим господарством, зокрема, на умовах оренди.

За правилом ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Частинами 2 та 3 ст. 134 ЗК України визначені випадки, коли земельні торги не проводяться, а передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється в порядку, встановленому ст. 123 цього Кодексу. Зокрема, земельні торги не проводяться при передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Статтею 8 Закону України «Про фермерське господарство» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції вірно виходив з того, що на момент прийняття оскаржуваних наказів ГУ Держземагентства від 24 грудня 2014 року та 26 лютого 2015 року та на момент укладення спірних договорів земельних ділянок від 24 березня 2015 року ФГ «Зернятко Плюс», засновником і керівником якого є ОСОБА_6, вже набуло статусу юридичної особи, так як засноване 2 грудня 2013 року, на підтвердження чого свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та мало в своїй власності земельну ділянку, а відтак подальше отримання таких мало відбуватись у відповідності з вимогами, передбаченими статтею 124 ЗК України, якою встановлено порядок такої передачі, а саме, передачі земельної ділянки має передувати проведення земельних торгів з подальшою реєстрацією фермерського господарства.

У зв'язку з наведеним суд дійшов до правильного висновку про задоволення вимоги про визнання недійсними договорів суборенди, з огляду на те, що такі вимог є похідними від вимог про визнання недійсними договорів оренди.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 ЦПК України з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справи за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну скаргу, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно зі статтею 121 Конституції України, частиною другою статті 45 ЦПК і статтями 35, 361, 56 Закону України «Про прокуратуру» прокурором, який може шляхом пред'явлення позову в суді першої інстанції або на будь-якій стадії цивільного процесу здійснювати представництво громадян у випадках, передбачених законом, і представництво держави, підстави якого обґрунтовує сам, є: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори та прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції.

Повноваження такого прокурора на участь у судовому засіданні, коли він діє на виконання конституційної функції представництва, підтверджуються службовим посвідченням.

Відповідно до ст. 361 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля перебуває під особливою охороною держави, оскільки є основним національним багатством.

Таким чином, твердження апелянта стосовно відсутності підстав для звернення прокурора до суду із даним позовом на підставі ст. 45 ЦК України є невірним, оскільки в такий спосіб прокурор реалізує свої представницькі повноваження у сфері охорони землі.

Постановлене у справі рішення є законним та обгрунтованим і підстав для його скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб'єктивний характер, зводяться до невірного трактування норм матеріального права і правильності висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 7 грудня 2016 року у справі за позовом Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Черкаській області, ОСОБА_6, Фермерського господарства "Зернятко Плюс", Сектору державної реєстрації Звенигородської районної державної адміністрації, Фермерського господарства "Лащове" , третя особа - Державна інспекція сільського господарства в Черкаській області про визнання незаконним і скасування рішень органу державної влади, визнання договорів оренди та суборенди недійсним - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :