Ухвала суду № 64697917, 14.02.2017, Машівський районний суд Полтавської області

Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 531/423/16-ц

Номер провадження 2-зз/540/1/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2017 Машівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Кравець С.В.

за участю: секретаря Порохні І.І.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача-2 ОСОБА_2

представника третьої особи-2 ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МДМ» до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області, ОСОБА_4, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Аршиця» про визнання договорів оренди землі недійсними, скасування їх реєстрації та визнання договору оренди землі поновленим із попереднім орендарем за його заявою, -

в с т а н о в и в :

в провадженні Машівського районного суду знаходиться вказана цивільна справа.

В процесі розгляду справи відповідач-2 ОСОБА_4 заявив клопотання про скасування заходів забезпечення позову, які застосовані ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 02.07.2016 року.

В судовому засіданні представник відповідача-2 заяву підтримує та просить її задоволити, посилаючись на те, що відпали підстави для застосування цих заходів, так як виключається можливість того, що позивач після закінчення строку дії договорів оренди продовжує й надалі користуватися спірними земельними ділянками. Також ухвала винесена суддею Жмурко П.Я., який в послідуючим заявив самовідвід, оскільки перебував в дружніх відносинах з директором ТОВ «МДМ», що дає підстави вважати, що ці стосунки існували до подання позову.

Представник позивача проти заяви заперечує, оскільки доказам на які посилається представник відповідача-2 вже надана правова оцінка судом, а крім цього позивач використовує земельну ділянку, оскільки у серпні 2016 року засіяв її озимою пшеницею та сплачує орендну плату.

Представник відповідача-1 та третьої особи-2 з заявою про скасування заходів забезпечення позову погоджуються.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в пункті 10 постанови від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

За таких обставин з огляду на те, що потреби справи виправдовують застосування заходів забезпечення позову вжитих за ухвалою суду від 02.07.2016р. (а.с. 187-188 т.1), підстави на які посилається представник відповідача-2 не доведені та спростовані представником позивача, а відтак суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити.

Щодо доводів про те, що ухвала винесена суддею Жмурко П.Я., який в послідуючим заявив самовідвід, оскільки перебував в дружніх відносинах з директором ТОВ «МДМ», суд зазначає, що до його компетенції не відноситься встановлення обставин щодо упередженості судді при винесенні оспорюваної ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст. 154 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

у задоволенні заяви ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Карлівського районного суду від 02.07.2016р. відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: