Рішення № 64697790, 01.02.2017, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/25/2017

Справа № 537/4043/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.02.2017 року Суддя Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області ОСОБА_1, за участю секретаря Шаповал М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 за участі третьої особи ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в :

Позивач ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 за участі третьої особи ОСОБА_3 ( після зміни прізвіща Семенкової) В.В. про стягнення заборгованості за кредитним договором

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 25.12.2007 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 1602/1207/88-014, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 20000 доларів США. А ОСОБА_3 зобов'язалася повернути кредит щомісячними платежами в строк з 25.12.2007 року до 10.12.2017 року, сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 11,90% річних. В забезпечення виконання зобовязання ОСОБА_3 за договором кредиту, 25.12.2007 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки №1602/1207/88-014-Р-1, за умовами якого поручитель ОСОБА_2 відповідає перед кредитором за виконання зобовязань за кредитним договором у тому ж обсязі, що і позичальник ОСОБА_3 25.05.2012 року між ВАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, за умовами якого ВАТ «Сведбанк» відступив ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за вказаним договором кредиту. В порушення умов кредитного договору, ОСОБА_3 належним чином не виконала взятих на себе зобов'язань, грошові кошти в повному обсязі не повернула, внаслідок чого станом на 28.07.2015 року її заборгованість за кредитом складає 330209,64 грн., з яких заборгованість за кредитом 290493,57 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 39716,07. А тому позивач ПАТ «Дельта Банк» звернувся в суд за захистом своїх прав і майнових інтересів, просив стягнути з поручителя ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитним договором № 1602/1207/88-014 від 25.12.2007 року в розмірі 330209,64 грн., та покласти на відповідача судові витрати на судовий збір.

Представник позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Разом з тим представник позивача не з'явився в судове засідання 01.02.2017 року, подав письмову заяву про розгляд справи без його участі, просив суд задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_3 (після зміни прізвища Семенкова) В.В. заперечували щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначили, що ОСОБА_2 був поручителем для забезпечення виконання ОСОБА_3 зобов'язань з виконання умов кредитного договору №1602/1207/88-014 від 25.12.2007 року. Проте до кредитного договору №1602/1207/88-014 від 25.12.2007 року неодноразово було внесено істотні зміни без згоди поручителя ОСОБА_2, внаслідок чого збільшено обсяг його відповідальності, в останнє договором про внесення змін і доповнень №1 від 22.02.2012 року. Стверджували, що поручитель ОСОБА_2 не підписував договір від 22.02.2012 року про внесення змін та доповнень №1 до Договору поруки №1602/1207/88-014-Р-1 від 25.12.2007 року. Вважали, що відповідно до ст.559 ЦК України порука припинена у звязку з неповідомленням поручителя про збільшення обсягу його відповідальності, а також у зв'язку зі спливом строку пред'явлення вимог до поручителя. З наведених підстав просили відмовити в задоволенні позову Банку.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

25.12.2007 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 1602/1207/88-014, за умовами якого банк надав третій особі ОСОБА_3 кредит у розмірі 20000 доларів США на строк з 25.12.2007 року до 10.12.2017 року А ОСОБА_3 зобов'язалася повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 11,9 % річних за весь строк фактичного користування кредитом та виконати свої зобов'язання в повному обсязі у строки, передбачені цим договором, щомісячними ануїтетними платежами згідно з Додатком №1 до договору з 10.01.2008 року по 10.12.2017 року згідно з графіком в розмірі 166,66 доларів США та останній платіж у розмірі 167,46 доларів США.

Відповідно до п. 3.2. кредитного договору № 1602/1207/88-014 від 25.12.2007 року, проценти за користування кредитом нараховуються з фактичної кількості днів користування кредитом на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до моменту його повернення. Кількість днів у році приймається 360. (т.1 а.с. 6-12).

В забезпечення виконання зобовязання за зазначеним договором кредиту, укладеним з ОСОБА_3, 25.12.2007 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки №1602/1207/88-014-Р-1, за умовами якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання обовязків за кредитним договором у сумі 20000 доларів США строком до 10.12.2017 року з процентною ставкою 11,9% річних за їх вкористання. Згідно з п.2 Договору поруки Поручитель несе солідарну відповідальність з Позичальником перед Банком за виконання Позичальником умов основного зобов'язання усім належним йому майном та грошовими коштами. Згідно з п.10 Договір поруки набуває чинності з моменту його підписання, строком припинення поруки є повне виконання Позичальником або Поручителем своїх обов'язків, передбачених Основним зобов'язанням. Згідно з п.13 Договору Поруки, усі зміни та доповнення до цього Договору дійсні у тому випадку, якщо вони оформлені та підписані Сторонами.

30.04.2010 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 було укладено Договір про внесення змін і доповнень до Кредитного договору №1602/1207/88-014 від 25.12.2007 року, за умовами якого починаючи з 10.06.2010 року Позичальник здійснює погашення кредиту та сплату процентів за період користування кредитом шляхом здійснення фіксованих платежів (далі ануїтетні платежі) у сумі 259,34 доларів США щомісячно по день закінчення кредитного договору 10.12.2017 року. Збільшено обсяг відповідальності позичальника за невиконання зобовязань. (т.1 а.с.58).

Позивачем не було подано суду документи на підтвердження погодження з поручителем наведеного збільшення обсягу його відповідальності.

27.05.2011 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 укладено Додаткову Угоду №3 до кредитного договору 1602/1207/88-014 від 25.12.2007 року, якою установлено нові умови порядку зміни процентної ставки в бік збільшення.

22.02.2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 укладено Договір про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору №1602/1207/88-014 від 25.12.2007 року, за умовами якого прострочена заборгованість за Кредитом на дату укладання цього Договору становить 14315,67 доларів США, розмір простроченої заборгованості по відсоткам за Кредитним договором 570,60 доларів США. Сторони домовились змінити строк виконання зобов'язань за договором Кредиту до 10.12.2022 року. Сторони домовились, що починаючи з 10.04.2012 року позичальник погашає кредит та платить відсотки за користування кредитом шляхом здійснення фіксованих платежів (ануїтетних платежів) в розмірі 205,03 доларів США щомісячно до закінчення кредитного договору.

Згідно з поданим позивачем оригіналом договору про внесення змін та доповнень №1 до договору Поруки №1602/1207/88-014-Р-1 від 25.12.2007 року від 22.02.2012 року між ВАТ «Сведбанк» та поручителем ОСОБА_2, позичальником ОСОБА_3, було внесено зміни до п. 1 зазначеного вище Договору поруки. А саме п. 1 Договору поруки викладено в наступній редакції: «Поручитель зобов'язується перед Банком відповідати за виконання зобов'язань щодо повернення коштів, наданих Банком Позичальнику у вигляді кредиту згідно з кредитним договором №1602/1207/88-014 від 25.12.2007 року, у сумі 14886,27 доларів США, в тому числі зміненої згідно з Договором про внесення змін та доповнень №1 від 22.02.2012 року, строком до 10.12.2022 року з процентною ставкою 11,9% річних за їх використання. Цей договір про внесення змін і доповнень, включаючи умови про зміст, розмір та строк виконання основного зобов'язання, набуває чинності з моменту підписання його сторонами. (т.1 а.с.18).

Проте в поданому третьою особою ОСОБА_3 оригіналі договору від 22.02.2012 року про внесення змін та доповнень №1 до договору Поруки №1602/1207/88-014-Р-1 від 25.12.2007 року, підпис поручителя ОСОБА_2 відсутній.

Разом з тим, висновком судово-почеркознавчої експертизи №691 від 12.12.3016 року, встановлено, що в оригіналі договору від 22.02.2012 року про внесення змін та доповнень №1 до договору Поруки №1602/1207/88-014-Р-1 від 25.12.2007 року підпис від імені ОСОБА_2 у графі «Поручитель ОСОБА_2 ____ (підпис)» виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою. (т.2 а.с.36-38).

Аналізуючи умови зазначених договорів, пояснення відповідачата третьої особи, висновок експерта, суд вважає, що шляхом внесення змін до кредитного договору №1602/1207/88-014 від 25.12.2007 року ПАТ «Светбанк» було збільшено обсяг відповідальності поручителя ОСОБА_2 без його згоди.

25.05.2012 року між ВАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу права вимоги, згідно з яким ВАТ «Сведбанк» продав (відступив) ПАТ «Дельта Банк» право вимоги за кредитним договором, в тому числі як встановлено в Додатку №1 по кредитному договору №1602/1207/88-014 від 25.12.2007 року, укладеного з ОСОБА_3 (т.1 а.с. 25-33).

ПАТ «Дельта Банк» звернувся до ОСОБА_2 з досудовою вимогою вих.№31.4-08/9265/15 від 25.08.2015 року, в якій просив сплатити прострочену (поточну) заборгованість за кредитним договором №1602/1207/88-014-Р-1 від 25.12.2007 року в строки, передбачені договором. (т.1 а.с.20-21).

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 553 ЦК Українивстановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина першастатті 554 ЦК України).

Відповідно до частини першоїстатті 628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, другастатті 553 ЦК України).

Згідно із частиною першоюстатті 651 ЦК Українизміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (частина першастатті 653 ЦК України).

За змістом частини першоїстатті 654 ЦК Українизміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

У справі, яка розглядається, суд встановив, що договором від 30.04.2010 року про внесення змін і доповнень до кредитного договору №1602/1207/88-014 від 25.12.2007 року, укладеним між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3, було внесено зміни до кредитного договору, зокрема розмір ануїтетних платежів на погашення кредитом збільшений з 166,66 доларів США до 259,34 доларів США. Крім того договором від 22.02.2012 року про внесення змін і доповнень №1 до кредитного договору №1602/1207/88-014 від 25.12.2007 року, укладеним між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 порівняно до умов первісного договору кредиту також збільшено ануїтетний платіж до 205,03 доларів США, а також збільшено строк виконання зобов'язань до 10.12.2022 року (за первісним договором виконання зобовязання встановлювалось до 10.12.2017 року).

Відповідно до частини першоїстатті 559 ЦК Українипорука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього.

Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом; установлення нових умов порядку зміни процентної ставки в бік збільшення; розширення змісту основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним;відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення) розміру неустойки тощо.

У зобов'язаннях, у яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або без відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав для покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком.

Таким чином, з огляду на положення частини першоїстатті 559 ЦК Українинеобхідно дійти висновку про те, що внесення змін додатковими угодами до кредитного договору щодо збільшення розміру ануїтетних платежів та строку виконання зобов'язання без згоди поручителя призводить до збільшення обсягу відповідальності останнього.

Отже, у справі, яка розглядається, установивши, що додатковими угодами до кредитного договору, укладеними без згоди поручителя, встановленозбільшений розмір ануїтетних платежів та збільшення строку виконання зобов'язання, тобто змінено зобов'язання, забезпечене порукою, що призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя ОСОБА_2, та що останній не давав згоди на таку зміну забезпеченого порукою зобов'язання, суд вважає відповідно до норми ч.1 ст.559 ЦК Україниприпиненою його поруку.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від10 вересня 2014 року (справа № 6-70цс14) та 25 вересня 2013 року (справа № 6-97цс13), від 21.10.2015 року, в постанові ВСУ від 20.04.2016 року.

Верховний Суд України щодо цього питання сформулював правовий висновок у постановах від 21 травня 2012 року (№ 6-18цс11, № 6-69цс11), у яких зазначив, що за положеннями частини першоїстатті 559 ЦК Україниприпинення поруки в разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується, а тому в цьому випадку не обов'язково звертатися до суду з позовом про визнання договору поруки припиненим, проте такі вимоги підлягають розгляду судом за наявності відповідного спору. Тобто порука має вважатися припиненою незалежно від реального настання чи ненастання збільшеного внаслідок змін кредитних договорів обсягу відповідальності поручителя.

Крім того, обов'язковою умовою припинення поруки за нормою частини першоїстатті 559 ЦК Українимає бути відсутність згоди поручителя на внесення змін до забезпеченого порукою зобов'язання, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. За своєю правовою природою надання поручителем згоди на внесення до основного зобов'язання таких змін є одностороннім правочином, який за змістом і формою має відповідати вимогамЦК Українита відображати волевиявлення особи (у даному випадку - поручителя).

Так, у постанові Верховного Суду України від 5 червня 2013 року (№ 6-43цс13) зазначено, що згода поручителя на збільшення обсягу своєї відповідальності має бути очевидною і наданою у спосіб, передбачений договором поруки.

Тобто випадкова поінформованість поручителя про внесення змін до основного зобов'язання і навіть відсутність з його боку заперечень про збільшення обсягу його відповідальності не може розглядатись як надання ним згоди на такі зміни.

З огляду на наведене, відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №1602/1207/88-014 від 25.12.2007 року, з внесеними змінами, укладеного між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 у звязку з припиненням поруки, внаслідок зміни зобовязання та збільшення обсягу відповідальності поручителя без його згоди.

Тому, суд вважає за необхідне відмовити в позові ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту № 1602/1207/88-014 від 25.12.2007 року, укладеним між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3

Керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 Цивільно-процесуального Кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Відмовити в задоволенні позову Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 за участі третьої особи ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів після отримання копії цього рішення.

Суддя Крюківського районного суду

м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1