Рішення № 64696816, 09.02.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/190/16-ц Головуючий у І інстанції Мора О. М.Провадження № 22-ц/780/421/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 1 09.02.2017

РІШЕННЯ

Іменем України

09 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - Мельника Я.С.,

суддів: Березовенко Р.В., Матвієнко Ю.О.,

та секретаря Якимчук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-експлуатаційне обєднання «Веста» на рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-експлуатаційне обєднання "Веста", Обухівської міської ради Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_4, про визнання недійсними свідоцтв про право власності на квартири та визнання права власності на квартири,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із позовом, в якому просили визнати недійсними свідоцтва про право власності від 30 липня 2012 року, виданого Обухівською міською радою Київської області Обслуговуючому кооперативу "Житлово-експлуатаційне обєднання "Веста" на трикімнатну квартиру № 89 на15 поверсі в будинку № 28 по вулиці Лермонтова в місті Обухів Київської області та на квартиру № 95 на 16 поверсі в цьому ж будинку, а також просили визнати право власності на ці квартири відповідно за кожним із них.

У обґрунтування своїх позовних вимог зазначали, що спірні квартири належні їм на підставі договорів купівлі-продажу майнових прав, укладених із ТОВ ВБК "Моноліт", яке на той час було замовником будівництва будинку № 28 по вулиці Лермонтова в місті Обухів Київської області, та вартість цих квартир повністю ними була оплачена.

Проте, як стало їм згодом відомо, 30 липня 2012 року ОК "Житлово-експлуатаційне обєднання "Веста"отримав свідоцтва про право власності на спірні квартири, що, на їхню думку, порушує їхні майнові права та інтереси.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 10 жовтня 2016 року позов було задоволено, визнано недійсним свідоцтво про право власності від 30 липня 2012 року на квартиру № 89 та квартиру № 95 спірного будинку, визнано право власності за позивачами на ці квартири за кожним відповідно, а також стягнуто судові витрати.

Не погоджуючись із цим рішенням, ОК «ЖЕО «Веста» подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та неповне зясування судом усіх обставин справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у цих сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 214 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливаютьіз встановлених обставин; 4) якаправова нормапідлягає застосуванню до цих правовідносин. При виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Однак зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачі набули майнових прав на спірні квартири, то отримання свідоцтва про право власності на ці квартири ОК «ЖЕО «Веста» порушує права позивачів як власників цього майна.

Проте, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками місцевого суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 березня 2007 року між продавцем, товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельний кооператив "Моноліт" і покупцем ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 43-а (т. І, а. с. 22-26), на придбання обєкту нерухомості - квартири № 95, а 24 квітня 2008 року між продавцем, ТОВ ВБК "Моноліт" та покупцем, ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 178-а (т. І, а. с. 17-21), предметом якого було придбання обєкту нерухомості квартири № 89.

У відповідності до п.1 п. 2. «Предмет договору» договору купівлі-продажу майнових прав № 43-а від 15 березня 2007 року, Продавець, яким виступало ТОВ ВБК "Моноліт", продає, а Покупець купує Майнові права на Обєкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим Договором, та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж.

Згідно п. п. 1 п. 1. «Терміни та їх визначення» договору купівлі-продажу майнових прав№ 43-а від 15 березня 2007 року, обєктом капітального будівництва є житловий будинок за адресою: Київська область, місто Обухів, будівельний майданчик № 1 біля будинку по вулиці Лермонтова, 22, право на спорудження якого виникло у Продавця на підставі дозволу на будівництво, яким є: Дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю управління містобудування і архітектури та розвитку інфраструктури Київської обласної державної адміністрації 22 серпня 2006 року № 62/04-03/06, а також згідно рішення виконавчого комітету Обухівської міської ради № 1440 від 16 грудня 2003 року та Договору оренди земельної ділянки від 13 січня 2004 року.

Як визначено в умовах вказаного договору, обєктом нерухомості за цим договором є складова та невідємна частина обєкту капітального будівництва, яка виражена у вигляді квартири, спорудження якої здійснює продавець.

Відповідно до п.п. 3, 1 цього договору, за даним договором під терміном «Майнові права» сторони розуміють всі права на обєкт нерухомості, яким є відповідна квартира, які належать продавцю на підставі дозволу на будівництво, яким є: дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю управління містобудування і архітектури та розвитку інфраструктури Київської обласної державної адміністрації 22 серпня 2006 року № 62/04-03/06, та полягають у праві продавця набути право власності на такий обєкт нерухомості після введення обєкту капітального будівництва в експлуатацію та оформлення відповідних правовстановлюючих документів. Майнові права відчужуються покупцю, який у звязку з цим оформлює право власності на обєкт нерухомості на себе.

Відповідно до п.п. 4 п. 4. договору, після сплати Покупцем вартості майнових прав, визначеної в п. 4.2. даного Договору, Продавець видає йому довідку про повну оплату вартості майнових прав згідно цього Договору.

Аналогічні викладеним вище умови та визначення містяться і в договорі купівлі-продажу майнових прав № 178-а від 24 квітня 2008 року між ТОВ ВБК "Моноліт" та ОСОБА_2

У відповідності до п.п. 2. п. 2 «Предмет договору» договору купівлі-продажу майнових прав № 43-а від 15 березня 2007 року, сторони домовилися, що Обєктом нерухомості, Майнові права на який передаються за даним Договором є трикімнатна квартира № 95, розташована на 16 поверсі Обєкта капітального будівництва.

У свою чергу, п. п. 2. п. 2 «Предмет договору» договору купівлі-продажу майнових прав № 178-а від 24 квітня 2008 року, визначено, що Обєктом нерухомості, Майнові права на який передаються за даним Договором є трикімнатна квартира № 89, розташована на 15 поверсі Обєкта капітального будівництва.

На підтвердження сплати ОСОБА_2 та ОСОБА_5 повної вартості спірних квартир, Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельний кооператив "Моноліт" видана Довідка № 51-1 від 03.04.2007 р. ТОВ ВБК "Моноліт" про сплату вартості квартири № 95 (т. І, а. с. 32) та Довідка № 205-1 від 21.05.2008 р. про сплату вартості квартири № 89 (т. І, а. с. 31).

Так, за умовами договору № 110-б від 17 травня 2005 року між ТОВ ВБК "Моноліт" та ОСОБА_2 (т. ІІ, а. с. 133), сторони даного договору зобовязувалися укласти договір згідно якого ОСОБА_2 буде передано у власність трикімнатна квартира № 89, за яку вона мала сплатити ТОВ ВБК "Моноліт" 669 024 гривні 00 копійок.

Відповідно до договору № 112-а від 25 травня 2005 року, укладеним ТОВ ВБК "Моноліт" із ОСОБА_5 (т. ІІ, а.с. 138), із останньою також мав укладатися договір про передачу їй у власність трикімнатної квартири № 95 за умови сплати нею ТОВ ВБК "Моноліт" 829462 гривні 50 копійок.

Згідно договору від 12 травня 2010 року, укладеному між ТОВ ВБК "Моноліт", ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (т. І, а.с. 27-29), до ОСОБА_3 перейшли всі права та обовязки щодо квартири № 95, які належали ОСОБА_5 за Договором купівлі-продажу майнових прав № 43-а від 15 березня 2007 року.

02 березня 2012 року ОК "ЖЕО "Веста" звернувся до Обухівської міської ради Київської області із листом від 02 березня 2012 року (т. І, а.с. 121) про оформлення права власності на квартири у житловому будинку № 28 по вулиці Лермонтова в місті Обухові Київської області.

У звязку із чим, рішенням від 06 березня 2012 року № 196 виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області, вирішено оформити права власності на квартири членів Обслуговуючого кооперативу "Житлово-експлуатаційне обєднання "Веста"згідно додатку (т. І, а.с. 113-120).

На підставі вказаного рішення, Обухівською міською радою Київської області 30 липня 2012 року ОК "ЖЕО "Веста" видано Свідоцтва про право власності на спірні квартири (т. ІІ, а.с. 176).

Як встановлено статтею 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є не споживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Виходячи з цього речове право є юридичним поєднанням особи і речі, і всі субєкти визнають цей обовязок обмежуючи тим самим особисті домагання цього предмета, тим самим речове право має абсолютний характер. Речові права встановлюються законом, рішенням суду, заповітом або договором.

У відповідності до частини 3 статті 331 Цивільного кодексу України, До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Предметом договору купівлі-продажу, у відповідності до частини 2 статті 656 Цивільного кодексу України, можуть бути майнові права, при цьому до договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Відповідно до статті 876 Цивільного кодексу України, власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги ту обставину, що жодних належних і допустимих доказів того, що позивачі зверталися у встановленому законом та договорами порядку щодо оформлення права власності на ці квартири, матеріали справи не містять, колегія суддів вважає що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання права власності на спірні квартири за позивачами, оскільки такий порядок набуття права власності на це майно не передбачений укладеними між сторонами договорами та порушує вимоги Закону.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а рішення місцевого суду підлягає скасуванню на підставі ст. 309 ЦПК України як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального права, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-експлуатаційне обєднання «Веста» задовольнити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 жовтня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: